пр. № 2/759/4431/13
ун. № 759/9281/13-ц
27 листопада 2013 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Лопатюк Н.Г., розглянувши заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» Ткачука Дмитра Борисовича про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, в межах суми стягнення та обмеження відповідача у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов'язань у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Крім того, представник позивач звернувся з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно відповідача, в межах суми стягнення та обмеження останнього у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов'язань.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та співставленні, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вирішуючи питання про відмову у забезпеченні позову, суд виходив з Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», в якій зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має із урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача не надано жодних доказів наявності у відповідача грошових коштів і їх місцезнаходження, належності останньому на праві власності рухомого та нерухомого майна, а також не надано належних доказів в обгрунтування вимоги про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України. Крім того, види забезпечення позову, які просить застосувати представник позивача, не відповідають позовним вимогам, а тому суд дійшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі наведеного та керуючись вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 151-153, 208- 210 ЦПК України, суддя,-
У задоволенні заяви представника позивача Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» Ткачука Дмитра Борисовича про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, в межах суми стягнення та обмеження відповідача у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов'язань у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: