Справа № 344/7383/13-ц
Провадження № 2/344/5169/13
25 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді: Ковалюк І.П.
секретаря Гречун Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” про визнання недійсним договору про видачу та використання кредитних коштів, -
ОСОБА_1 звернувся в суді із позовом до Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” про визнання недійсним договору про видачу та використання кредитних карток Visa/Electron/Gold ВАТ “Банк Універсальний” №VG 2405, що підписаний між ним та Публічним акціонерним товариством “Універсал Банк” від 07.03.2008року.
Позов мотивований тим, що 07.03.2008року між ВАТ “Універсал Банк”, правонаступником якого є ПАТ “Універсал Банк” та ОСОБА_1 був укладений договір про видачу та використання кредитних карток Visa/Electron/Gold ВАТ “Банк Універсальний” №VG 2405 (надалі кредитний договір), за умовами якого йому було встановлено максимальний ліміт користування 50 000,00 грн. Позивач вважає кредитний договір таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, і порушує його права із тих підстав, що банком при укладенні договору не було проінформовано про умови кредитування, не надано споживачу інформацію про продукцію, а також змінено без його відома відсоткова ставка за користування кредитом.
Позивач в судове засідання не з'явився, суду надано заяву про розгляд справи без участі позивача, відповідно до якої позивач просить розглянути позов за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просить відмовити в його задоволенні як в безпідставному, а також застосувати строки позовної давності.
Дослідивши докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, об'єктивно та всебічно з'ясувавши таким чином обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07.03.2008року між ВАТ “Універсал Банк”, правонаступником якого є ПАТ “Універсал Банк” та ОСОБА_1 був укладений договір про видачу та використання кредитних карток Visa/Electron/Gold ВАТ “Банк Універсальний” №VG 2405, за умовами якого йому було встановлено максимальний ліміт користування 50 000,00 грн..
Договір укладений в двох примірниках, підписано позичальником та представником банку, скріплено банківською печаткою.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1), особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2), волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3), правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4), правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору із урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Як вбачається із самого договору, належним чином завірена копія якого є в матеріалах справи, сторони досягли між собою згоди про всі умови надання кредиту, що підтверджується підписом позивача та відповідною печаткою банку на кожній зі сторінок договору.
Окрім того, позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду із вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як вже було вказано, кредитний договір між сторонами було укладено 07.03.2008року.
Строк позовної давності для позивача розпочався наступного дня, тобто 08.03.2008року. Однак із позовом про визнання недійсними умов кредитного договору та самого договору позивач звернувся тільки 05.05.2011року, тобто, зі спливом строку позовної давності для звернення до суду за захистом свого права. Клопотання про поновлення такого строку позивачем суду не надано, як і не вказано поважних причин його пропущення.
Виходячи із наведеного суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За змістом ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі наведеного, відповідно до ст.124 Конституції України, ст.6, 11, 203, 215, 256- 267, 525, 520, 620,-629, 638, 642, 1054, 1051, 1056, ЦК України, керуючись ст.ст. 60 88, 179, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” про визнання недійсним договору про видачу та використання кредитних коштів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.П. Ковалюк