справа № 2213/1563/2012 к 1/2213/108/2012
іменем України
04 листопада 2013 року Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Боб”яка Б.В. при секретарі Гром С.В., з участю підсудної , потерпілих - цивільних позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 , представника потерпілих та цивільних позивачів адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженки і мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2,
українки, громадянки України, неодруженої, пенсіонерки, освіта повна
середня - 10 класів, раніше не судимої ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125 КК України,
05 травня 2012 року близько 18 год. 00 хв. на території подвір»я в м. Полонне на вул.. Зарічній, 57 під час сварки ОСОБА_5 умисно вдарила ОСОБА_2 лопатою по правому плечовому суглобу, чим завдала їй фізичного болю, а ОСОБА_1, яка заступилась за ОСОБА_2, ОСОБА_5 вдарила дерев'яною штахетиною по правій та лівій руках, чим спричинила ОСОБА_6 легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 винною себе не визнала повністю і пояснила, що 05 травня 2012 року потерпілих не бачила і не била, на вулиці Зарічній, де проживають потерпілі, в той день не була і потерпілих не бачила. 05 травня 2012 року була на вулиці Зарічній, 89 тому що шукала там дільничного інспектора Макарчука, біля 13 години була на прийомі в лікаря в центральній районній лікарні, додому прийшла близько 16 години, після чого близько 17 години пішла допомогати садити картоплю своїй сусідці і близько 18 години садила картоплю.
Незважаючи на невизнання підсудною своєї вини, її вина у вчиненні злочинів доведена іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_2 в суді показала, що 05 травня 2012 року близько 18 години ОСОБА_5, з якою в неї давні неприязні стосунки, вдарила її лопатою, від чого вона впала. Дочка ОСОБА_1 заступилась за неї, а ОСОБА_5 вирвала штахетину із старого паркана і вдарила дочку штахетиною.
Потерпіла ОСОБА_1 в суді показала, що ОСОБА_5, з якою в неї давно склалися неприязні стосунки, сварилась з її мамою ОСОБА_2 і вдарила маму лопатою. Коли вона заступилась за маму, ОСОБА_5 вдарила її штахетиною. Потерпіла виставила руки, захищаючись від удару, схопила цю штахетину, але ОСОБА_5 пробила їй праву руку та спричинила синець на лівій руці.
Свідок ОСОБА_7 в суді показав, що почув сварку на городі, коли підійшов, то бачив, як ОСОБА_5 вдарила його тещу ОСОБА_2 лопатою по плечу. Його дитина застрашилась і почала плакати, тому він відвів дитину в хату, коли повернувся, то побачив, що його дружина ОСОБА_1 викрутила штахетину в ОСОБА_5, на руках дружини була кров.
Свідок ОСОБА_8 - лікар Полонської ЦРЛ - в суді показав, що ОСОБА_1 була в нього на прийомі 11 травня 2012 року, з її слів він записав, що вона отримала травми 05 травня 2012 року і повідомив в міліцію про цей випадок.
Показання потерпілих, свідків повністю узгоджуються з даними висновку експерта №9 від 03-04 січня 2013 року про те, що в ОСОБА_1 виявлено синець на лівому передпліччі, рана на зовнішній поверхні п'ятого пальця лівої кисті, перелом голівки середньої фаланги п'ятого пальця правої кисті, садно на зовнішній поверхні нігтьової фаланги п'ятого пальця правої кисті. Дані тілесні ушкодження могли виникнути від травмуючої дії тупих твердих предметів, могли виникнути в строк та при обставинах, які вказала ОСОБА_1, тобто внаслідок удару дерев'яною штахетиною по руках і належить до тілесного ушкодження легкого ступеня тяжкості, що викликають короткочасний розлад здоров'я (а.с. 56-57).
Аналізуючи наведені докази, достовірність яких у зв”язку з їх відповідністю фактичним обставинам сумніву не викликають, та оцінюючи їх у всій сукупності, суд вважає, що ОСОБА_5 з мотивів особистої неприязні під час сварки умисно завдала удари ОСОБА_1 по тілу, чим спричинила їй тілесне ушкодження, що викликало короткочасний розлад здоров'я, тому її дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 125 КК України.
Щодо спричинення тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_2 суд вважає, що в суді встановлено наступні обставини.
Свідок, судово-медичний експерт ОСОБА_9 в суді показав, що він здійснив запис проте, що ОСОБА_2 була в нього 10 травня 2012 року і підшкірний крововилив в неї ще не проявився, такий запис він здійснив фактично встановивши те, що було насправді. Щоб крововилив проявився на 6-7 день після отримання удару, таке може бути, але це малоймовірно і залежить від особливостей організму.
Свідок, лікар - хірург Полонської ЦРЛ ОСОБА_8 в суді показав, що ОСОБА_2 звернулася до нього 11 травня 2012 року, він її оглянув, виявив крововилив і описав його.
Згідно висновку повторної судово-медичної експертизи №1075 від 26-30 серпня 2013 року можливість проявлення крововиливу у потерпілої ОСОБА_2 11 травня 2012 року після спричинення їй травми 05 травня 2012 року малоймовірна - з врахуванням факту, що 10 травня 2012 року лікар судово-медичний експерт констатував відсутність тілесного ушкодження у потерпілої - тому встановити давність виникнення крововиливу в ОСОБА_2 не надається можливим (а.с.122-124).
За таких обставин всі сумніви суд тлумачить на користь підсудної, тому вважає, що в суді не доведено факту спричинення тілесного ушкодження підсудною ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_2, але доведено факт спричинення їй фізичного болю.
Аналізуючи наведені докази, достовірність яких у зв'язку з їх відповідністю фактичним обставинам сумніву не викликають, оцінюючи їх у всій сукупності, суд вважає, що ОСОБА_5 з мотивів особистої неприязні під час сварки умисно вдарила потерпілу ОСОБА_2, чим завдала їй фізичного болю, тому її дії необхідно перекваліфікувати та кваліфікувати за ч.1 ст.126 КК України.
Щодо показів допитаних в суді свідків, яких суд допитав за клопотанням підсудної ОСОБА_5, суд вважає наступне.
Свідок ОСОБА_10, рідна сестра підсудної, показала, що про те, що ОСОБА_5 не була 05 травня 2012 року на вул.. Зарічній і вона не сварилась з потерпілими, їй відомо зі слів самої ОСОБА_5
Свідок ОСОБА_11 показала, що працює соціальним працівником. 03 або 04 травня 2012 року допомогала садити картоплю для своєї підопічної на вулиці Зарічній ОСОБА_12 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_10, а 05 травня 2012 року була субота і в неї був вихідний день, тому не садила картоплю.
Свідок ОСОБА_13 в суді показала, що ОСОБА_5 прийшла допомогати садити картоплю вже після того, як вони розпочали садити, близько 16 години. Садили картоплю до 18 години, а потім вечеряли до 20 години. Аналогічні покази дала в суді свідок ОСОБА_14, сестра свідка ОСОБА_13
Аналогічні показам свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 дала покази в суді свідок ОСОБА_15, невістка підсудної.
Оцінюючи покази свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 суд враховує,що вони з підсудною в приязних стосунках. Суд відхиляє їх твердження, на які підсудна та її захисник посилаються як на алібі ОСОБА_5, оскільки останні не узгоджуються з даними, які містяться у висновку судово-медичного експерта щодо механізму та часу спричинення тілесного ушкоджень потерпілій ОСОБА_1, з показами потерпілих та сідків, що узгоджуються між собою, що свідчить про їх неналежність. Така обставина викликає сумнів в суду щодо достовірності показів свідків щодо часу - 16 години - коли ОСОБА_5 - з їх слів - прийшла до них допомогати садити картоплю, тому що їх твердження спростовуються вищенаведеними належними, об'єктивними та допустимими доказами.
Визначаючи вид та міру покарання ОСОБА_5, суд виходить з усіх обставин, за яких були вчинені злочини, наслідки, що настали від їх здійснення.
Також суд враховує особу підсудної - вона раніше не судима.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання підсудній, в суді не встановлено.
Наведені обставини, з врахуванням особи та ступеня тяжкості вчинених злочинів, дають підстави обрати необхідне і достатнє для її виправлення й попередження вчинення нових злочинів покарання у виді штрафу в дохід держави. Відповідно до ст.70 КК України суд вважає необхідно визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань.
Цивільні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню. З врахуванням обставин справи суд враховує глибину фізичних і душевних страждань потерпілих, їх тривалість, розмір моральної шкоди визначає з врахуванням вимог розумності і справедливості.
Вимога ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_5 понесених ними витрат в сумі 500 грн. по оплаті правової допомоги адвоката підлягає залишенню без розгляду, оскільки суду не надано доказів понесення таких витрат.
Цивільні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди відповідно в сумі 100 грн. та 120 грн. суд залишає без розгляду, оскільки потерпілими - цивільними позивачами не надано суду доказів на підтвердження позову.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.126 КК України і призначити їй покарання:
за ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу в дохід держави в сумі 850 грн.
за ч.1 ст.126 КК України у виді штрафу в дохід держави в сумі 510 грн.
На підставі ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді штрафу в сумі 900 (дев'ятсот) грн.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково: стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) грн. моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково: стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 400 (чотириста) грн. моральної шкоди.
На вирок може бути подана через Полонський районний суд апеляція до апеляційного суду Хмельницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Б.Боб”як