"14" квітня 2009 р.
Справа № 30-22/320-06-7910
Позивач: Відкрите акціонерне товариство „МЕДПРОМПРОЕКТ”
Відповідач: Затоківська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області
Дочірнє підприємство „Здоровя” Відкритого акціонерного товариства „Більшовик”
Про визнання договору недійсним та визнання договору дійсним
Судді Рога Н.В.
Фаєр Ю.Г.
Аленін О.Ю.
Представники:
Від ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ”: Осадчий В.В.- голова правління, Коломієць А.П.- довіреність №141 від 17.05.2006р., Педенко Є.М. -довіреність №161 від 17.08.07р.
Від Затоківської сільради: - не зявився;
Від ДП „Здоровя”: Мельничук Ю.Л.- довіреність від 01.07.2006р. , Радіоненко Л.В.- довіреність від 01.06.2006р., Подгайний О.І.- директор.
Суть спору: Позивач, Відкрите акціонерне товариство (далі-ВАТ) „МЕДПРОМПРОЕКТ” , звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Дочірнього підприємства „Здоровя” Відкритого акціонерного товариства „Більшовик” (далі - ДП „Здоров'я”) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 28.12. 1998р., укладеного між Затоківською селищною радою та ДП „Здоровя”.
В ході розгляду справи позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить суд додатково визнати дійсним договір довгострокової оренди земельної ділянки від 13.09.2005р., укладений між Затоківською селищною радою та ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” .
Згідно заяви ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” , що надійшла до суду 02.04.2009р., позивач просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.121998р., укладений між Затоківською селищною радою та ДП „Здоровя”.
Заявою про уточнення позовних вимог, що надійшла до суду 13.04.2009р. позивач уточнив підстави позову.
Представник позивача позовну заяву підтримує , на своїх вимогах наполягає.
Відповідач -ДП „Здоров'я” проти позову заперечує з мотивів, викладених у запереченнях на позов, що надійшли до суду 07.04.2009р.
Відповідач, Затоківська селищна рада, про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, заперечень на позов від Затоківської селищної ради до суду не надходило.
За таких обставин. справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
09 серпня 2006р. до суду надійшла позовна заява ДП „Здоровя” до Затоківської селищної ради та ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” про визнання недійсним договору оренди від 13.09.2005р., укладеного між Затоківською селищною радою та ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” щодо земельної ділянки площею 1,047 га, розташованою під базою відпочинку „Либідь” за адресою: смт. Затока Одеської області. Позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №22/320-06-7910.
В ході розгляду справи ДП „Здоровя” подало до суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої додатково просить суд зобов'язати Затоківську селищну раду внести зміни у договір оренди землі, укладений 28.12.1998р. між Затоківською селищною радою та ДП „Здоровя” для обслуговування та експлуатації бази відпочинку „Либідь” шляхом підписання нового примірника договору.
На підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області, за клопотанням ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ”, ухвалою заступника голови господарського суду Одеської області від 25.09.2006р. справи №22\320-06-7910 та №9\326-06-8860 обєднано для розгляду по суті в межах останньої, та передано справу №9\326-06-8860 до колегіального розгляду у складі суддів: Рога Н.В. (головуючий), Торчинська Л.О., Бакланова Н.В. Ухвалою суду від 25.09.2006р. справу прийнято до колегіального розгляду та справі присвоєно №30-9\326-06-8860. В ході розгляду справи, на підставі розпоряджень голови господарського суду склад колегії суддів по розгляду даної справи неодноразово змінювався. Згідно розпорядження голови суду від 02.12.2008р. №334-р справа слухається колегією суддів у складі : Рога Н.В. (головуючий), Аленін О.Ю., Фаєр Ю.Г.
07 квітня 2009р. до суду надійшла заява ДП „Здоровя” про відмову від позову, яку прийнято судом, у зв'язку з чим, на підставі п.4 ст.80 ГПК України провадження у справі у частині позовних вимог ДП „Здоровя” припинено, про що винесено відповідну ухвалу.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
13 вересня 2005 р. між Затоківською селищною радою (орендодавець) та ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” (орендар) був укладений договір оренди, згідно якого Орендодавець, на підставі рішення Затоківської селищної ради від 16.08.2005р. №1605 , надає, а Орендар приймає в довгострокову оренду терміном на 25 років земельну ділянку загальною площею 1,047 га, для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Либідь”, що розташована за адресою: Одеська область, смт. Затока міста Білгорода-Дністровського, Центральний район. Згідно Акту встановлення в натурі меж земельної ділянки ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” під базою відпочинку „Либідь”, складеного 29.08.2005р., земельна ділянка була вільна від інших землекористувачів.
Рішенням господарського суду Одеської області у справі №30-6\167-07-3779, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2008р., постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2008р., зазначений Договір оренди від 13.09.2005р. визнано недійсним на майбутнє.
В ході розгляду господарським судом Одеської області справи №22\320-06-7910 ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” стало відомо, що 28 грудня 1998р. між Затоківською селищною радою (Власник землі ) та ДП „Здоровя” (Землекористувач) був укладений Договір, згідно якого, на підставі рішення Затоківської селищної ради від 29.12.1997р., Власник землі надає, а Землекористувач приймає в орендне користування земельну ділянку загальною площею 10588 кв.м. з метою розміщення бази відпочинку „Либідь”. Строк оренди -3 роки, до 28.12.2001р.
ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” вважає , що Договір від 28.12.1998р., укладений між Затоківською селищною радою та ДП „Здоров'я” має бути визнаний недійсним, посилаючись на таке: сторони за оскаржуваним Договором не склали та не затвердили план земельної ділянки, не провели державної реєстрації Договору, що суперечить п.3.2. Договору. Крім того, Договір, всупереч ст.13 Закону України „Про оренду землі” не був посвідчений нотаріально та сторони не привели Договір у відповідність до ст.15 зазначеного Закону , що є підставою для відмови у державній реєстрації договору, а також для визнання такого договору недійсним.
В обґрунтування позову ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” зазначило, що 05.02.2002р. між ДП „Здоровя” ВАТ „Більшовик”, ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ”, ЗАТ „Медобладнання” та ЗАТ „Еркер” був укладений договір №16 про спільну господарську діяльність на базі відпочинку „Либідь”, згідно якого сторони взяли на себе зобов'язання спільно, пропорційно кількості місць нести витрати по утриманню бази відпочинку „Либідь”, витрати по оренді землі, на якій розташована база відпочинку та спільно використовувати базу для оздоровлення своїх працівників та інших осіб. На підставі зазначеного договору №16 ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” вважає, що на базі відпочинку „Либідь” знаходиться його майно, що, на думку позивача, підтверджується мотивувальною частиною постанови Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2008р. у справі №30-6\167-07-3779 та відповідно до ст.35 ГПК України не повинно доводитися знов при розгляді даної справи.
Документами, що підтверджують право власності ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ”, на його думку, є наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву №1573-ін від 16.11.1995р., відомість №26 інвентаризації майна бази відпочинку 2Либідь” станом на 01.12.1995р., розпорядження РВ ФДМУ по м. Києву №573-р від 29.12 1995р., розпорядження РВ ФДМУ по м. Києву №279-р від 22.04.1996р., план приватизації державного інституту „Діпромед” , погоджений з Кабінетом Міністрів України, наказ РВ ФДМУ по м. Києву №661 від 24.04.1996р., копія протоколу про завершення приватизації від 27.03.1997р. При цьому, ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” зазначає, що ВАТ є правонаступником Державного інституту по проектуванню підприємств медичної промисловості „Діпромед”.
Крім того, позивач зазначив, що виходячи з тексту Договору оренди від 28.12.1998р. ДП „Здоровя” діє як одноособовий орендар, а не як уповноважена особа від імені інших співвласників.
У якості нормативного обґрунтування цієї вимоги позивач послався на ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, ст.ст.13-18,20 Закону України „Про оренду землі” .
ДП „Здоров'я” проти позову ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” заперечує, посилаючись на те, що з матеріалів справи та доказів , наданих ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” не вбачається , що його суб'єктивні права порушені Договором від 28.12.1998р., укладеним між Затоківською селищною радою та ДП „Здоровя”.
Крім того, відповідач зазначив, що договір оренди землі може бути визнано недійсним лише на майбутнє. Оскаржуваний Договір оренди від 28.12.1998р. на даний час не діє, у зв'язку з чим не може бути визнаний недійсним на майбутнє.
Розглянув матеріали справи суд доходить до такого висновку :
Як вбачається з матеріалів справи, 28 грудня 1998р. між Затоківською селищною радою (Власник землі ) та ДП „Здоровя” (Землекористувач) був укладений Договір, згідно якого, на підставі рішення Затоківської селищної ради від 29.12.1997р., Власник землі надає, а Землекористувач приймає в орендне користування земельну ділянку загальною площею 10588 кв.м. з метою розміщення бази відпочинку „Либідь”. Строк оренди -3 роки, до 28.12.2001р.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності , мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, підставою звернення до суду є наявність порушеного або оспорюваного права і охоронюваного законом інтересу.
ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” у якості підстави звернення до суду з даним позовом , згідно уточнення , що надійшло до суду 13.04.2009р., посилається на наявність Договору №16 про спільну господарську діяльність на базі відпочинку „Либідь”, укладеного 05.02.2002р. між ДП „Здоровя” ВАТ „Більшовик”, ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ”, ЗАТ „Медобладнання” та ЗАТ „Еркер”, згідно якого сторони взяли на себе зобов'язання спільно, пропорційно кількості місць нести витрати по утриманню бази відпочинку „Либідь”, витрати по оренді землі, на якій розташована база відпочинку та спільно використовувати базу для оздоровлення своїх працівників та інших осіб. На підставі зазначеного договору №16 ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” вважає, що на базі відпочинку „Либідь” знаходиться його майно, що , на думку позивача, підтверджується мотивувальною частиною постанови Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2008р. у справі №30-6\167-07-3779 та відповідно до ст.35 ГПК України не повинно доводитися знов при розгляді даної справи.
Дійсно, у мотивувальній частині постанови Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2008р. у справі №30-6\167-07-3779 зазначено, що співвласниками бази відпочинку „Либідь” на день розгляду справи були ТОВ „Еркер-2005”, СПД Нікшич І.І., ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” , ДП „ЗДОРОВЯ” ВАТ „Більшовик” і фізична особа Молчанова Л.М. Але, ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” до матеріалів справи не надано жодного встановленого чинним законодавством доказу права власності на будь-які будівлі та споруди бази відпочинку „Либідь”.
У тій же постанові Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2008р. у справі №30-6\167-07-3779 зазначено, що співвласниками зазначені вище особи стали у 2001р., тобто до введення в дію з 01.01.2002р. Земельного кодексу України, у зв'язку з чим слід виходити з положень Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992р. Згідно ст.30 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992р., який діяв до 01.01.2002р. при переході права власності на будівельну споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст.67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без змін її цільового призначення, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди. Ця норма Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992р. кореспондується зі ст.120 Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002р., та діяв на момент укладення Договору №16 про спільну господарську діяльність на базі відпочинку „Либідь” , укладеного 05.02.2002р. між ДП „Здоровя” ВАТ „Більшовик”, ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ”, ЗАТ „Медобладнання” та ЗАТ „Еркер”, згідно якої при переході права власності на будівлю та споруду право власності на земельну ділянку, на якій розташовані ці будівлі та споруди, переходить на підставі цивільно-правових угод, а право користування земельною ділянкою на підставі договору оренди.
Отже, підставою виникнення права на оформлення користування земельною ділянкою у даному випадку є наявність права власності на будівлю або споруду.
Слід також зауважити, що відповідно до ст. 26 Закону України „Про оренду землі” (в редакції станом на дату закінчення Договору) договір оренди земельної ділянки припиняється у разі закінчення терміну, на який було укладено договір. Згідно ст.27 цього ж Закону після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. Отже, законодавець не передбачив можливості автоматичного продовження договору на новий строк, а лише передбачив переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, за інших рівних умов на поновлення договору.
Крім того, відповідно до ст.9 Земельного кодексу УРСР, що діяв станом на 28.12.2001р., до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить надання земельних ділянок у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому ст.19 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.7 Закону України „Про оренду землі” (в редакції станом на дату закінчення Договору) підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.
За змістом ст.124 Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002р. (в редакції станом на 2002р.), яка регулює порядок передачі земельних ділянок в оренду, особа, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду із земель державної чи комунальної власності, подає у відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування заяву (клопотання) у порядку, визначеному статтями 118,123 цього Кодексу. Тобто волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладення договору оренди реалізується шляхом подання відповідної заяви.
При цьому частиною першою зазначеної норми встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності , здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Таким чином, волевиявлення відповідного органу як орендодавця, в даному випадку, здійснюється у формі рішення такого органу і лише реалізується шляхом укладення договору оренди .
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Затоківської селищної ради від 07.10.2004р. №1216 „Про розгляд листа ДП „Здоровя” ВАТ „Більшовик” вирішено відмовити ДП „Здоровя” ВАТ „Більшовик” в проханні переукласти договір оренди земельної ділянки площею 1,047 га, яка використовується для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Либідь” у Центральному курортному районі смт. Затока. За таких обставин, дія Договору від 28 грудня 1998р. між Затоківською селищною радою (Власник землі ) та ДП „Здоровя” (Землекористувач) припинилася з 28.12.2001р.
За таких обставин, вимоги позивача є недоведеними, необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджені, тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.82-85 ГПК України, суд -
1. У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства „МЕДПРОМПРОЕКТ” -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
СУДДІ РОГА Н.В.
ФАЄР Ю.Г.
АЛЕНІН О.Ю.