номер провадження справи 4/70/13
м. Запоріжжя
05.12.2013 справа № 908/2889/13
за позовом Заступника прокурора Запорізької області, (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29-А) в інтересах держави
до відповідача 1 Запорізької міської ради, (69061, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 206)
до відповідача 2 Публічного акціонерного товариства «ППЗТ», (69063, м. Запоріжжя, вул. Чапаєва, буд. 16)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області, (69095, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, буд. 108)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Головне управління Держземагенства у Запорізькій області, (69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 15)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпровське підприємство по сортуванню та відвантаженню піску», (69057, м. Запоріжжя, вул. О.Матросова, буд. 23)
про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради № 8/51 від 15.02.2006 р., визнання недійсними договорів оренди землі від 01.09.2006 р. і від 04.09.2006 р. та зобов'язання повернути земельні ділянки
Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді Попова І.А., Науменко А.О.
За участю представників сторін:
від позивача (прокуратури) - Кавун А.В., службове посвідчення № 017415 від 04.06.2013 р.;
від позивача (прокуратури) - Гапон С.В., службове посвідчення № 001790 від 29.08.2012 р.;
від відповідача 1 - Луцик Т.В., довіреність № 01-17/2440 від 09.06.2011 р.;
від відповідача 2 - Вишнякова І.О., довіреність б/н від 12.08.2013 р.;
від 3-ї особи на стороні позивача - Яцун О.В., довіреність № 28 від 04.01.2013 р.;
від 3-ї особи на стороні відповідачів - Гайдаржийський В.С., довіреність № 3 від 02.01.2013 р.;
від 3-ї особи на стороні відповідача 2 - не з'явився;
28.08.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Заступник прокурора Запорізької області з позовною заявою в порядку ст. 2 ГПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя та до Публічного акціонерного товариства «ППЗТ», м. Запоріжжя (ПАТ «ППЗТ») про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради № 8/51 від 15.02.2006 р. «Про передачу в оренду ЗАТ «ППЗТ» земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 для розташування ст. «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску та по вул. Солов'їній, 7 для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка», визнання недійсними договорів оренди землі від 01.09.2006 р. і від 04.09.2006 р., укладених Запорізькою міською радою та ЗАТ «ППЗТ», та зобов'язання ПАТ «ППЗТ» повернути територіальній громаді міста Запоріжжя земельну ділянку по вул. Солов'їній, 3 в м. Запоріжжі площею 28,1985 га (кадастровий номер2310100000:06:019:0001) та земельну ділянку по вул. Солов'їній, 7 в м. Запоріжжі площею 0,0433 га (кадастровий номер 2310100000:06:019:0002).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.08.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 908/2889/13, справі № 908/2889/13 присвоєний номер провадження 4/70/13, на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Державну інспекцію сільського господарства в Запорізькій області, м. Запоріжжя, справа призначена до розгляду на 26.09.2013 р., у сторін і третьої особи витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.09.2013 р. у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача 1 розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 17.10.2013 р., на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучено Головне управління Держземагенства у Запорізькій області, м. Запоріжжя.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2013 р. судом на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України за клопотанням прокурора процесуальний строк вирішення спору у справі № 908/2889/13 був продовжений на п'ятнадцять днів, до 12.11.2013 р., розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 07.11.2013 р.
В судовому засіданні 07.11.2013 р. з метою витребування у Головного управління Держземагенства у Запорізькій області матеріалів інвентаризації щодо спірних земельних ділянок оголошувалася перерва до 11.11.2013 р.
Розпорядженням Голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. № 01-04/70/13 від 11.11.2013 р., на підставі ст. 4-6 ГПК України, за заявою судді Зінченко Н.Г., враховуючи категорію та складність справи, справу № 908/2889/13 передано на колегіальний розгляд суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Зінченко Н.Г., судді - Науменко А.О., Попова І.А.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.11.2013 р. справу № 908/2889/13 прийнято до колегіального розгляду суддів, судове засідання призначено на 05.12.2013 р., на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі № 908/2889/13 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпровське підприємство по сортуванню та відвантаженню піску», м. Запоріжжя, у сторін і третіх осіб витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
В судовому засіданні 05.12.2013 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.
За письмовим клопотанням представників сторін і третіх осіб розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Представник ТОВ «Придніпровське підприємство по сортуванню та відвантаженню піску» в судове засідання 05.12.2013 р. не з'явився, письмові пояснення по суті позовних вимог не надав, про поважність причин неявки суд завчасно не повідомив.
Про дату, час та місце розгляду справи № 908/2889/13 ТОВ «Придніпровське підприємство по сортуванню та відвантаженню піску» було повідомлено належним чином ухвалою суду по справі від 11.11.2013 р., яка станом на час вирішення спору на адресу суду відділенням підприємства поштового зв'язку не поверталася. Крім того, суд вважає, що про зміст заявлених позовних вимог було ТОВ «Придніпровське підприємство по сортуванню та відвантаженню піску» було обізнано, оскільки прокурором до матеріалів справи надано належні докази направлення на адресу третьої особи на стороні відповідача 2 копії позовної заяви вих. № 05/2-1997-13 від 27.08.2013 р. з додатками.
За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю третьої особи на стороні відповідача 2.
Заявлені позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 16, 203, 215 ЦК України, ст., ст. 123,124 Земельного кодексу України та полягають в тому, що проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що оспорюваним рішення Запорізької міської ради № 8/51 від 15.02.2006 р. затверджено ЗАТ «ППЗТ» матеріали інвентаризації земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 та 7 у м. Запоріжжі (пункт 1); ЗАТ «ППЗТ» припинено право постійного користування вказаними земельними ділянками загальною площею 34,46 га (землі, які використовуються для транспорту та зв'язку, під залізницями), земельні ділянки передано до земель Запорізької міської ради (пункт 2); встановлено та затверджено ЗАТ «ППЗТ» зовнішні межі та розміри земельних ділянок загальною площею 28,2418 га, в тому числі: по вул. Солов'їній, 3 площею 28,1985 га (кадастровий номер2310100000:06:019:0001) та по вул. Солов'їній, 7 площею 0,0433 га (кадастровий номер 2310100000:06:019:0002) (пункт 3); ЗАТ «ППЗТ» передано в оренду строком на 10 років земельні ділянки загальною площею 28,2418 га (землі, які використовуються для транспорту та зв'язку, під залізницями) за рахунок земель Запорізької міської ради (пункт 4). На підставі вказаного рішення № 8/51 від 15.02.2006 р. Запорізькою міською радою та ЗАТ «ППЗТ» були укладені оспорювані договір оренди земельною ділянки площею 28,1985 га від 04.09.2006 р., зареєстрований у Запорізькій філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 20.09.2006 р. за № 040626100841, та договір оренди земельної ділянки площею 0,0433 га від 01.09.2006 р., зареєстрований у Запорізькій філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 20.09.2006 р. за № 040626100842. Прокурор вважає, що при прийнятті рішення № 8/51 від 15.02.2006 р. Запорізькою міською радою були порушені вимоги ст., ст. 123, 124 ЗК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення), а саме: передача в оренду відповідачу 2 спірних земельних ділянок повинна була здійснюватися з розробленням проекту землеустрою цих земельних ділянок, оскільки межі земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 і вул. Солов'їній, 7 в м. Запоріжжі на час їх передачу в оренду ЗАТ «ППЗТ» не були визначені в натурі (на місцевості) та передача в оренду цих земельних ділянок здійснювалася зі зміною їх цільового призначення. Свою позицію прокурор мотивує тим, що ч. 3 ст. 124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст., ст. 118, 123 ЗК України. Згідно зі ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції станом на 01.01.2006 р.) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Відповідно до п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004 р., проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі коли: земельна ділянка, межі якої визначені в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів). Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 01.01.2006 р.) передача в оренду земельної ділянки, межі якої визначені в натурі (на місцевості та без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. Таким чином, прокурор вважає, що земельним законодавством станом на момент прийняття оспороюваного рішення № 8/51 від 15.02.2006 р. чітко було передбачено випадки, коди рішення уповноваженого органу щодо передачі в оренду земельної ділянки повинно прийматися на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: межі якої не визначені в натурі (на місцевості). Отже, у зв'язку із тим, що у спірному випадку межі наданої відповідачу 2 в оренду земельної ділянки загальною площею 28,1985 га на час передання її в оренду визначені в натурі (на місцевості) не були, цільове призначення земельної ділянки площею 0,0433 га по вул. Солов'їній, 7 змінилося на землі іншого призначення, земельна ділянка загальною площею 28,1985 га не придбавалася на конкурентних засадах, то Запорізька міська рада повинна була передати земельну ділянку у користування ЗАТ «ППЗТ» після затвердження проекту землеустрою. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. За таких обставин, прокурор вважає, що оспорювані договорів оренди землі від 01.09.2006 р. і від 04.09.2006 р. в силу ст., ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню судом недійсними. Крім того, відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майна. З урахуванням викладеного, прокурор наполягає на задоволенні судом заявлених позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач 1 проти позову заперечив, заявлені прокурором вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного. При вирішенні спору у даній справі відповідач 1 просить суд врахувати, що 28.06.1991 р. Запорізькою міською радою народних депутатів відповідно до постанови Верховної ради Української РСР від 18.12.1990 р. № 563-12 «Про земельну реформу» було прийнято рішення № 261/1 «Про проведення інвентаризації земель м. Запоріжжя». Відповідно до п. 1.6 наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 26.08.1997 р. № 85 «Про затвердження положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів» призначенням інвентаризації земель населених пунктів є отримання даних для виготовлення технічної документації по оформленню документів, що посвідчують право власності або право користування земельними ділянками, які раніше були надані юридичним та фізичним особам. Отже, саме на підставі матеріалів інвентаризації Запорізькою міською радою було передано в оренду ЗАТ «ППЗТ» земельні ділянки по вул. Солов'їній, 3 та вул. Солов'їній, 7 у м. Запоріжжя. Тобто, в даному випадку не здійснювалася організація нового об'єкту землеустрою, а було лише впорядковано вже існуючий об'єкт. Це підтверджується тим, що в 1996 році ЗАТ «ППЗТ» надавалася земельна ділянка на праві постійного користування по вул. Солов'їній, 3 і вул. Солов'їній, 7 у м. Запоріжжя загальною площею 34,46 га згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ЗП № 001515 від 19.06.1996 р. Таким чином, при передачі в оренду земельної ділянки було здійснено лише коригування площі земельної ділянки. Мотивуючи заявлені вимоги прокурор посилається на ст. 50 Закону України «Про землеустрій», якою передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Разом із тим, ст. 25 цього ж Закону встановлено, що законами України та іншими нормативно-правовими актами можуть встановлюватися інші види документації із землеустрою. Згідно зі ст. 35 Закону України «Про землеустрій» інвентаризація земель проводиться, зокрема, з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного рішення № 8/51 від 15.02.2006 р. міська рада керувалася чинним законодавством, відповідно до якого розглянула та затвердила один із видів документації із землеустрою - матеріали інвентаризації зазначених у рішенні земельних ділянок. У зв'язку із викладеним, відповідач 1 вважає, що оскаржуване рішення було прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства та жодних прав і охоронюваних законом інтересів держави не порушує. Стосовно вимоги прокурора про визнання недійсними договорів оренди землі від 01.09.2006 р. і від 04.09.2006 р., укладених на підставі оспорюваного рішення № 8/51 від 15.02.2006 р., то з цього приводу відповідач 1 зазначає, що згідно чинного законодавства підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. В статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначені істотні умови договору оренди землі. Відсутність у договорі оренди землі однієї із істотних умов, передбачених ст. 15, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону. Як вбачається зі спірних договорів оренди землі вони мають всі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», тому підстави для визнання їх недійсними відсутні. Щодо вимоги про зобов'язання ПАТ «ППЗТ» повернути територіальній громаді міста Запоріжжя спірні земельні ділянки, то у спірних правовідносинах жодним чином інтереси міської ради не зачіпаються, права не порушуються. Тому відповідач 1 вважає, що прокурором не обґрунтовані підстави для повернення цих земельних ділянок територіальній громаді, оскільки ні з боку міської ради, ні з боку ПАТ «ППЗТ» не порушуються умови договорів оренди землі, і, відповідно, права сторін по договору. Крім того, відповідач 1 вважає, що прокурором пропущений загальний строк позовної давності для звернення до суду з заявленими вимогами, оскільки оспорюване прокурором рішення було оприлюднене у лютому 2006 року. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. З урахуванням викладеного, відповідач 1 просить суд застосувати наслідки пропуску прокурором строку звернення до суду та відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідач 2 проти позову також заперечив, заявлені прокурором вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, повністю підтримав доводи, наведені відповідачем 1. Додатково відповідач 2 пояснив суду, що відповідно до договору купівлі-продажу від 25.12.2009 р., який посвідчений 25.12.2009 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 3757, ПАТ «ППЗТ» передало у власність ТОВ «Придніпровське підприємство по сортуванню та відвантаженню піску» (продало) овочесховище інв. № 25, загальною площею 47,8 кв.м., літ. «Ж», що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Солов'їна, буд. 3, яке знаходиться на земельній ділянці площею 253349 кв.м. Відповідно до договору купівлі-продажу від 25.12.2009 р., який посвідчений 25.12.2009 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 3755, ПАТ «ППЗТ» передало у власність ТОВ «Придніпровське підприємство по сортуванню та відвантаженню піску» (продало) ремонтно-механічні майстерні інв. № 33, загальною площею 515,5 кв.м., літ. «Б», приміщення ДСП- кар'єр інв. № 39, загальною площею 13,8 кв.м., літ. «Г», контору інв. № 41, загальною площею 305,8 кв.м., літ. «А», їдальню інв. № 23, загальною площею 187,5 кв.м., літ. «В», що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Солов'їна, буд. 3, які знаходяться на земельній ділянці площею 253349 кв.м. Крім того, відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.07.2010 р., який посвідчений 25.12.2009 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Грибановою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1440, ПАТ «ППЗТ» передало у власність ТОВ «Придніпровське підприємство по сортуванню та відвантаженню піску» (продало) підстанцію «Бабурка» інв. № 120, загальною площею 29,1 кв.м., літ. «А», що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Солов'їна, буд. 7. До кожного з зазначених договорів купівлі-продажу нерухомого майна сторонами складені акти приймання-передачі, які засвідчили факт передачі ПАТ «ППЗТ» та приймання ТОВ «Придніпровське підприємство по сортуванню та відвантаженню піску» у власність вище означених об'єктів нерухомості. Зазначені об'єкти нерухомості використовуються ТОВ «Придніпровське підприємство по сортуванню та відвантаженню піску»у господарській діяльності. Враховуючи викладене, відповідач 2 просить суд в позові відмовити повністю.
Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області по суті позовних вимог пояснила суду, що відповідно до чинного законодавства здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на територіальні органи Державної інспекції сільського господарства України. За результатами проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області перевірки було встановлено, що ЗАТ «ППЗТ» звернулося до Запорізької міської ради для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка знаходиться в користуванні. Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 34/62 від 26.01.2006 р. були погоджені матеріали інвентаризації земельних ділянок загальною площею 28,2418 га по вул. Солов'їній, 3 і вул. Солов'їній, 7 ЗАТ «ППЗТ», а також погоджено передачу в оренду строком на 10 років ЗАТ «ППЗТ» земельних ділянок загальною площею 28,2418 га (землі, які використовуються для транспорту і зв'язку, під залізницями), а саме: по вул. Солов'їній, 3 площею 28,1985 га для розташування станції «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску та по вул. Солов'їній, 7 площею 0,0433 га для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка». 15.02.2006 р. Запорізькою міською радою було прийнято оскаржуване рішення № 8/51 «Про передачу в оренду ЗАТ «ППЗТ» земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 для розташування ст. «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску та по вул. Солов'їній, 7 для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка», яким затверджені матеріали інвентаризації земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 та 7 ЗАТ «ППЗТ», припинено ЗАТ «ППЗТ» право постійного користування земельними ділянками загальною площею 34,46 га по вул. Солов'їній, 3 і 7, право користування якими посвідчено Державним актом на право постійного користування землею № 650 від 19.05.1996 р., та передано в оренду строком на 10 років ЗАТ «ППЗТ» зазначені вище земельні ділянки загальною площею 28,2418 га. Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області вважає, що рішення № 8/51 від 15.02.2006 р. прийнято Запорізькою міською радою з порушенням вимог ст. 123 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття цього рішення), оскільки раніше межі земельної ділянки загальною площею 28,1985 га не визначалися в натурі (на місцевості) та вона не придбавалася на конкурентних засадах. У зв'язку із викладеним, третя особа підтримує заявлені прокурором вимоги в повному обсязі.
Головне управління Держземагенства у Запорізькій області по суті заявлених прокурором вимог пояснило суду, що в 2005 році Запорізькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» складено матеріали інвентаризації земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 та вул. Солов'їній, 7 ЗАТ «ППЗТ». 15.02.2006 р. зазначені матеріали інвентаризації затвердженні рішенням Запорізької міської ради № 8/51. Цим же рішенням ЗАТ «ППЗТ» припинено право постійного користування земельними ділянками загальною площею 34,46 га (землі, які використовуються для транспорту і зв'язку, під залізницями) по вул. Солов'їній, 3 та вул. Солов'їній, 7, право користування якими посвідчено Державним актом на право постійного користування землею № 650. Вказані земельні ділянки передані до земель Запорізької міської ради. Відповідно до п. 3 рішення № 8/51 від 15.02.2006 р. ЗАТ «ППЗТ» встановлено і затверджено зовнішні межі та розміри земельних ділянок загальною площею 28,2418 га згідно з планом, а також вирішено передати ЗАТ «ППЗТ» в оренду строком на 10 років земельні ділянки загальною площею 28,2418 га (землі, які використовуються для транспорту і зв'язку, під залізницями) за рахунок земель Запорізької міської ради, в тому числі по вул. Солов'їній, 3 площею 28,1985 га для розташування станції «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску, по вул. Солов'їній, 7 площею 0,0433 га для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка». Відповідно до існуючого на час винесення Запорізькою міською радою оскаржуваного рішення № 8/51 від 15.02.2006 р. порядку передачі земельних ділянок в оренду передбачалося, що обов'язковими умовами надання земельної ділянки в користування без розроблення проекту відведення земельної ділянки мали бути визначені межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та її надання без зміни цільового призначення. Матеріали інвентаризації земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 та вул. Солов'їній, 7 2005 року містять збірний кадастровий план земельних ділянок. Співвіднесення на вказаному графічному матеріалі контурів земельної ділянки, інвентаризація якої проведена, та земельної ділянки по відведенню минулих років, дає підстави вважати, що межі наданої в оренду земельної ділянки загальною площею 28,1985 га до моменту проведення вказаної інвентаризації визначені в натурі (на місцевості) не були. Зазначене також підтверджується і даними семантичної бази системи «Земельний кадастр м. Запоріжжя», які наявні в матеріалах інвентаризації. Вище наведені обставини та приписи земельного законодавства ставлять під сумнів законність набуття ЗАТ «ППЗТ» права користування зазначеною земельною ділянкою.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін і третіх осіб, колегія суддів вважає позовні вимоги прокурора такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням другої сесії двадцять другого скликання Запорізької районної Ради народних депутатів від 27.12.1994 р. № 6 були затверджені матеріали інвентаризації земель Колективного виробничо-комерційного підприємства Закритого акціонерного товариства «ППЗТ», якими було передбачено залишити в постійному користуванні вказаного землекористувача 28,46 га земель, які використовуються за цільовим призначенням.
Рішенням шостої сесії двадцять другого скликання Запорізької районної Ради народних депутатів № 4 від 14.11.1995 р. «Про надання землі» передано в постійне користування Колективному виробничо-комерційному підприємству Закритого акціонерного товариства «ППЗТ» 6,0 га земель Хортицького лісництва під розширення промислової бази та піщаного кар'єру.
Згідно з цими рішеннями Запорізькою райдержадміністрацією 19.06.1996 р. Колективному виробничо-комерційному підприємству Закритого акціонерного товариства «ППЗТ» виданий Державний акт І-ЗП № 001515 на право постійного користування землею загальною площею 34,46 га для розміщення виробничої бази і піщаного кар'єру. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 650. (а.с. 67-70, том І).
У зв'язку із тим, що земельні ділянки по вул. Солов'їній, 3 та вул. Солов'їній, 7 увійшли в межу м. Запоріжжя ЗАТ «ППЗТ» звернулося до Запорізької міської ради про переоформлення документів на право землекористування на землях Запорізької міської ради.
В 2005 році Запорізькою регіональною філією Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» на замовлення ЗАТ «ППЗТ» складено матеріали інвентаризації земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 для розташування станції «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску та вул. Солов'їній, 7 для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка». (а.с. 48 - 85, том ІІ)
Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 34/62 від 26.01.2006 р. «Про надання згоди на передачу в оренду ЗАТ «ППЗТ» земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 для розташування станції «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску та по вул. Солов'їній, 7 для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка» було вирішено:
1) погодити матеріали інвентаризації земельних ділянок загальною площею 28,2418 га по вул. Солов'їній, 3 і вул. Солов'їній, 7 ЗАТ «ППЗТ» (пункт 1 рішення);
2) погодити передачу в оренду строком на 10 років ЗАТ «ППЗТ» земельних ділянок загальною площею 28,2418 га (землі, які використовуються для транспорту і зв'язку, під залізницями), в тому числі:
- по вул. Солов'їній, 3 площею 28,1985 га (кадастровий номер 2310100000:06:019:0001) для розташування станції «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску, з них: площа 21,9805 га - прибережна захисна смуга ріки Старий Дніпро (без права подальшої забудови), площа 0,4115 га - акваторіальна зона ріки Старий Дніпро (землі під водою, природними водотоками);
- по вул. Солов'їній, 7 площею 0,0433 га (кадастровий номер 2310100000:06:019:0002) для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка» (пункт 2 рішення). (а.с. 66, том І).
15.02.2006 р. тридцятою сесією четвертого скликання Запорізької міської ради прийнято рішення № 8/51 «Про передачу в оренду ЗАТ «ППЗТ» земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 для розташування ст. «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску та по вул. Солов'їній, 7 для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка», яким вирішено:
1) затвердити матеріали інвентаризації земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 та по вул. Солов'їній, 7 ЗАТ «ППЗТ» (пункт 1 рішення);
2) припинити ЗАТ «ППЗТ» право постійного користування земельними ділянками загальною площею 34,46 га (землі, які використовуються для транспорту та зв'язку, під залізницями) по вул. Солов'їній, 3 та по вул. Солов'їній, 7, право користування якими посвідчено Державним актом на право постійного користування землею № 650, виданим Колективному виробничо-комерційному підприємству Закритого акціонерного товариства «ППЗТ» 19.06.1996 р. Запорізькою районною державною адміністрацією для розміщення виробничої бази і піщаного кар'єру. Земельні ділянки передані до земель Запорізької міської ради (пункт 2 рішення);
3) встановити та затвердити ЗАТ «ППЗТ» зовнішні межі та розміри земельних ділянок загальною площею 28,2418 га згідно з планом, що додається, в тому числі: по вул. Солов'їній, 3 площею 28,1985 га (кадастровий номер23101000000:06:019:0001) та по вул. Солов'їній, 7 площею 0,0433 га (кадастровий номер 23101000000:06:019:0002) (пункт 3);
4) передати в оренду строком на 10 років ЗАТ «ППЗТ» земельні ділянки загальною площею 28,2418 га (землі, які використовуються для транспорту та зв'язку, під залізницями), за рахунок земель Запорізької міської ради, в тому числі:
- по вул. Солов'їній, 3 загальною площею 28,1985 га для розташування станції «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску, з них: площа 21,9805 га - прибережна захисна смуга ріки Старий Дніпро (без права подальшої забудови), площа 0,4115 га - акваторіальна зона ріки Старий Дніпро (землі під водою, природними водотоками);
- по вул. Солов'їній, 7 площею 0,0433 га для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка» (пункт 4 рішення). (а.с. 30, том І).
01.09.2006 р. на підставі рішення Запорізької міської ради № 8/51 від 15.02.2006 р. Запорізькою міською радою (відповідачем 1 у справі) та Закритим акціонерним товариством «ППЗТ», правонаступником якого відповідно до Статуту є Публічне акціонерне товариство «ППЗТ», (відповідачем 2 у справі) був укладений Договір оренди землі, за умовами якого відповідач 1 (Орендодавець) надав, а відповідач 2 (Орендар) прийняв в строкове платне користування строком на десять років земельну ділянку (категорія земель - землі іншого призначення) площею 0,0433 га, яка знаходиться в м. Запоріжжя по вул. Солов'їній, 7, для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка» (п., п. 1, 2, 8, 14, 15 Договору).
Крім того, 04.09.2006 р. відповідачами у справі на підставі рішення Запорізької міської ради № 8/51 від 15.02.2006 р. був укладений Договір оренди землі, за умовами якого відповідач 1 (Орендодавець) надав, а відповідач 2 (Орендар) прийняв в строкове платне користування строком на десять років земельну ділянку (категорія земель - землі транспорту) площею 28,1985 га, яка знаходиться в м. Запоріжжя по вул. Солов'їній, 3, для розташування станції «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску (п., п. 1, 2, 8, 14, 15 Договору).
Згідно з умовами п. 39 Договорів оренди землі від 01.09.2006 р. і від 04.09.2006 р. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
20.09.2006 р. Договір оренди землі від 01.09.2006 р. був зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.09.2006 р. за № 040626100842, та Договір оренди землі від 04.09.2006 р. був зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.09.2006 р. за № 040626100841.
Відповідно до п. 19 Договорів оренди землі від 01.09.2006 р. і від 04.09.2006 р. передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору.
Згідно Акту прийому-передачі земельної ділянки за Договором оренди землі від 20.09.2006 р. № 040626100842 Запорізька міська рада передала земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:06:019:0002, загальною площею 0,0433 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Солов'їна, 7, для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка», а ЗАТ «ППЗТ» прийняло вищевказану земельну ділянку в оренду.
Крім того, відповідно до Акту прийому-передачі земельної ділянки за Договором оренди землі від 20.09.2006 р. № 040626100841 Запорізька міська рада передала земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:06:019:0001, загальною площею 28,1985 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Солов'їна, 3, для розташування станції «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску, а ЗАТ «ППЗТ» прийняло вищевказану земельну ділянку в оренду.
Прокурор звернувся до суду з даним позовом про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради № 8/51 від 15.02.2006 р., про визнання недійсними Договорів оренди землі від 01.09.2006 р. і від 04.09.2006 р. та про зобов'язання ПАТ «ППЗТ» повернути територіальній громаді міста Запоріжжя земельну ділянку по вул. Солов'їній, 3 в м. Запоріжжі площею 28,1985 га (кадастровий номер2310100000:06:019:0001) та земельну ділянку по вул. Солов'їній, 7 в м. Запоріжжі площею 0,0433 га (кадастровий номер 2310100000:06:019:0002) з тих підстав, що рішення № 8/51 від 15.02.2006 р. прийнято з порушенням вимоги ст., ст. 123, 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення), а саме: передача в оренду спірних земельних ділянок повинна була здійснюватися з розробленням проекту землеустрою цих земельних ділянок, оскільки межі спірних земельних ділянок на час їх передачу в оренду ЗАТ «ППЗТ» не були визначені в натурі (на місцевості) та передача в оренду цих земельних ділянок здійснювалася зі зміною їх цільового призначення.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключно (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Стаття 14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Як зазначено в п. 1 постанови Пленуму вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» (з подальшими змінами та доповненнями) відповідно до частини першої статті 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.
Поняття «прокурор» визначене у статті 56 Закону України «Про прокуратуру», а права прокурора стосовно подання позовної заяви (заяви) в порядку господарського судочинства, внесення апеляційної чи касаційної скарги на судові рішення господарських судів, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України - статтею 37 названого Закону.
У вирішенні питання про порушення справи за позовною заявою прокурора господарському суду слід виходити з такого.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.
Отже, згідно з частиною другою статті 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача, а в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.
Рішення Запорізької міської ради № 8/51 від 15.02.2006 р. «Про передачу в оренду ЗАТ «ППЗТ» земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 для розташування ст. «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску та по вул. Солов'їній, 7 для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка», яке оспорюється прокурором, є юридичною формою рішення цього органу, яке породжує певні правові наслідки для ЗАТ «ППЗТ», отже є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом).
При прийнятті актів як нормативного, так і ненормативного (індивідуального характеру) державний чи інший орган повинен бути на це уповноважений, діяти в межах наданої йому компетенції.
Ця норма, в першу чергу, закріплена Конституцією України, у статті 19 якої зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, у справах щодо оскарження рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування суд повинен перевірити чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як зазначено в пункті 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-8/824 від 24.07.2001 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» (який є чинним на час вирішення даного спору судом) підставами для визнання акта недійним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Отже, позивач повинен довести, що застосування до нього оспорюваного рішення має наслідком порушення його прав, свобод та інтересів.
При цьому, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 10.10.2013 р. № 01-06/1473/2013 «Про деякі питання співвідношення правових позицій, викладених в Інформаційних листах Вищого арбітражного суду України та Вищого господарського суду України і в постановах пленуму Вищого господарського суду України» правові позиції, наведені в Інформаційних листах Вищого арбітражного суду України та Вищого господарського суду України, враховуються господарськими судами України, якщо вони узгоджуються з нормами законодавства України, чинного на час розгляду конкретних справ, та з правовими позиціями, що викладені в зазначених постановах пленуму Вищого господарського суду України.
Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.
Згідно з п. 34 ст. 26 вказаного Закону України виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до чинного законодавства.
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Статтею 12 Земельного кодексу України (ЗК України) передбачено, що надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад.
Пунктом 12 Розділу Х «Перехідні положення» ЗК України закріплено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Земельні ділянки по вул. Солов'їній, 3 та вул. Солов'їній, 7, що є предметом розгляду у даній справі, знаходяться в межах міста Запоріжжя, і тому повноваження щодо її розпорядження належать Запорізькій міській раді.
Як підставу для визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради № 8/51 від 15.02.2006 р. «Про передачу в оренду ЗАТ «ППЗТ» земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 для розташування ст. «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску та по вул. Солов'їній, 7 для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка» прокурор визначає його невідповідність вимогам ст., ст. 123, 124 ЗК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення), а саме: передача в оренду спірних земельних ділянок повинна була здійснюватися з розробленням проекту землеустрою цих земельних ділянок, оскільки межі спірних земельних ділянок на час їх передачу в оренду ЗАТ «ППЗТ» не були визначені в натурі (на місцевості) та передача в оренду цих земельних ділянок здійснювалася зі зміною їх цільового призначення.
Такий висновок прокурора суд вважає таким, що ґрунтується на нормах законодавства, а тому є підставою для визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення № 8/51 від 15.02.2006 р.) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Статтею 116 ЗК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення № 8/51 від 15.02.2006 р.) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Приписами ст. 124 ЗК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення № 8/51 від 15.02.2006 р.) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Частиною 3 ст. 124 ЗК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення № 8/51 від 15.02.2006 р.) закріплено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення, в порядку, встановленому ст., ст. 118, 123 ЗК України.
Згідно з приписами ст. 123 ЗК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення № 8/51 від 15.02.2006 р.) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Частиною 4 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення № 8/51 від 15.02.2006 р.) було чітко унормовано, що передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції станом на 2006 рік) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, в статті 1 названого Закону наведено визначення поняття «проект землеустрою» як сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5-10 і більше років, а також визначення поняття «робочий проект землеустрою» як сукупність нормативно-правових, економічних і технічних документів з використання та охорони земель, які вміщують розрахунки, опис, креслення технічних рішень, кошторис, реалізацію яких передбачається здійснити протягом 2-3 років.
Пунктом 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004 р., (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначалося, що проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі коли:
- земельна ділянка, межі якої визначені в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення;
- земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення;
- земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).
Системний аналіз норм земельного законодавства, що були чинними на час винесення Запорізькою міською радою оскаржуваного рішення № 8/51 від 15.02.2006 р., дає підстави для висновку, що передача земельної ділянки в оренду, межі якої не визначені в натурі (на місцевості), повинна проводитися виключно з розробленням проекту землеустрою.
Як встановлено судом в ході судового вирішення спору та не заперечується відповідачами у справі, оскаржуване рішення Запорізької міської ради № 8/51 від 15.02.2006 р. прийнято за результатами розгляду та затвердження матеріалів інвентаризації земельних ділянок загальною площею 28,2418 га по вул. Солов'їній, 3 для розташування станції «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску та вул. Солов'їній, 7 для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка».
При цьому, матеріали справи свідчать, що при наданні ЗАТ «ППЗТ» в оренду земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 і вул. Солов'їній, 7, відповідний проект відведення земельної ділянки не складався.
Статтею 35 Закону України «Про землеустрій» (в редакції станом на 2006 рік) встановлено, що інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовують не раціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами влади та органами місцевого самоврядування.
Таким чином, приписами земельного законодавства встановлено, що проект відведення земельної ділянки та матеріали інвентаризації земель мають різну юридичну природу та правове призначення.
Відповідно до пояснень наданих суду Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області матеріали інвентаризації земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 та вул. Солов'їній, 7 містять збірний кадастровий план земельних ділянок. Співвіднесення на вказаному графічному матеріалі контурів земельної ділянки, інвентаризація якої проведена, та земельної ділянки по відведенню минулих років, дає підстави стверджувати, що межі наданої в оренду ЗАТ «ППЗТ» земельної ділянки загальною площею 28,1985 га до моменту проведення вказаної інвентаризації визначені в натурі (на місцевості) не були. Зазначене також підтверджується і даними семантичної бази системи «Земельний кадастр м. Запоріжжя», які наявні в матеріалах інвентаризації.
Враховуючи вище викладене, суд погоджується з доводами прокурора, що у спірних правовідносинах межі наданої ЗАТ «ППЗТ» в оренду земельної ділянки по вул. Солов'їній, 3 загальною площею 28,1985 га на час передання її в оренду визначені в натурі (на місцевості) не були, земельна ділянка загальною не придбавалася на конкурентних засадах, а тому Запорізька міська рада повинна була передати спірну земельну ділянку у користування ЗАТ «ППЗТ» після затвердження проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки.
Разом із тим, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи прокурора стосовно того, що при передачі ЗАТ «ППЗТ» змінилося цільове призначення спірної земельної ділянки свого документального підтвердження не знайшли, оскільки ні прокурор, ні інші учасники судового процесу не змогли надати суду для ознайомлення та вивчення матеріали інвентаризації земель Колективного виробничо-комерційного підприємства ЗАТ «ППЗТ», затверджених рішенням Запорізької районної Ради народних депутатів від 27.12.1996 р. № 6, саме з яких суд міг би встановити з яким цільовим призначенням Колективному виробничо-комерційному підприємству ЗАТ «ППЗТ» первісно надавалися в постійне користування землі Хортицького лісництва під розширення промислової бази та піщаного кар'єру.
При цьому, згідно інформації Головного управління Держземагенства у Запорізькій області за № 09-03-12/9649 від 05.12.2013 р. у місцевому фонді документації із землеустрою матеріали інвентаризації земель Колективного виробничо-комерційного підприємства ЗАТ «ППЗТ», затверджених рішенням Запорізької районної Ради народних депутатів від 27.12.1996 р. № 6, та матеріали, на підставі яких Колективному виробничо-комерційному підприємству ЗАТ «ППЗТ» рішенням Запорізької районної Ради народних депутатів від 14.11.1995 р. № 4 передано в постійне користування 6 га земель Хортицького лісництва під розширення промислової бази та піщаного кар'єру, відсутні тому, що не надходили до фонду документації.
Доводи відповідачів щодо того, що Законами України та іншими нормативно-правовими актами можуть встановлюватися інші види документації із землеустрою, а тому надання в оренду земельних ділянок ЗАТ «ППЗТ» без проекту землеустрою здійснено законно, є безпідставними та спростовуються вище викладеними законодавчими нормами.
На підставі викладеного, суд вважає вимогу прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради № 8/51 від 15.02.2006 р. «Про передачу в оренду ЗАТ «ППЗТ» земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 для розташування ст. «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску та по вул. Солов'їній, 7 для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка» обґрунтованою, доведеною, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, зміст угоди не повинен суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє угоду повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення сторони повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі, та бути направлене на настання реальних наслідків, обумовлених угодою.
Як зазначає прокурор, всупереч вимогам ст., ст. 123, 124 ЗК України (в редакції станом на 01.01.2006 р.), без розроблення проекту землеустрою земельної ділянки, Запорізька міська рада прийняла рішення № 8/51 від 15.02.2006 р. «Про передачу в оренду ЗАТ «ППЗТ» земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 для розташування ст. «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску та по вул. Солов'їній, 7 для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка».
На підставі вище зазначеного рішення Запорізької міської ради відповідачами у справі були укладені Договір оренди землі від 01.09.2006 р. про передачу в оренду ЗАТ «ППЗТ» земельної ділянки площею 0,0433 га по вул. Солов'їній, 7 у м. Запоріжжя та Договір оренди землі від 04.09.2006 р. про передачу в оренду ЗАТ «ППЗТ» земельної ділянки площею 28,1985 га по вул. Солов'їній, 3 у м. Запоріжжя.
Таким чином, прокурор вважає, що у суду є достатні підстави для визнання недійсними Договорів оренди землі від 01.09.2006 р. і від 04.09.2006 р. р., як таких, що укладені на підставі незаконного рішення Запорізької міської ради № 8/51 від 15.02.2006 р.
Дослідивши та проаналізувавши наведені прокурором мотиви для визнання недійсними спірних Договорів оренди землі від 01.09.2006 р. і від 04.09.2006 р., колегією суддів встановлено, що наведені прокурором обставини у сукупності є обґрунтованими та доведеними.
Так, в пунктах 2.24, 2.26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (з подальшими змінами і доповненнями, внесеними відповідними постановами Вищого господарського суду) зазначено, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення.
Судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.
У вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України «Про оренду землі» та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 677. Також, розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.
За таких обставин, враховуючи, що вирішуючи спір у даній справі суд визнав наявними підстави для визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради № 8/51 від 15.02.2006 р., то, відповідно, суд вважає наявними правові підстави для задоволення вимог прокурора про визнання недійсними Договорів оренди землі від 01.09.2006 р. і від 04.09.2006 р., укладених Запорізькою міською радою та ЗАТ «ППЗТ».
Згідно приписів ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Отже, відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.
Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.
Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Враховуючи вище викладені фактичні обставини у їх сукупності, приймаючи до уваги той факт, що суд визнав наявними підстави для визнання незаконним і скасування рішення Запорізької міської ради № 8/51 від 15.02.2006 р. «Про передачу в оренду ЗАТ «ППЗТ» земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 для розташування ст. «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску та по вул. Солов'їній, 7 для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка», визнання недійсними Договорів оренди землі від 01.09.2006 р. і від 04.09.2006 р., то користування відповідачем 2 спірними земельними ділянками є незаконним, а земельна ділянка по вул. Солов'їній, 3 в м. Запоріжжі площею 28,1985 га (кадастровий номер 2310100000:06:019:0001) та земельна ділянка по вул. Солов'їній, 7 в м. Запоріжжі площею 0,0433 га (кадастровий номер 2310100000:06:019:0002) підлягають поверненню територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, оскільки саме до повноважень Запорізької міської ради, згідно п. 12 Розділу Х «Перехідні положення» ЗК України віднесено розпорядження спірними земельними ділянками.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Прокурор надав всі необхідні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Доводи відповідачів в обґрунтування наданих ними заперечень спростовуються фактичними обставинами справи, а тому судом визнані хибними.
Пояснення відповідача 2 стосовно того, що за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 25.12.2009 р. та від 12.07.2010 р. ПАТ «ППЗТ» передало у власність (продало) ТОВ «Придніпровське підприємство по сортуванню та відвантаженню піску» частину об'єктів нерухомості, розташованих на спірних земельних ділянках, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розмішені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля, споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Отже, за власником нерухомого майна зберігається право користування земельною ділянкою під ним, тому повернення до комунальної власності спірної земельної ділянки, з якої лише невелика частина зайнята нерухомістю, не порушує права власності ТОВ «Придніпровське підприємство по сортуванню та відвантаженню піску» та є необхідним способом захисту прав і інтересів територіальної громади м. Запоріжжя.
Таким чином, в цілому суд вважає позовні доведеними, заснованими на законі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом повністю.
Стосовно клопотання відповідачів 1 і 2 про застосування до вимог прокурора про визнання незаконним і скасування рішення Запорізької міської ради № 8/51 від 15.02.2006 р. наслідків спливу строку позовної давності, то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Про оспорюване рішення Запорізької міської ради № 8/51 від 15.02.2006 р. прокурор дізнався в березні 2013 року за наслідками проведення відповідної перевірки з питань законності передачі на території м. Запоріжжя земельних ділянок у власність/користування.
Оскільки чинне законодавство не передбачає винятків відносно строків позовної давності до позовів про визнання незаконним правового акту органу державної влади або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право, то з цього приводу слід зазначити наступне.
Вимоги про розірвання договору не віднесені до переліку вимог, відносно яких ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність, отже на такі вимоги розповсюджується загальний строк у три роки. (ст. 257 ЦК України).
В свою чергу, ст. 261 ЦК України визначає початок перебігу строку позовної давності від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Зазвичай коли позов ініціюється стороною договору, такий день збігається з днем вчинення спірного договору.
Законодавство України (Конституція України та Закон України «Про прокуратуру»), яке регламентує функції прокуратури, хоча і передбачає відповідні повноваження прокуратури із отримання відомостей та документів у фізичних і юридичних осіб, проте не встановлює жодних обов'язків суб'єктів господарювання автоматично і у всіх випадках попереджати органи прокуратури про наміри укласти певну угоду, або звітувати (повідомляти) про факт її укладення, так само, як і обов'язку органів прокуратури здійснювати автоматичний контроль і перевірку всіх укладених угод.
Зазначене нормативне врегулювання повноважень прокуратури і її відносин із суб'єктами господарювання в цій частині у повній мірі узгоджується із принципами, закріпленими в ст. 19 Конституції України, не включає автоматичну обізнаність (можливість обізнаності) прокуратури про факт укладення спірного договору в день його укладення.
Вищезазначена позиція узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постанові від 16.12.2009 р. по справі № 44/53пд.
Таким чином, суд вважає, що в спірних правовідносинах строк позовної давності пропущений не був.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідачів 1 і 2 порівну в доход Державного бюджету України пропорційно правомірно заявлених позовних вимог.
Керуючись ст., ст. 45, 22, 29, 32, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Заступника прокурора Запорізької області до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя та до Публічного акціонерного товариства «ППЗТ», м. Запоріжжя про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради № 8/51 від 15.02.2006 р. «Про передачу в оренду ЗАТ «ППЗТ» земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 для розташування ст. «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску та по вул. Солов'їній, 7 для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка», визнання недійсними договорів оренди землі від 01.09.2006 р. і від 04.09.2006 р., укладених Запорізькою міською радою та ЗАТ «ППЗТ», та зобов'язання ПАТ «ППЗТ» повернути територіальній громаді міста Запоріжжя земельні ділянки задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення тридцятої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради № 8/51 від 15.02.2006 р. «Про передачу в оренду ЗАТ «ППЗТ» земельних ділянок по вул. Солов'їній, 3 для розташування ст. «Кар'єрна» виробництва по відвантаженню піску та по вул. Солов'їній, 7 для розташування трансформаторної підстанції «Бабурка».
3. Визнати недійсним Договір оренди землі від 01.09.2006 р., укладений Запорізькою міською радою, м. Запоріжжя та Закритим акціонерним товариством «ППЗТ», м. Запоріжжя, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.09.2006 р. за № 040626100842.
4. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «ППЗТ», (69063, м. Запоріжжя, вул. Чапаєва, буд. 16, код ЄДРПОУ 01235931) повернути земельну ділянку по вул. Солов'їній, 7 у м. Запоріжжя площею 0,0433 га (кадастровий номер 2310100000:06:019:0002), вартістю 33328,01 грн. територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, (69061, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915). Видати наказ на примусове виконання рішення.
5. Визнати недійсним Договір оренди землі від 04.09.2006 р., укладений Запорізькою міською радою, м. Запоріжжя та Закритим акціонерним товариством «ППЗТ», м. Запоріжжя, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.09.2006 р. за № 040626100841.
6. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «ППЗТ», (69063, м. Запоріжжя, вул. Чапаєва, буд. 16, код ЄДРПОУ 01235931) повернути земельну ділянку по вул. Солов'їній, 3 у м. Запоріжжя площею 28,1985 га (кадастровий номер 2310100000:06:019:0001), вартістю 46440109,65 грн. територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, (69061, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915). Видати наказ на примусове виконання рішення.
7. Стягнути з Запорізької міської ради, (69061, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) на користь на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); банк отримувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; рахунок № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку - 206) 2867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.
8. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ППЗТ», (69063, м. Запоріжжя, вул. Чапаєва, буд. 16, код ЄДРПОУ 01235931) на користь на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); банк отримувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; рахунок № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку - 206) 2867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "06" грудня 2013 р.
Головуючий Н.Г.Зінченко
Судді І.А.Попова
А.О.Науменко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.