Справа № 758/9119/13-ц
Категорія 49
22 листопада 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Шаховніної М. О. ,
при секретарях - Гуменюк А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом, служби у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації в інтересах малолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - прокуратура Подільського районного суду м. Києва про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
У липні 2013 року служба у справах дітей Подільської РДА в м. Києві в інтересах малолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - прокуратура Подільського районного суду м. Києва про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Свої вимоги мотивує тим, що до служби у справах дітей Подільської РДА в м. Києві надійшло звернення від працівників дошкільного навчального закладу Подільського району м. Києва "Витоки" про те, що за адресою: АДРЕСА_1 проживає родина ОСОБА_4, яка має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
Зазначили, що 13.11.2012 року співмешканець гр. ОСОБА_4 - ОСОБА_6 наніс тілесні ушкодження малолітньому ОСОБА_1, в наслідок чого останнього було влаштовано до дитячої клінічної лікарні № 9 Подільського району м. Києва, як дитина, що залишилася без батьківського піклування, а малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поставлено на облік, як дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Батько малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з дітьми не проживає з 2006 року, вихованням не займається, матеріально не утримує дітей.
Посилаючись на те, що відповідачі самоусунулися від виховання малолітніх, не дбають про їх фізичних та розумовий розвиток, не приділяються увага дітям в частині лікування та медичного обстеження, повноцінного харчування, проведення дозвілля, позивач просить позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо малолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, позбавити ОСОБА_5 батьківських прав щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, внести до актового запису про народження малолітніх відповідні зміни, стягнути з ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх її видів заробітку (доходу), стягнути з ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_1, ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх його видів заробітку (доходу), накласти заборону на відчуження майна і житла дітей та стягнути з відповідачів судові витрати.
11 жовтня 2013 року представник відповідача надала заяву про уточнення позовних вимог, в якій крім зазначених вище вимог просить, відібрати малолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від матері ОСОБА_4 та передати службі у справах дітей Подільської РДА в м. Києві, накласти заборону на відчудження квартири АДРЕСА_1.
У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Пояснила, що відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків щодо малолітніх, не приділяють увагу стану їх здоров'я та вихованню. ОСОБА_4 соромиться сина ОСОБА_1, може підвищувати на нього голос. Крім того, відповідач ОСОБА_5 з 2006 року дітьми взагалі не цікавиться, не займається їх вихованням, матеріально не утримує та не бажає забрати дітей до себе на постійне місце проживання. Зазначила, що державні кошти на дітей, які отримує відповідачка, витрачаються нею не за цільовим призначенням, а на потреби її співмешканця.
Відповідачка ОСОБА_4 у судовому засіданні позов визнала частково. Зазначила, що не заперечує про позбавлення її батьківських прав на малолітнього ОСОБА_1, оскільки він хворіє, є інвалідом і вона не справляється зі своїми батьківськими обов'язками відносно нього. Щодо позбавлення батьківських прав на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просила відмовити у задоволенні цих позовних вимог. Пояснила, що дійсно вона дуже їх любить, постійно про них турбується, займається з ними, забезпечує їх харчуванням, сезонним одягом, іграшками.
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник Прокуратури Подільського району м. Києва просили задовольнити позовні вимоги служби у справах дітей Подільської РДА в м. Києві, з огляду на те, що батьки дітей самоусунулися від їх виховання та утримання.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлено, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували в шлюбі, 01 липня 2010 року шлюб між відповідачами було розірвано, після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище "ОСОБА_4" (а.с. 10).
Від даного шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6-7).
Позивачка також має ще одну малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження від 16 вересня 2010 року, актовий запис № 1697 (а.с. 8).
Згідно рапортів працівників міліції від 24.01.2012 року та 23.03.2013 року вбачається, що ОСОБА_4 за місцем свого мешкання характеризувалася з негативної сторони, погано займалася вихованням дітей (а.с. 16,19).
15 листопада 2012 року мати відповідачки ОСОБА_4 звернулася з заявою до служби у справах дітей Подільської РДА в м. Києві про те, що прийшовши додому, вона виявила, що її онукові ОСОБА_1 були завдані побої (а.с. 12).
Згідно листа начальника Подільського РУГУ МВС України в м. Києві від 26.11.2012 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_6 побив свого малолітнього сина ОСОБА_1 (а.с. 20).
14 листопада 2012 року службою у справах дітей Подільської РДА в м. Києві було видано наказ № 82 про постановку на облік дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах малолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с. 11).
Згідно листа начальника Подільського РУГУ МВС України в м. Києві від 29.04.2013 року вбачається, що з ОСОБА_4 проведено було профілактичну бесіду щодо виконання батьківських обов'язків (а.с. 21).
У судовому засіданні відповідачка пояснювала, що їй важко утримувати сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки він є інвалідом та має психічні розлади, він може негативно впливати на двох інших дітей.
Як зазначено в листі Подільського районного в м. Києві центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді від 13.03.2013 року "ОСОБА_4 соромиться свого сина ОСОБА_1 і готова від нього відмовитися", а ОСОБА_6 (цивільний чоловік відповідачки) дратує ОСОБА_1, внаслідок чого він застосовує до дитини фізичне насилля (а.с. 23).
Відповідачка також зазначала, що з 2006 року батько малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ними не проживає, матеріально не допомагає, не займається їх вихованням.
Допитана у судовому засіданні у якості свідка мати відповідачки - ОСОБА_9 пояснила, що проживає у квартирі разом з відповідачкою, тому може пояснити, що ОСОБА_4 належним чином піклується про розвиток своїх дітей. Дома завжди є іграшки та книжки для дітей.
Як пояснили у судовому засіданні свідок ОСОБА_8, яка є подругою ОСОБА_4, що відповідачка піклується про своїх дітей, забезпечує їх харчуванням, грається з ними, купує іграшки та одяг, діти охайні.
У листі листа директора ДНЗ № 482 "Витоки" зазначено, що діти ОСОБА_4 малолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приходять до дитячого садка чисто та охайно вдягнені, одяг підходить дітям по віку, приходять до дитсадка зі своїми іграшками (а.с. 109).
У ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Невиконання та ухилення від покладених на батьків обов'язків щодо виховання дитини є підставою для позбавлення батьків батьківських прав як це передбачено ст. 164 СК України.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно висновку від 03 жовтня 2013 року орган опіки та піклування Подільської РДА в м. Києві вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відносно їх малолітніх дітей (а.с. 58).
Згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі Глобинської міської ради, вбачається, що що вони вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_5 (а.с. 61).
В матеріалах справи міститься заява відповідача ОСОБА_5, в якій він зазначає, що з 2006 року він з дітьми не спілкується, матеріально не утримує та не має бажання забрати дітей до себе на проживання (а.с. 60).
Судом встановлені факти, які свідчать, що відповідач ОСОБА_5 не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, свої батьківські обов'язки відносно дітей не виконує, матеріальної допомоги у добровільному порядку не надає.
Враховуючи, що ОСОБА_5 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не має бажання зустрічатися із синами, не намагається забезпечити достатній життєвий рівень дітей, не турбується про їх стан здоров'я, не надає матеріальної допомоги, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення його батьківських прав щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Що стосується виконання відповідачкою своїх батьківських обов'язків щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3, то суд враховує те, що ОСОБА_4 стає на шлях виправлення, влаштувалася на роботу (а.с. 98).
Згідно роз'яснень у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Вирішуючи даний спір про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4, судом прийнято до уваги, що позбавлення батьківських прав - є крайнім заходом.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
У рішенні Європейського суду від 18 грудня 2008р. по справі "Савіни проти України" зазначається "що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини."
Суд не бере до уваги висновок органу опіки та піклування від 03 жовтня 2013 року № 106-3749 Подільської районної в місті Києві державної адміністрації щодо доцільності позбавлення батьківських прав, оскільки указаний висновок не містить жодних аргументованих доводів, які б давали підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 на малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Крім того, суд вважає, що доводи, на які посилається позивач, вимагаючи позбавлення батьківських прав відповідачки відносно усіх дітей, не є такими, що заслуговують на застосування такого крайнього заходу впливу, яким є позбавлення батьківських прав на дитину, а тому враховуючи інтереси дітей, суд вважає за необхідне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 лише відносно малолітнього ОСОБА_1
Статтею 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно зі ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоровя та матеріальне становище дитини;
2) стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 працює в ПП "Влада" на посаді продавця та отримує дохід (а.с. 98).
У ч. 1 ст. 191 СК України зазначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову а відтак, вимога позивача підлягає задоволенню з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 15 липня 2013 року.
Згідно з ч. 7 ст. 150 СК України, забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 176 СК України батьки зобов'язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток. Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюється законом.
Статтею 150 ЖК України встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок, квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання та проживання членів їх сімей. Згідно ч. 2 ст. 3 СК України дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 71 ЖК УРСР жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках: влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Відповідно до довідки форма № 3 КП "Нивки" від 16 листопада 2013 року № 1998 малолітні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).
Згідно ч. 4 ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов в частині накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 також підлягає задоволенню.
Суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів в дохід держави судовий збір по 172 грн. 05 коп. відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Керуючись Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 150, 164, 166, 176, 182, 183, 191 СК України, ст. 150 ЖК України, на підставі ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 56, 57, 58, 60, 79, 84, 88, 169, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позбавити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відібрати малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_4 та передати Службі у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.
Внести до актового запису про народження ОСОБА_1 № 1700, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві відповідні зміни.
Внести до актового запису про народження ОСОБА_2 № 1101, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві відповідні зміни.
Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер обліком картки платника податків НОМЕР_1) на користь державного закладу або фізичної особи, якому будуть переданий ОСОБА_1, аліменти на утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки усіх видів її доходів або заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від 16 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_5 (реєстраційний номер обліком картки платника податків НОМЕР_2) на користь державного закладу або фізичної особи, якому будуть переданий ОСОБА_1, аліменти на утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки усіх видів її доходів або заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від 16 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_5 (реєстраційний номер обліком картки платника податків НОМЕР_2) на користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер обліком картки платника податків НОМЕР_1) на утримання сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого законом, починаючи з 16 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Накласти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, у якій зареєстрований і право користування якої має малолітній ОСОБА_1 та направити рішення суду до нотаріуса за місцем знаходження житла малолітньої дитини.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 у дохід держави судовий збір у розмірі 172 грн. 05 коп. (сто сімдесят дві гривні п'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_5 у дохід держави судовий збір у розмірі 172 грн. 05 коп. (сто сімдесят дві гривні п'ять копійок).
Рішення суду після набрання ним законної сили направити до відділу реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, відповідно до вимог ч. 5 ст. 164 СК України.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М. О. Шаховніна