Справа № 427/7841/13-к
Провадження № 1-кп/427/470/13
29.11.2013 року
Свердловський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Бабенко С.Ш.,
при секретарі Пархоменко Є.В.,
за участю прокурора Савенка Є.І.,
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника служби у справах дітей виконкому Ровеньківської міської ради Луганської області Резнікової А.М.,
представника відділу кримінальної міліції у справах дітей Ровеньківського МВ ГУМВС України в Луганській області Черненко П.Г.,
обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9,
потерпілої ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013030320001434 07.06.2013р. за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1р.народження, уродженця м.Ровеньки Луганської області, громадянина України, не військовозобов'язаного, з професійно-технічною освітою, холостого, не працюючого, судимого Ровеньківським міським судом Луганської області 05.11.2012р. за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільненого з іспитовим строком на 2 роки, який проживає в АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 289 ч.2 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2р.народження, уродженця м.Ровеньки Луганської області, громадянина України, не військовозобов'язаного, з середньою освітою, холостого, не працюючого, судимого Ровеньківським міським судом Луганської області 05.11.2012р. за ст.289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільненого з іспитовим строком на 2 роки, який проживає в АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 289 ч.2 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3р.народження, уродженця м.Красний Луч Луганської області, громадянина України, не військовозобов'язаного, з професійно-технічною освітою, одруженого, який має неповнолітню доньку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4р.народження, не працюючого, не судимого, який проживає в АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 198 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5р. народження, уродженця м.Ровеньки Луганської області, громадянина України, не військовозобов'язаного, з неповною середньою освітою, холостого, учня 1 курсу Ровеньківського гірничого професійного ліцею, не працюючого, не судимого, який проживає в неповній сім'ї з матір'ю ОСОБА_9 в АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2 КК України, -
Епізод №1. На початку червня 2013р. приблизно о 03 г 00 хв, більш точну дату та час вчинення кримінального правопорушення органом досудового слідства та судом встановити не представилося можливим, ОСОБА_5, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та неповнолітнім ОСОБА_8, маючи намір на викрадення чужого майна з корисливих мотивів, з метою наживи, знаходячись на АДРЕСА_5, таємно викрали стартер двигуна з трактору МТЗ-50, реєстраційний номер НОМЕР_4, в результаті чого спричинили потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 800 грн. З місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Епізод №2. 06.06.2013р. о 02 г 20 хв ОСОБА_7, маючи намір на викрадення чужого майна з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_6 неповнолітнім ОСОБА_8, запропонував ОСОБА_8 і ОСОБА_6 вчинити крадіжку акумуляторних батарей. 06.06.2013р. о 02 г 20 хв ОСОБА_6 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_8, маючи намір на викрадення чужого майна з корисливих мотивів, з метою наживи, знаходячись на АДРЕСА_6, повторно, таємно викрали з вантажного автомобілю «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1, два акумулятори марки «Varta», вартістю 3000 грн кожний, в результаті чого спричинили потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 6000 грн. З місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, передавши викрадені акумулятори ОСОБА_7
Епізод №3. 13.06.2013р. приблизно о 16 г 00 хв, більш точний час вчинення кримінального правопорушення органом досудового слідства та судом встановити не представилося можливим, ОСОБА_5, за попередньою змовою з ОСОБА_6, маючи намір на незаконне заволодіння транспортним засобом, з корисливих мотивів, з метою наживи, знаходячись біля будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_7, таємно проникли до приміщення гаражу зазначеного будинку, та не маючи дозволу власника транспортного засобу на керування ним, через незачинені двері проникли в автомобіль марки ЗАЗ «Daewoo», синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_10, вартістю 55000 грн. ОСОБА_5 ключами, які знаходились в автомобілі, завів його, після чого на зазначеному автомобілі, під його керуванням, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись автомобілем на власний розсуд.
Епізод №4. 15.06.2013р. приблизно о 21 г 00 хв, більш точний час вчинення кримінального правопорушення органом досудового слідства та судом встановити не представилося можливим, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, повторно, маючи намір на викрадення чужого майна з корисливих мотивів, з метою наживи, через відкриту хвіртку таємно проникли до приміщення гаражу, розташованого на території КП «ЖЕК» Дзержинської селищної ради, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, де з вантажного автомобілю ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3, шляхом перерізання дротів, таємно викрали чотири автомобільних акумулятори, а саме, два акумулятори марки «Электроисточник 6ст-55аl», вартістю 600 грн кожний, два акумулятори марки «Fireball», вартістю 600 грн кожний, на загальну суму 2400 грн, після чого за допомогою резинового шлангу викрали 40 л дизельного пального вартістю 400 грн, яке знаходилось в паливному баку зазначеного автомобілю, в результаті чого спричинили КП «ЖЕК» Дзержинської селищної ради матеріальну шкоду на загальну суму 2800 грн. З місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Епізод №5. 15.06.2013р. о 22 г 00 хв ОСОБА_7, маючи умисел, спрямований на заздалегідь не обіцяний збут майна, здобутого злочинним шляхом, достовірно знаючи, що речі, а саме, два акумулятори марки «Электроисточник 6ст-55аl», два акумулятори марки «Fireball», 40 л дизельного пального, які йому передали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для продажу, викрадені з КП «ЖЕК» Дзержинської селищної ради, з метою продажу взяв їх собі.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2,3, 289 ч.2 КК України, підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що в червні 2013р. разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 таємно викрали стартер двигуна з трактору МТЗ-50, який стояв біля двору будинку АДРЕСА_5.
Крім того, 13.06.2013р. знаходячись біля будинку АДРЕСА_7, він таємно разом із ОСОБА_6 проник до приміщення гаражу вказаного будинку через заздалегідь відімкнуті ворота, де, не маючи дозволу власниці транспортного засобу на керування ним, незаконно вигнав автомобіль ЗАЗ «Daewoo», який належить ОСОБА_10, на якому катались по території Ровеньківського району. Оскільки він співмешкав з донькою ОСОБА_10 та в них ІНФОРМАЦІЯ_6р. народився син ОСОБА_14, вихованням та утриманням якого він не займається, але часто навіщує його, та в цей день ставив до гаражу дитячу коляску і спеціально не замкнув гараж, він скористався цим, та повідомив ОСОБА_6 про можливість покататися на автомобілі. При виїзді з гаражу він наїхав на дитячу коляску та пошкодив її, з цього приводу погоджується в повному обсязі відшкодувати її вартість. Крім того, коли автомобіль повертали у гараж, він, не справившись з управлінням, заїжджаючи до гаражу, пошкодив передній бампер автомобілю, кришку капоту, переднє праве крило, але згодний відшкодувати вартість поновленого ремонту автомобілю за умови надання потерпілою документального підтвердження заподіяної матеріальної шкоди.
Також 15.06.2013р. разом з ОСОБА_6 з приміщення гаражу КП «ЖЕК» Дзержинської селищної ради викрали чотири автомобільних акумулятори та дизельне пальне. Все викрадено майно вони передали ОСОБА_7 У вчиненні кримінальних правопорушень розкаюється, просить суворо не карати.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2,3, 289 ч.2 КК України, підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, та поясненнях ОСОБА_5 в судовому засіданні, надавши аналогічні пояснення. У вчиненні кримінальних правопорушень розкаюється, просить суворо не карати.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 198 КК України, підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ремонтував скутера, навчивши їх це робити, та повідомив їх про те, що він має необхідність придбати великі акумулятори, які йому були до потреби на роботі на копанці. 06.06.2013р. ОСОБА_6 разом із ОСОБА_8 викрали два акумулятори з вантажного автомобілю «DAF», які передали йому за належністю. В подальшому ці акумулятори він видав працівникам міліції. Крім того, він забрав собі викрадені 15.06.2013р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 чотири акумулятори та дизельне пальне, розуміючи, що це майно ними було викрадене. У вчиненні кримінальних правопорушень розкаюється, просить суворо не карати.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2 КК України, підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що знаходячись у дружніх стосунках з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, 06.06.2013р. він та ОСОБА_6 викрали для ОСОБА_7 та передали потім ОСОБА_7 два акумулятори з вантажного автомобілю «DAF». Також разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на початку червня 2013р. викрали із стоявшего біля будинку трактору стартер. У вчиненні кримінальних правопорушень розкаюється, просить суворо не карати.
Крім повного визнання обвинуваченими своєї вини, їх вина у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджена показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_10 про те, що їй на праві власності належить автомобіль марки ЗАЗ «Daewoo», синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, який зберігався в гаражі по АДРЕСА_7, де проживає її донька та батько. Оскільки її донька має малолітню дитину від ОСОБА_5, батьком якої останній у встановленому законом порядку не записаний, він відвідував її доньку та свою дитину, але не мав права користуватися її автомобілем. 14.06.2013р. донька повідомила її про те, що ОСОБА_5 пригнав її автомобіль в гараж, при цьому, при паркуванні автомобілю він пошкодив дитячу коляску, яка стояла в гаражі, та причинив механічні пошкодження автомобілю, а саме, пошкоджено передній бампер автомобілю, кришку капоту, переднє праве крило, з приводу незаконного заволодіння її автомобілем вона відразу зателефонувала в міліцію. В ході досудового слідства заявила цивільний позов про стягнення на її користь матеріальної шкоди у зв'язку з відновлюваним ремонтом автомобілю та вартості пошкодженої дитячої коляски, сукупний розмір якої становить 7360 грн, та моральної шкоди у розмірі 3000 грн, які просить стягнути з обвинувачених ОСОБА_5 і ОСОБА_6.
У судове засідання потерпілі ОСОБА_15, ОСОБА_13,, ОСОБА_12 не з'явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю, надані в ході досудового слідства свої пояснення підтримують в повному обсязі. Претензій матеріального характеру до обвинувачених не мають, оскільки спричинена кримінальними правопорушеннями матеріальна шкода їм відшкодована в повному обсязі, з приводу чого надали відповідні розписки, просять призначити покарання обвинуваченим згідно норм чинного законодавства.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8, - ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що про те, що її син вчинив кримінальні правопорушення вона дізнався від співробітників міліції, вважає, що син не вийшов з-під батьківського контролю, характеризує його з позитивного боку, як працездатну дитину, який захоплюється технікою, і вважає, що вона та її співмешканець можуть здійснювати контроль за поведінкою її сина, просить не позбавляти його свободи.
Представник служби у справах дітей виконкому Ровеньківської міської ради Резникова А.Н. пояснила, що неповнолітній ОСОБА_8 та його сім'я в службі у справах неповнолітніх, кримінальній міліції на обліку не перебуває, характеризуються за місцем навчання, проживання виключно позитивно, протиправних дій з його боку в навчальних закладах за ним не помічали, мати ОСОБА_9 займається його вихованням та утриманням, здійснює належний контроль за його поведінкою. За характером спокійний, врівноважений, не агресивний, дружні стосунки підтримує як з колективом учнів так і вчителів, працелюбний. Вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, яке не пов'язане з позбавленням свободи.
Аналогічні пояснення щодо позитивної характеристики особи обвинуваченого ОСОБА_8 дані в судовому засіданні оперуповноваженою кримінальної міліції у справах дітей Ровеньківського МВ ГУМВС України у Луганській області Черненко П.Г., яка вважає, що неповнолітній не вийшов з-під батьківського контролю, його мати ОСОБА_9 здійснює належний контроль за поведінкою сина та може контролювати його поведінку в подальшому.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ст.349 ч.3 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд, оцінюючи в сукупності здобуті у справі докази, визнає доведеним у судовому засіданні вчинення обвинуваченими середньої і тяжких кримінальних правопорушень і кваліфікує їх дії
по епізоду №1 - дії ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 за ст.185 ч.2 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньої змовою групою осіб, при цьому, дії ОСОБА_5 суд також кваліфікує як вчинені повторно;
по епізоду №2 - дії ОСОБА_6, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 за ст.185 ч.2 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньої змовою групою осіб, як вчинені ОСОБА_6 і ОСОБА_8 повторно;
по епізоду №3 - дії ОСОБА_5 і ОСОБА_6 по ст.289 ч.2 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинені повторно;
по епізоду №4 - дії ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за ст.185 ч.3 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднані з проникненням до приміщення;
по епізоду №5 - дії ОСОБА_7 за ст.198 КК України як заздалегідь необіцяний збут майна, завідомо здобутий злочинним шляхом.
Призначаючи обвинуваченим вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинувачених, які позитивно характеризуються за місцем проживання та навчання, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 не знаходився на спецобліках у службі у справах дітей та кримінальній міліції, виховувався у неповній сім'ї, мати належним чином здійснювала контроль за його поведінкою, навчанням та займалась його вихованням, той факт, що ОСОБА_7 і ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягалися та не вчиняли суспільно-небезпечних діянь, ОСОБА_7 на утриманні має двох неповнолітніх дітей, свою доньку та сина дружини від першого шлюбу, що ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення в період іспитового строку за попереднім вироком суду, ОСОБА_6 вчинив правопорушення після вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, повернення співробітниками міліції викраденого майна потерпілим, думку потерпілих про застосування до обвинувачених не суворого кримінального покарання. До обставин, що пом'якшують покарання всіх обвинувачених, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, а також вчинення кримінальних правопорушень в неповнолітньому віці обвинуваченим ОСОБА_8 Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи конкретні обставини справи, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинувачених, умови їх життя і виховання, позитивні взаємовідносини неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 з матір'ю, той факт, що він та ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого, суд вважає що виправлення обвинувачених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 можливе тільки з ізоляцією їх від суспільства з при призначенням покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей, по яким кваліфіковані дії обвинувачених, але не на максимальний строк. При цьому суд враховує вимоги ст.70 ч.1 КК України, відповідно до якої при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. З урахуванням особи винних ОСОБА_7 і ОСОБА_8, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченим покарання в межах санкції статей, по яким кваліфіковані дії обвинувачених, у виді позбавлення волі, але не на максимальний строк, із застосуванням вимог ст.75 КК України, а відносно неповнолітнього ОСОБА_8 із застосуванням ст.104 КК України, звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням і поклавши на них обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий 05.11.2012р. Ровеньківським міським судом Луганської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням строком на 2 роки та в період іспитового строку вчинив нові кримінальні правопорушення, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.71 ч.1 КК України частково приєднати до покарання, призначеного за новим вироком суду, невідбуту частину покарання за попереднім вироком у виді чотирьох місяців позбавлення волі. При цьому суд враховує вимоги ст.71 ч.4 КК України, у відповідності з якою остаточне покарання за сукупністю вироків повинно бути більшим від покарання, визначеного за новий злочин, а також невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 засуджений Ровеньківським міським судом Луганської області 16.08.2013р. за ст.289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, і до постанови зазначеного вироку суду вчинив ще кримінальні правопорушення, суд вважає остаточне покарання обвинуваченому призначити за правилами ст.70 ч.4 КК України шляхом часткового складання покарань.
Обраний обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою. Строк тримання під вартою обчислювати з 21.06.2013р. (т.1 а.с.158-159, 170-171, 176,186). Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_8 не обирався.
Заявлений у справі потерпілою ОСОБА_10 цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди у загальному розмірі 7360 грн підлягає частковому задоволенню, а саме, підлягаю стягненню відповідно до вимог ст.1166 ЦК України солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вартість пошкодженої дитячої коляски у розмірі 1360 грн, а решта суми цивільного позову у розмірі 6000 грн за проведення відновлюваного ремонту пошкодженого автомобілю потерпілої не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю наданих потерпілою суду документальних доказів щодо розміру заподіяної матеріальної шкоди.
Заявлений у справі потерпілою ОСОБА_10 цивільний позов про стягнення з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 моральної шкоди, яку вона оцінює у розмірі 3 тис.грн, підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд визнає, що перераховані потерпілою обставини заподіяли їй моральні страждання, створили їй неприємності та змінили її уклад життя, викликають душевні переживання і страждання, вимагають значного відволікання її часу і матеріальних засобів на відновлення її життєвих зв'язків. У відповідності зі ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їхньої реалізації, ступеня вини особи, яким заподіяно моральну шкоду, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був порушений звичайний уклад життя потерпілої у зв'язку із незаконним заволодінням її автомобілем, з приводу чого вона відчуває фізичний біль і душевні страждання. При визначенні розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності і справедливості, оскільки в результаті неправомірних дій обвинувачених позивач змушена звернутися до суду за захистом порушеного права. При таких обставинах суд вважає за необхідне з урахуванням кожного у вчиненому правопорушенні стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілої моральну шкоду у розмірі 2 тис.грн, з ОСОБА_6 - 1 тис.грн.
Судових витрат у справі не значиться.
Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України (т.1 а.с.22-23, 61-62, 156-157).
Керуючись ст.ст.368,370,371,374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 289 ч.2 КК України та призначити йому покарання за
ст.185 ч.2 КК України у виді 2 років позбавлення волі,
ст.185 ч.3 КК України у виді 3 років позбавлення волі,
ст.289 ч.2 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 ч.1 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ровеньківського міського суду Луганської області від 05.11.2012р. у виді 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п'яти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 289 ч.2 КК України та призначити йому покарання за
ст.185 ч.2 КК України у виді 2 років позбавлення волі,
ст.185 ч.3 КК України у виді 3 років позбавлення волі,
ст.289 ч.2 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Ровеньківського міського суду Луганської області від 16.08.2013р. остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 5 (п'яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 198 КК України та призначити йому покарання за
ст.185 ч.2 КК України у виді 2 років позбавлення волі,
ст.198 КК України у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити остаточне покарання ОСОБА_7 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, поклавши на нього обов'язки відповідно до ст.76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України ОСОБА_8 звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки відповідно до ст.76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою. Строк тримання під вартою обчислювати з 21.06.2013р. кожному.
Стягнути солідарно з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_10 спричинену кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду у розмірі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн.
Стягнути на користь потерпілої ОСОБА_10 у відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням моральної шкоди з ОСОБА_5 у розмірі 2000 (дві тисячі) грн, з ОСОБА_6 у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.
Речові докази у вигляді стартеру, переданого потерпілому ОСОБА_12, двох акумуляторів марки «Электроисточник 6ст-55аl», двох акумуляторів марки «Fireball», переданих на відповідальне збереження представнику потерпілого КП «ЖЕК» Дзержинської селищної ради ОСОБА_15, двох акумуляторів марки «Varta», переданих на відповідальне збереження потерпілому ОСОБА_13, залишити потерпілим за належністю.
Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий С.Ш.Бабенко