Справа 688/2781/13-ц
№ 2/688/700/13
Рішення
Іменем України
27 листопада 2013 року Шепетівський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючої - судді Мазур Н.В.
секретаря - Ярощук Я.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шепетівці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, фермерського господарства «Віра», третя особа на стороні відповідачів ПАТ КБ «Приватбанк», про визнання права власності на ? частину адміністративно-побутової будівлі, суд, -
встановив:
7 липня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, фермерського господарства «Віра», третя особа на стороні відповідачів ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання права власності на ? частину адміністративно-побутової будівлі.
В обґрунтування вимог зазначила, що з 07.10.1978 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2. За час шлюбу ними було засновано та зареєстровано фермерське господарство «Віра», у власність якого ними було передано більше 100000 грн., а також будівельні матеріали на значну суму для будівництва адміністративно-побутової будівлі з житловими кімнатами та майстернею по вулиці Лісна, 12 «В», в смт. Гриців Шепетівського району. По завершенню будівництва об'єкт нерухомого майна за їх спільною згодою був оформлений та зареєстрований 10.10.2007 року за фермерським господарством «Віра». Вважає, що дане майно є спільною сумісною власністю подружжя і відповідно до ст.ст. 60, 61, 70 Сімейного кодексу України, має право на ? частину адміністративно-побутової будівлі з житловими кімнатами та майстернею.
В суді представник ОСОБА_4 - ОСОБА_1 позов підтримав, та зазначив, що позивач ОСОБА_4 перебуває з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі з 7 жовтня 1978 року. За час спільного проживання, за спільні кошти побудували адміністративно-побутову будівлю з житловими кімнатами та майстернею, яку зареєстрували 10.10.2007 року за фермерським господарством «Віра». Кошти на придбання спірної будівлі збирали разом. Так, ними 03.11.2009 року було продано спільну квартиру №2 розташовану в смт. Гриців по вул. Дзержинського, 4 та отримано в борг у ОСОБА_5 75000 грн., які витратили на будівництво даної будівлі.
Відповідач ОСОБА_2, який є засновником та головою фермерського господарства «Віра» у судовому засіданні позов визнав та пояснив, що дійсно під час перебування в шлюбі з позивачем ОСОБА_2 ними за спільні кошти було побудовано адміністративно-побутову будівлю з житловими кімнатами та майстернею, яку зареєстрували 10.10.2007 року за фермерським господарством «Віра». Він являється засновником фермерського господарства, його головою та єдиним членом даного господарства, ОСОБА_2 не являється членом даного господарства.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представник ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що даний позов не підлягає до задоволення, оскільки спірна будівля належить фермерському господарству «Віра» і тому позивач не має права на виділення у власність частини даної будівлі. Дана будівля знаходиться в іпотеці за договором іпотеки № 3611 від 19.10.2007, на виконання кредитного договору № 08.03.02.01.3611 від 19.10.2007 року, відповідно до якого Грицівське КП «Будматеріали» отримало кредит в ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 300000 грн.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 СК України).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 7 жовтня 1978 року.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 10.10.2007 року виконкомом Грицівської селищної ради Шепетівського району адміністративно-побутова будівля з майстернею, що розташована в смт. Гриців по вул. Лісній 12 «В», Шепетівського району, на праві власності належить фермерському господарству «Віра».
Відповідно до ст.114 ГК України селянське (фермерське) господарство (СФГ) є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Відносини, пов'язані із створенням та діяльністю СФГ регулюються цим Кодексом, а також законом про селянське фермерське господарство та іншими законами.
Статтею 20 ЗУ «Про фермерське господарство» встановлено, що майно фермерського господарства належить йому на праві власності.
Відповідно до п.4.1 Статуту фермерського господарства «Віра», затвердженого Рішенням засновника № 1 від 19.02.2010 року (нова редакція) у власності ОСОБА_6 можуть бути жилі будинки, квартири, переробні цехи та інше майно споживчого та виробничого призначення для ведення господарства та зайняття підсобними промислами.
ОСОБА_6 належить йому на праві власності.
Відповідно до п.4.3 даного Статуту, володіння, користування, розпорядження майном здійснюється членами ОСОБА_6 за взаємною домовленістю.
В п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що при вирішенні позову про майно, що є у власності селянського (фермерського) господарства, судам необхідно мати на увазі, що таке право мають лише особи, які за Законом «Про фермерське господарство» можуть входити до складу цього господарства.
Доказів того, що позивач є членом фермерського господарства «Віра» ні остання ні її представник суду не надали.
Як зазначив у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 він являється засновником, головою та єдиним членом даного господарства.
Вищезазначене також стверджується Статутом фермерського господарства «Віра».
Доказів того, що позивачем у будівництво адміністративно-побутової будівлі з майстернею, яка належить ФГ «Віра» були вкладені кошти, виручені від продажу спільної квартири та отримані у позику від ОСОБА_5 позивач та її представник суду не надали і таких не здобуто в ході судового розгляду справи.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Суд вважає, що навіть у разі передання подружжям свого спільного сумісного майна у власність фермерського господарства, заснованого одним із них, майно переходить у приватну власність цього господарства, а в іншого з подружжя право власності на майно переходить у право вимоги виплатити половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя, або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства.
Враховуючи, що адміністративно-побутова будівля, що належить фермерському господарству «Віра» не є спільним сумісним майном подружжя, не може бути поділена між подружжям, а тому позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 368,369 ЦК України, ст.60 СК України, 114 ГК України, Законом України «Про фермерське господарство», ст.ст. 10,11,60, 212-215, 218 ЦПК України, суд
вирішив:
В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2, фермерського господарства «Віра», третя особа на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання права власності на ? частину адміністративно-побутової будівлі - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 3211 грн. 60 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя: