Справа № 694/1602/13-ц
провадження 2/694/628/13
02.12.2013 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області
в складі: головуючої судді Гончаренко Т.В.
при секретарі Блискавки А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Звенигородки цивільну справу провадження в якій відкрито за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом. Позов обгрунтовує тим, що фактично сімейно-шлюбні стосунки, ведення спільного господарства з відповідачем вони припинили з серпня 2013 року, чоловік живе своїм життям та не цікавиться інтересами сім»ї. Причиною було те, що вони мають різні погляди на сімейне життя та діаметрально протилежні погляди на цінності в житті. Відновлювати сімейно-шлюбні стосунки не бажає, відповідач не заперечує, щоб їх неповнолітній син залишився проживати з нею, питання утримання неповнолітньої дитини вирішать в окремому порядку. З приводу поділу майна, яке належить сторонам на праві спільної сумісної власності як подружжю до суду подано позовну заяву в окремому порядку. Крім того, в своїй позовній заяві позивачка ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на її користь судові витрати: 107,30 грн.судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 500 гривень, підтверджені квитанцією, яка міститься в матеріалах справи.
Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи сторони в судове засідання не з'явились. Позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву в якій просить справу розглянути без її участі та у відсутності її представника адвоката ОСОБА_3, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи без його участі, в своїй письмовій заяві зазначає, що згоден на розірвання шлюбу з ОСОБА_1, однак в нього немає коштів для сплати судових витрат за надання правової допомоги в сумі 500 гривень, тому просить стягнути меншу суму, оскільки розмір правової допомоги є завищеним.
Суд ухвалив провести розгляд справи без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України в зв"язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.05.2008 року сторони зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 40 (а.с.5).
Сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
Згідно ч.2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
ч. 2 ст. 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки. Примушування чоловіка та жінки до шлюбу не допускається.
Як встановлено ст.56 СК України - кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню через те, що сім'ю зберегти неможливо, оскільки сторони фактично припинили сімейно-шлюбні стосунки з початку серпня 2013 року, більше їх не відновлювали і відновлювати не бажають.
Питання відносно спору про поділ спільного майна подружжя та утримання неповнолітньої дитини сторони вирішили в окремому порядку.
Судом не встановлено наявності спору щодо проживання дитини, тому після розірвання шлюбу неповнолітня дитина сторін ОСОБА_4 буде проживати разом з матір”ю ОСОБА_1.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки слід залишити ОСОБА_1.
Згідно з положеннями ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, в свою чергу відносяться витрати на правову допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому, у відповідності до ст.88 ЦПК з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені нею судові витрати - 114,70 гривень (сто чотирнадцять гривень 70 коп.) судового збору.
Суд ставиться критично до обґрунтувань позивачки та її представника щодо суми витрат, понесених позивачем на правову допомогу в сумі 500 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Так, в матеріалах справи мається договір про представництво в цивільному процесі та ордер, згідно яких адвокат ОСОБА_3 надав позивачці ОСОБА_1 правову допомогу під час підготовки позовної заяви про розірвання шлюбу та ведення цивільної справи в судовому засіданні по суті заявленого позову. До договору надана розрахункова квитанція до прибуткового касового ордера №45 від 17.10.2013 року про сплату позивачкою 500 грн.
Статтею 84 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Згідно ст.1 ЗУ "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 р., розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Станом на 01.01.2013 р. мінімальна заробітна плата встановлена в розмірі 1147 грн.
Для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу. Оскільки сума витрат на правову допомогу входить в предмет доказування, між тим до матеріалів справи додана квитанція про сплату судових витрат пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката, але не надано суду розрахунку вказаних витрат, та враховуючи фактично затрачений час на підготовку позовної заяви, представництва інтересів в судовому засіданні (справу розглянуто без участі сторін), то суд позбавлений можливості визначити розмір компенсації за надання правової допомоги, а тому витрати на правову допомогу підлягають частковому задоволенню - в сумі 100,00 грн., тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 100 (сто) гривень сплачених нею витрат за надання правової допомоги.
На підставі ст.ст.24, 56, 104, 105, 110, 112, 115 СК України, керуючись ст. 10, 60, 79, 88, 212 - 215 ЦПК України, ст.1 ЗУ "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах",суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити частково.
Шлюб між гр.ОСОБА_2 і ОСОБА_1, зареєстрований 17.05.2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області, актовий запис №40 - розірвати.
Після розірвання шлюбу неповнолітня дитина сторін ОСОБА_4 буде проживати разом з матір”ю ОСОБА_1.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити ОСОБА_1.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 114.70 грн. за сплату судового збору та 100 (сто) гривень сплачених нею витрат за надання правової допомоги.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Копію рішення протягом двох днів з дня його проголошення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням, а після набрання рішенням законної сили - відділу реєстрації актів цивільного стану Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя