Справа № 344/12540/13-ц
Провадження № 2/344/4959/13
28 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.
секретаря Сивухіної Ю.Ю.,
за участі представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № DNABRX10750042 від 08.11.2007 року, посилаючись на те, що відповідач отримав в позивача кредит в розмірі 9594 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік та зобов'язався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів за відповідачем наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в розмірі 58 976 грн. 27 коп.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, оскільки ним 29.08.2011 року повністю погашено заборгованість за кредитним договором. Про те, що нараховано пеню йому не було відомо, оскільки жодних вимог до нього не пред'являлось, як 2011 році так і до цього часу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві. Суду додатково пояснив, що відповідач справді в 2011 році сплатив заборгованість по кредиту, однак пеня залишилась не погашеною, тому банк звернувся до суду з позовом. Чому відповідачу до цього часу ніхто не вказав про заборгованість щодо пені, представнику позивача не відомо.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.
Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
Судом встановлено, що 08.11.2007 року ОСОБА_2 отримав від ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 9594 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Даний факт підтверджується заявою позичальника № DNABRX10750042 (а.с.7). У заяві зазначено, що позичальник ознайомився та згоден з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка», «Стандарт»), однак до матеріалів справи долучено «Умови…..», що мають інший зміст.
Зокрема, у заяві позичальника міститься посилання на п.п. 5.1, 5.3 Умов, яких в долучених позивачем до позовної заяви «Умовах та правил надання банківських послуг» немає (а.с.8-26) таких пунктів немає. Крім того, на наданих у розпорядження суду Умовах, які за заявою самого ж позивача є невід'ємною частиною договору, підпис відповідача відсутній.
Належних та допустимих доказів того, що відповідач систематично порушував строки сплати кредиту позивачем суду не надано.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.
Позивачем станом на 01.08.2013 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № DNABRX10750042 від 08.11.2007 року, відповідно до якого нараховано пеню та штрафи за кредитними зобов'язаннями в сумі 58 976 грн. 27 коп., а саме: пеня - 55 691 грн. 69 коп., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 2784 грн. 58 коп.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами відповідач повністю в 2011 році погасив тіло кредиту та відсотки за користування кредитом.
В судовому засіданні відповідач не визнав суму заборгованості щодо пені та штрафу.
Позивачем нараховано відповідачу штраф та пеню, однак в заяві позичальника чи Умовах пункт 5.3 (згідно позовної заяви) - який встановлює розмір штрафу чи п. 5.1 - який встановлює пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором відсутній, а тому в позивача немає підстав для нарахування штрафів та пені.
Як вбачається зі змісту ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не доведеними та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 61 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлено 29 листопада 2013 року.
Суддя Бабій О.М.