Іменем України
02 грудня 2013 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Мацунича М.В. і Панька В.Ф.,
при секретарі Голінко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 03 жовтня 2013 р. за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом у серпні 2013 р.
Просила розірвати укладений з відповідачем шлюб і на підставі ст. 110 ч.2 ЦПК України прийняти позовну заяву до розгляду та відкриття провадження у справі Ужгородським міськрайонним судом, тобто за місцем її проживання (а.с.3-4).
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 03.10.13 р. позовну заяву передано для розгляду за підсудністю до Тячівського районного суду Закарпатської області.
Апелянт просить скасувати цю ухвалу. Доводить про порушення судом норм процесуального права. Указує, що в позовній заяві обґрунтувала та навела поважні причини, в зв'язку з якими справу необхідно розглянути за місцем її проживання.
Суддя суду першої інстанції виходив з повідомлення відділу адресно-довідкової служби, згідно з яким відповідач зареєстрований у АДРЕСА_2.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала - залишенню без змін, із таких мотивів.
Згідно з вимогами ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються у суд за місцем її проживання.
Відповідно до положень закону України № 1382-IV від 11.12.2003 р. «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Відповідно до ст. 110 ч.2 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як видно із матеріалів справи, у підтвердження свого теперішнього місця проживання в м. Ужгород Закарпатської області позивачка надала договір від 25.07.13 р. найму кімнати в квартирі АДРЕСА_1 та видану ОСОБА_4 довідку обласного клінічного онкологічного диспансеру від 30.08.13 р. про перебування такої на лікуванні в 2013 р. (а.с.10-11), що загалом не узгоджується із приписами ч.2 ст.110 ЦПК України, оскільки до моменту звернення у суд позивачка проживає у м. Ужгород всього лише один місяць, а довідка обласного клінічного онкологічного диспансеру не свідчить про стан здоров'я позивачки.
За правилами ст. 116 ч.1 п.2 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі та до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.
У контексті наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону. Підстав для її скасування або зміни немає.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки ґрунтуються на неправильному розумінні указаних норм процесуального права. Надана позивачкою під час апеляційного розгляду справи довідка (консультація лікаря-нейрохірурга) від 02.12.13 р. про наявність остеохондрозу поперекового відділу хребта з рекомендацією ліжкового режиму до двох тижнів не спростовує висновку суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
2. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 03 жовтня 2013 р. залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: