29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"03" жовтня 2006 р. Справа № 21/4545-А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Летичів-продукт" смт. Летичів
до Державної податкової інспекції у Летичівському районі смт. Летичів
до Відділення Державного казначейства у Летичівському районі смт. Летичів
про зобов'язання відповідачів провести бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 76298,00 грн.
Суддя Огороднік К.М. Секретар судового засідання Степчук Т.А.
Представники :
Позивача - Повх Р.В, - за дорученням від 21.08.2006 року.
1го відповідача - Харламов А.В. - за довіреністю № 16/9/10-031 від 10.01.2006 року,
Шістка М.А. - за довіреністю № 3838/9/10-032 від 18.08.2006 року.
2го відповідача - Заворотна О.Л. - за дорученням № 02-04/45 від 05.01.2006 року.
За участю Шкадько В.В. - прокурора відділу облпрокуратури
У судовому засіданні згідно ч. 3 ст. 160 КАСУ проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Летичів-продукт" звернулось до суду із позовом (з урахуванням уточнення) про зобов'язати відповідачів провести бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 76298,00 грн. Заявлені позовні вимоги, позивач обґрунтовував обставинами, викладеними у позовній заяві. Зокрема посилався на пп. 7.7.1, 7.7.2, п. 7.7, пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Вказував, що за результатами господарської діяльності позивача за період з вересня 2005 року по листопад 2005 року різниця між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту мала від'ємне значення, що підтверджується податковими деклараціями, актами звірки, платіжними документами за надані позивачу послуги, товари. Позивач зазначав, що він звертався до податкового органу з листами про відшкодування сплаченого податку на додану вартість, однак ДПІ позивачу надано відповідь, що таке відшкодування можливе лише при з'ясуванні обставин сплати ПДВ контрагентом за угодами, по яких позивачем було здійснено таку переплату, а саме ПМП „Терція” м. Хмельницький.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволені.
1й відповідач у відзиві на позов та його повноважні представники в судовому засіданні проти позову заперечили. Заперечення обґрунтовували пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо обов'язкової підстави включення сум до податкового кредиту з ПДВ - сплати цих сум контрагентами позивача до Державного бюджету. Вказували, що 1й відповідач не може підтвердити надходження сум ПДВ до бюджету, оскільки провести зустрічну перевірку ПМП "Терція" з питань підтвердження взаємовідносин із ТзОВ "Летичів-Продукт" за 2005 року немає змоги в зв'язку із неможливістю встановити місцезнаходження посадових осіб підприємства. Згідно акту перевірки з питань відповідності юридичної адреси ПМП "Терція", за юридичною адресою (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 1в, кв. 89) підприємство не знаходиться та посадові особи підприємства не проживають. У зв'язку із цим в позові просили відмовити.
2й відповідач у відзиві на позов зазначив, що відповідно до спільних наказів Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004 року № 82/245 та від 21.05.2001 року № 200/86 відділення державного казначейства відшкодовує ПДВ лише на підставі рішення суду або за висновками органів державної податкової служби. На заявлену до відшкодування суму висновки до відділення державного казначейства не надходили. Враховуючи викладене, 2й відповідач просив в позові до відділення Державного казначейства у Летичівському районі відмовити.
Враховуючи порушення інтересів держави, керуючись ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 60 КАС України, листом вих. № 05-10/5-06 від 03.10.2006 року прокуратура області повідомила про вступ у розгляд справи.
В судовому засіданні прокурор зазначив, що оскільки відсутні докази надходження до бюджету від ПМП "Терція" податку на додану вартість по угодах, укладених із позивачем, то підстав для задоволення позову не має.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, встановлено наступне:
ТзОВ "Летичів продукт" відповідно до податних до ДПІ у Летичівському у районі декларацій з податку на додану вартість, зокрема, задекларувало до відшкодування з бюджету податок на додану вартість в сумі 76298,00 грн. (по декларації за листопад 2005 року -46159,00 грн., по декларації за грудень 2005 року -30139,00 грн.). Ця сума є часткою від заявленого позивачем до відшкодування податку на додану вартість пов'язаною з ПМП "Терція" м. Хмельницький, тобто сума ПДВ сплачена позивачем ПМП „Терція” за поставлену продукцію.
Податковими органами встановлено, що ПМП „Терція” перебуває на обліку в ДПІ у м. Хмельницькому, звітність подає по місцю реєстрації. Вказано на неможливість проведення зустрічної перевірки ПМП "Терція" з питань підтвердження взаємовідносин із ТзОВ "Летичів-продукт" в зв'язку із неможливістю встановити місцезнаходження посадових осіб підприємства. ПМП „Терція” за юридичною адресою не знаходиться. До Хмельницького відділу податкової міліції УПМ ДПА у Хмельницькій області направлено запит на розшук посадових осіб.
Позивач, вважаючи що в нього є всі підстави для відшкодування податку на додану вартість звернувся із позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
При вирішенні даного спору судом взято до уваги те, що відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Звертаючись до суду позивач на підставі пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону робив висновок про те, що для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту достатньо таких підстав, як здійснення операції з придбання товарів та наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість.
У той же час, наведена вище норма - пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону передбачає, крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит, ще наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.
Відповідно до пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Тобто законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.
Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, на яку згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції (п. 1.1 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).
Системний аналіз вищевказаних норм свідчить, що Законом встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням цього податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.
За змістом Закону право на відшкодування виникає лише при фактичному надходженні податку на додану вартість до Державного бюджету України від платника податку - продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару.
Неможливість проведення перевірки контрагента позивача -Приватного малого підприємства „Терція” не дають можливості підтвердити факт надходження податку на додану вартість до бюджету. За таких обставин у задоволені позову слід відмовити повністю.
Враховуючи відмову в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД-
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Летичів-продукт" смт. Летичів до Державної податкової інспекції у Летичівському районі смт. Летичів до Відділення Державного казначейства у Летичівському районі смт. Летичів про зобов'язання відповідачів провести бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 76298,00 грн. відмовити повністю.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя К.М. Огороднік
Постанова складена в повному обсязі і підписана 04.10.2006 року.
Віддруковано 5 примірників:
1 -до справи;
2 -позивачу;
3 -відповідачам;
4 -прокуратурі області.
Помічник судді О.С. Гуменюк