Справа № 2011/9802/12
2/638/573/13
27.11.13 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого: судді Омельченко К.О.
При секретарі: Забіякі Ю.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Державного підприємства « 48 Завод залізничної техніки» про виселення, зобов'язання повернути безпідставно набуте майно в натурі, відшкодування витрат на лікування та моральної шкоди та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державного підприємства « 48 Завод залізничної техніки», ОСОБА_1, 3-і особи: Служба у справах дітей Дзержинського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, ОСОБА_5 про визнання недійсним ордеру, визнання права користування побутовим приміщенням, -
ОСОБА_1, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Державного підприємства « 48 Завод залізничної техніки», в якій просить виселити ОСОБА_2 і проживаючих з нею членів сім'ї з самоправно зайнятого ними його приміщення НОМЕР_1 в гуртожитку ДП « 48 завод залізничної техніки»; зобов'язати ОСОБА_2 і проживаючих з нею членів сім'ї повернути безпідставно набуті його особисті речі і майно в натурі, яке знаходилось в кімнаті НОМЕР_1, а саме: диван м'який, ліжко односпальне, тумби прикроватні, карниз різьблений, подушки, ковдру синтапонову, комплекти постільної білизни та штори; зобов'язати ОСОБА_2 та членів її сім'ї виплатити позивачу вартість витрат на ремонт кімнати НОМЕР_1, проведений за його рахунок в сумі 5222грн; стягнути з ОСОБА_2 та членів її сім'ї нанесену позивачу моральну шкоду, внаслідок незаконного користування його майном - житлом на суму 10000грн; витрати на придбання ліків у зв'язку з ушкодженням здоров'я, внаслідок незаконних дій відповідачів по виселенню позивача з кімнати у гуртожитку на суму 736,29 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує том, що 07.02.2007р, як працівник ДП « 48 завод залізничної техніки» отримав ордер №54 серії А на жилу площу в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 кім. НОМЕР_1 розміром 25,95 кв.м. В період його тимчасової відсутності в гуртожитку у зв'язку із щорічною відпусткою з виїздом за межі міста, 03.11.2007р громадянка ОСОБА_2 (разом зі своєю сім'єю займала приміщення НОМЕР_2 в гуртожитку поряд з його кімнатою), демонтувала вхідні двері його кімнати НОМЕР_1 у гуртожитку і встановила інші двері. За період свого проживання у гуртожитку позивач ОСОБА_1 за власні кошти закупив будівельні матеріали і здійснив поточний ремонт на загальну суму 5222грн. Вважає, що ця сума повинна бути стягнута з відповідачів ОСОБА_3. З моменту незаконного захоплення його кімнати у гуртожитку 03.11.2007р ОСОБА_2 і членами її сім'ї та до завершення слідчих дій співробітниками Дзержинського РВ, він був змушений тривалий час у холодну погоду знаходитися біля гуртожитку. Переніс моральний стрес, який привів до погіршення стану здоров'я. Тому вважає, що на його користь повинно бути стягнуто з відповідачів витрати на придбання ліків та моральна шкода.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та надав пояснення відповідно до викладених у позові.
Відповідачі, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали, звернулися із зустрічним позовом про визнання недійсним ордеру №54 серія А, виданого ОСОБА_1 на кімнату НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1, та визнання за ними права користування побутовим приміщенням, яке виникло, внаслідок перегородження холу 4-го поверху гуртожитку по АДРЕСА_1.
Свої вимоги обґрунтовували тим, що працюючи на підприємстві в ДП « 48 Завод залізничної техніки» з 1985 року, їх родині було надано житло у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1. Після народження двох синів родині був наданий жилий 2-х кімнатний блок, а саме кімната НОМЕР_2. Даний житловий блок не був обладнаний кухнею, тому що кухня була окремо обладнаною. У 2006р адміністрація підприємства стало закріплювати приміщення загального користування за працівниками заводу без права проводити їх реконструкцію, позбавляючи у тому числі і їх сім'ю кухні, сушки, балконів. На той час позивач по основному позову ОСОБА_1 займав посаду начальника господарської служби ДП «48 Завод залізничної техніки». В середині 2007 року хол 4 поверху, який примикає до однієї із стін їхньої житлової кімнати, був перегороджений цегельною кладкою з дверима. Доступу до балкону не стало, на той момент не стало і кухні на поверсі, кухня була виділена працівникові підприємства. З настанням опалювального сезону 2007-2008р вони відчули холод в своїй кімнаті. Побоюючись того, що дана обставина спричинить вихід із строю опалювальної системи і в зв'язку з тим, що адміністрація підприємства не приймала заходи, мешканці 4 поверху гуртожитку, у тому числі, і їх сім'я прийняла рішення розкрити двері перегородженого холу. Розкривши двері, вони виявили меблі, які були передані завідуючою гуртожитком ОСОБА_7 та мали інвентаризаційні номери. Вважають, що відповідно до законодавства, ордер видається тільки на житлову площу. Насправді, кімната під номером НОМЕР_1 є холом 4-го поверху. Крім того, згідно будівельних норм житлові кімнати гуртожитків, як правило, групуються з побутовими приміщеннями: кухнею, санітарним вузлом і умивальником. Таким чином, просять визнати недійсним ордер, виданий позивачу і визнати за ними право користування побутовим приміщенням.
Відповідач ДП « 48 завод залізничної техніки» проти задоволення первісного позову заперечував на тих підставах, що після огляду сторінок паспорту позивача ОСОБА_1 вбачається, що «місце проживання» стоїть штамп Київського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області про реєстрацію місця проживання - АДРЕСА_2. Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986р №208 «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки» встановлено, що ордер на жилу площу в гуртожитку дійсний протягом 30 днів. Отже, позивач не зареєструвався протягом 30 днів з моменту видачі йому ордеру у гуртожитку, тому вважають, що на теперішній час ордер є недійсним.
Представник 3-ї особи, Служби у справах дітей Дзержинського району, в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про слухання справи без участі представника служби. При винесенні рішення прохають враховувати інтереси дитини.
3-я особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу у його відсутність.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та представлені докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що ДП « 48 Завод залізничної техніки» є балансоутримучем і володільцем гуртожитку, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1.
Підтверджується матеріалами справи, не заперечується сторонами, що відповідачі ОСОБА_3 у передбаченому законом порядку у даному гуртожитку набули права користування кімнатою НОМЕР_2, а також нарівні з іншими мешканцями гуртожитку мають право на користування нежитловим приміщенням - холом, що знаходиться між приміщеннями НОМЕР_2 и НОМЕР_1 четвертого поверху гуртожитку з виходом на балкон, як приміщенням, призначеним для задоволення побутових потреб мешканців гуртожитку.
Позивачу за первісним позовом був виданий ордер на житлову площу в гуртожитку №54 серія А на кімнату НОМЕР_1 з сім'єю 1 чоловік. Підставою для видачі ордеру стало спільне рішення адміністрації профспілкового комітету і комітету комсомолу ДП « 48ЗЗТ» №11 від 13.11.2006 року.
Відповідно до Протоколу №11 засідання комісії по розгляду житлово-побутових питань від 13.11.2006 року, рішення про видачу ордеру на жилу площу к. НОМЕР_1 на ОСОБА_1 не приймалось.
Згідно статей 128, 129 ЖК України жила площа у гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і на його підставі громадянинові видається спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану житлову площу. Ордер дійсний протягом 30 днів з дня його видачі.
Відповідно до вимог ст.. 130 ЖК України та п. 22 Примірного положення про гуртожиток, адміністрація підприємства, у віданні якої знаходиться гуртожиток, зобов'язана утримувати гуртожиток у відповідності до санітарних правил, норм експлуатації щодо надання мешканцям гуртожитку побутових послуг та виділення для цієї мети приміщень.
Відповідно до вимог ст.. 387 ЦК України, власник, чи особа, яка володіє майном, на відповідній правовій підставі, повинна довести, що саме це майно є об'єктом його права власності, тобто індивідуалізувати його.
Відповідно до даних КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 09.08.12 року (план 4 поверху) самовільно переобладнаного приміщення НОМЕР_1 як юридичний факт не існує. Відповідно у позивача ОСОБА_1 відсутнє правомірно набуте право на речове майно - приміщення НОМЕР_1 у гуртожитку і, як наслідок, відсутнє право здійснення захисту не існуючого права володіння на самовільно переобладнане нежитлове приміщення, шляхом витребування такого майна.
Згідно зі ст. 11, 13,15 ЦК цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, здійснюються з дотриманням меж, наданих договором або актами цивільного законодавства і підлягають захисту у разі порушення правомірно набутого цивільного права.
Позивач ОСОБА_1 не надав доказів, що диван м'який, два ліжка односпальних, дві тумби прикроватні, два карниза різьблених, дві подушки, одна ковдра синтапонова, два комплекти постільної білизни і штори належать йому на праві власності.
Відповідно до доповідної записки членів комісії, наданої суду, частина списаних матеріальних цінностей знаходилась у кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку, що виділена ОСОБА_1 (ліжко, диван, тумба під телевізор, тумбочки, стіл, карниз).
Крім того, матеріали, які придбані по товарним чекам від 12.02.2006р№5, від 25.01.2007р, видаткової накладної від 31.01.2007р не підтверджують факту використання саме цих матеріалів у перебудові холу 4 поверху гуртожитку по АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 27.03.1992р №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичній особі підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом військової служби ІІ групи. Позивач ОСОБА_1 не надав доказів, що ушкодження його здоров'я виникло внаслідок незаконних дій відповідачів по виселенню його з кімнати гуртожитку і між діями відповідачів та наслідками є причинний зв'язок.
Згідно будівельних норм України ДБН В.2.-15-2005 п.2.44 житлові кімнати гуртожитків, як правило, групуються побутовими приміщеннями кухнею, санітарним вузлом і умивальником. Дана вказівка міститься у санітарних правилах облаштування, обладнання і утримання гуртожитку, затверджених Головним санітарним лікарем СРСР від 01.11.1988 №4719.
Як зазначалось раніше, згідно статей 128, 129 ЖК України встановлено порядок надання та видачу ордеру на зайняття саме житлової площі у гуртожитку. З порушенням даних норм був виданий ордер №54 серія А громадянину ОСОБА_1 на кімнату НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1, оскільки зазначене приміщення не набуло статусу житлового, відповідно до вимог чинного законодавства.
Таким чином, позовні вимоги по зустрічному позову підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити.
Визнати недійсним ордер № 54 серія А, виданий ОСОБА_1 на кімнату НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право користування побутовим приміщенням, яке виникло внаслідок перегородження холу 4-го поверху гуртожитку по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10-ти днів з дня проголошення.
Суддя: