83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
04.12.2013 Справа № 905/7846/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.C.
при секретарі судового засідання Фроловій Т.С.,
розглянувши справу за позовом Селидівського міжрайонного прокурора м.Селидове в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м.Донецьк,
до відповідача Селидівської виправної колонії №82, смт.Гостре, Донецька область,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Селидівської міської ради, м.Селидове, Донецька область,
про відшкодування суми збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 15026,49грн., -
За участю:
Прокурор - Уздемир Н.М. за посвідченням №022565;
представник позивача - Висоцький А.С. за довіреністю;
представник третьої особи - не з'явився;
представник відповідача - Олійник Г.В.І. за довіреністю;
Селидівський міжрайонний прокурор Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м.Донецьк, з позовом до відповідача Селидівської виправної колонії №82, смт.Гостре, Донецька область, про відшкодування суми збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 15026,49грн.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на акт перевірки Державної екологічної інспекції в Донецькій області за додержанням вимог природоохоронного законодавства від 28.05.2012р.-11.09.2012р., Припис від 15.06.2012р. №35 та розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства у результаті самовільного скиду забруднюючих речовин зворотними водами у річку Осикову (бас. р.Вовча) Селидівською виправною колонією №82 за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. Зазначає, що в період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. підприємством здійснювався самовільний скид забруднених зворотних вод у річку Осикову (бас. Р.Вовча). Об'єм зворотних вод склав 64,9тис.куб.м. Прокурор посилається на порушення ст.ст. 44, 49 Водного кодексу та ст.ст. 47, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього середовища".
Позивач 04.12.13р. надав суду письмові пояснення від 04.12.13р., в яких просив суд стягнути з відповідача завдані порушенням природоохоронного законодавства збитки в розмірі 15026,49грн. на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету Селидівської міської ради, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету.
Прокурор в листі від 04.12.13р. погодився з поясненнями позивача щодо стягнення коштів з відповідача на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету Селидівської міської ради.
Ухвалою суду від 08.11.13р. було порушено провадження у справі та залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Селидівську міську раду.
03.12.13р. Селидівська міська рада надала суду письмові пояснення по суті позовних вимог №02/21л/8-50 від 28.11.13р., в яких підтримала позов прокурора, та просила розглянути справу без участі представника третьої особи.
Відповідач 04.12.13р. надав заяву про визнання позову №7955 від 02.12.13р., в якому повідомляє, що суму позовних вимог визнає в повному обсязі - в сумі 15026,49грн.
Прокурор і представник позивача в судове засідання з'явилися, наполягали на задоволенні позову.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників позивача і відповідача, суд -
28.05.2012р.-11.09.2012р. Державною екологічною інспекцією в Донецькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Селидівської виправної колонії №82, за адресою: Донецька область, смт.Гостре, вул.Прикордонна, б.1.
За результатами перевірки, проведеної в присутності в.о. начальника Селидівської виправної колонії №82, державними інспекторами було оформлено акт перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства України від 28.05.2012р.-11.09.2012р., в якому зазначено, що за період з 01.01.11р. по 31.12.11р. підприємством здійснювався самовільний скид забруднених зворотних вод у річку Осикову (бас. Р.Вовча) в розмірі 64,9тис.куб.м.; скид каналізаційних стоків здійснюється по одному випуску, через ОС стан яких є незадовільним, які практично не функціонують та які знаходяться на балансі СВК №82, що є порушенням вимог ст. 44 Водного кодексу України. (а.с. 10-12).
Державною екологічною інспекцією в Донецькій області видано Припис від 15.06.12р. №35, згідно з яким відповідача зобов'язано негайно забезпечити отримання дозволу на спеціальне водокористування та нормативи ГДС; здійснювати спец водокористування лише за наявністю дозволу (а.с. 13).
Відповідно довідки, підписаної начальником, головним бухгалтером та головним інженером Селидівської виправної колонії №82, з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. виправною колонією скинуто стічних вод 64900куб.м. або 7,4 куб.м./годину (а.с. 21).
За розрахунком, виконаним позивачем на підставі Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року за № 389, розмір шкоди становить суму 15026,49грн. (а.с. 14-15).
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №02-2650 від 16.07.13р. з пропозицією відшкодувати збитки, завдані державі в сумі 15026,49грн. (а.с. 22).
У відповіді на претензію №5913 від 05.09.13р. відповідач повідомив позивача, що сума боргу визнана у повному обсязі, однак за відсутністю бюджетного фінансування не може бути сплачена (а.с. 23).
Сума нарахованої шкоди відповідачем в добровільному порядку сплачена не була.
Позовна вимога про стягнення з Селидівської виправної колонії №82, смт.Гостре, Донецька область 15026,49грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, стала предметом судового розгляду у даній справі.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Державна екологічна інспекція в Донецькій області є спеціальним підрозділом Мінприроди, яка в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ).
Відповідно до п.4 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі" (затвердженого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.06р. №548, зар. в МЮ України від 13.02.07р. за №120/13387) вона здійснює державний контроль за додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок викидів та скидів шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей тощо.
При здійсненні державного контролю, інспекція має право (п.5 Положення про інспекцію) перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи); складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень; подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища, здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.
Згідно ст.1 Водного кодексу України, водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).
Відповідно до ст.48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування є платним.
Згідно зі ст.70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Відповідно до ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема, дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством.
Згідно ст.66 зазначеного кодексу під час користування водними об'єктами для промислових потреб водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених умов спеціального водокористування, екологічних вимог, а також вживати заходів щодо зменшення витрат води (особливо питної) та припинення скидання забруднених зворотних вод шляхом удосконалення виробничих технологій, схем водопостачання та очищення стічних вод.
Усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод (ст.95 Водного кодексу України).
Статтею 101 Водного кодексу України передбачено, що юридичні та фізичні особи (в тому числі суб'єкти господарювання) зобов'язані забезпечувати охорону вод від забруднення і засмічення внаслідок втрат хімічних, інших забруднюючих речовин.
Згідно норм ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.
Відповідно до статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Таким чином, відповідачем порушені вимоги Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Водного кодексу України, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №35 та іншими матеріалами справи.
Як зазначалось, відповідно до «Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року за №389, було розраховано розмір відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, відповідно до якого загальна сума збитків складає 15026,49грн.
Сума збитків в розмірі 15026,49грн. не сплачена відповідачем на день подання позову і заявлена прокурором до стягнення.
Розділом X Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища. Зокрема, статтею 47 цього Закону передбачено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які фінансуються за рахунок, у тому числі частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, та визначено, що такі дії здійснюються згідно з чинним законодавством.
Статтею 11 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є, зокрема, надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України (крім плати за надання адміністративних послуг, що зараховується до загального фонду Державного бюджету України (крім плати за документи на придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, плати за номерні знаки транспортних засобів, які підлягають державній реєстрації, плати за документи, оформлення і видача яких здійснюються із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, передбачені Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", а також плати за документи, оформлення і видача яких здійснюються згідно із Законом України "Про дорожній рух").
Відповідно до ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Частиною 2 ст.69 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
В главі 9 Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України № 128 від 09.08.2013р. передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства на ім'я органу Казначейства за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на рахунки 3311, у регламентований час розподіляються Головними управліннями Казначейства за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а сума збитків у розмірі 15026,49грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету Селидівської міської ради, із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області.
Оскільки законом прокурора звільнено від сплати судового збору, судові витрати згідно з ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд стягує з відповідача на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 33,43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 40, 44, 48, 66, 70, 101, 110, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 29, 69 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 5, 40, 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.11 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік", суд -
Позовні вимоги Селидівського міжрайонного прокурора м.Селидове в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м.Донецьк, до відповідача Селидівської виправної колонії №82, смт.Гостре, Донецька область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Селидівської міської ради, м.Селидове, Донецька область, про відшкодування суми збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 15026,49грн. - задовольнити.
Стягнути з Селидівської виправної колонії №82 (Донецька область, смт.Гостре, вул. Прикордонна, 1, р/р 35210006000711 в ГУДКСУ в Донецькій області МФО 834016, ЄДРПОУ 08563174) на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету Селидівської міської ради завдані порушенням природоохоронного законодавства збитки в розмірі 15026,49 грн., зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету.
Стягнути з Селидівської виправної колонії №82 (Донецька область, смт.Гостре, вул. Прикордонна, 1, р/р 35210006000711 в ГУДКСУ в Донецькій області МФО 834016, ЄДРПОУ 08563174) на користь держави судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) гривень 50 копійок.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
В судовому засіданні оголошено вступну та регулятивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06.12.2013р.
Суддя К.С. Харакоз