02.12.2013
Справа № 25-а-13878/11
2-а/638/407/13
02 грудня 2013 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Омельченко К.О. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про забов'язання вчинити певні дії ,
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач вважає, що дії відповідача порушили його право на отримання відповідної пенсії. У зв'язку з чим, позивач просить визнати дії відповідача незаконними та стягнути заборгованість.
Відповідач - Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області заперечення на позов не надали.
Згідно зі ст. 183-2 КАС України даний позов підлягає розгляду та вирішенню у порядку скороченого провадження. При цьому суд відзначає, що оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перед звільненням на пенсію проходив службу на посаді начальника відділення аналізу інформації, планування та контролю штабу ХМУ УМВС України в Харківській області. Розрахунок призначеної пенсії проводився за пенсійною справою № 10023000 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області.
При звільненні у відставку 06.09.1999 року позивачу відповідно до пенсійної справи № 10023000, були призначені наступні надбавки: процентна надбавка за вислугу років - 40%, президентська надбавка -100%, робота з таємними виробами, носіями документів 10% 10%, надбавка за особливо важливі завдання - 50%, пенсійна надбавка - 25%, надбавка за безперервну службу - 90%, премія - 33,3%.
Станом на 01.01.2008 року відповідачем був проведений перерахунок пенсії позивача та були змінені надбавки наступним чином: зменшив оклад на 300 грн., зменшив надбавку за особливо важливі завдання - з 50% до 44%, зменшив премію з 33,3% до 15%, безпідставно виключив пенсійну надбавку 25%, безпідставно виключив надбавку за безперервну службу - 90%, а також 100% президентську надбавку.
Суд доходить висновку, що такі дії відповідача є противоправними, оскільки відповідач при проведенні перерахунку керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.1992 року № 393, однак постанова є підзаконним нормативно - правовим актом, а тому, у разі виникнення колізії між нормами постанови та нормами закону, застосуванню підлягають положення останнього.
Частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», в редакції Закону 04.04.2006 року, передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим законом та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством. Частиною 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб
звільнених з військової служби та деяких інших осіб», передбачено, що усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких » законодавчих актів України» від 28.12.2007 року у частині 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» слова «за останньою штатною посадою перед звільненням» виключено та доповнено словами «та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Статтею 64 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженими. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 - рп/2000 зміни внесені до частини статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України, або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовуються державою у встановленому законом порядку.
Таким чином частина 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції закону від 28.12.2007 року, втратила чинність з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами під час вирішення цього суд вважає правомірним застосування норм частини 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції закону від 04.04.2006 року, а не постанови КМУ від 07.07.1992 року № 393 та постанови КМУ від 13.02.2008 року № 45.
Відповідно до наданої відповідачем Довідки позивачу була встановлена надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків. Зазначена надбавка була встановлена відповідно до п. 1 ст. 5 Постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». У зазначеній нормі також зазначені випадки, коли вказана надбавка може зменшуватися або скасовуватися, зокрема у разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується. Відповідачем не надано жодних підстав для зменшення зазначеної надбавки відповідно до умов закону, тому суд вважає таке зменшення безпідставним та неправомірним.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Також відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 257 від 02.04.1993 року позивачу була встановлена щомісячна надбавка до пенсії у розмірі 25%, однак, відповідач за власною ініціативою скасував зазначену надбавку. Суд вважає такі дії протиправними, оскільки вони суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів про понесені ним будь-які страждання.
З огляду на викладене, а також керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 10, 160, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства, -
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.
Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 26 квітня 2010 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 26 квітня 2010 року з урахуванням посадового окладу у розмірі 1250 грн., процентної надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків, 100 відсоткової президентської надбавки, роботи з таємними виробами, носіями документів у розмірі 10%, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50 відсотків, надбавку за очікувану пенсію у розмірі 25 відсотків, надбавки за безперервну службу у розмірі 90 відсотків, премії у розмірі 33,3 відсотків.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі до Апеляційного адміністративного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харків апеляційної скарги.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після спливу вказаного строку на її оскарження.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя