Справа № 419/936/13-к
Провадження № 11кп/782/1597/13
03 грудня 2013 року апеляційний суд Луганської області у складі:
Головуючого Кранга Л.С.,
Суддів: Рубльової О.Г., Буханько В.П.,
з участю секретаря Пундор А.О.,
прокурора Повжик Л.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Новоайдарського району Луганської області Круглова В.В. на вирок Новоайдарськкого районного суду Луганської області від 16 жовтня 2013 року, яким у відношенні:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:
Новоайдарським районним судом Луганської області 26.01.2012 року за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн., відповідно до постанови Новоайдарського районного суду Луганської області від 14.05.2013 року штраф замінено на 50 годин громадських робіт,
затверджено угоду про визнання винуватості обвинуваченим від 10 липня 2013 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_2 та старшим прокурором прокуратури Новоайдарського району Луганської області Коломецьким М.А., визнано винним та засуджено ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного ОСОБА_2 за даним вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 14.05.2013 року у виді 50 годин громадських робіт, що відповідно до вимог ст. 72 КК України відповідає 6 дням арешту, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 3 місяців 6 днів арешту.
Запобіжний захід обрано у виді тримання під вартою, взято ОСОБА_2 під варту в залі суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислено з 16.10.2013 року.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення за наступних обставин.
26.01.2012 року ОСОБА_2 був засуджений Новоайдарським районним судом Луганської області за ст. 309 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., та постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 14.05.2013 року останньому покарання у виді штрафу замінено на громадські роботи строком 50 годин. Засуджений ОСОБА_2 був поставлений на облік в кримінально-виконавчу інспекцію 17.06.2013 року і при постановці на облік йому вручено направлення для відбування покарання у виді 50 годин громадських робіт за місцем проживання при Чабановській сільській раді. З 19.06.2013 року ОСОБА_2 повинен був приступити до відбування покарання. Однак ОСОБА_2, навмисно ігноруючи нормальну діяльність органів правосудця щодо забезпечення виконання вироку, без поважної причини до місця відбуття покарання не прибув, ухилився від відбуття громадських робіт при сільській раді з 19.06.2013 року по 27.06.2013 року, допустивши прогули у кількості 24 годин, та з 01.07.2013 року до 09.07.2013 року, допустивши прогули в кількості 26 годин. 02.07.2013 року ОСОБА_2 було винесено попередження про притягнення його до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання, однак до теперішнього часу ОСОБА_2 без поважних причин від відбуття покарання ухиляється.
В апеляції прокурор прокуратури Новоайдарського району Луганської області Круглов В.В. вказує, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 ч. 2 КК України, оскільки суб'єктом даного кримінального правопорушення може бути лише особа, засуджена до громадських чи виправних робіт, тобто така, якій одне з цих покарань було призначено вироком суду, а не та, яка відбуває це покарання на підставі інших судових рішень.
Зазначає, що судом порушено вимоги п.1 ч.7 ст.474 КПК України відповідно до яких суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам закону України про кримінальну відповідальність.
Просить вирок скасувати, матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 направити до Новоайдарського районного суду Луганської області для проведення судового провадження в загальному порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Повжик Л.Ф., яка частково підтримала апеляційну скаргу прокурора прокуратури Новоайдарського району Луганської області Круглова В.В., просила вирок суду скасувати, а кримінальне провадження направити прокурору для здійснення досудового розслідування, провівши судові дебати, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 26.01.2012 року ОСОБА_2 був засуджений Новоайдарським районним судом Луганської області за ст. 309 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.
Постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 14.05.2013 року покарання у виді штрафу, призначене ОСОБА_2 вироком від 26.01.2012 року замінено на громадські роботи строком 50 годин.
Частиною 2 статті 389 Кримінального кодексу України передбачено покарання за ухилення від відбування громадських чи виправних робіт особою, засудженою до цього покарання.
Отже, за змістом частини 2 статті 389 Кримінального кодексу України суб'єктом цього злочину може бути лише особа, засуджена до громадських чи виправних робіт, тобто така, якій одне з цих покарань було призначено вироком суду, а не та, яка відбуває це покарання на підставі інших судових рішень.
На користь такого висновку говорять і положення частини 5 статті 52 Кримінального кодексу України, відповідно до яких кримінальна відповідальність за ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі (статті 389, 390 цього Кодексу), настає за умови, що таке покарання призначено вироком суду.
За таких обставин, враховуючи позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 12 квітня 2012 року у справі №5-1кс12, яка згідно з ч.1 ст.458 КПК України є обов'язковою для всіх судів України, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку обвинувачений ОСОБА_2 не є суб'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.
Відповідно до п.1 ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на її відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу таабо закону.
Таким чином, затверджуючи угоду про визнання винуватості суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що є підставою для скасування вироку.
Разом з тим, оскільки угоду про визнання винуватості було укладено під час досудового розслідування, кримінальне провадження щодо ОСОБА_2, відповідно до вимог, викладених у п.2 ч.2 ст.407 КПК України, підлягає направленню до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Новоайдарського району Луганської області Круглова В.В. задовольнити частково.
Вирок Новоайдарськкого районного суду Луганської області від 16 жовтня 2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 -скасувати.
Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 389 КК України направити прокурору Новоайдарського району Луганської області для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.
Запобіжний захід у вигляді тримання під варту, обраний ОСОБА_2 вироком суду від 16.10.2013 року - скасувати, звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти негайно.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Л.С.Кранга О.Г.Рубльова В.П.Буханько