29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"23" червня 2006 р. Справа №17/3039-А
За адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі, м.Старокостянтинів Хмельницької області
до Сільськогосподарського кооперативу „Мир”, с.Стецьки Старокостянтинівського району Хмельницької області
про стягнення 27558 грн.61 коп.
Суддя Димбовський В.В. Секретар судового засідання Гороховська О.В
Представники сторін:
від позивача Коханок Н.М. - представник за постійним дорученням №3850/01 від 22.06.06р.
від відповідача Шевчук В.І. -голова правління
Ухвалою господарського суду від 05.06.2006р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено по справі попереднє судове засідання.
Ухвалою суду від 15.06.2006р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Суть спору:
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 27834,86 грн. заборгованості по страхових внесках, яка утворилась станом на 25.04.2005 року за період з листопада 2005 року по березень 2006 року. Повноважний представник позивача в попереднє судове засідання з'явився. Повноважним представником позивача в попередньому судовому засіданні подано на розгляд суду у відповідності до ст.51 КАСУ уточнення позовних вимог, у відповідності до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 27878,65 грн., з яких 2400,85 грн. заборгованість по внесках, 1695,84 грн. заборгованості по фінансових санкціях, 451,14 грн. -заборгованість по пені та 23330,82 грн. заборгованість по пільгових пенсіях .
Відповідач в судове засідання з'явився, надав на розгляд суду письмову позицію з приводу поданого адміністративного позову, у відповідності до якої відповідач не заперечує проти заявленого позивачем адміністративного позову та зобов'язується розрахуватися з боргами до Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі з нового врожаю 2006 року .
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне
Станом на день прийняття постанови по справі, враховуючи подане позивачем уточнення позовних вимог, заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі склала 27878 грн. 65 коп., з яких 2400,85 грн. заборгованість по внесках, 1695,84 грн. заборгованості по фінансових санкціях, 451,14 грн. -заборгованість по пені та 23330,82 грн. заборгованість по пільгових пенсіях .
Вказана сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2005 року по березень 2006 року, рішеннями про застосування фінансових санкцій №№113,114 від 08.02.2006 року, №152 від 19.03.2005р., розрахунками фінансових санкцій та пені, картками особового рахунку.
Заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 23330 грн. 82 коп. підтверджується поданими позивачем картками особового рахунку, розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 25.02.2005 року по 25.12.2005 року.
Позивачем відповідно до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003р. направлено відповідачу вимоги №Ю-76 від 06.05.2006р. та №Ю-106 від 10.03.2006 року про сплату заборгованості, протягом десяти робочих днів із дня отримання якої відповідач зобов'язаний був сплатити суму заборгованості.
Відповідачем наявну заборгованість в повному обсязі в добровільному порядку не сплачено та не оскаржено, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення 27834,86 грн. заборгованості .
З врахуванням поданого уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 27878,65 грн., з яких 2400,85 грн. заборгованість по внесках, 1695,84 грн. заборгованості по фінансових санкціях, 451,14 грн. -заборгованість по пені та 23330,82 грн. заборгованість по пільгових пенсіях .
Аналізуючи обставини справи, судом враховується наступне:
За змістом ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ від 09.07.03р. Пенсійний фонд є органом, який провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Ч.1 п.7 ст. 64 Закону визначає, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
При цьому під страховими внесками у відповідності до ст.1 Закону є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” , п.п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/9663, відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
П.п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено категорії працівників, які на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи.
Судом враховується, що відповідно до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. У п. 3. даної статті наголошується, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Згідно частини 14 ст. 106 вказаного Закону рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надіслано відповідачу вимоги №Ю-76 від 06.05.2006р. та №Ю-106 від 10.03.2006 року про сплату боргу та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 25.02.2005 року по 25.12.2005 року .
Враховуючи викладені обставини, несплату відповідачем заборгованості в добровільному порядку суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
У клопотанні відповідача про розстрочення виконання рішення в частині стягнення 69198грн. 20коп. заборгованості терміном до 01.12.2006 року необхідно відмовити, оскільки останнім не подано доказів, які підтверджують наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення.
Судом також враховується, що у відповідності до п.3 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову .
Керуючись ст.ст.6, 14, 51, 71, 86, 104, 105, 112, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,-
Позов Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі, м.Старокостянтинів Хмельницької області до Сільськогосподарського кооперативу „Мир”, с.Стецьки Старокостянтинівського району Хмельницької області про стягнення 27878,65 грн. задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу „Мир”, с.Стецьки Старокостянтинівського району Хмельницької області (р/р 26001302535, МФО 375166 в Старокостянтинівському відділенні Ощадбанку, код 03788402) на користь Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі, м.Старокостянтинів (р/р 25603301678 ВАТ Державний ощадний банк України відділення №2888, МФО 375166 , код 14150074) 27878 грн. 65 коп. (двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень 65 коп.) заборгованості.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Димбовський