29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"11" жовтня 2006 р. Справа №8/289-НА
За позовом прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі Хмельницької районної державної адміністрації м. Хмельницький
до Шаровечківської сільської ради с. Шаровечка Хмельницького району
про скасування рішення №4 від 06.10.1999р., державного акту на право постійного користування землею та вилучення земельної ділянки водного фонду
Треті особи на стороні відповідача: 1. Відкрите акціонерне товариство „Катіон” м. Хмельницький
2. Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Бартерсервіс” м. Хмельницький
Суддя Степанюк А.Г.
помічник судді І.М. Малик
Представники:
від позивача: Пелюшок Л.О. - за довіреністю від 07.07.06р.
від відповідача: Гуменюк Р.Є. - за довіреністю №143 від 05.09.06р.
від прокуратури: Ільчук Ю.Ф. -прокурор відділу облпрокуратури
від третіх осіб: 1. Ткачук Ю.Г. -за довіреністю від 21.07.06р.
2. Ткачук Ю.Г. -за довіреністю №355 від 01.06.06р.
Суть спору: позивач в своєму позові просить скасувати рішення Шаровечківської сільської ради №4 від 06.10.1999 року „Про передачу земельної ділянки ВАТ „Катіон” в зв'язку з викупом споруд технічного водопостачання ТОВ „Торговий Дім „Бартерсервіс”, скасувати державний акт на право постійного користування землею, виданий Шаровечківською сільською радою ТОВ „Торговий Дім „Бартерсервіс”, а також вилучити в ТОВ „Торговий Дім „Бартерсервіс” земельну ділянку водного фонду, що розташована за межами с. Шаровечка на території Шаровечківської сільської ради Хмельницького району, площею 100,6 га.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Відповідач в судовому засіданні 07.09.06р. повідомив, що проти позову заперечує, а у судовому засіданні 11.10.06р., що не заперечує. .
Треті особа на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -ТзОВ „Торговий Дім „Бартерсервіс” м. Хмельницький та ВАТ „Катіон” м. Хмельницький дали аналітичні за змістом заперечення проти позову де вказали, що :
Прокурором Хмельницького району поданий позов в інтересах держави в особі Хмельницької районної державної адміністрації. Проте в позовній заяві прокурором Хмельницького району, всупереч вимогам викладеним в рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-1/99 від 08.04.1999р., ст. 60 КАС України, жодним чином не обґрунтовано, оспорюванні прокурором Хмельницького району акти порушують інтереси держави в особі саме Хмельницької районної державної адміністрації.
В той же час прокурор Хмельницького району в позовній заяві зазначає, що лише Хмельницька обласна рада, а не Шаровечквівська сільська рада наділена повноваженнями надавати в постійне користування землі водного фонду.
Треті особи звертають також увагу господарського суду Хмельницької області на те, що прокурор Хмельницького району звернувся 16.08.2006р. у господарський суд Хмельницької області з позовною заявою про скасування рішення Шаровечківської сільської ради № 4 від 06.10.1999р., тобто майже через сім років після прийняття оспорюваного акту, що відповідно до вимог ст. 100 КАС України є підставою для відмови у задоволені позовних вимог.
Треті особи звертають також увагу господарського суду Хмельницької області на те, що вимога прокурора Хмельницького району вилучити в товариства "Торговий дім "Бартерсервіс" земельну ділянку площею - 100,6га., не відповідає вимогам ст. 141 Земельного Кодексу України.
Всупереч вищезазначеної норми Земельного Кодексу України, прокурором Хмельницького району не зазначено жодної з передбачених підстав для примусового припинення права користування земельною ділянкою товариства "Торговий дім "Бартерсервіс".
Крім того ВАТ "Катіон" звертає увагу господарського суду Хмельницької області також на те, що земельна ділянка під будівництво водосховища технічної води була надана підприємству, правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство "Катіон", відповідно до Розпорядження Ради Міністрів УРСР № 674-р від 23.12.1987р.
Зазначеною земельною ділянкою підприємство користувалось на підставі Державного акту про право постійного користування землею Б № 041523 та додатку до нього.
На зазначеній земельній ділянці підприємством був побудований комплекс технічного водопостачання, який відповідно до договору купівлі-продажу № 48-Х від 26.05.1999р., був проданий товариству "Торговий дім "Бартерсервіс".
Таким чином, відповідно до вимог ст. 30 Земельного Кодексу України (в редакції Закону від 13.03.1992р.), до товариства "Торговий дім "Бартерсервіс", як до власника споруд технічного водопостачання перейшло і право користування земельною ділянкою без зміни її цільового використання.
Отже право користування зазначеною земельною ділянкою товариство "Торговий дім "Бартерсервіс" набуло на підставі ст. 30 Земельного Кодексу України (в редакції Закону від 13.03.1992р.), а не на підставі оспорюваного рішення Шаровечківської сільської ради.
Рішенням Шаровечківської сільської ради № 4 від 06.10.1999р., було лише посвідчено право землекористування товариства "Торговий дім "Бартерсервіс", як власника споруд технічного водопостачання та виданий Державний акт на право постійного користування землею, в межах повноважень визначених ст. 23 Земельного Кодексу України (в редакції Закону від 13.03.1992р.).
Судом встановлено, що проведеною прокуратурою Хмельницького району перевіркою встановлено, що рішенням Шаровечківської сільської ради №4 від 06.10.1999 року "Про передачу земельної ділянки ВАТ "Катіон" в зв'язку з викупом споруд технічного водопостачання ТОВ "Торговий Дім" "Бартерсервіс" передано в постійне користування ТОВ "Торговий Дім" "Бартерсервіс" земельну ділянку водного фонду для розміщення водосховища площею 100,6 га.
На підставі вказаного рішення сільської ради товариством "Торговий Дім" "Бартерсервіс" виготовлено державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №16.
Дане рішення сільської ради, на думку прокурора, є незаконним і підлягає скасуванню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, судом враховується, що відповідно до ст. ст. 1,5 Водного кодексу України (1995 р.) водосховище - це штучна водойма, що належить до водного об'єкта місцевого значення, місткістю більше 1млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку.
Стаття 30 Земельного кодексу України (1992р.) передбачає, що при передачі підприємствами, установами, організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам, організаціям разом з цими об'єктами переходить право користування земельною ділянкою водного фонду, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.
Згідно ст.ст. 8, 85 Водного кодексу України (1995р.) до компетенції обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання водних відносин на їх території належить: розпорядження водними об'єктами місцевого значення. Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.
Також, ст. 19 Земельного кодексу України (1992р.) визначає: сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.
Обласні Ради народних депутатів надають земельні ділянки: із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; в усіх інших випадках, крім передбачених ч. 1-3, 5 ст. 19 Земельного Кодексу.
Тобто, право надання земельної ділянки ВАТ „Катіон” належало Хмельницькій обласній Раді.
Враховуючи вищенаведене, на думку суду, прокурор помилково визначив позивача - Хмельницьку районну державну адміністрацію. Зі змісту наведених вище норм законодавства вбачається, що належним позивачем повинна бути Хмельницька обласна рада.
Отже у задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 6,14, 71,86, 94,104, 158- 163,167, 254-259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В позові відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Степанюк А.Г. Секретар судового засідання Малик І.М.
Суддя А.Г. Степанюк