29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"15" листопада 2006 р. Справа №7/306-НА
За позовом колективного підприємства “Райагробуд”, м. Дунаївці
до Дунаєвецької міської ради, м. Дунаївці
про визнання права власності на будівлі та споруди в м. Дунаївці по вул.3-го Інтернаціоналу, 85 (контору цегельного заводу, баню цегельного заводу, навіс формувального цеху, кільцеву піч з навісом, водонапірну башню, артскважину, димову трубу, сушильні сараї (6 шт.))
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія”, м.Дунаївці
Суддя Крамар С.І.
Представники:
від позивача: Капура А.Й. -за довіреністю від 29.08.2006р.;
від відповідача: Мутас В.В. -за довіреністю від 12.09.2006р.;
від третьої особи: Драч В.М. -за довіреністю від 20.09.2006. (в судовому засіданні 20.10.2006р.); Сапьолкіна Н.В. -за довіреністю від 13.09.2006р.
Суть спору
Як вбачається із заяви позивача від 15.11.2006р., колективне підприємство “Райагробуд” просить визнати за ним право власності на будівлі та споруди в м. Дунаївці по вул.3-го Інтернаціоналу, 85 (контору цегельного заводу, баню цегельного заводу, навіс формувального цеху, кільцеву піч з навісом, водонапірну башню, артскважину, димову трубу, сушильні сараї (6 шт.)).
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що у ТОВ “Будіндустрія” були відсутні правові підстави для виникнення у нього права власності на нерухоме майно. При цьому посилається на ст.4 Закону України “Про власність”, ст. 12 Закону України “Про господарські товариства”, а також на норми “Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002р. №7/5. Позивач зазначає, що до переліку правовстановлюючих документів не відносяться рішення загальних зборів трудового колективу (як це вказувалось в оскаржуваному рішенні відповідача). У ТОВ “Будіндустрія” не могло виникнути право власності на об'єкти нерухомості, оскільки засновники товариства - фізичні особи не були власниками цих об'єктів, та не передавали товариству за актом приймання-передачі майно фактично (крім того, вони не могли здійснити таку передачу юридично, так як не були власниками майна), вказує позивач. Посилаючись на викладене вище, а також ст.ст. 268 (п.4 ч.1), 392, 393 Цивільного кодексу України, колективне підприємство “Райагробуд” позовні вимоги просить задовольнити.
Відповідач проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” відповідача було наділено правом виносити рішення про визнання права власності на будівлі, споруди чи інше нерухоме майно на території міста Дунаївці. Окрім нього, до введення в дію Цивільного кодексу України ніякий інший орган не був наділений такими повноваженнями.
Відповідач, посилаючись на ст.ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує, що річний строк звернення до адміністративного суду за захистом позивачем своїх прав скінчився, поважних причин на поновлення строку зверенення до адміністративного суду в позивача немає, а це є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія” погоджується з позицією відповідача по справі та просить у позові відмовити. При цьому, зокрема, третя особа наводить фактичні обставини та норми законодавства, які, на її думку, спростовують посилання позивача про те, що не було факту передачі майна (будівлі, споруди) в період реорганізації КП „Райагробуд”. Крім того, робиться посилання на те, що позовна заява та додані до неї документи не містять відомостей про те, що КП „Райагробуд” має належні документи (правовстановлювальні), що посвідчують його права власності на будівлі та споруди, що знаходяться у м. Дунаївці по вул. 3-го Інтернаціоналу, 85, не вказана особа (відповідач), яка таке його право оспорює або не визнає.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Рішенням зборів трудового колективу Дунаєвецького райагробуду від 02.12.2002р., (протокол зборів № 5) виділено Смішному М.В, Григор'євій Л.Г., Браніцькому В.М., Ковальчуку А.М., Казнодій Т.Б., Барахтенко М.Г., Точинському Ф.П. частку їх паю в майні райагробуду в сумі 150000 грн. для створення товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія”. Згідно з рішенням цих зборів по першому питанню порядку денного: „Про створення товариства з обмеженою відповідальністю „Будіндустрія” вирішено: „Дати згоду на створення ТОВ „Будіндустрія” і виділення частини паїв з колективного підприємства “Райагробуд” на створення вищезазначеного товариства".
Відповідно до уточненої структури пайового фонду від 01.12.2002р., підписаної Браніцьким В.М. та Ковальчуком А.М., пайовий фонд на суму 150000 грн. складається, зокрема, з будівель, споруд та передавальних пристроїв на суму 57040 грн., або 38 % від загальної вартості пайового фонду, виділеного Смішному М.В, Григор'євій Л.Г., Браніцькому В.М., Ковальчуку А.М., Казнодій Т.Б., Барахтенко М.Г., Точинському Ф.П. для створення товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія”.
Відповідно до акту прийняття-передачі майна від розпаювання згідно з рішенням зборів № 5 головою Дунаєвецького райагробуду Браніцьким В.М. передано, а засновником ТОВ “Будіндустрія” Барахтенком М.Г. прийнято наступні об'єкти майнового фонду: контору цегельного заводу, баню цегельного заводу, навіс формувального цеху, кільцеву піч з навісом, водонапірну башню, артскважину, димову трубу, сушильні сараї (6 шт.). Даний акт підписано Браніцьким В.М., Барахтенком М.Г., а також членами комісії Шмігель В.І., Ластовським Л.К. та Ящишиною Л.С. Про те, що саме ці об'єкти нерухомості були передані ТОВ „Будіндустрія" по зазначеному акту, свідчить довідка про балансову вартість №5 від 10.04.2003р., яку підписано директором В. Браніцьким та головним бухгалтером Л. Григор'євою.
Додатком № 4 до аудиторського звіту по перевірці активів, зобов'язань та капіталу ТОВ „Будіндустрія” станом на 30.06.2005р. підтверджується перебування на балансі та фактичне використання у 2004р. та 2005р. ТОВ “Будіндустрія” майна, право власності на яке просить визнати позивач.
Рішенням виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради від 24.04.2003р. № 91 визнано за ТОВ “Будіндустрія” право колективної власності на будівлі та споруди в м. Дунаївці по вул.3-го Інтернаціоналу, 85 (контору цегельного заводу, баню цегельного заводу, навіс формувального цеху, кільцеву піч з навісом, водонапірну башню, артскважину, димову трубу, сушильні сараї (6 шт.)).
17.03.2005р. виконавчим комітетом Дунаєвецької міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради від 24.04.2003р. № 91 видано свідоцтво про право власності ТОВ “Будіндустрія” на будівлі та споруди в м. Дунаївці по вул.3-го Інтернаціоналу, 85 (контору цегельного заводу, баню цегельного заводу, навіс формувального цеху, кільцеву піч з навісом, водонапірну башню, артскважину, димову трубу, сушильні сараї (6 шт.)).
Відповідно до засновницького договору ТОВ “Будіндустрія”, на підставі якого створено дану юридичну особу, засновниками вказаної юридичної особи є Смішний М.В, Григор'єва Л.Г., Браніцький В.М., Ковальчук А.М., Казнодій Т.Б., Барахтенко М.Г., Точинський Ф.П.
В п.1. Статуту ТОБ „Будіндустрія”, зареєстрованого 14.03.2003р. зазначено: „ТОВ „Будіндустрія” - це колективне підприємство, що створене шляхом реорганізації (виділення) згідно ст.34 закону України „Про підприємства в Україні", тобто засновники даного підприємства передають частину належних їм майнових паїв з колективного підприємства „Райагробуд” в статутний фонд створюваного ТОВ „Будіндустрія”. Вказана передача частини майнових паїв здійснюється шляхом реорганізації”.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст.30 Закону України “Про власність” колективний власник самостійно володіє, користується і розпоряджається об'єктами власності, які йому належать. Право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо).
Прийнявши 02.12.2002р. рішення про згоду на створення ТОВ „Будіндустрія” і виділення частини паїв з колективного підприємства “Райагробуд” на створення вищезазначеного товариства, а саме, виділення Смішному М.В, Григор'євій Л.Г., Браніцькому В.М., Ковальчуку А.М., Казнодій Т.Б., Барахтенко М.Г., Точинському Ф.П. частку їх паю в майні райагробуду в сумі 150000 грн. для створення товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія”, трудовий колектив Дунаєвецького райагробуду як вищий орган управління даної юридичної особи таким чином виразив свою волю стосовно розпорядження належним їй майном.
Про перехід до ТОВ „Будіндустрія” права власності на будівлі та споруди в м. Дунаївці по вул.3-го Інтернаціоналу, 85 (контору цегельного заводу, баню цегельного заводу, навіс формувального цеху, кільцеву піч з навісом, водонапірну башню, артскважину, димову трубу, сушильні сараї (6 шт.)) свідчать, зокрема, акт прийняття-передачі майна від розпаювання згідно з рішенням зборів № 5, довідка про балансову вартість №5 від 10.04.2003р., дані про уточнену структуру пайового фонду від 01.12.2002р., додатком № 4 до аудиторського звіту по перевірці активів, зобов'язань та капіталу ТОВ „Будіндустрія” станом на 30.06.2005р. та іншими матеріалами справи.
Згідно з п.1.4. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту України від 07.02.2002р. № 7/5, реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів, коштом особи, що звернулася до БТІ. Зі змісту даного положення випливає, що момент виникнення права власності передує моменту оформлення права власності на нерухоме майно, тобто у разі відсутності належного оформлення права власності в БТІ ще нема підстав вести мову про відсутність самого права власності.
З огляду на це позовні вимоги колективного підприємства “Райагробуд”, м. Дунаївці про визнання права власності на будівлі та споруди в м. Дунаївці по вул.3-го Інтернаціоналу, 85 (контору цегельного заводу, баню цегельного заводу, навіс формувального цеху, кільцеву піч з навісом, водонапірну башню, артскважину, димову трубу, сушильні сараї (6 шт.)) є безпідставними, тому у позові необхідно відмовити.
Крім того, відповідно до частин 1, 2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Судом враховується те, що позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів більше року назад до моменту звернення до суду. Це підтверджується, зокрема, тим, що Браніцький В.М., який на час подання позову є директором КП “Райагробуд”, підписував дані про уточнену структуру пайового фонду від 01.12.2002р., протокол зборів № 5 трудового колективу Дунаєвецького райагробуду від 02.12.2002р., акт прийняття-передачі майна від розпаювання згідно з рішенням зборів № 5, довідку про балансову вартість №5 від 10.04.2003р. (дана довідка підписана Браніцьким В.М. як директором ТОВ „Будіндустрія”).
З огляду на те, що позивач не навів поважних причин пропущення строку звернення до суду, а також, враховуючи клопотання відповідача про застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, суд вважає, що у позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст.4, 14, 69-71, 86, 94, 99, 100, 104, 118, 158-163, 167, 254-259, п. 6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України , СУД
У позові колективного підприємства “Райагробуд”, м.Дунаївці до Дунаєвецької міської ради, м.Дунаївці про визнання права власності на будівлі та споруди в м. Дунаївці по вул.3-го Інтернаціоналу, 85 (контору цегельного заводу, баню цегельного заводу, навіс формувального цеху, кільцеву піч з навісом, водонапірну башню, артскважину, димову трубу, сушильні сараї (6 шт.)) відмовити.
Заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті відповідно до ухвали суду в даній справі від 15.09.2006р., скасувати.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.І. Крамар.