Справа № 2-6540/11
2/2011/943/2012
29.11.13 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого: судді Омельченко К.О.
При секретарі: Забіякі Ю.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення, встановлення порядку користування житловим приміщенням, визнання права власності та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності, -
ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 про вселення, встановлення порядку користування житловим приміщенням, визначення долей, визнання права власності. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є інвалідом другої групи за психічним захворюванням. 13.10.01 року ним був укладений шлюб з відповідачкою і вона переїхала жити у двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належала на праві спільної приватної власності йому (32/100 частин) та його матері ОСОБА_3 (68/100 частин). 18.08.2003 року його мати уклала договір дарування з відповідачкою 68/100 частин квартири. В квартирі почали проживати разом з відповідачкою та дитиною. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.04.2005 року шлюб було розірвано. Після розірванні шлюбу позивач декілька місяців проживав разом з відповідачкою у квартирі, однак вона створювала неможливі умови для проживання. 29.10.2005 року йому стало погано, внаслідок чого позивач потрапив на лікування у психіатричну лікарню, де перебував до 20.01.06 року. У 2006 році він спробував повернутися до своєї квартири, але не зміг, оскільки відповідачка змінили двері та замки, ключ від квартири не надала. Враховуючи викладене, позивач просить вселити його у спірну квартиру, встановити порядок користування житловим приміщенням, визначити ідеальні долі квартири та визнати його право власності на 32/100 спірної квартири.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити та надали пояснення відповідно до викладених у позові.
Відповідачка та її представники проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що спільне проживання з позивачем не можливо, проте права на житло його ніхто не позбавляв. Звернулися до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просять передати право власності на 32/100 частки квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 в рахунок заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та у зв'язку з цим припинити право на аліменти для дитини.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та представлені докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
Як встановлено судом, позивач за первісним позовом є власником 32/100 спірної квартири. Відповідачка є власником 68/100 частин спірної квартири на підставі договору дарування від 18.08.2003 року, посвідченого 1-ю Харківською державною нотаріальною конторою. Угода про уточнення ідеальних часток посвідчена 1-ю Харківською нотаріальною конторою 18.08.2003 року. Право власності зареєстроване у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст.. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб
Відповідно до ст.. 317 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст.. 319 ЦК України).
Відповідно до ст.. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 щодо вселення його у квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст.. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати він інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Для вирішення позовних вимог за первісним позовом про встановлення порядку користування спірним житловим приміщенням судом була призначена по справі судова будівельно-технічна експертиза в ХНДІСЕ ім.. Бокаріуса.
Відповідно до висновків експерта № 252 від 22.03.13 року, запропонований такий варіант користування приміщеннями спірної квартири:
Виділити ОСОБА_1 в особисте користування житлову кімнату, площею 9,8 кв. м. В загальне користування - приміщення, загальною площею 6,17 кв. м.
Виділити ОСОБА_2 в особисте користування приміщення, площею 18,3 кв. м, в тому числі житлову кімнату, площею 17,5 кв. м, балкон, площею 0,8 кв.м. В загальне користування виділити приміщення, загальною площею 11,53 кв. м.
Встановити порядок користування відповідно до ідеальних часток, не представилось можливим.
Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_6 надала пояснення про те, що, з технічної точки зору, з урахуванням будівельних норм та правил, встановити інший порядок користування спірним житловим приміщенням не можливо. Тільки таким чином, і тільки з відхиленням від ідеальних часток.
За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 та встановлює порядок користування житловим приміщенням, запропонований експертом.
Разом з цим, позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення ідеальних часток та визнання права власності на 32/100 частини спірного житлового приміщення суд залишає без задоволення, оскільки ідеальні частки визначені на теперішній час, а право власності на 32/100 квартири зареєстроване у встановленому законом порядку.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 суд залишає без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 190 СК України, той з батьків, з ким проживає дитина, і той з батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.
Зі змісту визначеної норми вбачається, що припинення права власності на нерухоме майно і, як наслідок, припинення сплати аліментів відбувається за взаємною згодою батьків дитини.
Зустрічні позовні вимоги щодо передачі права власності на 32/100 частки квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 в рахунок заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та у зв'язку з цим припинити право на аліменти для дитини, не ґрунтуються на законі. Заперечуються позивачем за первісним позовом та позбавить його як інваліда другої групи права на житло.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_1 у квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Встановити наступний порядок користування кв. АДРЕСА_1:
Виділити ОСОБА_1 в особисте користування житлову кімнату, площею 9,8 кв. м. В загальне користування - приміщення, загальною площею 6,17 кв. м.
Виділити ОСОБА_2 в особисте користування приміщення, площею 18,3 кв. м, в тому числі житлову кімнату, площею 17,5 кв. м, балкон, площею 0,8 кв.м. В загальне користування виділити приміщення, загальною площею 11,53 кв. м.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені та документально підтверджені судові витрати: державне мито в сумі 96 грн. та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10-ти днів з дня проголошення.
Суддя: