29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"30" січня 2008 р. Справа №6/23-НА
за позовом Спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Хмельницькліфт" м. Хмельницький
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Хмельницькому від 22.03.05р. № 0001392301/0/1134, № 0001382301/0/1135, № 0001372301/0/1133, від 26.05.05р. № 0001392301/1/1899, № 0001382301/1/1900, № 0001372301/1/1901, від 04.08.05р. №00013823001/2/26246, №0001372301/2/2648, №0001392301/2/2647, від 06.10.2005р. №0001382301/3/3393, №0001372301/3/3394, №0001392301/3/3395.
Суддя Танасюк О.Є. Секретар судового засідання Сарбей О.Ф.
Представники:
позивача - Доронін П.М. -представник за довіреністю №69 від 14.02.2006р.
відповідача - Мельник В.В. за довіреністю № 2374/9/10 від 29.01.2007 р.
- Денисюк М.А. -за довіреністю №1570/9/10-01 від 30.01.2006р.
Постанова приймається 30.01.2008р., оскільки в судовому засіданні оголошувались перерви.
Суть спору:
Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 22.03.05р. № 0001392301/0/1134, № 0001382301/0/1135, №0001372301/0/1133, від 26.05.05р. №0001392301/1/1899, №0001382301/1/1900, №0001372301/1/1901, від 04.08.05р. №00013823001/2/26246, №0001372301/2/2648, №0001392301/2/2647, від 06.10.2005р. №0001382301/3/3393, №0001372301/3/3394, №0001392301/3/3395 про застосування до позивача штрафних санкцій, мотивуючи тим, що всі спірні податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами проведення планової документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.03р. по 01.01.05р. на підставі акту перевірки №637/23-1/14157320 від 18.03.05р., який за своїм змістом не відповідає п.1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок, затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2002р. № 249, оскільки порушення виписані не чітко без посилки на конкретні первинні та інші документи.
Позивач вважає, що вказані повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм матеріального законодавства. Зокрема, причиною прийняття спірних повідомлень-рішень №0001392301/0/1134 від 22.03.05р., №0001392301/1/1899 від 26.05.05р. та №0001392301/3/3395 від 06.10.05р., стало відчуження майна позивача в період дії щодо нього податкової застави. Однак, позивач вказує, що в даний період майно ним не відчужувалося, а придбавалося, що не є порушенням Закону України №2181 від 21.12.00р. Крім того звертає увагу суду , що із акту перевірки не видно за якими господарськими операціями відбулося відчуження без згоди податкового органу та чому застосовано штрафну санкцію саме в сумі 3578грн. , а не в сумі відчуження яка вказана в додатках №6 та №7 акту перевірки.
Щодо прийняття спірних повідомлень-рішень №0001382301/0/1135 від 22.03.05р., №0001382301/1/1900 від 26.05.05р. та №0001382301/3/3393 від 06.10.2005р., то позивач звертає увагу суду на те, що до податкового кредиту забороняється включення лише витрат, що не підтверджені податковими накладними, оскільки податкові накладні на момент перевірки були, а Закон України „Про податок на додану вартість” не передбачає обов'язку вимагати від продавця підтвердження факту його реєстрації як платника ПДВ, то прийняття вказаних спірних податкових повідомлень-рішень вважає незаконними.
Крім того, позивач заперечує проти прийняття спірних податкових повідомлень-рішень №0001372301/0/1133 від 22.03.05р., №0001372301/1/1901 від 26.05.05р., №0001372301/2/2648 від 04.08.05р. та №0001372301/3/3394 від 06.10.05р., вказуючи, що відповідачем не подано доказів на підтвердження факту заниження позивачем валових доходів, чим порушено п.1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок, затвердженого наказом ДПА України від 16.09.02р.№ 249.
Відповідач у запереченнях на адміністративний позов проти позовних вимог заперечує, мотивуючи тим, що в період з 01.01.04р. по 03.11.04р. позивачем було проведено взаєморозрахунки (бартерні операції) не за кошти, без письмового узгодження з ДПІ у м. Хмельницькому на суму 3 578,00 грн., чим порушено п.п.”а” п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 ЗУ №2181-ІІІ від 21.12.00р. „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, про що зазначено в додатках №№ 6,7 до акту.
Крім того, відповідач вказує, що за результатами проведення перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, яким передбачено, що право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, оскільки підприємством включено до податкового кредиту суми по податковій накладній №1 від 12.12.03р., виписаної ПП Гусар Г.О. та №427 від 29.11.04р., виписаної ВКПП „Агротехсинтез”. Внаслідок чого позивачем занижено податкові зобов'язання по ПДВ на загальну суму 80 905,00 грн.
Також, відповідач зазначає, що позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 64268,00 грн. за рахунок заниження суми валового доходу на 38 050,00 грн. і завищення суми валових витрат на 222621,00 грн., внаслідок невірного перенесення даних бухгалтерського обліку в податковий в ІІ кварталі 2003р., І кв.2004р., в ІІІ кв. 2004р. та ІV кв. 2004р., а також невірного коригування валових доходів в І кв. 2004р.
За клопотанням позивача, ухвалою суду призначено по даній справі судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту. В зв'язку з призначенням експертизи, провадження у справі було зупинено.
Враховуючи, що 18.01.07р. матеріали адміністративної справи №6/23-нА разом із висновком експерта №656 від 10.01.07р. повернуті на адресу господарського суду Хмельницької області для подальшого розгляду справи по суті, провадження у справі поновлено, а справу призначена до розгляду у судовому засіданні.
25.07.2007р. матеріали господарської справи № 6/23-НА разом із висновком експерта № 986 додаткової судово-бухгалтерської експертизи Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись на адресу господарського суду Хмельницької області .
06.08.2007р. провадження у справі № 6/23-нА поновлено в призначено до розгляду у судовому засіданні. За клопотанням сторін розгляд справи в судовому засіданні неодноразово відкладався.
Повноважний представник позивача в судовому засіданні 22.11.2007р. в порядку ст. 51 КАС України подав письмове уточнення щодо зміни підстав адміністративного позову та просить суд визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення - рішення відповідача з тих підстав, що податковим органом при проведенні перевірки та складанні акта перевірки невірно визначено валові доходи та валові витрати. При цьому просить суд звернути увагу на те, що відповідно до п.4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган повинен сам визначити суму податкових зобов'язань, якщо дані перевірки свідчать про їх заниження або завищення платником. А податкове зобов'язання щодо оподаткування прибутку визначається згідно п.10.1 ст.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в розмірі 25% до об'єкта оподаткування.
Вказує на порушення податковим органом п.1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України №429 від 16.09.2002р.), оскільки в акті перевірки при виявлені фактів порушень відсутнє посилання на первинні та інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку. Акцентує увагу суду , що таке порушення як невірне перенесення даних бухгалтерського обліку в податковий облік чинним законодавство не передбачено. Це стосується і висновку податкового органу щодо скоригованих ним сум валового доходу, що не підтверджено будь-якими первинними документами. Посилається на висновок судового експерта № 656 від 10.01.2007р., в якому зазначено, що із-за відсутності розшифровки складових частин валових доходів неможливо пояснити розбіжності.
Крім того, позивач посилається на неправильне визначення податковим органом суми валових витрат, без посилання на первинні та інші документи. Вказує на неправомірність висновків щодо визначення збиткової операції по векселю №823150183063 у зв'язку із виплатою відсотків по акту від 29.11.2004р., оскільки податковим органом неправомірно об'єднано дві господарські операції в одну. В підтвердження зазначеного , посилається на порушення відповідачем ч.2 ст. 19 Конституції України.
Відповідач та його представники в судовому засіданні заперечують проти висновків судово-бухгалтерських експертиз (первинної та додаткової), вказуючи на те, що документи, які були представлені на дослідження експерту, не були надані позивачем під час проведення перевірки та складання акта перевірки, а саме додаткові угоди №2,№3 та зміни до акту приймання-передачі послуг від 29.11.2004р., бухгалтерська довідка за листопад 2004р., а також нова податкова накладна №427 від 29.11.2004р. із номенклатурою послуг -„послуга по товарному кредиту” яка не відповідає податковій накладній №427 від 29.11.2004р. з номенклатурою послуг „проценти по веселю”.
За таких обставин, відповідачем подані письмові клопотання про вилучення вказаних документів із матеріалів справи як доказів та просив розглянути справу на підставі наявних у ній документів , без вищезазначених. Крім того, просив суд в порядку ст.ст. 49,133,143 КАС України, ст.97 КПК України зупинити провадження у даній справі з направленням матеріалів справи до слідчих органів для проведення перевірки щодо наявності у діях посадових осіб позивача діянь, що переслідуються в кримінальному порядку. При цьому, посилається на недостовірність поданих позивачем документів та вважає їх фальшивими , зокрема податкову накладну від 29.11.2004р. №427.
Представник позивача проти зазначених клопотань в судовому засіданні заперечив , мотивуючи тим , що не врахування перевіркою спірних документів не свідчить про їх фальсифікацію, оскільки вони відповідають вимогам , які ставляться до письмових доказів.
В підтвердження своєї позиції позивачем, в порядку п.5 ч.3 ст. 49 КАС України , подано як доказ по справі копію листа ВКПП „Агротехсинтез” щодо недійсності податкової накладної від 29.11.2004р. №427 та її заміни на іншу під тим самим номером та від такого ж самого числа. Щодо направлення матеріалів господарської справи до слідчих органів , то вважає дане не доцільним , оскільки представниками відповідача в судовому засіданні заперечується лише податкова накладна , а не додаткові угоди №№ 2,3 ,чи зміни до актів приймання -передачі від 29.11.2004р. , а їх твердження спростовується копією листа ВКП „ Агротехсинтез” від 30.11.2004р. вих. № 58.
Судом подані клопотання залишені без задоволення із підстав їх необґрунтованості.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, судом встановлено наступне.
Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство „Хмельницькліфт” м. Хмельницький як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа зареєстроване Хмельницьким міськвиконкомом 15.09.1994р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №247557 серії А00, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки головного управління статистики в Хмельницькій області, взяте на облік як платник податку на додану вартість з 05.09.1997р., про що видано свідоцтво платника ПДВ №31796853.
Між спеціалізованим ремонтно-будівельним підприємством „Хмельницькліфт” та виробничо-комерційним приватним підприємством „Агротехсинтез” м. Вінниця укладено договір поставки товару № 26/10-П від 26.10.2004р., відповідно до якого позивач придбав 149,50 т. металу листового холоднокатаного, а згідно акту приймання-передачі від 01.11.2004р. отримав 149,5 тон металу на суму 3750000 грн. (в тому числі 62500 грн. ПДВ), а також від постачальника -ВКПП „Агротехсинтез” отримав податкову накладну №400 від 01.11.2004р., в якій визначено номенклатуру товару -метал листовий холоднокатаний в кількості 149,5 тон на загальну суму 375000 грн. (в тому числі 62500 грн. ПДВ).
В подальшому, згідно додаткового договору №1 від 05.11.2004р. форма розрахунків за поставлений товар змінюється на вексельну, яким передбачено, що СРБП „Хмельницькліфт” як векселедавець, передає ПКПП „Агротехсинтез” простий вексель №823150183063 на загальну суму 375000 грн., форма оплати -по пред'явленню. Додатковою угодою №1 від 05.11.2004р. до договору №26/10-П від 26.10.2004р. СРБП „Хмельницькліфт” визнало заборгованість перед ВКПП „Агротехсинтез” в сумі 375000 грн. та в рахунок оплати передав простий процентний вексель з процентною ставкою 4% в день, форма оплати -по пред'явленню.
Додатковою угодою №2 від 05.11.2004р. (до договору №26/10-П від 26.10.2004р.) сторони внесли зміни в додаткову угоду №1, а саме в тексті угоди №1 „простий процентний вексель” замінили на „простий вексель”, а також виключили із тексту угоди №1 відсоткове застереження -4% на день. Згідно додаткової угоди №3 від 05.11.2004р. сторони внесли зміни розділ №2 договору поставки №26/10-П та змінили порядок проведення розрахунків за товар, визначивши строк оплати товару -на протязі 45 календарних днів з моменту підписання додаткової угоди №3, а також сплату відсотків за поставлений в кредит товар в розмірі 4% на день.
Актом приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 29.11.2004р. сторони провели розрахунок за отриманий по договору №26/10-П від 26.10.2004р. товар шляхом передачі простого процентного векселя №82315183063 номінальною вартістю 375000 грн. Відповідно договору міни цінних паперів №В-2 від 29.11.2004р. ВКПП „Агротехсинтез” повернув позивачу вказаний вексель, що підтверджено актом приймання-передач від 29.11.2004р. Сторони вказали, що з 29.11.2004р. заборгованість по векселю вважається погашеною.
30.11.2004р. сторони внесли зміни до акту приймання-передачі від 29.11.2004р., відповідно до якого „простий процентний вексель” замінили на простий”, виключили із тексту застереження щодо 4% ставки на день, а п.3 акту приймання-передачі визначили -24 дні, суму процентів по товарному кредиту визначили в розмірі 360000 грн. (в тому числі 60000 грн. ПДВ), а також внесли зміни в п.4 акта, яким зазначено про передачу позивачем ВКПП „Агротехсинтез” простого векселя №6230255900972 номінальною вартістю 673650 грн., яким частково погашено заборгованість по відсоткам за товарний кредит в розмірі 298650 грн.
Договором міни цінних паперів №В-2 від 29.11.2004р., укладеним між СРБП „Хмельницькліфт” (сторона-1) та ВКПП „Агротехсинтез” (сторона-2), відповідно до якого сторона-1 передала стороні-2 простий вексель №6230255900972 номінальною вартістю 673650 грн., а сторона-2 передає стороні-1 простий вексель №823150183063 номінальною вартістю 375000 грн. Пунктом 2.1 вказаного договору сторони передбачили, що різницю вартості векселів в сумі 1350 грн. сторона-1 перераховує на розрахунковий рахунок сторони-2, а сума 297300 грн. зараховується в залік поточної заборгованості.
Згідно договору №12/11 від 29.11.2004р. СРБП „Хмельницькліфт” здійснює реалізацію 149,5 тон металу листового холоднокатаного ПП Торгова Група „Глобал Трейд Груп” на загальну суму 375000 грн., про що видано податкову накладну №1166 від 29.11.2004р., видаткову накладну №366 від 29.11.2004р. Згідно додатку до договору №1 від 29.11.2004р. покупець (ПП Торгова Група „Глобал Трейд Груп”) проводить розрахунок з продавцем (СРБП „Хмельницькліфт”) за поставлений товар векселем №6230255900972 (векселедавець -ВКПП „Агротехсинтез”) номінальною вартістю 673650 грн., вексель передається по ціні 372150 грн., а решта заборгованості в розмірі 2850 грн. станом на 31.12.2004р. залишається непогашеною.
За результатами проведеної працівниками відділу документальних перевірок ДПІ у м. Хмельницькому та ДПА у Хмельницької області перевірки складено акт від 18.03.2005р. №637/23-1/141573 „Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства „Хмельницькліфт” м. Хмельницький за період з 01.04.2003 р. по 01.01.2005р., було встановлено, що вказані вище господарські операції були збитковими за умовами укладених договорів, а значить витрати, понесені у зв'язку із виплатою відсотків по акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 29.11.2004р. в сумі 300000 грн. зайво віднесено до складу валових витрат. Таким чином, зафіксовано, що позивачем в порушення п. 5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” завищено суму скоригованих валових витрат на 300000 грн.
Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 4.1.1 п.4.1. ст. 4, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого позивачем занижено суму податку на прибуток за період з 01.04.2003р. по 01.01.2005р. на 64258 грн. При цьому, заниження суми податку на прибуток, на думку перевіряючих, виникло за рахунок заниження позивачем суми валового доходу на 38050 грн. та завищення суми валових витрат на 222621 грн.
Відповідно до вказаного акту, перевіркою правильності визначення валового доходу встановлено, що внаслідок невірного перенесення даних бухгалтерського обліку в податковий облік позивачем завищено вадові доходи на 25634 грн., в тому числі в ІІ кварталі 2003р. на 9000 грн., в І кварталі 2004р. - на 2350 грн., в ІІІ кварталі 2004р. на 7460 грн., в IV кварталі 2004р. на 6824 грн., а в ІІ кварталі 2004р. занижено суму валових витрат на 570 грн. Крім того, податковою перевіркою зроблено висновок про те, що в ІІІ-IV кварталах 2003р. позивачем занижено валові витрати відповідно на 6840 грн. та на 2160 грн. внаслідок відкоригування валових доходів на суму завищення в ІІ кварталі 2003р.
В грудні 2003р. позивачем до податкового кредиту віднесено 20905 грн. податку на додану вартість по податковій накладній №1 від 12.12.2003р., яка виписана приватним підприємцем Гусар Г.О. на поставку арматури на загальну суму 125700 грн. (в тому числі 20950 грн. ПДВ), видано свідоцтво платника ПДВ від 08.01.2004р. Листом №3747 від 01.03.2005р. ДПІ у м. Хмельницькому повідомило про включення ПП Гусар Г.О. до реєстру платників ПДВ 16.12.2003р. згідно поданої заяви форми 1-р від 09.12.2003р.
При цьому, актом перевірки встановлено заниження чистої суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість в грудні 2003р. на 20905 грн. внаслідок віднесення до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкової накладної №1 від 12.12.2003р., яка виписана приватним підприємцем Гусар Г.О., який в порушення ст.7 п.7 п.п. 7.2.4 Закону України „Про податок на додану вартість” не зареєстрований платником податку на додану вартість, оскільки свідоцтво платника ПДВ видано 08.01.2004р., а виписана ним податкова накладна №1 датована 12.12.2003р.
Крім того, позивачем згідно акту приймання передачі наданих послуг (виконання робіт) від 29.11.2004р. виписано податкову накладну на послуги по товарному кредиту №427 від 29.11.2004р. на суму 360000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 60000 грн. Натомість, актом перевірки встановлено, що позивачем в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” безпідставно включено до податкового кредиту суму 60000 грн. в листопаді 2004р. відповідно до податкової накладної №427 від 29.11.2004р. , виписаної ВКПП „Агротехсинтез”.
Згідно Державного реєстру податкових застав рухомого майна 22.03.1999р. за №61-268 з 01.12.0998р. по 03.11.2004р. все майно та майнові права позивача перебували в податковій заставі. Листом №730/10/24 від 23.01.2003р. позивач отримав дозвіл на проведення бартерних операцій на суму 200 тис. грн. в 2003 році, а листом №185/24-2 від 09.01.2004р. позивач отримав дозвіл на проведення бартерних операцій на суму 60 тис. грн. в 2004 році.
При цьому, актом перевірки встановлено, що позивачем в 2003 році було проведено взаєморозрахунків (бартерних операцій) на суму 186406,49 грн., а в 2004 році з 01.01.2004р. по 03.11.2004р. ним проведено взаєморозрахунків (бартерних операцій) на суму 63578 грн. при отриманому дозволі від ДПІ у м. Хмельницькому на суму 60000 грн. Таким чином податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем проведено реалізацію товарів не за кошти, а в порядку взаєморозрахунків без письмового погодження з ДПІ у м. Хмельницькому на суму 3578 грн., чим порушено п.”а” п.п. 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
На підставі акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 22.03.05р. № 0001392301/0/1134, № 0001382301/0/1135, № 0001372301/0/1133 , від 26.05.05р. № 0001392301/1/1899, № 0001382301/1/1900, № 0001372301/1/1901, від 04.08.05р. №00013823001/2/26246, №0001372301/2/2648, №0001392301/2/2647, від 06.10.2005р. №0001382301/3/3393, №0001372301/3/3394, №0001392301/3/3395.
Позивач, не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями, просить суд визнати їх протиправними та скасувати з посиланням на їх неправомірність.
Для вирішення спірних питань щодо правильності нарахування відповідачем податкових зобов'язань у спірних повідомленнях-рішеннях, за клопотанням позивача ухвалою суду від 09.03.06р. по даній справі було призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту.
18.01.07р. матеріали адміністративної справи №6/23-нА разом із висновком експерта №656 від 10.01.07р. повернуті на адресу господарського суду Хмельницької області для подальшого розгляду справи по суті.
Враховуючи необхідність додаткового дослідження питань щодо підстав віднесення позивачем до валових витрат суми в розмірі 360000 грн. (в тому числі 60000 грн. - ПДВ.) а також у зв'язку із тим, що експертом не дано повної відповіді на питання - якими конкретно обліковими регістрами підприємства підтверджується зміст операцій зазначених на стор.12 акта перевірки, за поданим клопотанням позивача, ухвалою суду від 19.02.2007р. по даній справі призначено додаткову судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту.
25.07.2007р. матеріалів даної справи №6/23-НА разом із експертним висновком додаткової судово-бухгалтерської експертизи №986 від 12.07.2007р. повернути на адресу господарського суду Хмельницької області.
Досліджуючи надані сторонами докази, наведені представниками сторін міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до п.5.1.ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” №283 від 22.05.1997р. ( із змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. При цьому згідно п. 5.2.1 вищезазначеної статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Як вбачається із матеріалів справи, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки щодо того, що внаслідок невірного перенесення даних бухгалтерського обліку в податковий облік позивачем завищено валові доходи на 25634 грн., в тому числі в ІІ кварталі 2003р. на 9000 грн., в І кварталі 2004р. -на 2350 грн., в ІІІ кварталі 2004р. на 7460 грн., в IV кварталі 2004р. на 6824 грн., а в ІІ кварталі 2004р. занижено суму валових витрат на 570 грн., спростовується матеріалами справи та висновками судово-бухгалтерської експертизи №656 від 10.01.07р. та № 986 від 12.07.2007р.
Судом зважається на те, що ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Тому, твердження відповідача про заниження позивачем скоригованого валового доходу за період з 01.04.2003р. по 01.01.2005р. на суму 38050 грн. внаслідок того, що позивачем невірно перенесено данні бухгалтерського обліку в податковий, не підтверджено доказами, а лише зазначено про такі факти.
Згідно п.п.1.7 та 2.3.2 п.2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних ,виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, відповідно до яких факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
З матеріалів справи вбачається, що до валових витрат позивачем віднесено 312500 грн. як вартість товару без ПДВ та 300000 грн. відсотків нарахованих по векселю, який емітований позивачем. При цьому, зменшення валових витрат на суму 300000 грн., зафіксоване в акті перевірки, і як наслідок - висновок податкового органу про заниження суми скоригованих валових витрат на 300000 грн. в порушення п.5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, податковим органом не підтверджується та спростовується наданим в матеріали справи доказами та висновком експертизи №986 від 12.07.2007р.
Судом зважається на те, що вказаний Закон не передбачає, що продаж товару по ціні, яка відповідає ціні придбання такого товару, зумовлює зменшення валових витрат на витрати, понесені при придбанні такого товару. При цьому, визначення податковим органом господарської операції як „за відомо збиткової” та проведення розрахунків між сторонами шляхом передачі або обміну векселями, не позбавляє платника податків права віднести до валових витрат пов'язані із такою господарською діяльністю витрати. Крім того, судом приймається до уваги як доказ акт приймання-передачі послуг від 29.11.2004р. та нарахування відсотків за користування товарним кредитом згідно податкової накладної №427 від 29.11.2004р.
Відповідно п.1.32. ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Як передбачено п.1.31 ст. 1 вказаного Закону продаж товарів -це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Позивачем на підтвердження позовних вимог надано договора, накладні, податкові та видаткові накладні на відпуск товару контрагентами, договори та додаткові угоди, які свідчать про проведення розрахунків шляхом обміну векселями, акти приймання передачі наданих послуг. При цьому, податковим органом не оспорюється їх дійсність та фактичне проведення по них розрахунків.
З поданого в матеріли справи акту перевірки слідує, що податковим органом встановлено заниження податку на додану вартість за грудень 2003р. в сумі 20905 грн., за листопад 2004р. -в сумі 60000 грн. При цьому, твердження відповідача про недійсність податкової накладної №1 від 12.12.2003р., виписаної ПП Гусар Г.О., який в порушення ст.7 п.7 п.п. 7.2.4 Закону України „Про податок на додану вартість” не зареєстрований платником податку на додану вартість, суперечить матеріалам справи.
З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2003 року позивачем віднесено до податкового кредиту 20905 грн. згідно податкової накладної №1 від 12.12.2003р., яка виписана ПП Гусар Г.О. зареєстрованої платником податків згідно поданої нею до податкового органу заяви форми 1-р від 09.12.2003р. , про що свідчить лист ДПІ у м. Хмельницькому №3747 від 01.03.2005р.
Відповідно до п.п 7.2.3. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Згідно п. 7.4.1 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду... складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду. При цьому, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податків, які не підтверджені податковими накладними (п. 7.4.5 ст.7 вказаного Закону).
Таким чином, викладені в акті перевірки висновки податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість за грудень 2003р. в сумі 20905 грн. спростовуються , висновком судово-бухгалтерської експертизи № 656 та суперечать нормам Закону України „Про податок на додану вартість”.
Крім того, заниження позивачем податку на додану вартість за листопад 2004р. в сумі 60000 грн. спростовується поданими в матеріалами справи доказами, підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи. Судом зважається на те, що оскільки податковим органом ні під час перевірки та складання акту перевірки, а також в судовому засіданні не підтверджено завищення позивачем валових витрат на суму 300000 грн., а ВКПП „Агротехсинтез” на суму 360000 грн. (в тому числі 60000 грн. ПДВ) видано податкову накладну №427 від 29.11.2004р. на послуги по товарному кредиту, позивачем правомірно дану суму включено до податкового кредиту з врахуванням вимог Закону України „Про податок на додану вартість”.
Судом враховуються доводи позивача про те, що податковим органом не подано доказів, які б підтвердили про проведення позивачем в порушення п. ”а” п.п. 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” реалізації товарів без письмового погодження з податковим органом на суму 3578 грн. При цьому, відповідачем не подано доказів на підтвердження того, з якими саме підприємствами, установами, організаціями і на яку суму проведено не грошові (бартерні) операції без погодження з податковим органом з врахуванням наявності таких дозволів у позивача від ДПІ у м. Хмельницькому в 2003-2004р.р. Доказів, які б спростовували твердження позивача, податковим органом не надано.
Враховуючи вищенаведене, донарахування позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями 64258 грн. грн. податкових зобов'язань по податку на прибуток, 80905 грн. податкових зобов'язань по податку на додану вартість, та, відповідно і застосування штрафних санкцій з посиланням на норми ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, в тому числі застосування 3578 грн. штрафних санкцій за самостійне відчуження активів без дозволу податкового органу, є неправомірним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству.
Доводи відповідача спростовуються вищенаведеними обставинами.
З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ст. 19 Конституції України та ч.2 ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.05р. №0001392301/0/1134, №0001382301/0/1135, №0001372301/0/1133, від 26.05.05р. №0001392301/1/1899, №0001382301/1/1900, №0001372301/1/1901, від 04.08.05р. №00013823001/2/26246, №0001372301/2/2648, №0001392301/2/2647, від 06.10.2005р. №0001382301/3/3393, №0001372301/3/3394, №0001392301/3/3395 обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Враховуючи задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем присуджуються йому. При цьому, згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Хмельницькліфт" м.Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, м. Хмельницький про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Хмельницькому від 22.03.05р. №0001392301/0/1134, №0001382301/0/1135, №0001372301/0/1133, від 26.05.05р. №0001392301/1/1899, №0001382301/1/1900, №0001372301/1/1901, від 04.08.05р. №00013823001/2/26246, №0001372301/2/2648, №0001392301/2/2647, від 06.10.2005р. №0001382301/3/3393, №0001372301/3/3394, №0001392301/3/3395 задоволити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 22.03.05р. №0001392301/0/1134, №0001382301/0/1135, №0001372301/0/1133, від 26.05.05р. №0001392301/1/1899, №0001382301/1/1900, №0001372301/1/1901, від 04.08.05р. №00013823001/2/26246, №0001372301/2/2648, №0001392301/2/2647, від 06.10.2005р. №0001382301/3/3393, №0001372301/3/3394, №0001392301/3/3395
Стягнути з Державного бюджету України на користь спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Хмельницькліфт" м. Хмельницький, вул. Будівельників,27(код 14157320) 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.) відшкодування судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.