29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"05" липня 2006 р.
Справа № 19/929
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод" смт. Теофіполь
про визнання недійсним пункту 8.3.12 Статуту ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" в редакції від 12.08.2000р. та залишення пункту 8.3.12. в редакції від 17.12.99р.
Суддя Розізнана І.В.
Представники сторін:
Від позивача - не з'явився;
Від відповідача - не з'явився;
Рішення приймається 05.07.06, оскільки в судовому засіданні 29.06.06 оголошувалась перерва.
Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання недійсним п.8.3.12 Статуту відповідача в редакції від 15.08.00 р, оскільки він суперечить ст. 159 ЦК України, ст.ст. 41, 42 Закону України „Про господарські товариства” та залишення п.8.3.12 в редакції Статуту від 17.12.99 р.
Відповідач у відзиві на позов та представник у судовому засіданні вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки у товаристві виникла ситуація, коли при 11 членах Спостережної ради її засідання важаються правомочними , якщо на них присутні 4 її члени, а прийняте Спостережною радою рішення є правомочним коли за нього проголосувала 1/3 її членів.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Нова редакція Статуту ВАТ „Теофіполський цукровий заод” затверджена Теофіполською райдержадміністрацією за реєстраційним номером 0023 від 19.01.00 р. на підставі протоколу засідання загальних зборів акціонерів ВАТ „Теофіпольский цукровий завод” від 17.12.99 р. №2.
Рішенням загальних зборів ВАТу (протокол №3) було затверджено зміни та доповнення до Статуту, які зареєстровані Теофіпольською райдержадміністрацією за реєстраційним номером 0032 від 15.08.00 р.. Пунктом 8.3.4 Статуту ВАТу в редакції від 15.08.00 р. визначалося, що Спостережна рада обирається в кількості 7 членів терміном на три роки. Відповідно до п.8.3.12 Статуту в редакції від 15.08.00 р.засідання Спостережної ради вважаються правомочними, якщо на них присутні 4 її члени.
Рішенням Волочиського районного суду від 12.11.02 р. по справі №2-1619/2001р. визнано недійсними ряд положень Статуту ВАТу в редакції від 15.08.00, серед яких і п.8.3.4.
Позивач вважає, що, оскільки п.8.3.4 в редакції від 15.08.00 р. визнано судом недійсним, то чинним є п. 8.3.4 в редакції від 19.01.00 р., а саме, що Спостережна рада обирається в кількості 11 членів терміном на 5 років. Даний пункт узгоджувався з п.8.3.12 в редакції Статуту від 19.01.00 р. про те, що засідання Спостережної ради вважаються правомочними коли на них присутні 6 членів.
Позивач наголошує, що поряд з п.8.3.4 в редакції від 19.01.00 р. діє п.8.3.12 Статуту в редакції від 15.08.00, який не визнаний судом недійсним і говорить про те, що засідання Спостережної ради вважаються правомочними , якщо на них присутні 4 члени.
Тобто, при 11 членах Спостережної ради засідання вважається правомочним в присутності 4 її членів. Позивач вважає, що прийняті Спостереджною радою рішення є незаконними, оскільки приймаються нелигітимним її складом (без наявності кворуму), що суперечить ст. 159 п.4 ЦК України та ст.41 Закону України „Про господарські товариства”.
Аналізуючи надані по справі докази та пояснення сторін, до уваги примається наступне.
Судом не застосовуються строки позовної давності, оскільки сторонами не подано заяви про застосування позовної давності при вирішенні спору.
Визначенні позивачем підстави позовних вимог та сформульований предмет позову формують предмет судового дослідження.
Позивач у позовній заяві, його представник у судовому засіданні вважають, що підставою для визнання недійсним пункту Статуту є рішення Волочиського районного суду.
Підставами для визнання акта недійсним, відповідно до вимог чинного законодавства, є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -позивача у справі. Дана позиції зазначена в роз'ясненнях Президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” від 26.01.00 р. №02-5/35 зі змінами та доповненнями.
З врахуванням вищевикладеного рішення Волочиського районного суду від 12.11.02 р. по справі №2-1619/2001р. не є підставою для визнання недійсним пункту Статуту.
Відповідно до ст..ст.. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не наведено підстав та не надано доказів недійсності пункту 8.3.12 Статуту ВАТ "Теофіпольський цукровий завод", а тому в позові слід відмовити.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод" смт. Теофіполь про визнання недійсним пункту 8.3.12 Статуту ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" в редакції від 12.08.2000р. та залишення пункту 8.3.12. в редакції від 17.12.99р. відмовити.
Суддя І.В. Розізнана
Віддруковано 3 примірники: 1- до справи, 2-3 - сторонам