Справа № 132/1816/13-ц
Іменем України
06.11.2013 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Павленко І.В.
при секретарі Жовтій С.В.
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Калинівської районної державної адміністрації, третя особа на стороні позивача - Громадське об'єднання «Спілка «Дружба - Агро» про визнання недійсним та скасування договору оренди та усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, суд,-
Позивач в позовній заяві вказує, що він являється членом громадського об'єднання «Спілка «Дружба-Агро», що є спілкою пайовиків після розпаду КСП «Дружба».
Восени 2011 року він виявив бажання, щоб йому з спілки виділили на вартість його паю теплицю, вартість якої станом на 1987 рік становила 1654 грн.
На загальних зборах членів ГО «Спілка Дружба-Агро» - співвласників майнових паїв було задоволено його заяву та виділено в натурі з пайового фонду майна теплицю, при цьому він доплатив ще 102,35 грн. як різницю між вартістю виділеного майна та вартістю його майнового паю. Це підтверджується витягом з Протоколу загальних зборів членів від 18.05.2012 року.
Дане майно було передане йому згідно Акту здачі - прийому майна від 23.05.2012 року.
Дана теплиця знаходиться на земельній ділянці, якою в даний час користується ОСОБА_4 згідно договору оренди земельної ділянки від 25.04.2006 року, укладеного між Калинівською РДА та ОСОБА_4 Територія даної земельної ділянки огороджена та охороняється собакою. Відповідачка відмовляється допустити позивача до вказаної теплиці, яка є його власністю.
В даний час він не має доступу до свого майна, не може ним користуватись. Тому вимушений звернутися до суду з вимогою про усунення перешкод у користуванні власністю.
Так як в даний час земельна ділянка, на якій розміщене його майно, незаконно знаходиться в оренді у відповідачки, тому усунути перешкоди в користуванні майном можливо в разі визнання недійсним договору оренди земельної ділянки віл 25.04.2006 року.
При цьому, при ознайомленні з даним договором оренди з'ясувались інші підстави для визнання недійсним договору оренди як такого, що укладено з порушенням законодавства.
Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Порядок передачі земельних ділянок в оренду регулюється ст. 124 Земельного кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Типова форма договору оренди землі була затверджена Кабінетом Міністрів України у Постанові від 03.03.2004 № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі".
При укладенні договору оренди було порушено ст. 15 Закону України «Про оренду землі». Згідно даної статті істотною умовою договору оренди землі є об'єкт оренди. В тексті оскаржуваного договору внесено неправдиві відомості щодо відсутності на даній земельній ділянці об'єктів нерухомого майна. А саме: не вказано теплицю, яку позивачу було передано попереднім власником. Також не вказано житловий будинок, який також знаходиться на земельній ділянці, переданій в оренду. Даний будинок було виділено в натурі з пайового фонду та передано ОСОБА_4, викуплений нею.
Вказані об'єкти нерухомого майна були незаконно не зазначені в договорі оренди з метою уникнення додаткової плати за їх користування.
Також даною статтею передбачено, що «невід'ємною частиною договору оренди землі є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (не місцевості)». Жодного вказаного документа до оскаржуваного договору оренди не було додано, так як таких не існує, що лише підтверджує незаконність укладеного договору оренди.
За ст. 15 Закону України «Про оренду землі» відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону, є підставою для відмови в державній реєстрацій договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Тому вважає, що оскільки оскаржуваний договір оренди землі незаконно пройшов державну реєстрацію в зв'язку з цим його необхідно визнати недійсним в судовому порядку.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 заявлені ним позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_4 проти позову заперечувала, мотивуючи тим, що договір оренди земельної ділянки укладений нею законно, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні. Тому в задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача Калинівської районної державної адміністрації за довіреністю Трохименко М.В. в судовому засіданні проти позовну заперечував, посилаючись на законність укладеного 25.04.2006 року між Калинівською райдержадміністрацією та ОСОБА_4 договору оренди землі.
Третя особа на стороні позивача - голова громадського об'єднання «Спілка «Дружба - Агро» Катрич П.С. до судового засідання не з'явився, однак згідно наявної в матеріалах справи заяви просив розглянути справу у його відсутності за наявних у справі матеріалів (а.с.37).
Заслухавши пояснення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 10.02.2003 року відділом охорони пам'яток історії та культури управління культури Вінницької обласної державної адміністрації ОСОБА_4 було надано дозвіл на виділення земельної ділянки для сільськогосподарського виробництва на території об'єкта культурної спадщини - поселення трипільської культури ІV-ІІІ тис. до н.е. біля с. Грушківці Байківської сільської ради Калинівського району Вінницької області (а.с.12).
12 лютого 2003 року між Управлінням культури Вінницької облдержадміністрації та ОСОБА_4 було укладено безстроковий охоронний договір №6 на вищевказану пам'ятку культурної спадщини (а.с.42-44).
18 березня 2003 року було винесено розпорядження Калинівської районної державної адміністрації за №87 «Про надання в оренду земельної ділянки із земель запасу Байківської сільської ради» ОСОБА_4 (а.с.45).
7 квітня 2003 року між Калинівськською районною державною адміністрацією та позивачкою ОСОБА_4 був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,1 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Байківської сільської ради Калинівського району Вінницької області строком на 3 роки, який було зареєстровано у Калинівському районному відділі земельних ресурсів 15.04.2003 року (а.с.46-47).
25 квітня 2006 року вищевказаний договір оренди земельної ділянки був переукладений строком на 10 років, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.05.2006 року за №040680300001 (а.с.7-11). Відповідно до акту прийому - передачі земельної ділянки відповідачка ОСОБА_4 прийняла вищевказану земельну ділянку загальною площею 8,1 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цей акт становить невід'ємну частину Договору оренди земельної ділянки від 25.04.2006 року (а.с.23).
Позивач ОСОБА_3 звернувся з даним позовом, посилаючись на те, що порушується його право власності на теплицю, яка йому була виділена в натурі 18.05.2012 року на загальних зборах членів ГО «Спілка Дружба-Агро» - співвласників майнових паїв, як вартість його паю з пайового фонду майна членів бувшого КСП «Дружба» с. Байківка (а.с.15).
Дане майно було передане позивачеві згідно Акту здачі - прийому майна від 23.05.2012 року (а.с.20).
Вищевказана теплиця знаходиться на земельній ділянці, якою в даний час користується відповідачка ОСОБА_4 відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25.04.2006 року. На даний час позивач не має доступу до свого майна та не може ним користуватися. Тому вважає, що в зв'язку з цим відповідачкою йому чиняться перешкоди у користуванні його власністю.
Однак, такі твердження позивача суд оцінює критично, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували право власності позивача на будівлю теплиці, із зазначенням її технічних характеристик та юридичної адреси ( площа, об'єм, адреса розташування тощо).
Згідно ст.32 Закону України «Про оренду землі» дострокове припинення договору оренди здійснюється на вимогу однієї із сторін.
Позивач не є стороною договору оренди земельної ділянки, яку орендує відповідачка ОСОБА_4, а тому взагалі не може ставити питання про розірвання оспорюваного договору.
Крім того, позивач не має законних підстав посилатись в позові на порушення свого права власності згідно вимог ст. 391 ЦК України, оскільки право власності на будівлю теплиці, що є часткою спільного майна власників майнових паїв, має бути зареєстроване в передбаченому законом порядку (ст.ст. 334,363 ЦК України), а не актом прийому - передачі та протоколом загальних зборів.
Як вбачається з матеріалів справи згоду на укладення відповідачкою договору оренди землі в 2003 році було надано управлінням культури Вінницької обласної державної адміністрації, оскільки орендована земля має Історико - культурне значення. В зв'язку з цим, було укладено охоронний договір, згідно якого відповідачка зобов'язалась використовувати площу для сільськогосподарського виробництва, не проводячи глибокої оранки більше 30 см. та ніяких земляних робіт.
Як було встановлено в судовому засіданні залишки викопаної в 1987 році ями глибиною до 1 м., фото якої надано позивачем в справу, і яка використовувалась раніше господарством під теплицю, повинна була бути засипана. Цією територією відповідачка не користувалась і повноважень засипати її не мала.
З матеріалів реєстраційної справи на земельну ділянку, яку орендує ОСОБА_4, (а. с. 50-61) вбачається, що 04.01.2012 року було внесено зміни до договору оренди землі від 25.04.2006 року в зв'язку з відокремленням охоронних земель ставка та виготовленням технічної документації на будинок, що розташований з боку від орендованої земельної ділянки, із зазначенням в договорі площі під господарськими будівлями і дворами - 0, 2314 га. Також затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ОСОБА_4 на території Байківської сільської ради.
За таких обставин суд визнає недостовірними посилання позивача у позовній заяві та в судовому засіданні на те, що при укладенні договору оренди було порушено ст.15 Закону України «Про оренду землі», оскільки такі посилання спростовуються матеріалами справи та наведеними в судовому засіданні доказами щодо законності укладеного 25.04.2006 року договору оренди землі.
За таких обставин позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 203, 215 ЦК України, суд -
В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Калинівської районної державної адміністрації, третя особа на стороні позивача - Громадське об'єднання «Спілка «Дружба - Агро» про визнання недійсним та скасування договору оренди та усунення перешкод в користуванні нерухомим майном - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.