1326/8739/2012
2/465/1101/13
Іменем України
20.11.2013 Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді Дячишин В.Ф.
при секретарі Довба Ю.І.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
представника позивача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про виселення з квартири без надання іншого житлового приміщення,-
12.10. 2012 року до Франківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення. У даній позовній заяві, позивач просить виселити відповідача з квартири за адресою: АДРЕСА_1. У позовній заяві, як на підставу для задоволення заявлених позовних вимог покликається на наступні обставини:
Позивач ОСОБА_5 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом на право власності на квартиру від 16.04.2009 року. У квартирі разом із позивачкою проживають та зареєстровані її дочка ОСОБА_4, син ОСОБА_6, внук ОСОБА_7 та відповідач ОСОБА_2, який приходиться колишнім чоловіком ОСОБА_4 шлюб між якими розірвано 22.03.2011року.Відповідач порушує правила співжиття , проявляє агресивну поведінку до позивача, через що постійно виникають конфлікти, тим самим робить неможливим проживання для позивача та членів її сім'ї. Відповідач не несе витрат на утримання будинку, здійснення поточного ремонту, що приводить до руйнування жилого приміщення, не сплачує кошти за користування комунальними послугами. Позивач неодноразово зверталася з пропозицією виселитись з квартири, а 15.03.2012року надіслала письмове попередження з вимогою про виселення з квартири у зв"язку з тим що ця квартира необхідна для проживання їй та членам її сім"ї. На підставі наведеного позивач просить суд задоволити позов.
Представники позивачки у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі, пояснення надали аналогічні викладеним у позовній заяві, просять позов задоволити.
Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги заявлені позивачем заперечили, вказавши на те, що відповідач не вчиняв будь - яких протиправних дій щодо позивача та членів її сім'ї. Усі скандали і сварки виникають з вини позивача, яка безпідставно намагається виселити його із квартири. Жодних дій спрямованих на пошкодження житлового стану квартири не вчиняв. Вважає. що має право на проживання у квартирі , оскільки вселився у квартиру за згодою власника квартири як член сім"ї.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши в судовому засіданні всі наявні матеріали справи та надані докази, вважає , що позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до задоволення..
Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності ОСОБА_5, що стверджується свідоцтвом на право власності на квартиру від 16 квітня 2009 року, виданим відділом приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради.
Як вбачається із довідки про склад сім'ї та прописку № 27 від 22.02.2012 року, виданої ЖБК «Світовид-93», у квартирі АДРЕСА_1 прописані та фактично проживають: ОСОБА_5-власниця квартири, ОСОБА_4-дочка позивачки, ОСОБА_6-син позивачки, ОСОБА_7-онук позивачки та ОСОБА_2- колишній зять позивачки.
Як вбачається із рішення Франківського районного суду м. Львова від 22.03.2011 року шлюб укладений між дочкою позивачки ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 розірвано, а отже, з 22.03.2011 року відповідач не являється членом сім'ї позивачки.
Відповідно до показів представників позивачки та згідно довідки №30 від 22.02.2012 року виданої ЖБК «Світовид-93» ОСОБА_5 внесла повністю пайовий внесок в листопаді 1998р. і являється власником квартири.
Окрім того, із листа-відповіді наданого Франківським РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області на заяву ОСОБА_4, вбачається, що з відповідачем проводилися профілактично-роз'яснювальні бесіди про недопустимість антигромадської поведінки у побуті, що підтверджує твердження позивачки та її представників про порушення відповідачем правил співжиття із іншими співмешканцями квартири.
15.03.2012 року позивачка зверталася до відповідача із письмовим попередженням, у якому просила останнього виселитись із її квартири, оскільки відповідач вже не входить до складу її сім'ї. Представник позивача пояснила, що квартира потрібна позивачу, яка є власником квартири для її особистого проживання, оскільки повернулась із Польщі, та для здійснення нею догляду за сином, який хворіє і потребує догляду. Відповідач є чужим у цій сім"ї і можливості забезпечити його місцем проживання у даній квартирі немає можливості. Угоди, яка б надавала йому право на проживання у квартирі, що належить на праві власності позивачу, між ним та власником не укладалось .
Відповідно до ч.3 ст. 168 Житлового кодексу України, Договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім'ї. У цьому випадку власник будинку (квартири) повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяці.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі ст. 150 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Враховуючи дані обставини, суд приходить до висновку про необхідність застосування норм ст. 169 Житлового кодексу України, відповідно до яких, у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Враховуючи вищенаведене, що відповідач, проживаючи у спірному житловому будинку, що належить позивачу на праві власності, порушує його права та законні інтереси, як власника на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися належним майном і позивач має право вимагати усунення перешкод та виселення з цього приміщення відповідача, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, ст. 316, 317, 321, 386 ЦК України , суд,-
Позов задовольнити.
Виселити ОСОБА_2 із квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Скасувати реєстрацію ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 судові витрати в розмірі 107 грн. 30 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з моменту його проголошення чи отримання копії.
Суддя : Дячишин В.Ф.