Справа №712/2200/13-ц
Провадження № 2/712/1359/13
11 жовтня 2013 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ТІТОВА О.І.
з участю адвоката - ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про продовження строку прийняття спадщини,
Позивач звернулась до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування, посилаючись на те, що, що 22 липня 2005 року померла її мати - ОСОБА_6. Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді домоволодіння, розташованого по вул. 14 грудня, 69 в м. Черкаси. Відповідно до заповіту, який був складений померлою ОСОБА_6, ? частину спірного домоволодіння з відповідною частиною надвірних споруд мати заповідала їй, а іншу ? частину спірного домоволодіння, з відповідною частиною споруд заповіла відповідачці по справі. Сторони прийняли спадщину, подавши в установлений законом строк до нотаріальної контори відповідні заяви про прийняття спадщини. Об'єктом спадкування, на який відсутні правовстановлюючі документи є 5/24 часток будинку, по вул. 14 грудня 69 в м. Черкаси, які належали сину померлої - ОСОБА_7, який помер 17 серпня 1997 року. Після смерті ОСОБА_7 спадщину фактично прийняла, але не оформила померла мати ОСОБА_6, оскільки сумісно проживала та була зареєстрована з ним на день його смерті. Позивач позбавлена можливості оформити спадщину, так як правовстановлюючий документ на спадкові 5/14 часток житлового будинку, а саме Свідоцтво про право на спадщину видане Першою ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою 25 лютого 1995 року за реєстраційним номером 1-970 знаходиться у відповідача по справі, яка відмовляється їх надати для оформлення своєї частини спадщини.
08 лютого 2013 року від нотаріуса отримала роз'яснення, в якому відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину в звязку з відсутність правовстановлюючого документу на спадкові 5/24 частин спірного будинку, що змусило звернутися до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом у вигляді 5/48 частин спірного будинку по вул. 14 грудня, 69, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_6 померлої 22 липня 2005 року.
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про продовження строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, що 22 липня 2005 року померла ОСОБА_6, тобто її баба та мати її померлого батька ОСОБА_7
Після смерті ОСОБА_8, залишилася спадщина у вигляді 19/24 частин будинку № 69 по вул. 14 Грудня в м. Черкаси, які належали померлій на підставі Свіоцтва про право на спадщину від 25 лютого 1995 року (1/24 частина) та на підставі рішення суду м. Черкаси від 23.11 1964 року (3/4 частин будинку).
ОСОБА_8 залишила заповіт від 13 квітня 1989 року, згідно якого ? частин будинку № 69 по вул. 14 Грудня в м.Черкаси заповідала відповідачам - своїм дочкам ? частину цього майна заповідала ОСОБА_9 та ? частину цього майна заповідала ОСОБА_2 Дану спадщину відповідачі прийняли, подавши в установлений законом строк відповідні заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
Належна померлій 1/24 частина будинку № 69 по вул. 14 Грудня в м. Черкаси не охоплена заповітом, тому повинна оформлятись за законом.
В зв'язку з тим, що вона являється єдиною дочкою померлого ОСОБА_7, має право у відповідності зі ст. 1266 ЦК України нарівні з відповідачами право на спадкування померлій ОСОБА_8 1/24 частини майна.
Крім того, після смерті ОСОБА_7, який помер 17.08.1997 року залишилась спадщина у вигляді 5/24 частин будинку по вул. 14 Грудня, в м. Черкаси, яка належала померлому на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 лютого 1995 року і яку вона має право успадкувати, як спадкоємець першої черги, померлий заповіт не залишив. З заявами про прийняття спадщини після смерті бабусі та батька до нотаріальної контори не зверталась.
За таких обставин, ОСОБА_4 звернулась до суду про визнання нею причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_6 яка померла 22 липня 2005 року та батька ОСОБА_7 померлого 17 серпня 1997 року поважними та продовжити їй строк для подання відповідних заяв про прийняття спадщини до 3 місяців.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник позовні вимоги підтримали та просили суд, визнати право власності в порядку спадкування на 5/48 частин будинковолодіння по вул. 14 Грудня, 69 в м. Черкаси, а в позові ОСОБА_4 відмовити.
ОСОБА_3, позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити, так як є ще спадкоємцем і ОСОБА_4, а позовні вимоги ОСОБА_4 просила задоволити та допустити останню до спадкування.
ОСОБА_4 та її адвокат в судовому засіданні свої вимоги підтримали, та просили визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та надати строк в 3 місяці для подачі відповідних заяв до нотаріальної контори, в подальшому ОСОБА_10 до судового засідання не з'явилась. В позові ОСОБА_2 просила відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, думку адвоката, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що об'єктом спадкування є 5/24 частин будинку по вул. 14 Грудня, 69 в м. Черкаси, які належали померлому ОСОБА_7, тобто рідному брату сторін по справі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та дочці ОСОБА_4
Дану спірну частину спадщини, не можливо оформити, так як ОСОБА_3, утримує правовстановлюючі документи на дану частину майна, мотивуючи тим, що ОСОБА_4, також має право на участь у прийнятті даної частини спадщини у вигляді 5/24 часток.
12 липня 2005 року померла ОСОБА_6
11 жовтня 2005 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали спільні заяви на прийняття спадщини після смерті матері, інших заяв не має.
Відповідно до Заповіту ОСОБА_6, їй належить ? частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по вул. 14 Грудня, 69 в м. Черкаси, із яких заповіла ? частину будинку з відповідною частиною надвірних споруд ОСОБА_3, та ? частину будинку з відповідною частиною надвірних споруд. ОСОБА_2
Відповідно до Витягу КП ОСОБА_2 ООБТІ від 16 жовтня 2011 року № 31565348, вбачається, що будинок по вул. 14 Грудня, 69 належить таким особам і в таких частках: ОСОБА_6 - 19/24 часток, з яких 1/24 частка на підставі Свідоцтва про право на спадщину та ? частки на підставі рішення суду від 17 серпня 1964 року та ухвали Придніпровського райсуду від 27 жовтня 2009 року.
ОСОБА_7 5/24 часток на підставі Свідоцтва про право на спадщину.
ОСОБА_7 помер 18 серпня 1997 року, після його смерті, спадщину прийняла, але не оформила його мати ОСОБА_6, оскільки сумісно проживала та була зареєстрована з ним по день смерті, що підтверджено витягом з будинкової книги.
Таким чином, в даному випадку спадкоємцями померлої ОСОБА_6 і в тому числі на частку 5/24 яку вона не прийняла є ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Рішенням Апеляційного суду від 15 березня 2012 року скасовано рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2011 року про визнання причин пропуску для прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - поважними та визначення додаткового строку, скасовано та відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 30 травня 2012 року, відмовлено ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Черкаської області від 15 березня 2012 року.
19 листопада 2012 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_14 відмовлено у допуску до провадження Верховним Судом України справи за її позовом про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, з приводу перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду від 30 травня 2012 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального закону, а саме ч.3 ст. 1272 ЦК України та ст.550 ЦК УРСР.
Статтею 60 ЦК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В даному випадку дані обставини встановлені судовими рішеннями, в поновленні строку відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України та ст.550 ЦК УРСР на прийняття спадщини відмовлено.
Крім того, судом з'ясовано об'єм спадкового майна, а саме, що не успадкована 5/24 частин, а 1/24 частини на які посилається ОСОБА_4, що нібито не успадкована, належала померлій ОСОБА_6, якій загалом належало 19/24 часток, та якими остання розпорядилась. А тому позов ОСОБА_4, не підлягає до задоволення.
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування на 5/48 частин будинковолодіння в зв'язку з тим, що вона його належним чином не може оформити так як відповідач утримує в себе правовстановлюючі документи, а нотаріальна контора відмовляє видати Свідоцтво про право на спадщину.
Порядок та умови отримання спадщини регулюються главами 84-90 ЦК України та Законом України «Про нотаріат».
Статтями 1269 та 12 96 ЦК України передбачено, що оформлення права власності за законом здійснюється нотаріусом і така можливість у позивача на здійснення свого права на спадкування не втрачена.
Пунктом 23 Постанови ПВС України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року роз'яснено, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством (ст.ст.1268-1269 ЦК України).
За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. З такою вимогою особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, тобто винесення нотаріусом у встановленому Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованою в МЮ України 03 березня 2004 року та затвердженою Наказом МЮ України від 03 березня 2004 року за № 20/5 обґрунтованої постанови, яка може бути оскаржена до суду.
В даному випадку позивач посилається на лист нотаріуса № 252/02-14 від 08 лютого 2013 року «Про результати розгляду звернення», в якому зазначено, що у нотаріуса не має правових підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину, та вважає, що це є і відповідна обґрунтована відмовою відповідно до Інструкції.
З даним твердженням не можливо погодитись так як нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Такої постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії у позивача не має, і нотаріус її не виносив, а лише надав роз'яснення, які не можуть бути предметом спору.
Таким чином, суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до задоволення не підлягають.
Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.ст. 1268-1269, 1296 ЦК України, ст.550 ЦК УРСР, суд -
ОСОБА_2 в задоволені позову - відмовити.
ОСОБА_4 в задоволені позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.