Справа № 315/1687/13-к
Номер провадження № 1-кп/315/150/13
27.11.2013 Гуляйпільський районний суд Запорізької області
у складі головуючого: судді Яроша С.О.
при секретарі: Долженко О.О.
за участю прокурора: Лукаша Д.О.
захисника: адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Гуляйполе Запорізької області кримінальне провадження №120130080220000848 з обвинувальним актом за звинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився м.Гуляйполе Запорізької області, громадянина України, українця, освіти середньо-спеціальної, неодруженого, інваліда 2 групи, безпартійного, не депутата, невійськовозобов'язаного, зареєстрованого та мешкаючого: АДРЕСА_1, не маючого судимості в силу ст.89 КК України,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
19.08.2013 року близько 12 години 30 хвилин в м. Гуляйполе Запорізької області ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за допомогою ключів від вхідних дверей будинку свого брата ОСОБА_3, які останній, забувши, залишив на холодильнику ОСОБА_2, проник через вхідні двері в приміщення житлового будинку АДРЕСА_2, належного ОСОБА_3, де в зальній кімнаті з шафи таємно викрав гроші у сумі 1000 грн., чим спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.
Обвинувачений визнав обставини скоєння ним крадіжки грошей з будинку свого брата, викладені в обвинувальному акті, його позиція щодо визнання обставин крадіжки добровільна, йому зрозумілі положення ч.3 ст.349 КПК України, і що у випадку визнання судом недоцільності дослідження доказів у справі, він буде позбавлений права оскаржувати обставини, викладені в обвинувальному акті, в апеляційному порядку, не заперечував проти недоцільності дослідження доказів по справі, обмежившись його допитом.
Потерпілий суду пояснив, що є рідним братом обвинуваченого, цивільний позов не заявляв, хоча шкода не відшкодована, йому зрозумілі положення ч.4 ст.26 КПК України щодо права його як потерпілого на відмову від звинувачення по кримінальному провадженню у формі приватного звинувачення щодо свого брата, однак він не бажає скористатися цим правом, йому зрозумілі положення ч.3 ст.349 КПК України, він правильно розуміє зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, і що у випадку визнання судом недоцільності дослідження доказів у справі, він буде позбавлений права оскаржувати обставини, викладені в обвинувальному акті, в апеляційному порядку, не заперечував проти недоцільності дослідження доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого, прохав покарати обвинуваченого суворо.
Прокурор вважає за недоцільне дослідження доказів у справі, обмежившись допитом обвинуваченого.
Суд, керуючись ч.3 ст.349 КПК України, так як проти цього не заперечують учасники процесу, визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, при цьому обвинувачений та потерпілий правильно розуміють обставини, викладені в обвинувальному акті, у суду немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, учасникам процесу роз'яснено, що вони у цьому разі будуть позбавлені права оскаржувати обставини, викладені в обвинувальному акті, в апеляційному порядку, та вважає за необхідне обмежитись допитом обвинуваченого.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав в повному обсязі, суду пояснивши, що 19.08.2013 року близько 12 години 30 хвилин він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за допомогою ключів від вхідних дверей будинку свого брата ОСОБА_3, які останній, забувши, залишив на його холодильнику, з будинку брата вкрав гроші в сумі 1000 грн., які той зберігав в шафі, шкоду не відшкодував в скоєному розкаюється, обіцяє, що подібного не вчинить.
Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, в їх сукупності, вважає, що винуватість обвинуваченого в висунутому йому звинуваченні знайшла своє підтвердження у повному обсязі і дії обвинуваченого органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднана з проникненням в житло.
При призначенні міри покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, як обставину, яка пом'якшує покарання: щире каяття, як обставину, яка обтяжує покарання: скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, особу обвинуваченого: не маючого судимості в силу ст.89 КК України, негативно характеризується за місцем проживання, стан здоров'я обвинуваченого, який являється інвалідом 2 групи, думку потерпілого про призначення суворого покарання та вважає, що обвинуваченому повинно бути призначене покарання без ізолювання від суспільства з застосуванням ст.75 КК України з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Речові докази у справі відсутні.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України суд, -
Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_2 застосувавши ст.75 КК України від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Зобов'язати ОСОБА_2 відповідно до ст.76 КК України не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення вручити прокурору, потерпілому та обвинуваченому.
Суддя: С. О. Ярош