221/5651/13-к
1-м/221/1/2013
25 листопада 2013 року Волноваський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Овчиннікової О.С.,
при секретарі - Гуровій Л.Л.,
за участю прокурора - Грибова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Волноваха клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку Ярославського обласного суду Російської Федерації щодо ОСОБА_1,
Вироком Ярославського обласного суду Російської Федерації від 17 травня 2004 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м.Волноваха Донецької області Україна, українку, громадянку України, не одружену, не працює, з неповною середньою освітою, раніше не судиму, мешканку АДРЕСА_1, визнано винною за п. «з» частини 2 статті 105 (вбивство) та пунктом «в» частини 4 статті 162 (розбій) Кримінального Кодексу Російської Федерації та призначено покарання:
- за п. «з» ч. 2 ст. 105 Кримінального Кодексу Російської Федерації покарання у вигляді 14 років позбавлення волі;
- за п. «в» ч.4 ст. 162 Кримінального Кодексу Російської Федерації - 9 років позбавлення волі.
Із застосуванням ч. 3 ст. 69 Кримінального Кодексу Російської Федерації за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань ОСОБА_1 призначене остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 15 років із відбуванням у колонії загального режиму.
Касаційною ухвалою судової колегії по кримінальних справах Верховного Суду Російської Федерації від 09 вересня 2004 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, вирок Ярославського обласного суду від 17 травня 2004 року у відношенні ОСОБА_1 - без змін.
30 жовтня 2013 року до Волноваського районного суду Донецької області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Ярославського обласного суду Російської Федерації від 17 травня 2004 року, залишеного без змін касаційною ухвалою судової колегії по кримінальних справах Верховного суду Російської Федерації від 09 вересня 2004 року, у відповідність із законодавством України, у зв'язку тим, що 04.10.2013 року наказом № 2100/5 Міністерства юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну засудженої вироком російського суду громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суд, заслухавши в судовому засіданні міркування прокурора, який вважає, що клопотання є обгрунтованим та відповідає вимогам закону, приходить до переконання, що з урахуванням положень статті 610 КПК України клопотання про приведення зазначеного вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України слід задовольнити, виходячи з наступних обставин:
Відповідно до Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, яка набрала чинності для України з 01 січня 1996 року, передбачено можливість передачі особи, засудженої на території однієї держави, на територію іншої держави, відповідно до положень цієї Конвенції, для відбування призначеного їй покарання (стаття 2) шляхом продовження виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно із положеннями статті 10 або визнання вироку з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і, таким чином, заміни міри покарання, призначеної в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11 цієї Конвенції.
Як вбачається з вироку Ярославського обласного суду Російської Федерації від 17 травня 2004 року, залишеного без змін касаційною ухвалою судової колегії по кримінальних справах Верховного Суду Російської Федерації від 09 вересня 2004 року, ОСОБА_1 засуджено за розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, скоєний з застосуванням насильства, небезпечного для життя, з застосуванням предмету, використаного в якості зброї, зі спричиненням тяжкої шкоди здоров»ю потерпілої; умисне спричинення смерті іншій особі, поєднане з розбоєм, оскільки 22 грудня 2003 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_1 з метою вбивства ОСОБА_2, викрадення ікони та грошей прийшла в будинок АДРЕСА_2. Скориставшись тим, що потерпіла стала дивитись у вікно, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, взяла зі столу електричну праску та умисно зі значною силою нанесла ОСОБА_2 не менше ніж 12 ударів по голові, після чого викрала з будинку належні потерпілій гроші в сумі 1080 рублів , ікону «Архангел Михаїл» вартістю 24000 рублів та з місця скоєння злочину зникла. Злочинними діями ОСОБА_1 ОСОБА_2 було спричинено відкриту черепно-мозкову травму у вигляді множинних забитих ран обличчя та волосистої частини голови, множинні вдавлені переломи кісток зводу черепу з переходом на основу, тощо, які відносяться до тяжкої шкоди здоров»ю, а також крововиливи правого плеча та забита рана правого передпліччя , яке не потягло за собою шкоди здоров»ю. Смерть ОСОБА_2 настала від тяжкого забиття головного мозку за наявності відкритої черепно-мозкової травми.
Дії ОСОБА_1 за вироком Ярославського обласного суду Російської Федерації від 17 травня 2004 року, залишеного без змін касаційною ухвалою судової колегії по кримінальних справах Верховного Суду Російської Федерації від 09 вересня 2004 року , кваліфіковані за:
- п. «з» ч. 2 ст. 105 Кримінального Кодексу Російської Федерації - як умисне вбивство, поєднане з розбоєм;
- п. «в» ч.4 ст. 162 Кримінального Кодексу Російської Федерації - як розбій зі спричиненням тяжкої шкоди здоров»ю потерпілого.
За п. «з» ч. 2 ст. 105 Кримінального Кодексу Російської Федерації ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 14 років позбавлення волі.
За п. «в» ч.4 ст. 162 Кримінального Кодексу Російської Федерації ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 9 року позбавлення волі.
Із застосуванням ч. 3 ст. 69 Кримінального Кодексу Російської Федерації за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 15 років із відбуванням у колонії загального режиму.
Строк покарання ОСОБА_1 рахується з 24 грудня 2003 року.
В Україні відповідальність за вчинення умисного вбивства з корисливих мотивів, передбачена п. 6 ч. 2 ст. 115 Кримінального Кодексу України, що карається позбавленням волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі із конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті.
За вчинення розбійного нападу , поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень частиною 4 статті 187 Кримінального Кодексу України передбачено покарання від восьми до п»ятнадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна.
На підставі зазначених норм кримінального закону України судом встановлено, що призначені ОСОБА_1 за п. « з» ч. 2 ст. 105 Кримінального Кодексу Російської Федерації та за п. «в» ч.4 статті 162 Кримінального Кодексу Російської Федерації покарання відповідають законодавству України, зокрема, вимогам п. 6 ч. 2 ст. 115 Кримінального Кодексу України та ч. 4 ст. 187 КК України.
Остаточне покарання призначене ОСОБА_1 за сукупністю злочинів на підставі ч. 3 ст. 69 Кримінального Кодексу Російської Федерації, що відповідає ч. 1 ст. 70 Кримінального Кодексу України.
Наведені обставини в їх сукупності свідчать про наявність визначених статтею 10 Конвенції про передачу засуджених осіб підстав для продовження виконання вироку на території України, оскільки в такому випадку дотримуватиметься характер і тривалість покарання, призначеного ОСОБА_1 державою винесення вироку, що не суперечить законодавству України.
За вказаних обставин, беручи до уваги дотримання визначених статтею 3 Конвенції про передачу засуджених осіб умов передачі ОСОБА_1 для відбування покарання в Україну, судом встановлено, що відбування ОСОБА_1 покарання в Україні відповідає вимогам статті 10 Конвенції, оскільки за своїм характером та тривалістю покарання не буде більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не перевищуватиме максимальних строків позбавлення волі, передбачених законодавством України.
На підставі викладених обставин, керуючись ст. ст. 3, 9, 10 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, ст. 610 КПК України, суд
Привести вирок Ярославського обласного суду Російської Федерації від 17 травня 2004 року відносно громадянки України ОСОБА_1 за п."з" ч.2 ст. 105, п."в" ч.4 ст. 162 КК Російської Федерації , залишеного без змін касаційною ухвалою судової колегії по кримінальних справах Верховного Суду Російської Федерації від 09 вересня 2004 року, з визначенням остаточного покарання у вигляді позбавлення волі на 15 років в виправній колонії загального режиму - у відповідність із законодавством України.
Продовжити виконання вироку Ярославського обласного суду Російської Федерації від 17 травня 2004 року, залишеного без змін касаційною ухвалою судової колегії по кримінальних справах Верховного Суду Російської Федерації від 09 вересня 2004 року, про засудження ОСОБА_1 до 15 років позбавлення волі - на території України.
Вважати ОСОБА_1 засудженою за вказаним вироком:
- за п. 6 ч. 2 ст. 115 Кримінального Кодексу України на 14 років позбавлення волі;
- за ч.4 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді 15 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 слід рахувати з 24 грудня 2003 року.
Ухвалу може бути оскаржено органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором - до апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд Донецької області протягом семи днів з дня проголошення.
Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання її копії.
Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України та центрального органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.
Суддя: