29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"04" вересня 2006 р.
Справа № 8/4023
За позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" м. Київ
до приватного підприємства "Лозівське" с. Лозова Волочиського району
про стягнення 30466,80 грн.
Суддя Степанюк А.Г.
Представники сторін:
Позивача : Козак Н.В. - за довіреністю № 37 від 19.12.2005р.
Відповідача : не з'явився
Суть спору: позивач - державне підприємство „Державний резервний насіннєвий фонд України” м. Київ в позовній заяві просить суд на підставі договору № С-10 від 01.02.2005 року про надання послуг по зберіганню насіння (надалі -договір) стягнути з відповідача - приватного підприємства "Лозівське", с. Лозова Волочиського району насіння ячменю загальною вартістю 29250 грн. та 1216,80 грн. пені.
Позивач уточнив позовні вимоги та просить суд на підставі договору № С-10 від 01.02.2005 року про надання послуг по зберіганню насіння стягнути з відповідача вартість насіння ячменю загальною вартістю 29250 грн. та 1216,80 грн. пені.
Уточнення позовних вимог відповідає приписам законодавства, а тому судом приймається.
Повноважний представник позивача заявлені вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, стверджуючи, що вони підтвердженні належними та обґрунтованими доказами.
Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, витребуваних по справі документів суду не надав та позовні вимоги не оспорив.
Розглядом матеріалів справи встановлено, що сторони 01 лютого 2005 року уклали договір №С-10 про надання послуг по зберіганню насіння (надалі - договір). За умовами вказаного договору позивач передав відповідачеві за актом від 01 лютого 2005 року насіння ярого ячменю “Цезар” у кількості 10 тонн та “Аскольд” у кількості 15 тонн.
У подальшому позивач виявив відсутність на зберіганні партій насіння ячменю першої репродукції, що, на його думку, є порушення взятого відповідачем на себе зобов'язання.
Із посиланням на ст. ст. 11, 509, 525, 526, 610, 936, 938, 942, 944, 950, 951 Цивільного кодексу України та ст. ст. 173, 174, 175, 294 Господарського кодексу України позивач вважає, що, у даному випадку, відповідач повинен сплатити йому вартість насіння ячменю першої репродукції у розмірі 29250 грн. та пеню.
Господарський суд, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Норми ст. 525 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачають, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно закріплених Цивільним кодексом України загальних положень про зберігання, відповідач повинен, у разі втрати (нестачі) речі, відшкодувати позивачеві її вартість. Відповідно до пункту 6.3 договору сторони домовились, що у разі самовільного розпорядження або втрати насіння зберігач (відповідач) сплачує поклажедавцеві (позивачеві) вартість такого насіння за цінами, що склались на біржовому ринку України.
Не заперечуючи необхідності відшкодування відповідачем збитків за втрату (нестачу) переданого на зберігання зерна суд враховує, що поданий позивачем розрахунок суми позову не ґрунтується приписах пункту 6.3 договору.
А тому, за наведених обставин у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.1,45,47,33,44,47,49,82-85 Господарського процесуального Кодексу України, СУД, -
У задоволенні позову відмовити.
Суддя А.Г. Степанюк