ун. № 759/10433/13-ц
пр. № 2/759/4729/13
28 листопада 2013 року Святошинський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді - Борденюка В.В.,
при секретарі - Трегубенку М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Міжнародний Медіа Центр-СТБ» про визнання правочину нечинним, стягнення боргу і штрафних санкцій,
У червні 2013 року до Святошинського районного суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Міжнародний Медіа Центр-СТБ» про визнання правочину нечинним, стягнення боргу і штрафних санкцій.
Так, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2013 року було скасовано ухвалені у даній справі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2012 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У ході нового розгляду даної справи ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги і просив суд визнати нечинним правочин із розірвання договору оренди, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міжнародний Медіа Центр-СТБ» заборгованість по компенсації у розмірі 36 360,00 грн., проценти за користування у сумі 11 282,53 грн., борг за недоплачену орендну плату за період з травня 2010 по квітень 2011 року у розмірі 56 161,80 грн., витрати, пов'язані з поточним технічним обслуговуванням та заправкою палива мастильними матеріалами транспортного засобу у розмірі 9 663,00 грн., штраф у сумі 23 598,29 грн., пеню за умовами договору у сумі 897,90 грн., 3% річних у розмірі 4 603,61 грн. та судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01 квітня 2010 року між ним та Приватним акціонерним товариством «Міжнародний Медіа Центр-СТБ» був укладений строковий договір оренди автомобіля, термін оренди, встановили до 01 січня 2011 року та розмір орендної плати, яка була визначена в сумі 4752,94 грн. за один місяць з суми орендної плати орендар утримує податок з доходів в розмірі, визначеному Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-IV від 22 травня 2003 року, а також інші податки та обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством України, що становить 712,94 грн. Однак орендар не в повному обсязі сплачував орендну плату, а саме за квітень, червень і серпень не доплачено по 1000 грн. Крім того, відповідач не виконав умови договору оренди, використовував автомобіль на шинах, які були придбані позивачем, не здійснював за власний рахунок поточне обслуговування автомобіля, заправку паливними та мастильними матеріалами та його комплектацію необхідними фільтрами, не здійснювалось страхування цивільної відповідальності володільця транспортного засобу, автомобіль не підтримувався в належному стані. Позивач самостійно здійснив страхування автомобіля. Відповідач у односторонньому порядку розірвав договір оренди від 01.04.2012 року, надіславши про це телеграму від 07.09.2010 року, яку позивач отримав 16.09.2010 року. На думку, позивача відповідач не мав права в односторонньому порядку розірвати даний договір.
В судовому засіданні позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував і просив суд відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що автомобіль не було передано відповідачу за актом приймання-передачі відповідно до умов договору оренди, а знаходився весь час в орендодавця у власному користуванні та розпорядженні.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову, виходячи із такого.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, 1 квітня 2010 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Міжнародний Медіа Центр-СТБ» ( з 17 травня 2011 року перейменовано в ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр-СТБ» ) був укладений строковий договір оренди автомобіля, за умовами якого орендодавець, позивач - ОСОБА_1, передає, а орендар, відповідач - ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр-СТБ» приймає у тимчасове платне користування транспортний засіб марки «Мерседес», модель 313 CDI, автобус GFCF, пасажирський, білого кольору, рік випуску -2002, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 28 грудня 2007 року, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 28 грудня 2007 року (далі по тексту автомобіль). Підтвердженням факту досягнення згоди щодо усіх істотних умов договору між позивачем та відповідачем в момент укладання договору є сам договір.
Даний договір 1 квітня 2010 року посвідчено приватним нотаріусом - ОСОБА_3, Вишгородського районного нотаріально округу Київської області та зареєстровано в реєстрі за № 583.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до умов договору сторони погодили термін оренди, який встановили до 01 січня 2011 року та розмір орендної плати, яка була визначена в сумі 4752,94 грн. за один місяць з суми орендної плати орендар утримує податок з доходів в розмірі, визначеному Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-IV від 22 травня 2003 року, а також інші податки та обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством України, що становить 712,94 грн.
Відповідно до п. 1.3 вищезгаданого договору, орендодавець зобов'язаний передати автомобіль орендарю цілим, без пошкоджень, в справному стані та придатним для виростання згідно цільовим призначенням за даним договором не пізніше наступного робочого дня за днем нотаріального посвідчення згаданого договору, Факт передачі автомобіля від орендодавця до орендаря посвідчується підписанням сторонами акту приймання-передачі автомобіля.
Відповідно до п. 2.4 згаданого договору, якщо орендатор не користується автомобілем, то орендна плата орендодавцю може не сплачуватись орендарем за весь час, протягом якого автомобілем не користувався. В такому випадку орендар письмово попереджає орендодавця про зниження орендної плати у відповідному місяці до 5 числа місяця що слідує за місяцем, за який нараховується орендна плата.
Відтак, за змістом умов договору оренди предмет оренди вважається переданим в оренду та поверненим з оренди з моменту оформлення відповідного акту прийому-передачі.
Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму (стаття 765 ЦК України).
Відповідно до п. 4.2. договору, орендар має право вимагати розірвання договору, якщо орендодавець передав у користування автомобіль, стан якого не відповідає умовам договору та призначенню автомобілю, в разі порушення орендодавцем будь-якої з умов пункту 3.2. вказаного договору, в односторонньому порядку, у випадку відсутності у орендаря потреби при здійсненні орендарем своєї господарської діяльності в користуванні автомобілем та в інших випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно п. 4.4 договору, у випадку використання автомобіля орендодавцем протягом дії цього договору без наявності згоди орендаря на таке використання або протягом більшого строку ніж це передбачено такою згодою, цей договір вважається розірваним протягом трьох робочих днів з моменту відправлення орендарем відповідно письмового повідомлення. В такому випадку не укладається акт приймання-передачі автомобіля.
Телеграмою 113/101 1Ч8 1/9 1123=, ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_1 відповідачем було направлено повідомлення про розірвання договору оренди автомобіля, оскільки останній використовується орендодавцем протягом дії цього договору без наявності згоди орендаря на таке використання та позбавляє орендаря можливості використовувати орендоване майно, з урахуванням наведеного відповідач не має потреби в оренді зазначеного майна і повідомляє про розірвання даного договору з 07 вересня 2010 року.
Вимоги позову ОСОБА_1 ґрунтуються окрім іншого у тому, що ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр-СТБ» неналежним чином виконував свої зобов'язання, що були визначені вказаним договором оренди автомобіля від 01.04.2010 року, що зумовило виникнення у орендаря боргу з недоплаченої орендної плати за період часу з травня 2010 року по квітнень 2011 року, який позивач і просить стягнути із відповідача.
Водночас, за змістом пункту 1.3 договору оренди факт передачі автомобіля від орендодавця до орендаря посвідчується підписанням сторонами акту приймання-передачі автомобіля.
Разом із цим у ході розгляду даної справи позивачем не було надано суду оригіналу вказаного акту прийому-передачі автомобіля, яким би підтверджувалось те, що на виконання договору оренди позивачем із певної дати було передано у постійне користування орендарю, відповідачу, вказаний автомобіль.
При цьому представник ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр-СТБ» заперечував проти існування у природі такого акту-прийому передачі і поставив під сумнів факт того, що позивачем обумовлений договором оренди автомобіль було фактично передано відповідачу.
Позивач підтвердив відсутність у нього такого акту приймання-передачі автомобілю із посиланням на те, що автомобіль ним було передано в оренду, за відповідним актом, однак відповідач належним чином складений акт йому не передавав. Крім того позивач повідомив суду про те, що фактично, за домовленістю із відповідачем оренда його автомобіля полягала у тому, що він виконуючи свої трудові обов'язки у ПрАТ «ММЦ СТБ», був водієм і на своєму, переданому в оренду автомобілі, виконував вказівки відповідача із перевезення вантажів та його працівників.
При цьому у доказування факту передачі автомобіля в оренду відповідачу і виконання його доручень із перевезення на орендованому автомобілі, позивач надав суду ксерокопії подорожніх листів ПрАТ «ММЦ СТБ» за період з 08.04.2010 по 27.08.2010 (т.2, а.с. 23-83).
Однак, представник відповідача заперечував проти того, що зазначені ксерокопії є належними доказами передачі автомобілю в оренду, вказуючи на те, що такі подорожні листи ПрАТ «ММЦ СТБ» не складались і позивачу не надавались.
При цьому позивач підтвердив відсутність у нього оригіналів вказаних подорожніх листів.
Відтак, із викладеного вбачається, що у ході розгляду даної справи позивачем не було надано суду належних і допустимих доказів передачі у постійне користування відповідачу, як орендарю свого автомобіля, а відтак, факт користування ПрАТ «ММЦ СТБ» протягом певного часу орендованим автомобілем позивача підтверджується лише діями відповідача із часткової оплати, визначеної договором орендної плати, у відповідності з умовами пункту до п. 2.4 згаданого договору, за яким, якщо орендатор не користується автомобілем, то орендна плата орендодавцю може не сплачуватись орендарем за весь час, протягом якого автомобілем не користувався. В такому випадку орендар письмово попереджає орендодавця про зниження орендної плати у відповідному місяці до 5 числа місяця що слідує за місяцем, за який нараховується орендна плата.
При цьому відсутність письмового зазначеного попередження орендаря не свідчить про відсутність підстав для зниження орендної плати.
Відтак, враховуючи те, що за умовами договору оренди автомобіля обов'язок орендаря зі сплати орендних платежів безпосереднього кореспондується із обов'язком орендодавця передавати автомобіль у володіння і користування орендаря зі складенням акту прийому-передачі автомобіля, то у даному випадку необхідною умовою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача боргу за орендними платежами є наявність і надання позивачем його примірника акту приймання-передачі автомобіля, або оригіналів інших документів, які б свідчили про таку передачу.
Однак, у ході розгляду даної справи у підтвердження обґрунтованості своїх вимог і розрахунку заборгованості орендаря, позивачем не було належним чином виконано процесуального обов'язку із доказування, передбаченого статтею 60 ЦПК України і не було надано суду ані акту приймання-передачі орендованого автомобілю про передачу його відповідачу, ані оригіналів інших документів, які були б належними і допустимими доказами існування обставин, на яких ґрунтуються вимоги його позову.
Викладене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості за недоплачену орендну плату за період з травня 2010 по квітень 2011 року у розмірі 56 161,80 грн., що зумовлює необхідність відмови у задоволенні решти позовних вимог, які є похідними від вимоги щодо стягнення заборгованості за орендною платою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 203, 215, 216, 525, 526, 611, 651, 759, 762, 784, 798, 799, 801, 802 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57 - 60, 88, 179, 209, 212, 214, 215, 223, 292, 294 ЦПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: