Рішення від 29.10.2013 по справі 344/13844/13-ц

Справа № 344/13844/13-ц

Провадження № 2/344/5227/13

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ

29 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого -судді Максимчина Ю.Д.

секретаря Федорак Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві, просила розглядати справу у її відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, хоч про час і місце судового розгляду повідомлена у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки суд не повідомила і не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можна провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши письмові матеріали справи, об'єктивно та всебічно з'ясувавши таким чином обставини справи, суд приходить до переконання про підставність позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 03.07.1995 року (а.с. - 3).

Як вбачається із змісту позову дружина померлого ОСОБА_1 постійно проживала з покійним чоловіком в будинку в АДРЕСА_1, який належав померлому ОСОБА_3

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тому відповідно до положень ст. 1268 ЦК України позивачка прийняла спадщину за покійним чоловіком, а отже 1/2 будинку належить ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, а інша частина підлягає поділу між спадкоємцями.

Відповідно до ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлене договором або законом.

За правилами ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодаця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст.ст. 1220, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно матеріалів справи, окрім позивача, спадкоємцем першої черги являється відповідачка, яка на момент смерті батька проживала разом з ним.

В силу вимог ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та його батьки.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

З огляду на викладене позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, ст.ст. 15,16, 29, 328, 368, 392, 1220,1223, 1261, 1268, 1299 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 3/4 частини житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Максимчин Ю.Д.

Попередній документ
35724614
Наступний документ
35724616
Інформація про рішення:
№ рішення: 35724615
№ справи: 344/13844/13-ц
Дата рішення: 29.10.2013
Дата публікації: 09.01.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право