Справа №221/943/13-ц
Провадження № 2/221/482/2013
19 червня 2013 року
Волноваський районний суд Донецької області
у складі головуючого: судді - Ковей Л.В.
при секретарі - Сотченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду 11.04.2013 року з даним позовом, вказуючи, що 03.07.2007 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір № КТХRRХ13127191, за яким відповідач отримував кредит на суму 2745 гривень 59 копійок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості з останнім погашенням кредиту 03.07.2009 року. В зв'язку з невиконанням умов кредитного договору позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 23020 гривень 23 копійки, яка складається з наступного: 1401 гривня 37 копійок - заборгованість за кредитом, 8520 гривень 05 копійок - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1449 гривень 60 копійок - заборгованість по комісії за користування кредитом, 10076 гривень 82 копійки - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, 500 гривень - штраф (фіксована частина), 1072 гривні 39 копійок - штраф (процентна складова). Окрім того, позивач просить стягнути на свою користь судовий збір в сумі 230 гривень 20 копійок.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав письмову заяву, в якій на задоволенні позовних вимог наполягав, справу просив розглянути за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи, що вбачається з почтового повідомлення про отримання судової повістки, заяву про причину неявки суду не надав, тому суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 224-226 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і чинного законодавства.
На підставі ст.ст. 610, 611 ЦК України у разі неналежного виконання зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Ст. 625 ЦК України передбачає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу.
У відповідності з ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
З кредитного договору № КТХRRХ13127191 від 03.07.2007 року, який укладений між ОСОБА_2” та фізичною особою ОСОБА_1 вбачається, що банк надає останній кредит в сумі 2745 гривень 59 копійок на придбання товару зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості з останнім погашенням кредиту 03.07.2009 року, а вона зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути його банку зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за договором кредиту та станом на 15.02.2013 року має заборгованість в сумі 23020 гривень 23 копійки, яка складається з наступного: 1401 гривня 37 копійок - заборгованість за кредитом, 8520 гривень 05 копійок - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1449 гривень 60 копійок - заборгованість по комісії за користування кредитом, 10076 гривень 82 копійки - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, 500 гривень - штраф (фіксована частина), 1072 гривні 39 копійок - штраф (процентна складова).
Однак суд зазначає, що пунктом 31 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин ” передбачено, що враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України “Про захист прав споживачів”, суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку з цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової ( стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України “Про захист прав споживачів” застосовуються й до додаткових вимог банку.
З кредитного договору № КТХRRХ13127191 від 03.07.2007 року з останнім поверненням до 03.07.2009 року вбачається, що він виданий банком споживачеві, тобто відповідачу по даній справі на придбання товару.
З доданої позивачем квитанції від 03.07.2007 року судом встановлено, що боржником ОСОБА_1 придбаний мобільний телефон вартістю 2773 гривні.
До суду позивач звернувся 26.02.2013 року, тобто за межами трирічного строку позовної давності.
Тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, застосувавши позовну давність.
На підставі ст.ст. 257, 526, 610, 611, 625, ч.2 ст. 1050 ЦК України, п. 31 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, керуючись ст.ст.15, 30, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити за необґрунтованістю.
Відповідач може подати заяву до Волноваського районного суду Донецької області про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Волноваський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом десяти днів з дня отримання копії рішення особою, яка брала участь у справі, але не була присутньою в судовому засіданні під час проголошення судового рішення.
Суддя: