33013, м. Рівне, вул. Набережна 26А
"26" листопада 2013 р. Справа № 5019/1241/12
Суддя Горплюк А.М. розглянувши скаргу фізичної особи-підприємця Молінської Ольги Дмитрівни на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції Бречка І.К.
Стягувач: фізична особа-підприємець Гельбер Анастасія Меєрівна
Боржник: фізична особа-підприємець Молінська Ольга Дмитрівна
Орган виконання судового рішення: відділ державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції
У справі № 5019/1241/12
за позовом фізичної особи-підприємця Гельбер Анастасії Меєрівни
до відповідача фізичної особи-підприємця Молінської Ольги Дмитрівни
про стягнення 5 278 грн. 25 коп.
та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця Молінської Ольги Дмитрівни
до відповідача фізичної особи-підприємця Гельбер Анастасії Меєрівни
про визнання договорів оренди торгівельних місць недійсними
В засіданні приймали участь:
Від стягувача: Микулін І.М. (довіреність № 635 від 10.06.2012р.), Гельбер М.Я. (довіреність № 635 від 10.06.2012р.);
Від боржника: Опанасюк Р.Д. (довіреність № 552 від 23.03.2013р.).
Від органу ДВС: не з'явився.
Фізична особа-підприємець Гельбер Анастасія Меєрівна звернулася в господарський суд Рівненської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Молінської Ольги Дмитрівни, в якій просила стягнути заборгованість в сумі 1 964 грн. 00 коп., пеню в розмірі 3 314 грн. 25 коп. та зобов'язати фізичну особу-підприємця Молінську Ольгу Дмитрівну усунути перешкоди у користуванні належним фізичній особі Гельбер Анастасії Маєрівні майном та звільнити торгівельні місця № 27 та № 28, розташовані на території ринку "Новий" у м. Радивилів, вул. Четвертного, 5.
04.09.2012р. фізична особа-підприємець Молінська Ольга Дмитрівна подала зустрічну позовну заяву, в якій ФОП Молінська О.Д. просила визнати недійсними договори оренди торгівельних місць № 27 і № 28 від 31 грудня 2010 року.
10.10.2012р. судом винесено рішення, яким первісний позов задоволено частково, в задоволені зустрічного позову - відмовлено.
17.10.2012р. судом винесено додаткове рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат.
29.10.2012р. господарським судом Рівненської області на виконання рішення від 10.10.2012р. був виданий наказ.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.01.2013р. змінено другий пункт резолютивної частини рішення в частині стягнення пені та судового збору та другий пункт додаткового рішення в частині стягнення судового збору.
08.02.2013р. господарським судом Рівненської області на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 22.01.2013р. видано накази.
13.03.2013р. фізичною особою-підприємцем Молінською Ольгою Дмитрівною подано скаргу на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції Бречка І.К., в якій скаржник просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції Бречка І.К., які оформлені постановою про стягнення з фізичної особи-підприємця Молінської О.Д. на користь фізичної особи-підприємця Гельбер А.М. 1964,00 грн. заборгованості, 110,93 грн. пені та 1073,00 грн. судового збору від 26.02.2013р.; постановою про стягнення з фізичної особи-підприємця Молінської О.Д. на користь фізичної особи-підприємця Гельбер А.М. 632,71 грн. судового збору від 26.02.2013р.; постановою про зобов'язання фізичну особу-підприємця Молінську О.Д. усунути перешкоди у користуванні належним фізичній особі-підприємцю Гельбер А.М. майном та звільнити торгівельні місця № 27 та № 28, що розташовані на території ринку "Новий" у м. Радивилів, по вул. Четвертного, 5 від 26.02.2013р.. Постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2013р. за виконавчими провадженнями № 36718493, № 36718645, № 36718262 скасувати.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що у судових наказах від 29.10.2012р., виданих господарським судом Рівненської області у справі № 5019/1241/12, зазначено, що рішення господарського суду Рівненської області від 10.10.2012р. набрало законної сили 29.10.2013р., тоді як у резолютивній частині постанови прийнятої Рівненським апеляційним господарським судом 22.01.2013р., за наслідками перегляду рішення господарського суду Рівненської області від 10.10.2012р., зазначено, що постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
В зв'язку з вищевикладеним, скаржник вважає, накази від 29.10.2012р., видані господарським судом Рівненської області у справі № 5019/1241/12, не відповідають вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", а відтак держаний виконавець, в порядку пункту 6 статті 1 статті 26 вказаного закону, мав відмовити у відкриті виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 14.03.2013р. вирішення питання про прийняття скарги фізичної особи-підприємця Молінської Ольги Дмитрівни на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції Бречка І.К. відкладено до повернення матеріалів справи № 5019/1241/12 із Вищого господарського суду України.
Ухвалою суду від 11.09.2013р., в зв'язку з поверненням матеріалів справи № 5019/1241/12 до господарського суду Рівненської області, скаргу прийнято до розгляду та призначено на 26.09.2013р..
Ухвалою суду від 26.09.2013р., в зв'язку з неявкою скаржника та неподанням ним витребуваних судом доказів, розгляд скарги відкладено на 08.10.2013р..
03.10.2013р. скаржник, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав заяву, в якій, в зв'язку з перебуванням в іншому судовому засіданні, просить розгляд справи відкласти.
03.10.2013р. відділ ДВС, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав заперечення на скаргу, в якій просить відмовити в задоволення скарги.
Ухвалою суду від 08.10.2013р., в зв'язку з неявкою скаржника та неподанням ним витребуваних судом доказів, розгляд скарги відкладено на 05.11.2013р..
01.11.2013р. скаржник, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав нормативне обґрунтування скарги, в якому зазначає, що 23.08.2013р. відповідно до статті 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" внесено запис № 26010060004000753 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Молінською Ольгою Дмитрівною.
На думку скаржника, оскільки у період проведення процедури припинення підприємницької діяльності ФОП Гельбер А.М. не зверталася із вимогою щодо сплати боргових зобов'язань за рішенням суду, а отже, відповідно до статті 50-1 ЦК України, відсутні будь-які зобов'язання ФОП Молінської О.Д. перед Гельбер А.М..
Крім того, скаржник вказує, що рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 22.10.2013р. (справа № 568/808/13-Ц) право власності на металеві контейнери № 27, № 28, які знаходяться на ринку "Новий" м. Радивилів було визнано за Молінським Богданом Дмитровичем, а відтак скаржником торгівельні місця були звільненні ще до набрання рішенням господарського суду Рівненської області від 10.10.2012р. законної сили.
05.11.2013р. скаржник, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав заяву про продовження строку розгляду справи.
Ухвалою суду від 05.11.2013р. строк розгляду скарги продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд скарги відкладено на 19.11.2013р..
В судовому засіданні 19.11.2013р. скаржник підтримав вимоги скарги та зазначив, що рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 22.10.2013р. (справа № 568/808/13-Ц) набрало законної сили 04.11.2013р.. Представник стягувача заперечив проти задоволення скарги. Представник відділу ДВС заперечив проти вимог скарги, вказуючи, що при здійсненні виконавчих дій, порушень закону не було.
В судовому засіданні 19.11.2013р. оголошувалася перерва до 26.11.2013р. для з'ясуванням обставин справи.
В судовому засіданні 26.11.2013р. представник скаржника підтримав вимоги скарги та зазначив, що скаржник не звертався до державного виконавця зі скаргою на його дії та не повідомляв про зміну обставин, які могли вплинути на вчинення виконавчих дій. Представник стягувача заперечив проти задоволення скарги.
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників, стягувача, скаржника та відділу ДВС, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.
У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення.
Рішення суду, яке містить вступну та резолютивну частини, підписується всім складом господарського суду і додається до справи.
Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Частиною 1 статті 93 ГПК України визначено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
10.10.2012р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення був складений та підписаний 16.10.2012р., отже, з урахуванням положень статті 93 ГПК України, строк оскарження рішення закінчився 26.10.2013р., а враховуючи той факт, що 27-28 жовтня 2012р. були вихідними днями, наказ мав бути виданий 29.10.2013р..
Згідно частини 1 статті 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон), у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Пунктом 6 частиною 1 статті 26 Закону визначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
В зв'язку з тим, що станом на 29.10.2012р. в суду були відсутні відомості щодо оскарження рішення від 10.10.2012р., господарським судом Рівненської області на виконання рішення були видані накази.
Водночас, суд наголошує на тому, що апеляційна скарга на рішення від 10.10.2013р. до господарського суду Рівненської області надійшла лише 19.11.2012р., що підтверджується відміткою відділу канцелярії та документального забезпечення суду та відправлена скаржником 14.11.2013р., що підтверджується фіскальним чеком № 1320 від 14.11.2013р. наявним в матеріалах справи.
Таким чином, станом на 29.10.2012р., господарський суд Рівненської області видаючи накази діяв в межах положень ГПК України, а самі накази відповідали як вимогам ГПК України так і Закону.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.01.2013р. змінено другий пункт резолютивної частини рішення в частині стягнення пені та судового збору та другий пункт додаткового рішення в частині стягнення судового збору.
08.02.2013р. господарським судом Рівненської області на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 22.01.2013р. видано накази з урахуванням сум, які підлягають стягненню відповідно до вказаної постанови.
Оскільки, в наказах від 29.10.2012р. та від 08.02.2013р. зазначені всі дані передбачені статтею 18 Закону, 26.02.2013р, за заявою стягувача, головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції Бречка І.К. були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень по наказам виданих на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 10.10.2012р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 22.01.2013р. (ІІ том, а.с. 129-130).
Частиною 1 статті 12 Закону визначено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Однак, як вбачається з матеріалів справи скаржник жодним чином не повідомив державного виконавця про свої припущення щодо невідповідності наказу від 29.10.2012р. вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
Водночас, частиною 7 статті 12 Закону передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 117 ГПК України, наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, скаржник, вважаючи, що накази не відповідають вимогам Закону, в зв'язку з прийняттям Рівненським апеляційним господарським судом постанови від 22.01.2013р., не звертався до господарського суду Рівненської області з заявою, в порядку статті 117 ГПК України, про виправлення помилки в наказах чи про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.
Отже, приймаючи постанови від 26.02.2013р. про відкриття виконавчих проваджень державний виконавець діяв на виконання та у межах положень Закону України "Про виконавче провадження".
Щодо тверджень скаржника про відсутні будь-яких зобов'язань ФОП Молінської О.Д. перед ФОП Гельбер А.М., у зв'язку з тим, що у період проведення процедури припинення підприємницької діяльності ФОП Гельбер А.М. не зверталася із вимогою щодо сплати боргових зобов'язань за рішенням суду, суд зазначає наступне.
Статтею 50-1 ЦК України визначено, що фізична особа - підприємець письмово повідомляє державного адміністратора, кредиторів про прийняте рішення щодо припинення її підприємницької діяльності, порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог, що не може становити менше двох і більше трьох місяців з дня опублікування повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.
Після внесення запису про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо рішення фізичної особи - підприємця про припинення нею підприємницької діяльності публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Кожна вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається фізичною особою - підприємцем, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання фізичною особою - підприємцем відповідної вимоги кредитора.
Вимоги кредиторів, не визнані фізичною особою - підприємцем, діяльність якої припиняється, якщо кредитор у місячний строк з дня одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, та вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, не задоволені через відсутність майна, вважаються погашеними.
У разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу чергу задовольняються вимоги найманих працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, інших сум, що пов'язані з такими зобов'язаннями; у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно до суми вимог кожного кредитора цієї черги.
Підприємницька діяльність фізичної особи - підприємця є припиненою з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення такої діяльності.
Згідно поданого скаржником повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особою-підприємцем № 207/10.1-14 (ІІ том, а.с. 240) 23.08.2013р. відповідно до статті 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" внесено запис № 26010060004000753 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Молінською Ольгою Дмитрівною, 2155126367 на підставі: рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності запис про яке внесено до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Однак, в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження факту наявності публікації у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації рішення ФОП Молінської О.Д. про припинення нею підприємницької діяльності, письмового повідомлено державного адміністратора, кредиторів, в тому числі ФОП Гельбер А.М., про прийняте ФОП Молінською О.Д. рішення щодо припинення її підприємницької діяльності, порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог.
Крім того, суд зазначає, що до моменту проведення ФОП Молінською О.Д. державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, ФОП Гельбер А.М. зверталася до ФОП Молінської О.Д. з своїми вимогами, законність яких підтверджено постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.01.2013р. у даній справі.
Статтею 51 ЦК України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 49 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Запис № 26010060004000753 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Молінською О.Д. був внесений 23.08.2013р., тоді як оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження були винесенні державним виконавцем 26.02.2013р..
На підставі вищевикладеного твердження скаржника про відсутні будь-яких зобов'язань ФОП Молінської О.Д. перед ФОП Гельбер А.М., що, на думку скаржника, є підставою для визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції Бречка І.К., які оформлені постановами про відкриття виконавчих проваджень від 26.02.2013р. та скасування вказаних постанов, є безпідставними та необґрунтованими.
Щодо тверджень скаржника, що рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 22.10.2013р. (справа № 568/808/13-Ц), яке набрало законної сили 04.11.2013р., право власності на металеві контейнери № 27, № 28, які знаходяться на ринку "Новий" м. Радивилів було визнано за Молінським Богданом Дмитровичем, а відтак скаржником торгівельні місця були звільненні ще до набрання рішенням господарського суду Рівненської області від 10.10.2012р. законної сили, суд зазначає наступне.
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 22.10.2013р. (справа № 568/808/13-Ц) встановлено, що Молінська О.Д. згідно договору купівлі-продажу від 21.01.2013р. продала металеві контейнери № 27, № 28, які знаходяться на ринку "Новий" м. Радивилів Молінському Б.Д..
Частинами 6 та 7 Закону визначено, що боржник зобов'язаний письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Проте, як вбачається з рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 22.10.2013р. (справа № 568/808/13-Ц), яке набрало законної сили 04.11.2013р., про факт існування договору купівлі-продажу від 21.01.2013р. державний виконавець довідався лише при розгляді вказаної справи, при цьому оскаржувані постанови державного виконавця були винесені 26.02.2013р.. Вказані обставини підтверджуються матеріалами скарги та поясненнями представника скаржника, який, в судовому засіданні 26.11.2013р., зазначив, що скаржником жодним чином не повідомлялося державного виконався, в порушення вимог Закону, про існування обставин, які можуть вплинути на вчинення виконавчих дій, зокрема про факт існування договору купівлі-продажу від 21.01.2013р..
В сукупності вищевикладеного вбачається, що вимоги скарги ФОП Молінської О.Д. про визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції Бречка І.К., які оформлені постановою про стягнення з фізичної особи-підприємця Молінської О.Д. на користь фізичної особи-підприємця Гельбер А.М. 1964,00 грн. заборгованості, 110,93 грн. пені та 1073,00 грн. судового збору від 26.02.2013р.; постановою про стягнення з фізичної особи-підприємця Молінської О.Д. на користь фізичної особи-підприємця Гельбер А.М. 632,71 грн. судового збору від 26.02.2013р.; постановою про зобов'язання фізичну особу-підприємця Молінську О.Д. усунути перешкоди у користуванні належним фізичній особі-підприємцю Гельбер А.М. майном та звільнити торгівельні місця № 27 та № 28, що розташовані на території ринку "Новий" у м. Радивилів, по вул. Четвертного, 5 від 26.02.2013р. та скасування вказаних постанов є безпідставними та необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -
В задоволені скарги фізичної особи-підприємця Молінської Ольги Дмитрівни на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції Бречка І.К. - відмовити.
Суддя Горплюк А.М.