"24" березня 2009 р. Справа № 1/32
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Ніколаєва М.І., при секретарі Андрійчук А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні
адміністративний позов Державного комунального підприємства "Чернівціводоканал" м. Чернівці
до Державної податкової інспекції у м.Чернівці
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Представники:
Від позивача -не з'явився.
Від відповідача -Чмола І.І. довіреність від 13.10.2008 року
СУТЬ СПОРУ: ДКП “Чернівціводоканал” м. Чернівці звернулося з позовною заявою про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Чернівці №0004282320/2, №0004292320/2 та №0004302320/2 від 23.03.2005 року про застосування штрафних санкцій за затримку сплати суми узгодженого податкового зобов'язання по платі за землю.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що спірні податкові повідомлення -рішення прийняті з порушенням чинного законодавства, зокрема ст. 250 Господарського кодексу України, а саме з порушенням шестимісячного строку з дня виявлення порушення.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що фінансові санкції, про які йдеться в оскаржуваних податкових повідомлень-рішеннях, не є адміністративно-господарськими санкціями, а тому зазначена вище норма закону застосуванню не підлягає.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 30 листопада 2005 року провадження у справі зупинено до розгляду по суті Львівським апеляційним господарським судом апеляційної скарги по справі № 1/30.
Розпорядженням голови господарського суду Чернівецької області Желіка Б.Є. від 27.01.2009 року справу передано до провадження судді М.І.Ніколаєва.
Ухвалою від 28.01.2009 року поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 18.02.2009 року за участю представників сторін.
Ухвалою від 18.02.2009 року розгляд справи відкладався на 04.03.2009 року у зв'язку з неявкою представника позивача.
Ухвалою суду від 04.03.2009 року розгляд справи відкладався на 24.03.2009 року за клопотанням сторін.
До початку судового засідання 24.03.2009 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд -
29.11.2004 року позивачем проведено виїзну планову документальну перевірку відповідача щодо дотримання вимог податкового законодавства за період ІV квартал 2003 року -31.06.2004 року, про що складено відповідний акт № 23-4/03661780, якою встановлено факт несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю в сумі 55918,99 грн. до 30 календарних днів, в сумі 278914,80 грн. -31-90 календарних днів та в сумі 48489,40 грн. більше, ніж на 90 днів.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення №№0017372320/0, 0017382320/0 та 00173923/0 від 01.12.2004 року, які були оскаржені до ДПА в Чернівецькій області.
Рішенням ДПА в Чернівецькій області вищевказані податкові повідомлення -рішення частково скасовані, у зв'язку з чим ДПІ у м. Чернівці 23.03.2005 прийняла податкові повідомлення-рішення:
- № 0004292320/2, яким застосувала до позивача штрафну санкцію у розмірі 43243,10 грн. (20%) за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання,
- № 0004302320/2, яким застосувала до позивача штрафну санкцію у розмірі 1303,39 грн. (50%) за затримку на 96 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання,
- № 0004282320/2, яким застосувала до позивача штрафну санкцію у розмірі 3352,65 грн. (10%) за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Вищевказані податкові повідомлення -рішення позивачем отримані, проте виконані не були.
В преамбулі Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі -Закон) вказано, що він є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена Законами з питань оподаткування.
Згідно пункту 1.11 статті 1 Закону податкова декларація, розрахунок (далі -податкова декларація) -документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), -протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), -протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту, -протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно підпункту 15.2.1 пункту 15.1 статті 15 Закону у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
А відтак, посилання позивача на те, що оскаржені податкові повідомлення-рішення відповідачем були прийняті після закінчення встановленого статтею 250 Господарського кодексу України шестимісячного терміну з дня виявлення порушення є безпідставним, оскільки в даному випадку сума податкового зобов'язання підприємства ДПІ у м. Чернівці правомірно визначена у відповідності до статті 15 Закону, тобто не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2008 року у справі №1/30 (22а-732/08).
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, проте позивачем не надано доказів того, що відповідачем винесено спірні податкові повідомлення -рішення з порушенням вимог чинного законодавство .
За таких обставин у задоволені позову слід відмовити за безпідставністю, а судові витрати віднести на позивача.
Керуючись статтями 71, 87, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, встановлений цим кодексом, постанова набирає сили після закінчення цього строку. У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя М.І.Ніколаєв