Справа № 0813/435/2012
Провадження №4-с/319/2/2013
02 грудня 2013 року смт Куйбишеве
Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Скляра С.Ю.,
при секретарі судового засідання Малій І.О.,
з участю заявника ОСОБА_1,
представника заявника ОСОБА_2,
представника державної виконавчої служби Гладнєва Г.А.,
заінтересованої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області справу за заявою ОСОБА_1 про оскарження рішення старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції Запорізької області (далі - ВДВС Куйбишевського РУЮ) Суворової Світлани Володимирівни та скасування постанови про надання доручення, -
04 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оскарження рішення державного виконавця Суворової С.В. - постанови про надання доручення від 22 жовтня 2013 року. Свої вимоги обґрунтовував тим, що у провадженні ВДВС Куйбишевського РУЮ перебуває виконавче провадження за виконавчим листом про зобов'язання його сплатити на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 138962 грн. 47 коп.. При проведенні виконавчих дій постановою державного виконавця було надано доручення до ВДВС Тельманівського РУЮ Донецької області перевірити інформацію представника стягувача про місце знаходження транспортного засобу - автомобіля «Scania R144 LA», 1998 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а у разі виявлення транспортного засобу здійснити його опис та арешт. Заявник не погодився із рішенням, прийнятим державним виконавцем, оскільки місце знаходження зазначеного транспортного засобу було встановлено під час здійснення кримінального провадження, а тому не існувало підстав для дачі відповідного доручення в межах виконавчого провадження.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав доводи заяви та прохав скасувати постанову державного виконавця про дачу доручення, надавши судові відповідні пояснення. Позицію заявника в судовому засіданні підтримала його представник ОСОБА_2.
ВДВС Куйбишевського РУЮ були подалі заперечення на заяву ОСОБА_1, оскільки вважали, що державним виконавцем зазначене рішення прийнято у відповідності до вимог ч.4 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник ВДВС Куйбишевського РУЮ в судовому засіданні надав відповідні пояснення та зазначив, що у разі необхідності перевірки інформації щодо наявності майна божника на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби.
Заінтересована особа - стягувач ОСОБА_4 в судовому засіданні вважав заяву боржника ОСОБА_1 безпідставною та підтримав доводи представника ВДВС Куйбишевського РУЮ.
Суд, з'ясувавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про те, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Так, справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом згідно зі статтею 386 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби як заінтересованих осіб.
З матеріалів справи вбачається, що 29 листопада 2012 року державним виконавцем ВДВС Куйбишевського РУЮ Суворовою С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого Куйбишевським районним судом Запорізької області від 27 листопада 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 138962 грн. 47 коп..
17 жовтня 2013 року на ім'я начальника ВДВС Куйбишевського РУЮ від представника стягувача - адвоката ОСОБА_6 надійшла заява, в якій останній повідомив адресу місця знаходження майна боржника - автомобіля «Scania R144 LA», 1998 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме: АДРЕСА_1.. Одночасно представника стягувача прохав здійснити відповідні виконавчі дії, спрямовані на опис та реалізацію вказаного автомобіля.
В межах виконавчого провадження державним виконавцем ВДВС Куйбишевського РУЮ Суворовою С.В. було винесено постанову від 22 жовтня 2013 року про дачу доручення ВДВС Тельманівського РУЮ Донецької області з метою здійснення перевірки вищевказаної інформації, а у разі виявлення майна боржника ОСОБА_1 - автомобіля «Scania R144 LA», 1998 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснити опис та арешт автомобіля.
Доводи заявника - боржника ОСОБА_1 з приводу незгоди з вищевказаним рішенням державного виконавця суд вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на законі.
Так, згідно ч.4 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття державним виконавцем оскаржуваного рішення - постанови про дачу доручення, стала заява представника стягувача - адвоката ОСОБА_6, в якій він повідомив про місце знаходження майна боржника за межами Куйбишевського району Запорізької області, а саме у Тельманівському районі Донецької області.
Відповідне рішення державного виконавця затверджено начальником ВДВС Куйбишевського РУЮ.
Що стосується доводів заявника та його представника, а саме, що місце знаходження транспортного засобу, належного боржнику, було встановлено під час здійснення кримінального провадження, то вони ніяким чином не спростовують правомірність рішення державного виконавця про дачу доручення.
Так, частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що лише кримінальним процесуальним законодавством України визначається порядок кримінального провадження на території України.
Разом з цим, преамбулою Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що саме цей закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Таким чином, на переконання суду, державний виконавець при надходженні вищевказаної заяви представника стягувача діяв у відповідності до вимог, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Керуючись ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», стст.386,387 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про оскарження рішення старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції Запорізької області Суворової Світлани Володимирівни та скасування постанови про надання доручення, - відмовити.
Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-денного строку з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: С.Ю.Скляр