Справа № 11-кп/793/394/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : ст.78ч.2КК України Шимчик Р.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Шкреба Р. Д.
04 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоШкреби Р.Д.
суддів при секретаріНеділька М.І., Суходольського М.І. Єгоровій С.А.
з участю прокурораЄмельянової О.В.
засудженого ОСОБА_7
адвоката ОСОБА_8
розглянувши кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2013 року, якою стосовно
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, засудженого вироком Жашківського районного суду
Черкаської області 06.12.2012 року за ч.2 ст.286 КК України до 5
(п'яти) років позбавлення волі, у відповідності до ст.75 КК
України звільненого від відбування покарання з випробуванням, із
встановленим іспитовим строком 3 (три) роки, -
скасовано звільнення його від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбування призначеного покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 06.12.2013 року ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст.286 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, у відповідності до положень ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
16.09.2013 року інспектором Жашківського МРВ КВІ Управління державної пенітенціарної служби України в Черкаській області стосовно ОСОБА_7 направлено матеріали до Жашківського районного суду Черкаської області для вирішення питання про відміну покарання з випробуванням і направлення ОСОБА_7 в місця позбавлення волі згідно ст.78 ч.2 КК України, в зв'язку з невиконанням покладених на нього судом обов'язків.
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2013 року ОСОБА_7 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 06.12.2013 року і направлено його в місця позбавлення волі для відбування покарання на п'ять років.
Не погоджуючись з прийнятим місцевим судом рішенням адвокат ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції від 25 жовтня 2013 року скасувати та винести нову ухвалу, якою в задоволенні подання Жашківського МРВ КВІ про скасування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_7 слід відмовити, вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною, та такою, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, посилаючись при цьому на те, що під час судового засідання захисником було надано суду трудові договори які були укладені між ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» та ОСОБА_7 на виконання трудових обов'язків останнього по перевезенню зерна сої. Згідно цих договорів, ОСОБА_7 на реєстрацію до КВІ у зазначені дні прибуття, не міг з'явитися, оскільки перебував у відрядженні, про що ним було повідомлено.
Засуджений ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2013 року, мотивуючи тим, що суд при прийнятті свого рішення не врахував, що він не з'являвся в КВІ на реєстрацію з поважних причин, оскільки він перебував у трудових відносинах з ПОП «ІНФОРМАЦІЯ_2» і знаходився у неодноразових відрядженнях, виконував роботу в неурочний час.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, адвоката ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_7, які пояснили, що вони вважають постановлене місцевим судом рішення незаконним, а тому просять їхні апеляції задовольнити, вивчивши матеріали кримінального провадження та обміркувавши над доводами апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції апелянтів підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно з ч. 2 ст.78 КК суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Згідно ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України не виконує покладенні на нього обов'язки, і це свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
При цьому суд у кожному випадку невиконання засудженим покладених на нього судом одного чи кількох обов'язків повинен з'ясувати причини їх невиконання.
Проте місцевий суд, скасовуючи ОСОБА_7 звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком суду і направляючи його в місця позбавлення волі для відбування покарання на п'ять років, визнавши причини неявки обвинуваченим на реєстрацію до КВІ не поважними, обґрунтував своє рішення тим, що ОСОБА_7 раніше був неодноразово попереджений органом КВІ про наслідки невиконання обов'язків, продовжував ігнорувати явки на реєстрацію без поважних на те причин та, виконуючи договірні обов'язки за трудовими угодами із ПОП «ІНФОРМАЦІЯ_2» усвідомлював те, що фактично не виконує обов'язки і, що вказане свідчить про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Колегія суддів знаходить, що згадані обставини не є достатнім обґрунтуванням такого висновку без з'ясування дійсних причин і мотивів поведінки самого обвинуваченого та його доводів з цього питання.
Посилання суду на небажання ОСОБА_7 стати на шлях виправлення не може бути взято до уваги, оскільки воно не достатньо обґрунтоване, а тому не може служити підставою для задоволення подання про скасування покарання з випробуванням і направлення обвинуваченого для відбуття призначеного покарання.
У даній справі у поданні органу виконання покарання і в постанові суду зазначається про систематичне невиконання засудженим покладених на нього судом згідно ст.76 п.4 КК України обов'язків, а саме:
24.04.2013 року, 19.06.2013 року, 17.07.2013 року, 24.07.2013 року, 07.08.2013 року, 14.08.2013 року, 21.08.2013 року, 28.08.2013 року, 04.09.2013 року та 11.09.2013 року без поважних на те причин не з'являвся до КВІ на встановлену йому згідно вироку суду реєстрацію та пропустив 10 днів реєстрації.
Ці обставини не заперечував і сам засуджений. Проте останній пояснив суду, що він не з'являвся на реєстрацію в КВІ, оскільки він перебував у трудових відносинах з ПОП «ІНФОРМАЦІЯ_2» і знаходився у неодноразових відрядженнях в Одеському, Миколаївському, Іллічівському торгових портах, крім того обвинувачений в своїй апеляції, а також в засіданні суду апеляційної інстанції пояснив, що він є єдиним годувальником в сім'ї, а тому він дуже цінує роботу і боявся її втратити, оскільки інших засобів до існування у нього та його родини не має, а тому він змушений був виконувати всі вказівки керівництва ПОП «ІНФОРМАЦІЯ_2». Крім того керівництво підприємства обіцяло обвинуваченому, що повідомить про його відрядження та неможливість його явки у визначені дні реєстрації до КВІ і так би мовити владнає це питання.
Доводи апелянта в цій частині підтверджуються довідкою директора приватно-орендного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_10 та довідкою директора приватно-орендного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_10 на підтвердження того, що ОСОБА_7 працює на даному підприємстві експедитором по разовим цивільно-правовим угодам з січня 2013 року.
На це суд не звернув увагу і, зазначаючи, що ОСОБА_7 без поважних причин не з'являвся в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації, не навів об'єктивних підстав, з яких суд відкидає такі пояснення і доводи засудженого. При цьому суд не вжив заходів для належної перевірки доводів засудженого.
Таким чином, колегія суддів вважає, що з наведених підстав ухвала місцевого суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом.
Оскільки - подання КВІ не відповідає вимогам закону і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_7 не мав умислу на ухилення від покладених на нього обов'язків, то висновки суду щодо ухилення засудженого від відбування покарання не ґрунтуються на досліджених доказах, а така ухвала суду підлягає безумовному скасуванню, а в задоволенні подання органів кримінально-виконавчої інспекції про скасування випробувального терміну, встановленого вироком суду стосовно ОСОБА_7 та направлення його в місця позбавлення волі для відбування покарання необхідно відмовити, а провадження по справі закрити.
Засуджений ОСОБА_7 підлягає звільненню з під варти з зали суду негайно. Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 410, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та самого засудженого ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2013 року стосовно ОСОБА_7 - скасувати.
Відмовити в задоволенні клопотання органів кримінально-виконавчої інспекції про скасування випробувального терміну, визначеного вироком Жашківського районного суду Черкаської області 06.12.2012 року стосовно ОСОБА_7 та направлення його в місця позбавлення волі для відбування покарання, а провадження по справі закрити.
ОСОБА_7 звільнити з під варти з зали суду негайно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :