29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"19" жовтня 2006 р.
Справа № 7/5251
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт" м. Хмельницький
до Міського управління житлово-комунального господарства, м. Хмельницький
про визнання недійсним типового договору №4483/2 від 20.12.01р.
Суддя Крамар С.І.
Представники сторін:
від позивача Лошатецький В.В. за довіреністю від 01.06.2006 р.
від відповідача Андрєєва Л.Є. за довіреністю від 28.08.2006р.
Рішення виноситься 19.10.2006 року, оскільки оголошувалась перерва.
Суть спору:
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог. Виходячи з вимог ст.48 ЦК УРСР, просить визнати недійсним типовий договір №4483/2 від 20.12.2001 року. Посилається на те, що сторони не досягли всіх істотних умов при його укладенні, зокрема, нечітко викладений абзац 4 п.10.8 договору щодо припинення його чинності. Посилаючись на вимоги ст.220 ЦК УРСР, вважає, що договір №4483/1 був би припинений 20.02.2001 року. Крім того, рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.05.2005 року по справі №14/1033 встановлено, що у період від 20.02.2001 року по 18.05.2005 року визнаний рішенням суду чинним договір оренди №654/1, а не спірний договір. Вважає, що слід у даному випадку виходити з вимог ст.35 ГПК України.
Відповідач проти позовних вимог заперечує. Зазначив, що відповідно до положень ст.48 ЦК УРСР недійсною є угода, яка не відповідає вимогам закону. Позивач повинен довести наявність обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме - в чому конкретно полягає невідповідність абз.4 п.10.8. договору вимогам закону. Зміст пункту 10.8. договору від застосування того чи іншого слова не змінюється, а тим більше не зумовлює невідповідність Договору закону. Неточність в застосуванні одного слова не є тією суттєвою обставиною чи істотною умовою договору, через яку є можливим визнання договору недійсним. Невірним є посилання позивача на ст.220 ЦК УРСР. Він, посилаючись на ст.220 ЦК УРСР, стверджує, що договір №4483/1 був би припинений 20.02.2001 року. Таке твердження є явно помилковим, оскільки на той час договору не існувало, він був укладений лише 20.12.2001 року. Про існування договору №654/1 відповідачу стало відомо під час судового розгляду справи про виселення ТОВ „Еліт” з орендованого приміщення в січні 2004 року. Посилання позивача на те, що оспорюваний договір оренди може бути визнаний недійсним на підставі ст.202 ЦК УРСР, є хибним, оскільки саме укладення договору оренди №4483/2 від 20.12.2001р. припинило зобов'язання сторін по угоді №654/1 від 20.02.2001р., а не навпаки. Крім наведеного, відповідно до положень ст.71 ЦК УРСР, вважає за доцільне застосувати до вимог позивача строк позовної давності.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
20.02.2001р. між сторонами було укладено договір оренди №654/1, терміном на 5 років. За умовами даного договору відповідач передає, а ТОВ „Еліт” приймає в оренду нежитлове приміщення по вул.Грушевського,86 загальною площею 137,6 кв. м. Пунктом 10.8 договору передбачено наступне:
„ Чинність цього договору припиняється внаслідок:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- приватизації орендованого майна Орендарем;
- загибелі орендованого майна;
- дострокового за взаємною згодою сторін або за рішенням суду;
- банкрутства Орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.”
21.03.2001 року сторони підписали доповнення до цього договору і встановили термін дії договору з 20.02.2001р. до 20.10.2001р. Ці обставини встановлені рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.05.2005р. по справі № 14/1033.
12.11.2001р. ТОВ „Еліт” звернулося з заявою до Хмельницького міського голови про надання дозволу на оренду приміщення площею 137,6 кв.м. по вул.Грушевського, 86.
22.11.01р. міськвиконком прийняв рішення №958 щодо передачі в оренду ТОВ „Еліт” підвального приміщення площею 137,6 кв.м. по вул.Грушевського, 86 під бар строком на один рік.
20.12.2001 р. на виконання вищевказаного рішення сторони підписали договір оренди №4483/2 терміном до 30.11.2002 року. За умовами даного договору відповідач передає ТОВ „Еліт” в оренду нежитлове приміщення по вул.Грушевського,86 загальною площею 137,6 кв. м.
24.12.2002р. ТОВ „Еліт” звернулось з заявою про продовження терміну оренди.
24.01.2003р. Хмельницький міськвиконком прийняв рішення №56, яким продовжив термін оренди ще на 1 рік.
03.12.2002р. міське управління житлово-комунального господарства м.Хмельницький (листом за вих. №15-11-1608) повідомило позивача про централізовані зміни орендної плати та запропонувало підписати зміни та доповнення до договору оренди. Сторонами підписано зміни та доповнення до договору оренди №4483/2. З боку позивача зміни до договору підписані директором товариства.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.05.2005 року визнано недійсним на майбутнє договір оренди №654/1 від 20.02.2001 року укладений між міським управлінням житлово-комунального господарства м.Хмельницький та ТОВ „Еліт” м.Хмельницький.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2005 року по справі №14/1033 скасовано постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.09.2005 року. У постанові зазначено, що під час розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій остаточно не визначились, на підставі якого ж договору оренди ТОВ „Еліт” фактично користувався приміщенням та не спростували правової позиції позивача з цього приводу.
Заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
Суд вважає, що позивачем не наведено наявність обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме - в чому конкретно полягає невідповідність абз.4 п.10.8. договору вимогам закону. Зміст пункту 10.8. спірного договору не зумовлює невідповідність його закону. Крім того, із змісту даного пункту договору вбачається, що сторони мали на увазі, що однією з підстав припинення договору може бути його розірвання за згодою сторін.
Доводи позивача про те, що у спірному пункті договору бракує одного із двох слів „припинення” або „розірвання” не можуть бути прийнятими до уваги судом, оскільки у пункті 10.8 договору чітко зазначено, у яких випадках чинність договору припиняється.
Твердження позивача поро те, що виходячи з вимог ст.220 ЦК УРСР договір №4483/1 був би припинений 20.02.2001 року є помилковими, оскільки спірний договір був укладений лише 20.12.2001 року. А укладення договору оренди №4483/2 від 20.12.2001р. припинило зобов'язання сторін по угоді №654/1 від 20.02.2001р., а не навпаки.
Суд вважає, що у спірній ситуації не слід виходити з вимог ст.35 ГПК України та вважати доведеними викладені у рішенні господарського суду Хмельницької області від 18.05.2005 року обставини, оскільки у постанові Вищого господарського суду України від 07.12.2005 року по справі №14/1033, якою скасовано постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.09.2005 року у даній справі, зазначено, що під час розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій остаточно не визначились, на підставі якого ж договору оренди ТОВ „Еліт” фактично користувався приміщенням та не спростували правової позиції позивача з цього приводу.
Визнання спірного договору та виконання його умов позивачем також підтверджується тим, що 03.12.2002р. сторонами було підписано зміни та доповнення до договору оренди №4483/2.
У відповідності до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (16.01.2003р.) правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно ст. 267 даного Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач просить суд застосувати у спірній ситуації до вимог позивача положення законодавства щодо строків позовної давності.
Суд вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду за захистом порушеного права. Спірний договір було укладено сторонами 20.12.2001 року, до нього вносились відповідні зміни. Позивач мав можливість у встановлені законодавством терміни звернутись до суду з відповідним позовом.
Враховуючи викладене, у позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Еліт” м.Хмельницький до міського управління житлово-комунального господарства м.Хмельницький про визнання недійсним типового договору №4483/2 від 20.12.2001 року належить відмовити.
Судові витрати необхідно покласти на позивача.
Керуючись ст.44, ст.49, ст.82, ст.84-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Суд вирішив:
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Еліт” м.Хмельницький до міського управління житлово-комунального господарства м.Хмельницький про визнання недійсним типового договору №4483/2 від 20.12.2001 року відмовити.
Суддя С.І. Крамар.