221/5595/13-к
1-кп/221/325/2013
28 листопада 2013 року м.Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області в складі:
головуючого: судді Овчиннікової О.С.,
при секретарі - Гуровій Л.Л.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Волноваха кримінальне провадження №12013050630001924 від 08.10.2013 року щодо обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Рибинське Волноваського району Донецької області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, розлученого, з середньою освітою, працюючого водієм Волноваської ділянки філії «Волноваський автодор» дочірнього підприємства « Донецький облавтодор» , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,
за участю прокурора - Короля І.І.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
потерпілої - не з»явилася,
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 згідно рішення Волноваського районного суду Донецької області від 11 серпня 2010 року зобов»язаний сплачувати аліменти на утримання свого сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, з усіх видів заробітку щомісяця в розмірі ? частини на користь ОСОБА_3 Однак ОСОБА_1, будучи працездатною особою та неодноразово попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України за ухилення від сплати аліментів, в період з 01.10.2012 року до 01.10.2013 року злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду аліментів. Так, за вказаний період ОСОБА_1 шляхом бездіяльності злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду аліментів, іншої матеріальної допомоги синові не надавав, навмисне не працевлаштовувався, що призвело до утворення заборгованості станом на 01.10.2013 року в грошовому вираженні 10819 гривень 05 копійок. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованому правопорушенні визнав повністю, показав, що рішенням Волноваського районного суду від 11 серпня 2010 року з нього стягнуто на користь колишньої дружини - ОСОБА_3 аліменти на утримання сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5. Однак з жовтня 2012 року він офіційно не працює, тому аліменти не платив, хоча є працездатним, на облік в Волноваський центр зайнятості населення не ставав. Іншої матеріальної допомоги не надавав, цінних подарунків не дарував сину з моменту винесення рішення судом та впродовж останнього року. Його було попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів. Офіційно працевлаштувався тільки в червні 2013 року, однак керівництво підприємства не повідомив про рішення суду щодо стягнення з нього примусово аліментів. В судовому засіданні не оспорював ні обставини скоєння злочину, що інкримінується, ні суму заборгованості, ні вину. В скоєному щиро розкаюється, після порушення кримінального провадження в жовтні 2013 року сплатив 350 гривень аліментів.
Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилася, була належним чином повідомлена про дату та місце розгляду провадження, надала письмову заяву про розгляд провадження за її відсутності, покарати просила на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349, ст.351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого.
Оцінюючи докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв»язку, суд вважає, що своїми умисними діями, що виразилися в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого та обставини , що пом»якшують покарання.
Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_1 раніше не судимий, працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога , психіатра не перебуває.
Свою вину в скоєнні інкримінованого правопорушення ОСОБА_1 визнав у повному обсязі, щиро кається в скоєному, що суд враховує в якості обставини, яка пом»якшує покарання відповідно до положень ст. 66 КК України.
Враховуючи, що обвинуваченим ОСОБА_1 скоєно кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, в скоєному він щиро розкаюється, та з урахування викладених вище обставин суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 є покарання у вигляді виправних робіт.
Керуючись ст.ст.368, 370- 374, 394 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у вигляді 6 (шести ) місяців виправних робіт з відрахуванням 10 відсотків з суми заробітку в дохід держави.
Запобіжний захід - не обирався.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана через Волноваський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.
Суддя: