Справа № 442/3099/13-к Головуючий у 1 інстанції: Хомик Андрій Петрович
Провадження № 11/783/888/13 Доповідач : Белена А. В.
Категорія ст. 185 ч.1 КК України
15 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - Белени А.В.,
суддів - Партики І.В., Макойди З.М.,
з участю прокурора - Пудляк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.07.2013 року, -
встановила:
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Раделичі Миколаївського району Львівської області українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого: 24.12.1993 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч.1 ст.229-6, ч.3 ст.140, ст.42 КК України (в ред. 1960 р.) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 31.07.2000 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області ч.2 ст.140 КК України (в ред. 1960 р.) до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 27.11.2001 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за .2 ст.309, ст.15 ч.І ст.369, ст.42 КК України до 2 років позбавлення волі; 02.04.2007 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч.2 ст. за ч.2 ст.309, ч.2ст.307. ,2 ст.317, ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; на підставі ст.81 КК України постановою Шевченківського районного суду м.Львова 13.01.2011 року звільнений умовно-достроково (не відбутий строк 1 рік 10 місяців 22 дня),
засуджено:
- за ст.185 ч.1 КК України на 1(один) рік позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України невідбуту ОСОБА_1 частину покарання, визначеного вироком Дрогобицького міськрайонним судом Львівської області від 02.04.2007 року за ч.2 ст. 309, ч.2 ст.307, ч.2 ст.317, ст.70 КК України, частково приєднано до призначеного покарання і визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 1 (одного) року 11 (одинадцяти) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід - до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно вироку суду ОСОБА_1, 09 жовтня 2012 року о 12 год. 20 хв., знаходячись в магазині побутової хімії "ІНФОРМАЦІЯ_2", що в АДРЕСА_2, скориставшись неуважністю продавця, шляхом вільного доступу таємно викрав праску "Сатурн ST-CC7144", яка була поставлена для реалізації фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, чим завдав останньому майнову шкоду на загальну суму 146 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок скасувати та направити справити на новий судовий розгляд.
Не оспорюючи кваліфікацію дій по ст.185 ч.1КК України покликається, що суд не врахував той факт, що він добровільно написав явку з повинною, визнав себе винним хоча такі свідчення були написані в стані афекту, його адвокат не мав достатньо часу для ознайомлення зі справою, щоб ефективно захищати його інтереси. Свої вимоги мотивує тим, що по справі нема обтяжуючих обставин та нема доказу того, що саме він викрав праску.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечила апеляцію засудженого, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
Висновок районного суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочині, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Вина ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його злочинної дії не оспорюється в апеляції, яка, на думку колегії суддів, вірно кваліфікована за ч.1 ст. 185 КК України.
Твердження засудженого, що судом першої інстанції при винесені вироку не враховано те, що він зізнався у вчиненні злочину, щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочину, не беруться до уваги колегією суддів. Адже судом першої інстанції було всесторонньо та об'єктивно досліджено і перевірено зібрані по справі докази і дано правильну юридичну оцінку діянням засудженого.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що всупереч доводам апелянта покарання призначено йому відповідно до вимог ст.65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу та обставин, що пом'якшують покарання.
Це покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і є справедливим.
З огляду на вищенаведене колегія суддів відмовляє апелянту в задоволенні його апеляційних вимог.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1- залишити без задоволення, а вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 липня 2013 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.
Головуючий :
Судді: