Справа 688/4998/13-к
№ 1-кп/688/242/13
Вирок
Іменем України
21 листопада 2013 року м.Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Мазур Н.В.,
при секретарі Ярощук Я.В.,
з участю прокурора Рижого Ю.С.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальну справу у кримінальному провадженні № 42013190490000036 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, на утримані має двоє неповнолітніх дітей, старшини військової служби за контрактом, начальника сховища відділу зберігання артилерійського озброєння військової частини А2007, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15-ч.2 ст.411 КК України,
ОСОБА_1, являючись старшиною військової служби за контрактом, будучи начальником сховища відділу зберігання артилерійського озброєння військової частини А2007, у порушення вимог ст.ст. 11, 12, 16, 30, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Сила України» та п.п.1.2, 1.3, 1.20 Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №690 від 24.12.2010 року, діючи умисно, хибно розуміючи інтереси служби та виконуючи явно злочинний наказ командира військової частини А2007 підполковника ОСОБА_3 на знищення надлишків виробів 9П151 «МЕТИС» та 9П135 «ФАГОТ» загальною залишковою вартістю 585 954,74 грн., 11 січня 2012 року о 16.00 год. спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шляхом відтягування воріт сховища утворили між стіною та воротами сховища №35 військової частини А2007 отвір, через який ОСОБА_6 та ОСОБА_7 таємно проникли у сховище та витягли 6 ящиків з виробами 9П151 «МЕТИС» (зав. №№ 0770, 0495, 0559, 0834, 0456 та 0822) та 3 вироби 9П135 М-1 «ФАГОТ» (зав. №№ 016, 605, та 4703), без ящиків, а надалі - 17 січня 2012 року він (ОСОБА_1В.), виконуючи явно злочинний наказ командира військової частини А2007 підполковника ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_7, та ОСОБА_6 спільно втопили у пожежному водоймищі, розташованому біля сховища №35 військової частини А2007, чотири вироби 9П151 «МЕТИС» з номерами № 0770, 0495, 0559, 0822 та три вироби 9П135М1 «ФАГОТ» з номерами № 016, 605 та 4703, залишковою вартістю 529 223,30 грн.
Однак, вищевказані вироби 20 березня 29 травня 2012 року були виявлені та вилучені з пожежних водоймищ працівниками правоохоронних органів.
Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення військового майна у непридатний для використання за цільовим призначенням і такий, який не підлягає відновленню, стан, однак, з причин, які не залежали від його волі та волі інших винних осіб, тяжкі наслідки - матеріальні збитки державі, які в 500 разів і більше разів перевищували розміри неоподаткованого мінімуму доходів громадян, не настали, чим вчинив за попередньою змовою групою осіб закінчений замах на знищення військового майна, що могло спричинити тяжкі наслідки, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст.15,ч. 2 ст. 411 КК України.
Під час досудового розслідування між прокурором Рівненської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері радником юстиції ОСОБА_8, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42012190490000036, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_1, 12 листопада 2013 року укладена угода про визнання винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.411 КК України.
За умовами угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно та у повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.411 КК України, в обсязі згідно повідомленої йому підозри.
Враховуючи співпрацю обвинуваченого ОСОБА_1 зі стороною обвинувачення під час розслідування кримінального провадження, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, викриття інших осіб, які вчиняли злочин за попередньою змовою групою осіб, повне відшкодування спричинених збитків, а також те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, по місцю служби характеризується позитивно, зобов'язується активно сприяти у розкритті іншого тяжкого злочину, з урахуванням положень ст.50 КК України сторони узгодили покарання, яке слід призначити ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.411 КК України з застосуванням ст. 69 КК України - позбавлення волі строком на 2 (два) роки. Із застосуванням ст. 58 КК України 2 (два) роки позбавлення волі замінити на 2 (два) роки службового обмеження для військовослужбовців з відрахуванням в дохід держави 15% із суми грошового забезпечення.
У судовому засіданні прокурор Рижий Ю.С. вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, пояснив, що погоджується з узгодженою мірою покарання, угода є добровільною, укладена за його власним бажанням, без тиску зовнішніх обставин, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд вважає необхідним затвердити угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом в підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_1 вчинено діяння, передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст.411 КК України, тобто закінчений змах на знищення військового майна, що могло спричинити істотну шкоду. Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.411 КК України, є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана лише державним інтересам. Укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості від 12 листопада 2013 року, укладена між прокурором Рівненської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері радником юстиції ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, інтересам суспільства, не порушує прав, свобод та інтересів сторін та інших осіб, в зв'язку з чим може бути затверджена судом.
Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Керуючись ст.ст. 314,368,370, 473 -476 КПК України, суд
Укладену, 12 листопада 2013 року між прокурором Рівненської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері радником юстиції ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_1, угоду про визнання винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.411КК України - затвердити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.411 КК України і призначити йому узгоджене покарання з застосуванням ст.ст. 69, 58 КК України 2 (два) роки службового обмеження для військовослужбовців з відрахуванням в дохід держави 15% із суми грошового забезпечення.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Апеляційна скарга подається через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: