Справа № 221/1749/13-ц
№2/221/702/2013
27 червня 2013 року
Волноваський районний суд, Донецької області
У складі: головуючого: судді - Ковей Л.В.
При секретарі - Сотченко В.О.
За участю позивача - ОСОБА_1
За участю представника позивача - ОСОБА_2
За участю представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волноваха цивільну справу по позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Волновахский КХП» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і свої доводи мотивує тим, що рішенням суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області від 26.02.2013 року його позов задоволено і він був поновлений на посаді завідуючого складом Публічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» з 11 жовтня 2012 року. Вище зазначеним рішенням суду було стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 жовтня 2012 року по 25 грудня 2012 року у розмірі 8577 гривень 92 копійки.
11 березня 2013 року позивача ознайомили з наказом № 40/2 від 26 лютого 2013 року «Про поновлення на роботі» і в цей же день позивач приступив до виконання своїх трудових обов'язків.
З вини відповідача по даній справі, позивач з 11 жовтня 2012 року і по 11 березня 2013 року був у вимушеному прогулі. 27.03.2013 року відповідач перерахував позивачеві на його карту 8577 гривень 92 копійки, тобто за період з 11 жовтня 2012 року і по 25.12.2010 року, а за час вимушеного прогулу з 26.12.2012 року і по 11.03.2013 року позивачеві не оплачено, вважає оскільки він був звільнений без законної підстави, тому його поновили на роботі, тому підлягає стягнення з дня звільнення і по день поновлення на роботі, тому просить стягнути з відповідача на його користь за період з 26.12.2012 року і по 10.03.2013 року, виходячи з того, що його середньоденна заробітна плата складає 164 гривні 96 копійок, тому за вимушені дні прогулів в груднів місяці 2012 року склали 4 дні, в січні місяці 2013 року 21 день в лютому місяці 2013 року - 20 днів і в березні місяці 2013 року - 5 днів, і просять стягнути в розмірі 8248 гривень.
Наказом № 94 від 12 березня 2013 року трудовий договір з позивачем припинено за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. При звільненні працівника у відповідності зі ст. 116 КЗпП України виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Відповідач заробітну плату за відпрацьований час, після поновлення на роботі, та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1422 гривні 32 копійки перерахував на особистий рахунок позивача 27.03.2013 року, чим порушив вимоги вищевказаного закону. На підставі ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, визначені у статті 116 КЗпП України, організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час його затримки по день фактичного розрахунку, тому просить стягнути з відповідача на його користь 2309 гривень 44 копійки(14 днів х 164.96 гривень = 2309.44 гривні).
В судовому засіданні позивач позов підтвердив.
Представник позивача - також позов підтримав.
Представник відповідача - ОСОБА_3 позов визнала частково в частині оплати за вимушений прогул по день розгляду справи і пояснила, що відповідач був поновлений на роботі з 26.02.2013 року, тому за цей час за вимушений прогул визнає, а в іншій частини просила відмовити, оскільки позивач не з'явився і не приступив до роботи з 26.02.2013 року.
Дійсно із-за відсутності коштів розрахунок з відповідачем при його звільненні було зроблено 27.03.2013 року.
Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Так, з рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду, Донецької області від 26 лютого 2013 позивач був поновлений на посаді завідуючого складом Публічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» з 11 жовтня 2012 року і рішення суду було стягнуто на його користь за час вимушеного прогулу з 11.10.2012 року і по 25.12.2012 року 8577 гривень 92 копійки.
Доводи позивача про те, що він був поновлений на посаді, на підставі рішення суду з 11.03.2013 року, вбачається з наказу № 40/2 від 26.02.2013 року, на якому зазначено, що позивач з наказом ознайомлений 11.03.2013 року, що є наявним у справі.
З телеграми, що є наявною у справі, вбачається, що позивача в силу рішення Апеляційного суду, Донецької області від 26.02.2013 року, що вступило в законну силу, поновлено на посаді завідуючого складу Волновахского КХП, тому адміністрація просить з'явитися на роботу для поновлення на посаді, яку було відправлено 06.03.2013 року.
Суд, не може прийняти до уваги доводи представника відповідача, про те, що позивач був поновлений на роботі в день розгляду справи апеляційним судом, оскільки про це позивач не був повідомлений відповідачем, а телеграму відповідачеві направили тільки 06.03.2013 року, тому на наступний день він з'явився, але його на підприємство не пропустили, і 07.03.2013 року позивач прийшов до суду і подав заяву на отримання рішення суду і виконавчого листа, які необхідні для поновлення на роботі, ксерокопія якої є наявною у справі, а після святкових днів, тобто 11.03.2013 року вдруге прийшов на підприємство і його пропустили і ознайомили з наказом і він приступив до роботи, тому доводи позивача в частині стягнення коштів за час вимушеного прогулу з 26.12.2012 року і по 11.03.2013 року, що свідчить про те, що вимушений прогул склав 50 днів, а в сумі 8248 гривень (середньоденна заробітна плата, яка була встановлена при поновленні на роботі, складає 164.96 гривень х 50 днів = 8248 гривень) підлягають задоволенню.
Про те, що трудовий договір з позивачем було припинено за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України, вбачається з наказу № 94 від 12.03.2013 року, з запису в трудовій книжці на ім'я позивача, ксерокопія якої є наявною у справі, позивач був звільнений з 12.03.2013 року, тому відповідно до ст. 116 КЗпП України відповідач по справі повинен був здійснити розрахунок з позивачем в день звільнення, а якщо позивач в день звільнення не працював то на наступний день, окрім того про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум, як встановлено в судовому засіданні, в день звільнення позивач був на роботі, про нараховані суми повідомлений не був і грошові кошти на його картку поступили 27.03.2013 року, що дає суду підстави визнати, що право позивача було порушено.
У відповідності зі ст. 117 КЗпП України, підлягає задоволенню позов позивача в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, звільнено позивача з 12.03.2013 року, згідно наказу, а розрахункові кошти поступили на рахунок позивача 27.03.2013 року, позивач просить стягнути за 14 днів затримки в сумі 2309 гривень 44 копійки(середньоденна заробітна плата складає -164.96 гривень х 14=2309.44 гривень), так як доводи представника відповідача, про те що на підприємстві були відсутні кошти для проведення розрахунку з відповідачем суд не може прийняти до уваги.
Підлягає стягненню з відповідача на користь держави і судові витрати в сумі 229 гривень 40 копійок.
Керуючись ст.ст.10,27,60,88,208-209,212-215,218 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Волновахский КХП» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Волновахский КХП» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 грудня 2012 року по 11 березня 2013 року в у розмірі 8248 гривень.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Волновахский КХП» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки при звільнені з 13 березня 2013 року і по 27 березня 2013 року у розмірі 2309 гривень 44 копійки.
Стягнути з ПАТ «Волновахский КПХ» судовий збір на користь держави в сумі 229 гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд, Донецької області протягом 10-ти днів з наступного дня після його проголошення через Волноваський районний суд.
Особи які брали участь в судовому засіданні але не були присутніми при оголошенні судового рішення протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом
Суддя: