Справа № 11-кп/793/263/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : ч.ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України Чепурний О.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Попельнюх Р. О.
03 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Попельнюха Р.О.
суддівОхріменка І.К., Соломки І.А.
з участю секретаря Чорної Я.Ю.
прокурораСвищ Л.А.
обвинуваченогоОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги старшого прокурора прокуратури Драбівського району Черкаської області ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 18.07.2013 року, яким:
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Рудківці, Новоушицького району, Хмельницької області, громадянин України, українець за національністю, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий 03.06.2013 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч.ч.1, 2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, -
визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України та якому призначено покарання:
- за ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі;
- за ч.3 ст.185 КК України - 3 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.186 КК України - 4 роки 3 місяці позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1, 4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за попереднім вироком більш суворим за цим вироком і остаточно призначено покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 489 гривень 60 копійок.
Цивільні позови ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 1920 гривень та моральну шкоду в сумі 280 гривень, а всього 2200 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 5000 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 матеріальну шкоду в сумі 2000 гривень, -
Згідно з вироком ОСОБА_7, 06.11.2010 року приблизно о 21.00. годині знаходячись в с. Білоусівка Драбівського району Черкаської області умисно, з корисливих спонукань, через не замкнені вхідні двері проник в приміщення сараю домоволодіння АДРЕСА_2, яке належало ОСОБА_12, звідки таємно викрав бензопилу ОСОБА_13 «Урал ПЦБ-52», вартістю 800 гривень, завдавши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Він же, 11.10.2011 року приблизно о 23.00. годині знаходячись в с. Білоусівка Драбівського району Черкаської області повторно, умисно, з корисливих спонукань, через незамкнені вхідні двері проник в приміщення сараю домоволодіння АДРЕСА_3, яке належало ОСОБА_9, звідки таємно викрав: два алюмінієвих бідона ємкістю по 38 л. кожен, вартістю по 250 гривень, на суму 500 гривень; чавун ємкістю 20 л, вартістю 200 гривень; чавун ємкістю 10 л, вартістю 160 гривень; чавун ємкістю 6 л, вартістю 120 гривень; металеву гусятницю ємкістю 4 л, вартістю 80 гривень; металевий диск, вартістю 100 гривень; два електродвигуна, вартістю 200 гривень кожен, на суму 400 гривень; металеву каністру ємкістю 10 л, вартістю 100 гривень; 200 кг ячменю, вартістю 1 гривня 30 копійок за один кілограм на суму 260 гривень, які належали потерпілому ОСОБА_9, а всього викрав майна на загальну суму 1920 гривень, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Він же, в червні 2012 року, перебуваючи в приміщенні магазину «Київ-Стар», розташованому по вул. Леніна, 32 в смт. Драбів Черкаської області, повторно, умисно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу таємно викрав ноутбук «ASUS X 54 Н» вартістю 5000 гривень, який належав потерпілому ОСОБА_10, завдавши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Він же, 26.07.2012 року приблизно о 04.00. годині знаходячись в с. Білоусівка Драбівського району Черкаської області, повторно, умисно, з корисних спонукань, через незамкнені вхідні двері проник в житловий будинок домоволодіння АДРЕСА_4, звідки таємно викрав ноутбук «ASUS X 54 Н» вартістю 5000 гривень, який належав потерпілому ОСОБА_11, завдавши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Він же, 30.10.2012 року приблизно о 16.00 годині, перебуваючи в приміщенні магазину ПП «ОСОБА_15», розташованому по АДРЕСА_5, повторно, умисно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу відкрито викрав мобільний телефон «SAMSUNG В 5310» вартістю 400 гривень, сім-картку «Life» вартістю 15 гривень, флеш карту «Місrо sd 16 GВ» вартістю 150 гривень, які належали ОСОБА_14, а всього відкрито викрав майна на загальну суму 565 гривень, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
Не погодившись з вироком Драбівського районного суду Черкаської області від 18.07.2013 року старший прокурор прокуратури Драбівського району Черкаської області ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_7 подали апеляційні скарги.
До початку апеляційного розгляду заступник прокурора Черкаської області ОСОБА_16 вніс зміни до апеляційної скарги в яких просить вирок скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_7 за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України постановлений вирок та вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.06.2013 року відносно ОСОБА_7 виконувати окремо.
Обвинувачений ОСОБА_7 в своїй апеляції вважаючи, що вирок є занадто суворий, постановлений без врахування того, що він, вчиняючи кримінальне правопорушення, не посягав на життя та здоров'я потерпілих, частково відшкодував завдані збитки та має намір добросовісною працею набути кошти, якими відшкодувати завдані збитки потерпілим, просить вирок змінити, пом'якшивши покарання.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, яка підтримала змінену апеляцію, обвинуваченого ОСОБА_7, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що змінена апеляція прокурора та апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Висновок суду першої інстанції про винність обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах, досліджених в порядку ст.349 КПК України, та ніким не оспорюється.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України та ч.1 ст.70 КК України у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі призначено судом першої інстанції відповідно до положень Загальної частини КК України, з додержанням вимог ст.65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, даних про особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно, з урахуванням пом'якшуючих обставин (щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину) та відсутністю обтяжуючих покарання обставин.
Судом також враховано, що у відповідності до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого і за змістом ст.65 КК України, таке покарання повинно бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Підстав для пом'якшення покарання, про що в своїй апеляції просить обвинувачений ОСОБА_7, колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, судом першої інстанції при призначенні остаточного покарання неправильно застосовано положення ч.4 ст.70 КК України.
Відповідно до положень ч.4 ст.70 КК України якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винний ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку покарання призначається за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Відповідно до вимог п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Даних вимог судом першої інстанції виконано не було, що призвело до неправильного застосування положень ч.4 ст.70 КК України, оскільки вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 18.07.2013 року та вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.06.2013 року підлягають до самостійного виконання.
Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.06.2013 року ОСОБА_7 засуджений за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Вироком Драбівського районного суду Черкаської області від 18.07.2013 року ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі.
Враховуючи, що за попереднім вироком ОСОБА_7 засуджений із застосуванням вимог ст.75 КК України, а за оскаржуваним вироком - до реального позбавлення волі, суд першої інстанції помилково поглинув менш суворе покарання за попереднім вироком більш суворим покаранням за новим вироком, що за даних умов є неприпустимим, оскільки вироки необхідно виконувати самостійно.
Відповідно до вимог п.4 ст. 409 КПК України підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.
Згідно з положеннями п.1 ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну судового рішення є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 18.07.2013 року необхідно змінити, виключивши з резолютивної частини вироку вказівку на призначення остаточного покарання за ч.4 ст.70 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 404, 405, 407, 409, 413 КПК України, колегія суддів, -
Змінену апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області Шмакова О.В. та обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 18.07.2013 року - змінити.
Виключити з резолютивної частини вироку вказівку на призначення остаточного покарання за ч.4 ст.70 КК України.
Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.06.2013 року та вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 18.07.2013 року відносно ОСОБА_7 виконувати окремо.
В решті вирок залишити без змін
Головуючий
Судді