23.04.2009 Справа № 16/133
За позовом
управління праці та соціального захисту населення В. Березнянської райдержадміністрації, смт. В. Березний
до відповідача
відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”, філії Закарпатського обласного управління, м. Ужгород
про
стягнення коштів у сумі 12992,09 грн.
Суддя О.В. Васьковський
Представники:
від позивача -Козак П.В. - начальник управління (дов. від 22.04.09 №925/07-3)
від відповідача - Бойко Т.В. - головний юрисконсульт
СУТЬ СПОРУ: управління праці та соціального захисту населення В. Березнянської райдержадміністрації, смт. В. Березний (далі - позивач) звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”, філії Закарпатського обласного управління, м. Ужгород (далі - відповідач) про стягнення коштів у сумі 12992,09 грн., сплачених відповідачу у якості комісійної винагороди за надані послуги згідно договору №3/1 на виплату соціальних видів допомог.
Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що у порушення п.5 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки в банках, на підставі договору з відповідачем, здійснювалася виплата останньому комісійної винагороди за надані послуги в розмірі 0,5 відсотка від перерахованої суми. Операції з відкриття поточних рахунків, зарахування і виплати пенсій та грошової допомоги в них (в тому числі з доставкою додому) повинні здійснюватися уповноваженими банками безоплатно, а тому підлягає поверненню безпідставно сплачена сума 12992,09 грн. комісійної винагороди.
Відповідач позовні вимоги не визнає та вважає їх безпідставними, що мотивує наступним: відносини між банком та клієнтом регулюються нормативно-правовими актами та угодами між клієнтом і банком, що у даному випадку сторонами дотримано; угода у частина здійснення відшкодування витрат банку, понесених у зв'язку з виплатою допомоги відповідає законодавству та не порушує права позивача; на виконання своїх договірних зобов'язань за угодою позивач здійснював відшкодування витрат банку для виплати допомоги, що фактично є оплатою за послуги, надані банком.
Рішення проголошено у відповідності до ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Повний текст рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 05.05.09.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між Закарпатським облуправлінням ВАТ „Державний Ощадний банк України” (банк по договору) та В. Березнянським РУПСЗН (клієнт по договору) 13.02.04 укладено договір №3/1 на виплату соціальних видів допомог (далі - договір), відповідно до якого позивач доручив, а відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати зарахування на поточні (вкладні) рахунки фізичних осіб, завчасно відкриті в його установах та виплату соціальних видів допомог (в подальшому - соціальні виплати) на платній основі (п. 1.1. договору).
Пунктом 2.1.5. договору передбачено, зобов'язання клієнта сплачувати банку комісійну винагороду за надані послуги в розмірі 0,5% від суми, яка переховується. Сплату за послуги проводити одночасно з перерахуванням суми соціальних виплат одним платіжним дорученням, виділяючи її в призначенні платежу окремим рядком.
Контрольно-ревізійним відділом в В.Березнянському районі проведено перевірку дотримання вимог законодавства у процесі використання наданих з державного бюджету місцевим бюджетам субвенцій на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям та інвалідам з дитинства і дітям інвалідам, пільг ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, реабілітованим громадянам та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг теплопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття, надання пільг ветеранам війни і праці з оплати послуг зв'язку та компенсацій за пільговий проїзд окремих категорій громадян в Беликоберезнянському районному управлінні праці та соціального захисту населення за друге півріччя 2003 року, 2004 року та за перше півріччя 2005 року, за результатами якої складено акт від 03.10.05 №04-162 (2)Д. У вказаному акті зафіксовано окремі порушення законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.
Контрольно-ревізійним відділом в В.Березнянському районі надіслано управлінню праці та соціального захисту населення В. Березнянської райдержадміністрації листа від 11.10.05 №04-162/162 з вимогою забезпечити відшкодування зайво перерахованих коштів в сумі 12,99 тис. грн. філії Ощадного банку №20 Закарпатського облуправління ВАТ „Державний Ощадний банк України”.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. №1596 затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів грошової допомоги через їх поточні рахунки у банках (далі - Порядок №1596). Згідно п.1 Порядку №1596 визначено, що він регулює питання виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховується відповідно органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх вклади до запитання (поточні рахунки) в установах уповноважених банків. Уповноваженими банками є банки, визнані переможцем конкурсу на право виплати пенсій та грошової допомоги через банківські рахунки за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги що проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з якими за результатами цього конкурсу Мінпраці та Пенсійний фонд укладено відповідні договори.
Відповідно до п.5 Порядку №1596 встановлено, що операції з відкриття поточних рахунків, зарахування і виплати пенсій та грошової допомоги з них (у тому числі з доставкою додому) здійснюються уповноваженими банками безоплатно.
28.12.01 на підставі рішення конкурсної комісії по відбору банків, через які здійснюються виплата пенсій та грошової допомоги від 21.12.01, за участю Пенсійного фонду, Міністерства праці та соціальної політики України та ВАТ „Державний ощадний банк України” укладено Договір №12 (далі - Договір). Відповідно до статті 1 Договору банк виконує функції з вплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком №1596 у всіх регіонах України. Взаємовідносини між сторонами на місцях регулюються укладеними ними угодами відповідно до умов цього договору, а також вимог Порядку №1596 (& 6). Стаття 2 Договору вказує, що сторони погоджуються про те, що операції з відкриття поточних рахунків, зарахування і виплати пенсій та грошової допомоги (у тому числі з доставкою додому) проводяться установами банку безоплатно.
Згідно ч.1 ст.55 Закону України „Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року №2121-III відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Договір укладений між позивачем і відповідачем, у частині умови щодо сплати комісійної винагороди за надані послуги, не суперечить, в цілому, Порядку №1596, і зокрема п.5, оскільки ним не встановлено плату за відкриття поточних рахунків, зарахування і виплати пенсій та грошової допомоги з них (у тому числі з доставкою додому) для одержувачів відповідних виплат.
Правовідносини щодо встановлення договірної умови, згідно із якою сплчувалася комісійна винагорода за надані послуги, стосуються виключно сторін Угоди (позивача та відповідача) і відповідають вимогам закону.
Оскільки, договір укладений до 01.01.04, відколи набрав чинності Цивільний кодекс України від 16.12.2003 р. №435-ІV, то до спірних відносин застосовуються норми Цивільного кодексу Української РСР (1963р.).
За своєю правовою природою вказаний договір є договором доручення, поняття якого визначене в ст. 386 Цивільного кодексу Української РСР: ” За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії”. Згідно із ст.387 Цивільного кодексу Української РСР довіритель зобов'язаний виплатити повіреному винагороду лише в тому разі коли вона передбачена договором.
Отже позивач здійснював оплату за договором, а відповідач її приймав, відповідно до умов договору та із дотриманням вимог ст.161 Цивільного кодексу Української РСР, де встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем недоведено підставність вимоги про стягнення з відповідача коштів в сумі 12992,09 грн. та факт порушення його прав у результаті здійснення такої оплати.
Отже, суд відмовляє у позові повністю.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
у позові відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Васьковський