ун. № 2-5199/11
пр. № 2/759/124/13
(ЗАОЧНЕ)
03 грудня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Лопатюк Н.Г.,
при секретарі Васильченко Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за законом.
Свої позовні вимоги мотивували тим, що після смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 було відкрито спадщину.
Спадкове майно складалось з частини земельної ділянки площею 0,1040 га, що розташована по АДРЕСА_1; 39/200 частини житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,0722 га розташована на території Андріївської сільської ради, Макарівського району, Київської області.
За життя померлий не розпорядився спадковим майном та не залишив заповіт, у зв'язку з чим його спадкоємцями є особи, що входять до першої черги спадкоємців, а саме: вони, які є синами померлого та його дружина, відповідач у справі.
У встановлений законом строк, вони як спадкоємці звернулись до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини. На підставі їх заяв була відкрита спадкова справа № 3463/08 до майна померлого ОСОБА_4
Однак, 09.06.2011 року ними була отримана постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій, якою у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 було відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.
На момент їх звернення до нотаріальної контори, правовстановлюючі документи знаходились у відповідача. Відповідач свідомо не надавала зазначені документи до нотаріальної контори, з метою унеможливлення прийняття спадщини позивачами.
Відповідач одноособово проживає в будинку померлого та не надає їм доступу до цього будинку, чим грубо порушує їх право власності на частку спадкового майна померлого.
У зв'язку з вищенаведеним, вони були змушені звернутись до суду за захистом своїх прав та просять визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину спадкового майна, що складається з: 1/3 частини земельної ділянки площею 0,1040 га, яка розташована по АДРЕСА_1; 1/3 частину 39/200 частини житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1; 1/3 частини земельної ділянки площею 0,0722 га, яка розташована на території Андріївської сільської ради, Макарівського району, Київської області, за ОСОБА_2 визнати право власності на 1/3 частину спадкового майна, що складається з: 1/3 частини земельної ділянки площею 0,1040 га, яка розташована по АДРЕСА_1; 1/3 частину 39/200 частини житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1; 1/3 частини земельної ділянки площею 0,0722 га, яка розташована на території Андріївської сільської ради, Макарівського району Київської області, а також визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину спадкового майна, що складається з: 1/3 частини земельної ділянки площею 0,1040 га, яка розташована по АДРЕСА_1; 1/3 частину 39/200 частини житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1; 1/3 частини земельної ділянки площею 0,0722 га, яка розташована на території Андріївської сільської ради, Макарівського району Київської області.
В судовому засіданні представники позивачів підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
Відповідач та її представники неодноразово на виклики суду не з'являлись, в дане судове засідання також не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином шляхом направлення телеграм та рекомендованих листів, однак останні ігнорують судові виклики, причини неявки суду не повідомляють, жодних заяв від відповідача не надходило, крім того вона неодноразово отримувала судові виклики та повідомлена про розгляд даної справи, свідомо затягує її розгляд, а тому у відповідності до ст.169, 224 ЦПК України, суд вважає за необхідне розглянути справу у її відсутності, у відсутності її представників та ухвалити у справі заочне рішення.
Представники позивачів проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Суд, вислухавши пояснення представників позивачів, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини даної справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності та співставленні, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоіоленню з наступних підстав.
Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи із змісту ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в Книзі реєстрації смертей був зроблений відповідний актовий запис № 19556, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.43 - копія свідоцтва про смерть).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на наступне спадкове майно:
- земельну ділянку, площею 0,0722 га в межах Андріївської сільської ради Макарівського району Київської області, яка належить на праві власності померлому, що підтверджується копією архівного примірника державного акта на право приватної власності на землю виданого на ім'я ОСОБА_4, серії КВ;
- 39/200 частки від 0,1041 га земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, яка належить на праві власності померлому, що підтверджується державним актом на праві приватної власності від 25.01.2001 року за № 75-2-03077, кадастровий номер 8 000 000 000:75:178:0023 виданий на ім'я ОСОБА_4;
- 39/200 частки житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за померлим ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується листом Київського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно від 09.06.2011 року за 27563(И-2011).
В судовому засіданні було встановлено, що позивачі та відповідач звернулись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, в порядку та в спосіб передбачені чинним законодавствам, у передбачений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк від дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п.3.5 гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу № 3463/08 стосовно майна померлого ОСОБА_4
Позивач ОСОБА_1, який діяв від свого імені та від імені ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори, із заявою про витребування документів, які підтверджували право власності на спадкове майно, яке належало померлому, однак йому було відмолено.
У подальшому, 09 червня 2011 року до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1, який діяв від себе та від імені ОСОБА_2, із заявою, в якій просив видати свідоцтва про право на спадщину за законом.
Дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно, про що було винесено постанову від 09 червня 2011 року.
Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається за підставами, які не заборонені законом.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Виходячи із змісту ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до вимог ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, до якої входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого законодавством для прийняття спадщини, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч 2 ст.1225 ЦК України, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
Частиною 3 ст. 1225 ЦК України визначено, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
В матеріалах спадкової справи, копія якої міститься в матеріалах даної цивільної справи, відсутні відомості щодо наявності заповіту на майно померлого ОСОБА_4, у зв'язку з чим спадкоємцями є його сини, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, якими вчасно було подано заяву про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами справи та дружина покійного - ОСОБА_3, яка на момент відкриття спадщини проживала разом зі спадкоємцем, що підтверджується довідкою форми №3 (а.с. 44).
Таким чином, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені належними доказами, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні доведено правомірність вимог позивачів.
На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 328, 392, 1218, 1225, 1258, 1261, 1269 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 208-209, 212-215, 224-228, 292, 294 ЦПК України , суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину 39/200 частини земельної ділянки від загальної площі 0,1041 га, розташованої по АДРЕСА_1, право власності на 1/3 частину 39/200 частини житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1, право власності на 1/3 частини земельної ділянки, площею 0,0722 га, розташованої на території Андріївської сільської ради Макарівського району Київської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину 39/200 частини земельної ділянки від загальної площі 0,1041 га, розташованої по АДРЕСА_1, право власності на 1/3 частину 39/200 частини житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1, право власності на 1/3 частини земельної ділянки, площею 0,0722 га, розташованої на території Андріївської сільської ради Макарівського району Київської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину 39/200 частини земельної ділянки від загальної площі 0,1041 га, розташованої по АДРЕСА_1, право власності на 1/3 частину 39/200 частини житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1, право власності на 1/3 частини земельної ділянки, площею 0,0722 га, розташованої на території Андріївської сільської ради Макарівського району Київської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: