Справа № 697/385/13-ц
№ пров. 2/697/174/2013
12.11.2013 р.
Канівський міськрайонний суд Черкаської області
в складі : головуючого судді - Льон О.М.
при секретарі - Дряновій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Степанецької сільської ради Канівського району Черкаської області, треті особи: ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4, орган опіки та піклування Канівської районної державної адміністрації про поновлення порушеного права та вселення ,
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Стандарт», треті особи: ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4, орган опіки та піклування Канівської районної державної адміністрації про поновлення порушеного права та вселення у квартиру АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивують тим, що ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, та його дружина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючи в Канівському міжколгоспбуді на посадах відповідно прораба та економіста в 1969 році отримали квартиру АДРЕСА_2 згідно протоколу профспілкових зборів трудового колективу, яке на даний час не збереглося в архівах підприємства. Вказана квартира знаходиться на балансі правонаступника - ТОВ «БВК «Стандарт». У 1978 році в подружжя народився син ОСОБА_1, який з народження проживав та був зареєстрований в даній квартирі. У 1999 році ОСОБА_1 одружився з ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - Буц ) ОСОБА_7, в них народився син ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3, які теж зареєстровані та проживають в даній квартирі. У 2004 році подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розлучилися і ОСОБА_6 купила на своє ім'я будинок в с. Степанці вул. Лісна, 2, де зареєструвалась та стала постійно проживати. Таким чином, тривалий час, ОСОБА_2 з 1969 року, ОСОБА_1 з 1978р., були зареєстровані у ІНФОРМАЦІЯ_4, дбали за її станом, здійснювали ремонт та сплачували комунальні платежі. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_3 вони деякий час проживали разом, згодом домовились, що вона з сином залишиться проживати в «батьківській» квартирі, а він орендував інше житло. Після звернення до суду з позовом про визнання права власності на всіх чотирьох в рівних частинах, ОСОБА_3 установила на вхідних дверях квартири інші замки, почала чинити перешкоди в користуванні даною квартирою, хоча вони все життя в ній прожили, іншого житла на праві власності не мають. Вони не проживали у квартирі з поважних причин, внаслідок того, що ОСОБА_3 не пускала до квартири, що змусило їх звернутись до суду. Посилаючись на ці обставини, позивачі просять суд визнати за ними право на користування квартирою № 6 по вул. Київська, буд. № 7 в с. Степанці Канівського району Черкаської області та вселити їх в дану квартиру, також зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні квартирою.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду від 05.11.2013 року замінено первісного відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Стандарт» належним Степанецькою сільської ради Канівського району на підставі рішення сесії Степанецької сільської ради від 24 жовтня 2013 року про прийняття до комунальної власності сільської ради багатоквартирного житлового будинок № 7 по вул. Київська в с. Степанці Канівського району.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_8, позов підтримала повністю, посилаючись на викладені в письмовій позовній заяві обставини, просить його задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, в попередніх судових засіданнях позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав повністю, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, просить його задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_9, в судове засідання не з'явився, подав д суду телефонограму в якій просить справу розглядати в його відсутність позов підтримує та просить його задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача - Степанецької сільської ради -ОСОБА_10 позов визнала, та пояснила, що 24 жовтня 2013 року прийнято до комунальної власності Степанецької сільської ради багатоквартирний житловий будинок № 7 по вул. Київська в с. Степанці Канівського району. Підтвердила, що позивачі ОСОБА_2 та його син ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_3 тривалий час проживали, вели спільне господарство, деякий час були відсутні з причин розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3, зняті з реєстрації у вказаній квартирі на підставі рішення апеляційного суду Черкаської області від 02.10.2012 року, зареєстрованого права власності на інше житло чи зареєстрованого місця проживання не мають, а тому вважає за доцільне з метою поновлення порушених прав визнати за ними право на користування квартирою № 6 по вул. Київська буд. № 7 в с. Степанці Канівського району Черкаської області та вселити їх до вказаної квартири, що забезпечить як позивачам так і ОСОБА_3 та її сину ОСОБА_4 в рівних частинах право на приватизацію даної квартири.
В судовому засіданні представник третьої особи - ОСОБА_11 та третя особа ОСОБА_12, яка діє в своїх та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_4, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Канівської районної державної адміністрації ОСОБА_13 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позову, посилаючись на те, що цим буде порушено право ОСОБА_3 та її сина ОСОБА_4, які проживають у спірній квартирі на приватне життя.
Суд, вислухавши пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З трудової книжки позивача ОСОБА_14 (а.с.18-22) вбачається, що він з 11.07.1966 року працював в Канівському міжколгоспбуді, реорганізованому в подальшому і правонаступником якого є ТОВ «БВК Стандарт».
Згідно довідки ТОВ БВК «Стандарт» від 20.12.2011 року за № 59 (а.с.9) встановлено, що восьмиквартирний житловий будинок №7 по вул. Київська в с. Степанці Канівського району з 1972 року знаходиться на балансі Канівського міжколгоспбуду, який у 1986 році переіменований в Канівську МПМК-1, в 1988 році у зв»язку з ліквідацією МПМК-1 та МПМК-2 було створено КП «Канівський райагробуд, правонаступником є ТОВ БВК «Стандарт». Квартири працівникам міжколгоспбуду в даному будинку надавались на профспілкових зборах трудового колективу, але на даний час протоколи зборів не збереглися в архівах підприємства.
Згідно погосподарського обліку квартири АДРЕСА_4 головою домогосподарства є ОСОБА_14, членами його сім'ї є його син ОСОБА_1, невістка ОСОБА_3 та внук ОСОБА_4 ( а.с. 16).
З розписки від 17.05.1999 року, посвідченої секретарем Степанецької сільської ради, зареєстрованої в реєстрі за № 57 вбачається, що «ОСОБА_14 та ОСОБА_15 подарували своєму сину ОСОБА_1 квартиру і дозволили йому проживати в ній разом із своєю дружиною повічно» ( а.с. 14).
Згідно довідки Степанецької сільської ради від 11.04.2012 року за № 293 вбачається, що за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно на території Степанецької сільської ради право власності на житло не зареєстроване (а.с.13).
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 з 19.05.2004 року розірвав шлюб з ОСОБА_15 (а.с.11), пізніше позивач ОСОБА_1 розірвав шлюб з ОСОБА_3 з 21.01.2009 року (а.с.12).
Рішенням сесії Степанецької сільської ради №25/11 від 24.10.2013р. (а.с.131) прийнято до комунальної власності Степанецької сільської ради багатоквартирний житловий будинок № 7 по вул. Київська в с.Степанці Канівського району Черкаської області на підставі клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) ТОВ «БВК «Стандарт» ОСОБА_16 про визнання ТОВ «БВК Стандарт» банкрутом постановою Господарського суду Черкаської області від 13.12.2001 року та закінченням ліквідаційної процедури.
Стаття 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
У відповідності з ч. 1 ст. 405 ЦК України, ч. 4 ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним мають право на користування цим житлом відповідно до закону, і припинення сімейних відносин не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Відповідно до ст. 47 Конституції України, ч. 3 ст. 9 Житлового кодексу України кожен громадянин має право на житло та ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням. У відповідності до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його родини без поважних причин за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору -с судом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови від 1 листопада 1996 р. №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" «наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому».
Під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім'ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання (постанова Верховного Суду України від 11 липня 2012 р. у справі № 6-60 цс12).
За частиною 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом з достовірністю встановлено, що позивач ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючи в Канівському міжколгоспбуді в 1969 році отримав квартиру АДРЕСА_2 згідно протоколу профспілкових зборів трудового колективу. Тривалий час позивачі (ОСОБА_2 з 1969 року, ОСОБА_1 з народження 1978 року) проживали однією сім»єю в даній квартирі, яка була їх єдиним постійним зареєстрованим місцем проживання, як члени сім»ї вели спільне господарство, і на даний час зареєстрованого права власності на інше житло та зареєстрованого місця проживання не мають (а.с.5-8,13).
Виходячи із наведеного, суд вважає, з метою відновлення справедливості, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і позов в частині права позивачів на користування квартирою № 6 будинку № 7 по вул. Київській с. Степанці Канівського району Черкаської області та вселення в неї підлягає задоволенню.
Позовні вимоги про зобов'язання ОСОБА_3 не чинити перешкод в користуванні даною квартирою задоволенню не підлягають, оскільки способом захисту порушеного права позивачів в даних правовідносинах є визнання права користування квартирою та їх вселення, а вказана вимога не обґрунтована.
На підставі та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 174, 208,212, 214- 215, 294 ЦПК України , ст.16, ч. 1 ст. 405 ЦК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право користування квартирою № 6 по вул. Київська, буд. 7 в с. Степанці Канівського району Черкаського району.
Вселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_5.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Канівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий О . М . Льон