"25" листопада 2013 р.Справа № 916/2810/13
За позовом: малого приватного підприємства "КВИ"
до відповідача: публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"
про скасування рішення
Суддя Цісельський О.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: Дмітрієв Р.Б., довіреність від 31.07.2013р., Кацюба В.І. - директор
Від відповідача: Дзиговська С.М., довіреність №249 від 29.04.2013р., Дегодій І.М., довіреність №436 від 08.08.2013р.
Відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва в судовому засіданні з 11.11.2013р. до 25.11.2013р. о 14 год. 45 хв.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, мале приватне підприємство "КВИ", звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", в якій просить скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією оформлені протоколами №5-0/І, №9-0 та №46 від 12.09.2013р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.10.2013р. позовну заяву (вх.№4298/13) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Позивач подав до суду письмові пояснення до позову (вх.№35740/13 від 22.11.2013р.), які судом досліджені та долучені до матеріалів справи.
Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача заявлені позивачем позовні вимоги не визначає та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов (вх.№34250/13 від 11.11.2013р.).
В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
09 лютого 2009 року між ПАТ "Одесаобленерго" (Постачальник) та МП "КВИ" (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №3722 Ц, згідно п.1 якого, Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб елетроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої на площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між Постачальником електричної енергії та Споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до Договору.
Згідно п.2.2. Договору, Постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію у відповідності до умов Договору.
Відповідно п.п.2.3.2. Договору, Споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки. Оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
За приписами п.9.4. Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009 р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.
Підписанням додатку № 10 до Договору про постачання електричної енергії №3722 Ц від 09.02.2009 р. сторони погодили перелік об'єктів споживача, на які здійснюється постачання електричної енергії, зокрема столярний цех, розташований у м. Одеса, вул. Житомирська, 38.
Судом встановлено, що 29.01.2013 р. представниками відповідача за участю уповноваженого представника МП "КВИ" Коцюби В.І. було проведено перевірку електричної установки споживача, оскільки дню виїзду до споживача передувало повідомлення МП "КВИ" про непрацездатність розрахункового засобу обліку НІК 2301 АП1 №0550722 встановленого на об'єкті МП "КВИ".
За наслідками проведення перевірки встановлено непрацездатність розрахункового засобу обліку та складено акт про порушення №020822, здійснено заміну непрацюючого приладу обліку на новий прилад обліку НІК 2301 АП1 №0667578.
08.02.2013р. завчасно отримавши повідомлення споживача про непрацездатність приладу обліку НІК 2301 АП1 №0667578 (встановленого 29.01.2013 р.) уповноважені представники відповідача в супроводі уповноваженого представника МП "КВИ", Коцюби В.І. було проведено перевірку електричної установки споживача та знов виявлено непрацездатність розрахункового засобу обліку.
За наслідками проведення перевірки встановлено непрацездатність розрахункового засобу обліку та складено акт про порушення №020825, здійснено заміну непрацюючого приладу обліку на новий прилад обліку НІК 2301 АП1 №06675852.
21.02.2013 р. за аналогічних обставин, отримавши повідомлення споживача про непрацездатність встановленого 08.02.2013 р. лічильника уповноважені представники відповідача в супроводі уповноваженого представника МП "КВИ" Коцюби В.І. провели перевірку, за результатами якої склали акт про порушення №0264463.
Таким чином, на об'єкті споживача - МП "КВИ" тричі виходили з ладу розрахункові засоби обліку, які відраховували електричну енергію спожиту об'єктом МП "КВИ" за договором про постачання електричної енергії №3722 Ц від 09.02.2009 р. "Столярний цех" за адресою : м. Одеса, вул. Житомирська, 38.
Між тим, в матеріалах справи наявний висновок експертного дослідження за результатами проведення електротехнічного дослідження №5775/13-37 від 29.07.2013 р. проведений Київським наукового - дослідним інститутом судових експертиз, зокрема надані на дослідження лічильники електричної енергії НІК 2301 АП1 №0669089, №0667578, №0665882 знаходяться в неробочому стані і не обліковують спожиту електричну енергію. Лічильники обліку електричної енергії НІК 2301 АП1 №0669089, №0667578, №0665882 вийшли з ладу внаслідок дистанційного стороннього впливу високочастотного випромінювання електромагнітних коливань за допомогою стороннього передавача електромагнітних коливань.
З матеріалів справи вбачається, що 12 вересня 2013 року за результатами отриманого висновку експертного дослідження №5775/13-37 від 29.07.2013 р. КНДІСЕ постачальником в присутності уповноваженого представника позивача було розглянуто акти про порушення ПКЕЕ №020822 від 29.01.2013р., №020825 від 08.02.2013 р., №026463 від 21.02.2013 р.
Під час засідання комісії, в присутності представника позивача комісією було прийнято рішення про проведення розрахунків, прийняте рішення оформлено протоколами №5-0 від 12.09.2013р., №9-0 від 12.09.2013 р., №46 від 12.09.2013р.
Як стверджує позивач у позові, що у висновках експертного дослідження не встановлено, що зупинка лічильників пов'язана з яким-небудь діями позивача.
Позивач, вважаючи, що звинувачення МП "КВИ" у порушенні п.10.2.9. та п.10.2.29 є безпідставними, що і стало підставою для останнього звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.
Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. 3. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. 4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. 6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
У відповідності до ст. 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ст.16 Цивільного кодексу України, Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої ст. 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергія) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі ст.ст. 1, 26 Закону України „Про електроенергетику" постачанням електричної енергії є надання електричної енергії споживачам, тобто суб'єктам господарської діяльності та фізичним особам, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю, за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Згідно зі ст.ст. 26, 27 Закону України „Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці є зокрема порушення правил користування енергією.
Відповідно до частини 2 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються таки види санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. (ч.1 ст.218 ГК України).
Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Відповідно до ст. 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, в числі яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
У відповідності до ч.2 ст.237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
При цьому, згідно з положеннями п. 4.2.3 договору про постачання електричної енергії №3722 Ц від 09.02.2009р. Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006р. за №782/12656 (далі - методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
В силу положень п.6.40 Правил користування електричною енергією у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.
Положеннями п.6.41 Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Згідно з положеннями п. 6.42 Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Отже, зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, яка застосовується до споживача електричної енергії у випадку допущення ним визначених умовами договору та законодавства порушень у галузі споживання електричної енергії. При цьому, суд зазначає, що єдиною визначеною законом підставою для застосування оперативно-господарської санкції є доведений в установленому законом порядку факт протиправної поведінки порушника, доказом якої у галузі споживання електричної енергії є відповідний акт про порушення правил користування електричною енергією.
Слід зазначити, що позивачем в процесі розгляду даної справи не було наведено суду будь-яких інших доводів, які свідчать про незаконність застосування до нього оперативно-господарської санкції за допущене ним порушення Правил користування електричною енергією шляхом прийняття оспорюваних рішень.
Підсумовуючи вищевикладені обставини, господарський суд зазначає, що перевірка дотримання позивачем Правил користування електричної енергії, за результатами якої було складено акти про порушення ПКЕЕ №020822 від 29.01.2013р., №020825 від 08.02.2013 р., №026463 від 21.02.2013 р., здійснювалась в присутності представника МП "КВИ", наділеного повноваженнями на участь у такій перевірці, оскільки останній є директором суб'єкта господарювання, у зв'язку з чим, вищезазначені акти про порушення слід визнати належними та допустимими доказами вчинення позивачем порушення Правил користування електричною енергією.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги малого приватного підприємства "КВИ" не підлягають задоволенню, як не обґрунтовані, не законні та не підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст.44-49 витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позову малого приватного підприємства "КВИ" - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Повний тест рішення складено 02.12.2013р.
Суддя Цісельський О.В.