Рішення від 25.11.2013 по справі 593/1683/13-ц

Справа № 2/593/539/2013

Р І Ш Е Н НЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"25" листопада 2013 р. м.Бережани

Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Шміло В.І.

при секретарі Макійчук Г.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зобов"язання зняти його з реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Бережанського районного суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання його особою такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зобов"язання зняти його з реєстрації посилаючись на те, що відповідач після одруження з її дочкою ОСОБА_3 був зареєстрований в належному їй будинку, що знаходиться по вул. Шевченка, 48а, в с. Саранчуки, Бережанського району, Тернопільської області, однак ніколи в ньому не проживав, а лише інколи приходив туди. 30 липня 2012 року рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області шлюб між відповідачем та її дочкою ОСОБА_3 було розірвано і після цього останній раз вона бачила відповідача в травні 2013 року, тобто вже більше шести місяців, він не з"являється в належному їй будинку і їй невідоме його місце знаходження. В даний час, через реєстрацію в вищезгаданому будинку відповідача вона не може на власний розсуд розпоряджатися належним їй будинком, що порушує її право, за захистом якого, вона вимушена звернутися до суду і просить суд визнати відповідача, особою, що втратила право користування належним їй житловим приміщенням , що знаходиться по вул. Шевченка,48а, в с. Саранчуки, Бережанського району, Тернопільської області та зобов»язання зняти його з реєстрації в даному житловому будинку.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та пояснила, що житловий будинок, що знаходиться по вул. Шевченка,48а, в с. Саранчуки, Бережанського району, Тернопільської області належить їй на праві особистої власності. Відповідач був її зятем, який після одруження з її дочкою ОСОБА_3 був зареєстрований в належному їй будинку, однак ніколи в ньому не проживав, а лише інколи приходив туди. 30 липня 2012 року рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області шлюб між відповідачем та її дочкою було розірвано і після цього останній раз вона бачила відповідача в травні 2013 року, тобто вже більше шести місяців він не з"являється в належному їй будинку і їй невідоме його місце знаходження. Крім цього вказала, що ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2013 року відповідача було оголошено в розшук. В даний час, через реєстрацію в вищезгаданому будинку відповідача вона не може на власний розсуд розпоряджатися належним їй будинком, що порушує її право, за захистом якого, вона вимушена звернутися до суду і просить суд визнати відповідача, особою, що втратила право користування належним їй житловим приміщенням, що знаходиться по вул. Шевченка,48а, в с. Саранчуки, Бережанського району, Тернопільської області та зобов»язання зняти його з реєстрації в даному житловому будинку.

Відповідач в судове засідання повторно не з”явився, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки, однак не повідомив суд про причини своєї неявки, що дає підстави суду визнати його неявку без поважних причин та можливість слухання справи у його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши та проаналізувавши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім"ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

У відповідності із ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно ч.2 ст. 405 ЦК України, члени сім”ї власника житла втрачають право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім”ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом .

В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок, що знаходиться по вулиці Шевченка,48а, в с. Саранчуки, Бережанського району, Тернопільської області, належить, на праві особистої власності позивачці ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на житловий будинок від 16 лютого 1996 року, зареєстрованим за № 255 Бережанським МР БТІ.

Крім цього, судом встановлено, що відповідач після одруження з дочкою позивачки ОСОБА_3 був зареєстрований в належному позивачці будинку, що знаходиться по вул. Шевченка,48 а, в с. Саранчуки, Бережанського району, Тернопільської області, що вбачається з будинкової книги для прописки громадян, що проживають ІНФОРМАЦІЯ_1, а також із довідки за № 1124, виданої 27.09.2013 року Бережанським РС УДМС в Тернопільській області.

В судовому засіданні також встановлено, що 30 липня 2012 року рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області шлюб між дочкою позивачки та відповідачем було розірвано, і після цього останній раз позивачка бачила відповідача в травні 2013 року, проте він жодного дня в будинку не проживав та його місцезнаходження нікому невідоме. Вказана обставина підтверджується як показаннями позивачки, так і показами свідків, допитаних в судовому засіданні.

Так, допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що вона являється дочкою позивачки і може підтвердити, що відповідач, після укладення з нею шлюбу, був зареєстрованим в належному, на праві особистої власності її матері будинку, що знаходиться по вул. Шевченка, 48а, в с. Саранчуки, Бережанського району, Тернопільської області, однак він ніколи в ньому не проживав, а лише інколи приходив туди. Також вказала, що сімейне життя у неї з відповідачем не склалося, шлюб між ними було розірвано, він жодного дня, в будинку, який належить її матері, не проживав і не проживає та їй не відоме його місцезнаходження.

Допитана в судому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що вона являється сусідкою позивачки і може підтвердити, що відповідач, будучи зятем позивачки ОСОБА_1 , був зареєстрований в її будинку, що знаходиться по вул. Шевченка, 48а, в с. Саранчуки, Бережанського району, Тернопільської області, однак, він ніколи в ньому не проживав а лише інколи приход туди та вже більше шести місяців вона взагалі його не бачить.

Той факт, що відповідач не перебуває на території Саранчуківської сільської ради, Бережанського району, Тернопільської області підтверджується довідкою за № 213 виданою 15 серпня 2013 року Саранчуківською сільською радою, Бережанського району, Тернопільської області.

Також встановлено, що ухвалою Бережанського районного суду, Тернопільської області від 07 жовтня 2013 року відповідача оголошено в розшук.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідач ніколи не проживав в будинку позивачки, а лише інколи приходив туди, та значився зареєстрованим в ньому, проте вже протягом більше шести місяців відповідач взагалі не з"являється в будинку позивачки і жодних його особистих речей в будинку немає, а тому позовні вимоги позивачки щодо визнання ОСОБА_2 особою такою, що втратила право користування жилим приміщенням, що знаходиться по вул. Шевченка,48а, в с. Саранчуки, Бережанського району, Тернопільської області слід задовольнити, а в задоволенні позовних вимог щодо зобов»язання зняття з реєстрації відповідача ОСОБА_2 у вищезгаданому будинку слід відмовити, оскільки такі позовні вимоги є предметом розгляду в адміністративному провадження під час оскарження неправомірних дій посадових осіб і одночасно з позовними вимогами позовного провадження про право не вирішуються.

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають до часткового задоволення, а саме в частині визнання відповідача ОСОБА_2 особою такою, що втратила право користування жилим приміщенням, що знаходиться по вул. Шевченка,48а, в с. Саранчуки, Бережанського району, Тернопільської області, а в задоволенні позовних вимог, щодо зобов»язання зняття відповідача з реєстрації в зазначеному будинковолодінні слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 14, 213, 215,224,225 ЦПК України, ст.ст.405 ЦК України, 71-72 ЖК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про втрату права на житло задовольнити.

Визнати відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, що знаходиться по вул. Шевченка,48а, в с. Саранчуки, Бережанського району, Тернопільської області.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов»язання зняття його з реєстрації в житловому будинку, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 48а, в с. Саранчуки, Бережанського району, Тернопільської області - відмовити.

Дане рішення, як заочне, може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд даного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд протягом 10 діб з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.І.Шміло

Попередній документ
35771800
Наступний документ
35771802
Інформація про рішення:
№ рішення: 35771801
№ справи: 593/1683/13-ц
Дата рішення: 25.11.2013
Дата публікації: 22.01.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Бережанський районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням