83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
31.03.09 р. Справа № 37/145
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., розглянувши скаргу
Стягувача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве
до Відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського РУЮ м. Донецька
на: бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського РУЮ м. Донецька,
Боржник: Українська державна компанія з реструктуризації підприємств вугільної промисловості „Укрвуглереструктуризація”, м. Єнакієве
за участю уповноважених представників:
від ВДВС - не з'явився;
від Стягувача - Клименко Р.А. (за довіреністю №06-715/01-2417 від 23.03.2009р.);
від Боржника - не з'явився.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.07.2003р. з Української державної компанії з реструктуризації підприємств вугільної промисловості „Укрвуглереструктурізація” на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве стягнуто суму у розмірі 765грн.
28.07.2003р. на виконання зазначеного рішення видано наказ.
Заявник, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве, звернувся до Господарського суду Донецької області із скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського РУЮ м. Донецька, в якій просив визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського РУЮ м. Донецька по виконанню наказу господарського суду №37/145 від 28.07.2003р. бездіяльними, а також зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського РУЮ м. Донецька вжити необхідні заходи, передбачені діючим законодавством для примусового виконання наказу господарського суду №37/145 від 28.07.2003р.
В подальшому Заявник доповненнями від 30.03.2009р. № 06-771/01-2552 та б/н від 31.03.2009р. уточнював свої вимоги, остаточно наполягаючи на визнанні бездіяльності ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька по виконанню наказу Господарського суду Донецької області про стягнення з Боржника страхових виплат у розмірі 765грн. протиправною, та зобов'язанні ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька накласти арешт на кошти боржника, які знаходяться на рахунках.
Крім того, Стягувачем подано заяву від 30.03.2009р. № 06-771/01-2552 про відновлення строку щодо подання скарги на бездіяльність ВДВС.
Представники Боржника та ВДВС у судові засідання не з'явилися, ухвали суду від 11.03.2009р. та 24.03.2009р. не виконали. ВДВС звернувся до суду із клопотанням від 24.03.2009р. про перенесення засідання, призначеного на 24.03.2009р. у зв'язку із відпусткою державного виконавця, в провадженні якого знаходиться відповідний наказ суду.
Представник Стягувача у судовому засіданні підтримав вимоги скарги, зазначивши щодо клопотання про поновлення строку для подання скарги на бездіяльність виконавчої служби про вжиті ним заходи оскарження бездіяльності в адміністративному порядку (до начальника ВДВС), які не призвели до належного результату.
При розгляді скарги судом встановлене наступне.
Виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області у справі 37/145 від 28.07.2003р. відкрито ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька 18.12.2003р.
У зв'язку із зволіканням із виконанням зазначеного рішення Стягував звертався до начальника ВДВС із скаргами на бездіяльність державного виконавця, які всупереч ч. 4 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України розглянуті без винесення відповідної постанови як запити.
Наразі, згідно відповідей ВДВС останнім вживалися пені заходи щодо виконання рішення суду, проте, через відсутність фінансування боржника з боку Міністерства палива та енергетики України, реорганізації боржника згідно наказів цього Міністерства №280 від 05.06.2003р. та №778 від 23.12.2003р. та відсутності відомостей щодо правонаступництва за кожним із виконавчих документів таке рішення досі залишається невиконаним.
За таких обставин Стягувач звернувся до суду із розглядуваною скаргою.
Вислухавши у судовому засіданні представника Стиягувача, дослідивши матеріали справи та надані докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливіть задоволення скарги з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на дії чи бездіяльність державного виконавця має бути подана протягом десятиденного строку, який відліковується з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли Стягувачу стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.
Недотримання зазначеного строку при поданні скарги за висновком суду є підставою для відмови у задоволенні у її вимог. Водночас, за змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України зазначений 10-ти денний строк є процесуальним, а отже, як зазначено в абз.4 п. 8 Роз'яснення Президії ВГСУ „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 28.03.2002 р. N 04-5/365, може бути поновлений судом в порядку ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у разі поважності причин його пропущення. При цьому, поважними причинами є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення скарги до суду неможливим або ускладненим.
Як вбачається із змісту заявленого Стягувачем клопотання від 25.09.2008р., останній обумовлює причину пропущення строку неналежним розглядом скарг, які подавалися до начальника ВДВС.
Приймаючи до уваги, що ст. 85 Закону України „Про виконавче провадження” надає стягувачеві право оскаржувати дії та бездіяльність державного виконавця як до суду, що видав виконавчий документи, так і до начальника ВДВС, суд вважає за можливе віднести зазначені причини до поважних і задовольняє клопотання, оскільки відповідно до зазначеної статті постанова за результатами розгляду скарги має прийматися начальником ВДВС протягом 10 днів, а відсутність належного у документи, лише у формі якого за змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України мало відбуватися реагування на скарги Стягувача, безпідставно обмежило останнього в реалізації права на оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 11-1 Закону України „Про виконавче провадження”. В свою чергу, забезпечення можливості реалізації Стягувачем зазначеного права з боку суду у повній мірі узгоджується із приписами ст.ст. 6, 13 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.
Щодо оскаржуваної бездіяльності та спонукання ВДВС до накладання арешту на грошові кошти боржника суд вважає за необхідне наголосити на такому.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення майнового характеру протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Однак, строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
Між тим, ВДВС або Боржником до матеріалів справи всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надано жодних належних у розумінні ст.34 цього кодексу доказів як існування підстав для відкладання або зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області у цій справі, так і прийняття рішень про відкладання та/або зупинення виконавчого провадження, незважаючи на те, що всі відповідні матеріали виконавчого провадження були витребувані судом. За таких обставин суд вважає, що невиконання наказу у справі 37/145 з 18.12.2003р. по поточний момент (понад 5 років) не сумісно ані з приписами ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження”, ані з гарантією розумного строку розгляду справи, встановленою ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., складовою частиною якого (розгляду) у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що за змістом ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є джерелом права (наприклад, п. 33 Рішення Суду у справі „Жовнер проти України” від 29.06.2004р.) є і процедура виконання чинного рішення.
Оскільки ВДВС як орган державної влади згідно ст. 1 Закону України „Про державну виконавчу службу” має здійснювати свої повноваження у повній відповідності із дотриманням приписів, передбачених ч. 2 ст. 19 Конституції України, оскільки встановлене судом порушення строків здійснення виконавчих дій з примусового виконання наказу у справі № 37/145 зумовлюють задоволення вимог Заявника щодо визнання такої бездіяльності протиправною.
При цьому суд наголошує, що в межах справи № 37/145 державним виконавцем не ініціювалося питання щодо заміни боржника внаслідок його реорганізації, що унеможливлює врахування аргументів, приведених у наданих Заявником відповідей на його скарги з боку ВДВС, як таких, що можуть виправдовувати тривале невиконання судового рішення.
Враховуючи характер вимог Стягувача, що підлягають примусовому виконанню, суд, з огляду на приписи ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження”, дійшов висновку про можливість задоволення вимог Заявника про зобов'язання ВДВС вжити заходів для накладання арешту на грошові кошти Боржника, що знаходяться на його рахунках, в межах визначеної у наказі № 37/145 від 28.07.2003р. сумі.
Висновок щодо можливості за результатами розгляду скарги Стягувача зобов'язати орган Державної виконавчої служби здійснити певні дії в межах виконавчого провадження, від вчинення яких остання ухиляється без достатніх і доведених підстав у повній мірі узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, приведеною в абз. 7 п. 8 Роз'яснення „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 28.03.2002 р. N 04-5/365.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення вимог скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 85 Закону України „Про виконавче провадження” ст.ст. 4-5, 4-7, 50, 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Поновити строк для подання скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського РУЮ м. Донецька.
2. Задовольнити скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського РУЮ м. Донецька.
3. Визнати протиправною бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського РУЮ м. Донецька з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області у справі № 37/145 від 28.07.2003р.
4. Зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Ворошиловського РУЮ м. Донецька здійснити заходи, спрямовані на накладання арешту на грошові кошти Боржника що знаходяться на його рахунках, в межах визначеної у наказі № 37/145 від 28.07.2003р. сумі.
5. Ухвала набирає законної сили 31.03.2009р.
6. Ухвала може бути оскаржена через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня ї винесення.
Суддя Попков Д.О.