29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"15" вересня 2006 р.
Справа № 8/4692
За позовом: відкритого акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод" м. Теофіполь
до товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-виробнича компанія “Агроцукор” смт Ямпіль, Білогірського району
про припинення дії, що порушує право відкритого акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод" на користування та розпорядження цукром-піском.
Суддя Степанюк А.Г.
Представники сторін:
Позивача: Єрмоленко О.О. -за довіреністю від 30.09.2005 р.
Відповідача : Граб О.П. за довіреністю №4 від 07.07. 2004 року
СУТЬ СПОРУ: у позовній заяві позивач просить суд припинити дії відповідача, що порушує його право на користування та розпорядження цукром-піском.
Відповідач у письмовому відзиві на позов повідомив, що проти позову заперечує. Своє заперечення обґрунтовує тим, що позивач не є власником цукру-піску у кількості 8350 тонн і право користування та розпорядження ним йому не належить. Також вказав, що твердження позивача щодо проникнення на територію цукрового заводу працівників відповідача є вигаданими так як працівники відповідача не мають єдиної форми, і тим більше камуфляжної і розпоряджень про проникнення на територію позивача керівництво відповідача не видавало.
Представник позивач у судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до часу вирішення Оболонським районним судом м.Києва справи за позовом ТОВ “Євосервіс-Україна” про визнання недійсним договору зберігання від 12 жовтня 2006 року.
Представник відповідача усно повідомив, що заперечує проти задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі №8/4692.
Розглянувши вказане клопотання судом враховується, що Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. У даному випадку суд може розглянути спір так як рішення по справі, що розглядається Оболонським районним судом м.Києва за позовом ТОВ “Євосервіс-Україна” про визнання недійсним договору зберігання від 12 жовтня 2006 року не може бути унеможливлюючим фактором розгляду справи № 8/4692. Отже, у задоволені заявленого позивачем клопотання необхідно відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено, що, як стверджує позивач, відповідач вчиняє дії, що порушують право відкритого акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод" м. Теофіполь на користування та розпорядження майном, а саме: безпідставно вимагає передати цукор - пісок. При цьому позивач вказує, що особами в камуфляж ній формі, які представилися працівниками відповідача, була здійснена спроба відкритого проникнення на територію відкритого акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод" чим також провокується зрив поточного графіку роботи підприємства, унеможливлюється його технологічна підготовка до початку сезону переробки цукрового буряку та цукроваріння, що завдасть значної шкоди та збитки, і може мати наслідком зупинку заводу.
Розглянувши вимоги позивача, заслухавши повноважних представників сторін, давши юридичну оцінку правовідносинам, що склались між сторонами суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. При цьому суд виходить із наступного.
Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Всупереч вказаних приписів позивач не подав суду доказів, які безперечно доводять ті обставини, на які він посилався у позовній заяві. Так, він не подав доказів, що особи в камуфляжній формі, які представилися працівниками відповідача і якими була здійснена спроба відкритого проникнення на територію відкритого акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод" дійсно є працівники відповідача або особами, які відповідачем спрямовані на завод позивача. Прохання відповідача повернути цукор не можна розцінювати як дії, що порушують право позивача на користування та розпорядження цукром - піском.
Таким чином, з наведених позивачем підстав позов задоволенню не підлягає.
При цьому позивач не позбавлений права після наведення та подання суду додаткових доказів знову звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.33,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
У позові відмовити.
Суддя А.Г. Степанюк