Справа № 812/5427/12
провадження № 2/333/100/13
21 листопада 2013 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Стоматова Е.Г., при секретарі Кабановій К.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, позивачів - ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, відповідача - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_7, про визнання договору недійсним, визнання права власності у порядку спадкування за законом, -
Позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 08.05.2013 року, зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивачів ОСОБА_8.
ОСОБА_8 на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право власності САА № 093171 від 29.03.2004 року належав жилий будинок, що був розташований за адресою: АДРЕСА_1.
За життя мама складала заповіт, але особа, на користь якої складено заповіт, не вчинила дій, що б свідчили про прийняття спадщини, а значить спадкування після її смерті повинно відбуватися за законом.
Відповідач ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована окремо від ОСОБА_8, що підтверджується місцем їх реєстрації, заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини не подавала, про що свідчить спадкова справа № 796 за 2006 рік.
У встановлений ст.1270 ЦК України термін позивачі звернулися до Шостої державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини. Було заведено спадкову справу № 796 за 2006 рік, але оформити спадщину позивачі не можуть, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 лютого 2011 року.
Після звернення до суду та отримання інформації з TOB «ЗМБТІ» позивачам стало відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 між ОСОБА_9, яка діяла на підставі довіреності від 26.04.2004 року від імені ОСОБА_8 з однієї сторони та ОСОБА_4 з другої сторони було укладено договір купівлі-продажу.
При укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу була дотримана встановлена законом форма правочину, але особа, яка від імені ОСОБА_8 підписала вказаний договір, діяла на підставі неналежного документа, довіреності від 26.04.2004 року, посвідченої секретарем Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області.
Однак, на думку позивачів, вказана довіреність могла посвідчуватися посадовою особою органу місцевого самоврядування лише за умови, шо місцем проживання ОСОБА_8 було б село Кам'янське на території Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області та довіреність містила б лише повноваження на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо).
Приймаючи до уваги що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, то довіреність, видана від імені ОСОБА_8, також повинна була нотаріально посвідчуватися.
Оскільки, ОСОБА_8 померла, її повірена - ОСОБА_9 обов'язок щодо негайної передачі довірителеві всього одержаного у зв'язку з виконанням доручення не могла виконати. Позивачі, як спадкоємці померлої ОСОБА_8, не отримували від ОСОБА_9 ніяких грошових коштів, отриманих нею від продажу належного спадкодавцю майна, і до теперішнього часу взагалі не знали про договір купівлі-продажу належного матері будинку. Вважають, що грошові кошти за договором взагалі не передавалися, так як повірена ОСОБА_9 є мамою відповідачки ОСОБА_4.
Крім того, нотаріус був зобов'язаний перевірити дійсність довіреності за допомогою Єдиного реєстру довіреностей та відмовити у посвідченні договору, через невідповідність довіреності вимогам ст.ст.245, 657 ЦК України та п. 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Оскаржуваний договір купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1, укладений між ОСОБА_9, яка діяла від імені ОСОБА_8, з однієї сторони та ОСОБА_4 з другої сторони вчинявся в період часу з 09 год 17 хв. до 10 год. 30 хв. ІНФОРМАЦІЯ_1. Але на цей час, а саме, до 06 год 00 хв. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 вже померла. Тобто, представник скористалася довіреністю, яка вже втратила чинність у зв'язку зі смертю довірителя.
Таким чином, за твердженням позивачів, зміст правочину суперечить вимогам Цивільного Кодексу, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Закону України «Про нотаріат», особа, яка від імені власника вчинила правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину ОСОБА_8 взагалі було відсутнє, правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме, відчуження майна та отримання грошових коштів, правочин порушує моральні засади суспільства, в тій частині, що власник будинку вже померла, а її дочка та онука укладали договір купівлі-продажу, намагаючись позбавити спадкоємців нерухомого майна.
Крім того, у позивачів викликає сумнів те, що довіреність від 26.04.2004 року, заповіт від 12.05.2004 року і реєстр нотаріальних дій підписані ОСОБА_8
Кам'янська сільська рада Василівського району Запорізької області, де було посвідчено заповіт, розташована за межами території м.Запоріжжя, де постійно проживала та була зареєстрована ОСОБА_8 У м. Запоріжжі є нотаріуси, які могли б посвідчити як заповіт, так і довіреність від імені ОСОБА_8 Тому ОСОБА_8 для посвідчення заповіту повинна були звернутися до нотаріуса, а не до секретаря Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області. Посвідчення заповіту секретарем сільської ради при наявності в населеному пункті нотаріуса за законом передбачає його нікчемність.
У зв'язку з викладеним, позивачі просять суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1, укладений між ОСОБА_9, яка діла на підставі довіреності від 26.04 2004 року від імені ОСОБА_8, з однієї сторони та ОСОБА_4 з другої;
- визнати недійсним заповіт ОСОБА_8 від 12 травня 2004 року, посвідчений секретарем Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області ОСОБА_10;
- визнати за ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 право спільної часткової власності, по 1/3 частині за кожним, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
У судовому засіданні позивачі та їх представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в уточненій позовній заяві, просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала в повному обсязі, надала суду письмові заперечення на позов (т.1, а.с.125-128), в яких зазначила, що довіреність, на підставі якої було укладено оспорюваний договір купівлі-продажу, вчинена у письмовій формі, що відповідає формі договору купівлі-продажу житлового будинку, встановленій ст.657 ЦК України.
Посвідчення довіреностей посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів є нотаріальною дією, а довіреність, посвідчена зазначеними посадовими особами, є, відповідно, нотаріально посвідченою.
На момент посвідчення довіреності ОСОБА_8 чинне законодавство не містило обмежень щодо посвідчення посадовими особами органів місцевого самоврядування довіреностей на право розпорядження нерухомим майном і щодо посвідчення довіреностей лише від імені осіб, які проживають у населеному пункті, де немає нотаріусів.
Посилання позивачів на те, що вони, як спадкоємці померлої ОСОБА_8, не отримали коштів, сплачених за придбання будинку за договором купівлі-продажу, не може бути підставою для визнання цього договору недійсним.
На момент укладення договору купівлі-продажу Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України перевірку довіреностей за Єдиним реєстром довіреностей не передбачала. Довіреність, на підставі якої було укладено Договір купівлі-продажу, повністю відповідала вимогам чинного на той час законодавства і правові та фактичні підстави вважати її недійсною відсутні.
Як вбачається з Витягу про реєстрацію у державному реєстрі правочинів №2487934 від 09.06.2006 р. договір купівлі-продажу після його нотаріального посвідчення пройшов державну реєстрацію ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10 год. 05 хв. і відповідно до вимог ч.3 ст. 640 ЦК України саме з цього моменту він є укладеним.
Продавець за Договором купівлі-продажу - ОСОБА_8 померла також ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому, жодних доказів того, що смерть ОСОБА_8 настала до 10 годин 05 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи не містять.
Згідно заповіту ОСОБА_8 вона на випадок смерті все своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_4. Тобто перехід права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, щодо якого було укладено договір купівлі-продажу, від ОСОБА_8 до ОСОБА_4 відповідав внутрішній волі ОСОБА_8, яка була чітко виражена нею задовго до смерті.
Довіреність, на підставі якої ОСОБА_9 від імені ОСОБА_8 уклала з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу, була видана ОСОБА_8 також більше ніж за два роки до укладення договору купівлі-продажу і на момент його укладення довірителем не відкликалася.
Витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 10883902, на підставі якого було укладено Договір купівлі-продажу, за заявкою ОСОБА_8 було видано ОП «ЗМБТІ» 08.06.2006 року, тобто за життя ОСОБА_8, а, відповідно, замовлено ще раніше.
Таким чином, домовленість щодо укладення договору купівлі-продажу між відповідачкою та ОСОБА_8 була досягнута за її життя і за її життя було вчинено всі дії, необхідні для укладення цього договору. Сам договір купівлі-продажу також було укладено у час, коли ОСОБА_8 була живою і те, що вона померла саме у цей день, є трагічним збігом обставин, який жодним чином з укладенням договору купівлі-продажу пов'язаним не був.
Також відповідач посилається на пропуск позивачами строків позовної давності.
У зв'язку з викладеним, просить у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні відповідач та її представник надали пояснення, аналогічні поясненням, викладеним у запереченнях на позов, просили в задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідків, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 є дітьми ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвами про їх народження (т.1, а.с.5,7,11).
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького обласного управління юстиції від 10.06.2006 року ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в Книзі реєстрації смертей 10.06.2006 року зроблено відповідний актовий запис № 5410 (т. 1 а.с. 214).
Позивачі звернулися до Шостої Запорізької державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 211, 213).
У той же день, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, яка діяла від імені ОСОБА_8 (продавець) на підставі довіреності, посвідченої 26.04.2004 року Виконавчим комітетом Кам'янської сільської ради народних депутатів Василівського району Запорізької області за реєстровим № 33, та ОСОБА_4 (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_7 за реєстровим №412 (т. 1 а.с. 250).
Відповідно до пункту 1 зазначеного договору продавець продав належний йому на праві приватної власності, а покупець купив житловий будинок АДРЕСА_1, який розташовано на земельній ділянці площею 301 кв.м.
Як зазначено у пункті 2 договору відчужуваний житловий будинок належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 29.03.2004 року Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, право власності зареєстровано 30.03.2004 року в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 5273932, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 10883902, виданим 08.06.2006 року орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації (т. 1, л.д. 245).
Згідно з пунктом 4 договору купівлі-продажу продаж відбувається за 52000 грн., які представник продавця одержав від покупця повністю до підписання цього договору. Правові наслідки укриття розміру дійсної продажної ціни відчужуваного майна сторонам нотаріусом роз'яснено.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2004 року секретарем виконавчого комітету Кам'янської сільської ради народних депутатів Василівського району Запорізької області було посвідчено довіреність реєстровий №33 (т.2 а.с.5), якою ОСОБА_8 уповноважила ОСОБА_9, в тому числі, керувати та розпоряджатися всім своїм майном з чого б воно не складалося і будь-де воно б не знаходилося, згідно до цього надала їй право укладати будь-які угоди, що не заборонено законом, зокрема купувати, продавати, дарувати, отримувати в дар, обмінювати, заставляти і приймати під заставу будівлі та інше майно, визначаючи в усіх випадках суми, строки та інші умови на свій розсуд, здійснювати розрахунки по укладених угодах.
Крім того, 12 травня 2004 року ОСОБА_8 було складено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області за реєстровим № 39 (т.1, а.с.218), відповідно до якого ОСОБА_8 все своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_4.
Відповідно до ч.4 ст.1 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, яка була чинною на час посвідчення довіреності, заповіту і укладення договору купівлі-продажу) у населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені статтею 38 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч.2 ст.37 Закону України «Про нотаріат» у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, окрім дій, передбачених у частині першій цієї статті, вчиняють також такі нотаріальні дії: посвідчують заповіти; посвідчують доручення.
Крім того, як зазначено у підпунктах 1, 2 частини другої пункту 1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25.08.1994 р. № 22/5 (яка була чинною на час видачі довіреності, складення заповіту та укладення договору купівлі продажу) у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів окрім дій, передбачених у частині першій цієї статті, вчиняють також такі нотаріальні дії: посвідчують заповіти, посвідчують довіреність.
Крім того, відповідно до пункту 26 зазначеної Інструкції посадові особи виконавчих комітетів, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти і довіреності, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму. Відповідно до чинного законодавства обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають такі угоди: заповіти; довіреність на укладання угод, що потребує нотаріальної форми, а також на вчинення дій щодо юридичних осіб, за винятком випадків, коли законом або спеціальними правилами допущена інша форма довіреності; довіреності, що видаються в порядку передовірення.
Таким чином, відповідно до зазначених приписів законодавства, яке було чинним на час видачі довіреності та складення заповіту від імені ОСОБА_8, а також на час укладення договору купівлі-продажу посвідчення заповітів та довіреностей посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів є нотаріальною дією, а заповіт і довіреність, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.
На момент посвідчення заповіту та довіреності від імені ОСОБА_8 чинне законодавство не містило обмежень щодо посвідчення посадовими особами органів місцевого самоврядування заповітів та довіреностей на право розпорядження нерухомим майном і щодо посвідчення заповітів і довіреностей лише від імені осіб, які проживають у населеному пункті, де немає нотаріусів.
Вказані обмеження, на які посилаються позивачі у позовній заяві, були запроваджені Законами України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо повноважень по вчиненню нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування» від 03.03.2009 р. № 1054-VI та «Про внесення зміни до статті 245 Цивільного кодексу України щодо повноважень посадових осіб органів місцевого самоврядування по вчиненню дій, прирівняних до нотаріальних» від 03.03.2009 року № 1055-VI, які набрали чинності 28.03.2009 року, тобто після укладення договору купівлі-продажу, а, отже, до спірних правовідносин застосовуватися не можуть.
Згідно відповідей Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області від 14.02.2013 року № 01-24/82 (т. 1, а.с. 182) та від 20.03.2013 року №01-24/163 (т. 1, а.с. 198), отриманих на запити суду, довіреність та заповіт від імені ОСОБА_8 вчинені на підставі статті 37 Закону України «Про нотаріат», якою передбачено перелік нотаріальних дій, які вчиняють посадові особи органів місцевого самоврядування та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25.08.94 № 22/5, яка втратила чинність 11.11.2011 року згідно наказу Міністерства юстиції від 11.11.2011 р. № 3306/5. Підставою для посвідчення довіреності від 26.04.2004 року та заповіту від 12.05.2004 року від імені ОСОБА_8 було її особисте звернення про вчинення даних нотаріальних дій.
Таким чином, порушень законодавства під час посвідчення секретарем Кам'янської сільської ради народних депутатів Василівського району Запорізької області довіреності та заповіту від імені ОСОБА_8 допущено не було і зазначена довіреність від 26.04.2004 року надавала ОСОБА_9 право на укладення від імені ОСОБА_12 договору купівлі-продажу житлового будинку.
Також, на думку суду, безпідставними є доводи позивачів про те, що приватним нотаріусом ОСОБА_7 всупереч вимогам законодавства довіреність від імені ОСОБА_8 не була перевірена за Єдиним реєстром довіреностей, оскільки на момент укладення вказаного договору купівлі-продажу житлового будинку від ІНФОРМАЦІЯ_1 Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерство юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за №283/8882 (в редакції, чинній на той час) перевірку довіреностей за Єдиним реєстром довіреностей взагалі не передбачала. У пункті 14 вказаної Інструкції, на який посилаються позивачі, було зазначено, що при посвідченні правочинів з'ясовується обсяг цивільної дієздатності фізичних та юридичних осіб, які беруть участь в угодах. У разі укладання правочинів представником перевіряються його повноваження.
Доводи позивачів про те, що вони, як спадкоємці померлої ОСОБА_8, не отримали коштів, сплачених за придбання будинку за договором купівлі-продажу, не можуть бути підставою для визнання зазначеного договору купівлі-продажу недійсним, оскільки як зазначено у пункті 4 договору купівлі-продажу продаж відбувався за 52000 грн., які представник продавця одержав від покупця повністю до підписання цього договору. Зазначена обставина підтверджується власноручними підписами покупця і представника продавця під текстом нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу. Крім того, як зазначено у абзаці 4 пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. До того ж невиконання повіреним своїх обов'язків перед довірителем або його правонаступниками, щодо передачі одержаного у зв'язку з виконанням доручення майна, не є підставою для визнання недійсним правочину, укладеного повіреним на виконання доручення, оскільки зобов'язання, що виникають між довірителем і повіреним, не є предметом правовідносин, що виникають між довірителем та іншою стороною правочину.
Щодо доводів позивачів про те, що оспорюваний ними договір купівлі-продажу житлового будинку від ІНФОРМАЦІЯ_1 було укладено вже після смерті ОСОБА_8, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України (в редакції, яка була чинною на момент укладення Договору купівлі-продажу) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Як вбачається з Витягу про реєстрацію у державному реєстрі правочинів № 2487934 від ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.248) зазначений договір купівлі-продажу житлового будинку після його нотаріального посвідчення було зареєстровано у Державному реєстрі правочинів ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10 год. 05 хв., тобто починаючи з цього моменту він є укладеним.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до пункту 6 ч.1 ст.248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
Позивачами не були надані суду і у матеріалах справи відсутні достатні та належні докази того, що смерть ОСОБА_8 настала до моменту укладення оспорюваного ними договору купівлі-продажу, тобто до 10 години 05 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_1.
Так, у свідоцтві про смерть ОСОБА_8 зазначена лише дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, при цьому відомостей про час смерті ОСОБА_8 вказане свідоцтво не містить.
Відповідно до інформації від 10.12.2012 р. № 1293/02-8, наданої на запит представника позивачів КУ «Міська поліклініка ім. 8 Марта» (т. 1, а.с. 103) відомостей про стан здоров'я та час смерті гр. ОСОБА_8 надати немає можливості у зв'язку зі знищенням архіву амбулаторних карток громадян, які померли у 2006 році. Термін зберігання архіву амбулаторних карток - 5 років. «Журнал обліку померлих» форма № 151/0, який був початий 24.07.2005 року та закінчений 08.05.2007 року, зберігається у лікувальному закладі. Згідно реєстрації у журналі, дійсно, 10.06.2006 року черговим лікарем виписано лікарське свідоцтво про смерть під номером № 452 гр. ОСОБА_8, 1921 року народження, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_2, приписана за АДРЕСА_3. Дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. Час смерті гр. ОСОБА_8 у журналі не вказаний.
Додані до вказаної відповіді КУ «Міська поліклініка ім. 8 Марта» копії Акту № 6 від 17.02.2012 року «Про виділення до знищення документів, що не підлягають зберіганню» (т. 1, а.с. 104-105) та сторінок Журналу обліку померлих (т. 1, а.с. 106-106) підтверджують зазначену у відповіді інформацію.
Аналогічна інформація міститься і у наданій КУ «Міська поліклініка ім. 8 Марта» від 21.12.2012 року № 1350/02-8 відповіді на запит адвоката ОСОБА_11, наданої суду відповідачем (т. 1, а.с. 129-130).
Згідно відповіді від 13.12.2012 року № 13-10/513 Головного управління статистики у Запорізькій області (т. 1, а.с. 131) надати копію лікарського свідоцтва про смерть на померлу у 2006 році ОСОБА_8 не має можливості у зв'язку зі знищенням, згідно «Акту про знищення документів відділу статистики населення» № 13-49/240 дск від 13.06.2008 року.
Судом за клопотанням сторін були допитані свідки:
- ОСОБА_13, який пояснив, що з позивачами знайомий, дружили з ними сім'ями, він мешкає у с. Кам'янському Василівського району Запорізької області навпроти кладовища. ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 9-10 годині ранку він побачив, що на кладовищі незнайомі йому люди копають могилу, на його питання «хто помер?», особи, які копали могилу, повідомили йому, що померла тітка ОСОБА_8;
- ОСОБА_14, яка пояснила, що вона у 2006 році працювала на ринку «Анголенко» у м. Запоріжжі біля позивачки ОСОБА_5, яку знає також з 2006 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 з донькою ОСОБА_14 приїхали на ринок на роботу, почали розкладати товар, це було на початку 9 години ранку, після цього їй подзвонив брат і вона почала плакати і кричати, що померла її мама;
- ОСОБА_15, яка пояснила, що з позивачами вона знайома, знала також їх маму ОСОБА_8, з приводу смерті ОСОБА_8 вона нічого не знає, але вона, менше року тому, зустрілася у поліклініці « 8 Марта» з позивачкою ОСОБА_5, яка сказала, що чекає медсестру. Після того, як ОСОБА_5 зустріла медсестру, вона почула, як медсестра сказала, що «нікуди вона не піде» і «я прийшла а вона була накрита», з чого вона зрозуміла, що мова йшла про ОСОБА_8 Коли саме померла ОСОБА_8 не знає;
- ОСОБА_16, яка пояснила, що вона проживає разом з позивачем ОСОБА_2 але шлюб у них не зареєстрований, про обставини смерті ОСОБА_8 знає зі слів ОСОБА_2, який казав їй, що йому не повідомили про смерть матері, про смерть матері він випадково дізнався від сестри «ОСОБА_21», вранці, коли конкретно вона не знає. На момент смерті матері ОСОБА_2 вона з ним, ще не проживала, близькі стосунки у них розпочалися з осені 2006 року;
- ОСОБА_17, яка пояснила, що вона працювала поруч з позивачкою ОСОБА_5, 08 червня 2006 року (згодом свідок виправилися на ІНФОРМАЦІЯ_1) близько 8 години ранку вона побачила, що ОСОБА_5 плаче, на її питання «що сталося?», ОСОБА_5 відповіла, що дзвонив брат і сказав, що померла мама. Вони з нею поїхали на вулицю Чапаєва зайшли у будинок, померла лежала, накрита простирадлом, у будинок вони потрапили близько 11 години.
- ОСОБА_18, який пояснив, що він є батьком відповідачки ОСОБА_4, у 2006 році він проживав за адресою: АДРЕСА_2, разом із донькою ОСОБА_4, сином ОСОБА_4, дружиною ОСОБА_9 та тещею - ОСОБА_8, ОСОБА_8 померла у їхньому будинку, день смерті йому запам'ятався тим, що зазвичай він іде на роботу приблизно о 7-40, а у цей день він пішов з дому о 9-20 - 9-30, оскільки напередодні йому на роботі дали завдання полагодити інструмент. Перед тим як йти на роботу, він зайшов у будинок і побачив, що ОСОБА_8 спить і дихає, про смерть тещі дізнався на роботі приблизно о 17-00, з роботи додому він прийшов приблизно о 18 годині. На цей час з похоронного бюро привезли гроб і він поїхав на кладовище у с. Кам'янське показувати місце де копати могилу. Копати могилу почали приблизно о 19-00. За час, коли копали могилу, до них ніхто не підходив. Завершили копати могилу приблизно о 20-30 - 20-40.
- ОСОБА_19, яка пояснила, що вона знайома з відповідачкою, також знала її матір ОСОБА_9 У 2006 році ОСОБА_8 проживала у своєї доньки ОСОБА_9, а вона проживає у будинку навпроти. ІНФОРМАЦІЯ_1 вона на початку дев'ятої години зайшла до ОСОБА_9 і біля воріт зустріла ОСОБА_9 та ОСОБА_4, які кудись поспішали і попросили її зайти після обіду. На її питання: «як бабуся?», ОСОБА_9 сказала, що бабуся спить. Десь об 11-00 вона вийшла на подвір'я і побачила, що біля двору ОСОБА_9 стоїть машини «медична допомога на дому». Це було на початку 12 години. На початку першої години прийшов на обід її чоловік. Після обіду вона пішла до кіоску за продуктами і по дорозі зайшла до подвір'я ОСОБА_9 і побачила, що ОСОБА_9 сидить і плаче. На її питання вона повідомила, що ОСОБА_8 померла. Нікого більше на подвір'ї вона не бачила;
- ОСОБА_20, який пояснив, що він є сином позивачки ОСОБА_6 та племінником позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 він знаходився у м. Мелітополі. Приблизно о 9-й годині ранку йому подзвонив на телефон ОСОБА_2, який сказав, що померла бабуся - ОСОБА_8 У м. Запоріжжя на АДРЕСА_2, він з матір'ю прибув на початку на 12 годину. Чекали біля будинку приблизно годину. Потім приїхали ОСОБА_9 і ОСОБА_4, вони зайшли у будинок, бабуся лежала накритою, про обставини смерті йому нічого не відомо;
- ОСОБА_21, яка пояснила, що вона є двоюрідною сестрою позивачів, а відповідачка - це її двоюрідна племінниця. 08 червня 2006 року їй зателефонувала ОСОБА_9 і попросила, щоб наступного дня вона побула з її матір'ю ОСОБА_8 і дочекалася медсестру, яка повинна була робити укол. На наступний день 09.06.2006 р. вона приблизно о 8-20 - 8-30, приїхала до ОСОБА_9, яка разом з дочкою ОСОБА_4 відразу пішли у справах. Їй ОСОБА_9 сказала, що мама спить. Після цього, вона була на подвір'ї, періодично заходила у будинок, бабуся спала. Біля 11-00 приїхала медсестра, вона провела її у будинок, медсестра поміряла пульс у ОСОБА_8 і сказала, що укол робити вона не буде, бо не має сенсу. Дихання у бабусі було тяжке. Медсестра відразу поїхала. Невдовзі приїхали ОСОБА_9 та ОСОБА_4 я розповіла їм, що приїздила медсестра. На момент, коли вони повернулися бабуся ще була жива, вона це особисто бачила. Оскільки у цей день у її мами був день народження, вона поїхала до неї. По дорозі вона приблизно об 11-30 сіла у маршрутку № 46 і зустріла там ОСОБА_2, який був водієм цієї маршрутки. Йому вона повідомила про смерть матері;
- позивачка ОСОБА_5, допитана у якості свідка, яка пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона разом із дочкою приїхала на роботу на ринок. Через 15-20 хвилин зателефонував її брат ОСОБА_2 і повідомив, що у маршрутному таксі, яким він керував, їхала ОСОБА_21, яка повідомила йому, що вчора померла їх мама. На вул. Чкалова вона з дочкою прибула близько 9-00. Двері були зачинені. На початку на 12 приїхали ОСОБА_9 та ОСОБА_4, які не хотіли, щоб вони заходили до будинку. За життя ОСОБА_8 вона знала, що ОСОБА_8 подарувала будинок ОСОБА_4;
- ОСОБА_22, яка пояснила, що познайомилася недавно з позивачкою ОСОБА_5, яка ходила по ринку і шукала, хто знає її маму. А ОСОБА_9 вона добре знала, оскільки та була активісткою на їх вулиці Чкалова. 08 червня 2006 року повинен був одружуватися її син, але в цей день відклали весілля. Приблизно о 16-00 вона йшла по вул. Чапаєва і побачила людей біля будинку ОСОБА_9 Там вона побачила і ОСОБА_9, яка плакала і сказала, що померла її мама.
При цьому, зазначені показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_22 щодо часу смерті ОСОБА_8 суд оцінює критично, оскільки: по-перше, жоден із зазначених осіб не був безпосереднім очевидцем смерті ОСОБА_8 і про факт та час її смерті дізнався від інших осіб, а також не зустрічався з ОСОБА_8 напередодні її смерті; по-друге, суд враховує тривалий час (більше семи років), який минув з моменту смерті ОСОБА_12, що викликає сумнів у здатності свідків точно запам'ятати день та час її смерті; по-трете, показання свідків містять істотні розбіжності щодо конкретного часу та обставин смерті ОСОБА_12 та подій, які відбулися після її смерті; по-четверте, вказані свідчення спростовуються показаннями свідків ОСОБА_18, який пояснив, що безпосередньо бачив ОСОБА_12 живою вранці ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_21, яка за її свідченнями, була безпосереднім свідком моменту смерті ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1, а також показаннями свідка ОСОБА_19 щодо обставин смерті ОСОБА_12
Крім того, як свідчать матеріали справи, а саме заповіт ОСОБА_8, складений нею більше ніж за два роки до смерті - 12.05.2004 року (т. 1, а.с. 218), і який був чинним на момент її смерті, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру від 02.10.2006 року № 6717918 (т. 1, а.с.215-216), ОСОБА_8 на випадок смерті все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_4. Тобто перехід права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, щодо якого було укладено договір купівлі-продажу, від ОСОБА_8 до відповідачки відповідав внутрішній волі ОСОБА_8, яка була виражена нею задовго до смерті.
Довіреність, на підставі якої ОСОБА_9 від імені ОСОБА_8 уклала з відповідачкою договір купівлі-продажу, була видана ОСОБА_8 також більше ніж за два роки до укладення договору купівлі-продажу і на момент його укладення довірителем не відкликалася.
Витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 10883902, на підставі якого було укладено договір купівлі-продажу, за заявкою ОСОБА_8 було видано ОП «ЗМБТІ» 08.06.2006 року, тобто за життя ОСОБА_8, а, відповідно, замовлено ще раніше.
Всі зазначені документи свідчать про те, що домовленість щодо укладення договору купівлі-продажу між відповідачкою та ОСОБА_8 була досягнута за її життя і за її життя було вчинено всі дії, необхідні для укладення цього договору.
Також, не знайшли свого підтвердження твердження позивачів про те, що підписи на довіреності від 26.04.2004 року та заповіті від 12.05.2004 року виконані не ОСОБА_8
З метою з'ясування вказаного питання ухвалою суду від 06.06.2013 року у справі призначалася судова почеркознавча експертиза.
Однак, згідно висновку № 78-13 судової почеркознавчої експертизи від 25.07.2013 року (т. 2, а.с. 55-65) вирішити питання: «чи виконано підпис на довіреності від 26.04.2004 р., підписи в нотаріальній книзі Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області за 2004-2005 року під порядковим номером 33 від 26.04.2004 року та номером 39 від 12.05.2004 року ОСОБА_8 1921 року народження, яка проживала за адресою: АДРЕСА_3 або іншою особою (особами) не представляється можливим. Також не представляється можливим відповісти на питання «чи виконано підпис та рукописний текст на заповіті від 12 травня 2004 року».
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що підстави для визнання недійсними договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1, укладеного між ОСОБА_9, яка діяла на підставі довіреності від 26.04 2004 року від імені ОСОБА_8, та ОСОБА_4, а також заповіту ОСОБА_8 від 12 травня 2004 року, посвідченого секретарем Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області Клименко Л.Г., відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у позовних вимогах про визнання зазначених договору купівлі-продажу та заповіту недійсними, відсутні підстави для визнання за позивачами права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.6,8,208,209,212-215,256-259 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Е.Г. Стоматов