83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
03.12.2013 Справа № 39/169
Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.
при секретарі судового засідання Асмановій Е.Е.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісіда», м. Донецьк
про стягнення заборгованості в сумі 8101753,13грн., інфляційних нарахувань в сумі 2805078,97грн. та 3% річних в сумі 310130,98грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився ;
від відповідача: не з'явився ;
Заявлено позов, Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісіда», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 8101753,13грн., інфляційних нарахувань в сумі 2805078,97грн. та 3% річних в сумі 310130,98грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №01/09/03 на експлуатаційне та технічне обслуговування об'єкту оренди від 01.09.2004р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати наданих послуг, однак у встановлений строк та належним чином їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 8101753,13грн., що стало підставою для нарахування інфляційних нарахувань в сумі 2805078,97грн. та 3% річних в сумі 310130,98грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 16.11.2009р. проти позову заперечував та зазначив, що у зв'язку із невиконанням умов договором саме позивачем, ТОВ «Ісіда» через обставини, за які воно не відповідає, не мало можливості використовувати орендоване майно через аварійні зупинки та проведення ремонтних робіт. Крім того відповідач стверджував, що позивач мав право проводити тільки поточний ремонт, проведення іншого ремонту відноситься до обов'язків орендодавця, а відповідно до наданих актів виконаних робіт всі роботи, які проводилися у заявлений період відносяться до капітального ремонту.
20 серпня 2009р. Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку звернулася до суду із заявою, у якій просить суд допустити її до справи у якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що вона є необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.
15 січня 2013р. позивачем було надано клопотання №63юр-140/13 від 15.01.2013р. про заміну найменування позивача у справі з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго». 14 листопада 2013р. позивачем до клопотання була надана нова редакція Статуту Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» згідно загальних положень якого вбачається, що Товариство є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які пов'язані із набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17.09.2008р. та змінено найменування з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго». ПАТ «Донецькобленерго» перейменовано у ПАТ «ДТЕК відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «Донецькобленерго». Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку замінити у справі найменування позивача з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».
Ухвалою господарського суду від 22.12.2009р. по справі була призначена економічна експертиза, проведення якої було доручено судовому експерту Машиніченко О.А. на розгляд якому були поставлені наступні питання: Чи підтверджується документально витрати ВАТ "Донецькобленерго", зазначені в актах приймання-передачі, рахунках-фактурах, звітних кошторисах, податкових накладних, по здійсненню у травні, червні, липні 2006 р., серпні 2007 р., вересні, жовтні 2008 р. ТОВ "Ісіда" експлуатації та технічного обслуговування за Договором № 01/09/3 від 01.09.2004 р., встановити суму таких витрат? Чи враховані при формуванні тарифу ТОВ "Ісіда" на відпуск електричної та теплової енергії витрати ТОВ "Ісіда", які виникли у зв'язку з виконання останнім Договору № 01/09/3 від 01.09.2004 р., укладеного з ВАТ "Донецькобленерго"? Чи були використані ТОВ "Ісіда" отримані за відпущену електричну та теплову енергію кошти за цільовим призначенням на покриття понесених витрат, які виникли з підстав виконання договору № 01/09/3 від 01.09.2004 р., укладеного з ВАТ "Донецькобленерго"? Скільки становить на теперішній час борг ТОВ "Ісіда" перед ВАТ "Донецькобленерго" за отримані у травні, червні, липні 2006 р., серпні 2007 р., вересні, жовтні 2008 р. за Договором № 01/09/3 від 01.09.2004 р. експлуатацію та технічне обслуговування з врахуванням часткової оплати ТОВ "Ісіда" (по кожному місяцю окремо)?
Судовий експерт листом №б/н від 19.11.2013р. повернув матеріали справи без проведення призначено експертизи, у зв'язку із відсутністю оплати з боку сторні.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 26.09.2013р. справу №39/169 було передано на автоматичний розподіл, за результатами якого справу передано на розгляд судді Тоцькому С.В.
Сторони у судове засідання не з'явились, однак про місце та час судового засідання були повідомлені належним чином. За приписами п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" доказом повідомлення сторони про час і місце розгляду справи в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (Орендодавець), правонаступником якого є позивач, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ісіда» (Орендар) 29 грудня 2003р. був укладений договір оренди №29/12/1-АР, за умовами якого (п. 1.1.) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне цільове користування індивідуально-визначене майно, що є власністю орендодавця, згідно з додатком №1, який є невід'ємною частиною цього договору.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання акту приймання-передачі майна в оренду та укладений строком на 5 років (п. 10.1 договору).
01 вересня 2004р. між відповідачем (Замовник) та позивачем (Виконавець) був укладений договір №01/09/03 на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єкта оренди, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець забезпечує експлуатацію та технічне обслуговування об'єкта оренди - індивідуально-визначеного майна згідно з переліком (додатку №1 до договору оренди №29/12/1-АР від 29.12.2003р.), відповідно до діючих державних і галузевих нормативних документів.
За умовами п.2.1.7. договору виконавець зобов'язався, зокрема, здійснювати експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт обладнання об'єкту оренди. При цьому вести окремий облік витрат по експлуатації та технічному обслуговуванню і ремонту об'єкту оренди. Складати щомісячно кошторис витрат та вартість виконуємих робіт на наступний місяць для узгодження із замовником. Виконавець зобов'язаний надавати замовнику до 12 числа наступного за звітним місяця акт прийому-передачі виконаних робіт на суму фактичних витрат, узгоджених з замовником (п.2.1.9 договору).
Замовник в свою чергу, відповідно до п.2.2.1 договору зобов'язався своєчасно здійснювати оплату відповідно д розділу 3 цього договору. Замовник зобов'язаний до 20 числа місця, наступного за звітним, розглянути наданий виконавцем акт прийому-передачі виконаних робіт на суму фактичних витрат, підписати його, або надати обґрунтовані заперечення. (п.2.2.7 договору).
Ціна робіт по експлуатації, технічному обслуговуванню та ремонту об'єкта оренди складає орієнтовано 650000,00 гривень в тому числі ПДВ 108333,33 гривень та визначається кошторисом, складеним відповідно до п.2.1.7 договору, який щомісяця корегується та узгоджується сторонами і є невід'ємною частиною цього договору (п.3.1 договору).
Оплата по договору здійснюється протягом поточного місяця у розмірі 100% від вартості кошторису згідно п.3.1 договору (п.3.2 договору).
Цей договір діє з 01.09.2004р. до закінчення дії договору оренди (п.7.1 договору). Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.
На виконання умов договору позивачем були надані послуги відповідачу на загальну суму 10652880,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема актами прийому-передачі виконаних робіт від 31.05.2006р. на суму 897840,00грн., від 30.06.2006р. на суму 944040,00грн., від 28.07.2006р. на суму 1749360,00грн., від 31.08.2007р. на суму 2162520,00грн., від 30.09.2008р. на суму 2609880,00грн., від 31.10.2008р. на суму 2289240,00грн. Складені акти прийому-передачі виконаних робіт підписані лише з боку позивача.
Також в обґрунтування наданих послуг позивачем надані до матеріалів справи складені звітні кошториси фактичних витрат за відповідні місяця, рахунки-фактури та податкові накладні.
Відповідні звітні кошториси, акти прийому-передачі виконаних робіт, рахунки-фактури та податкові накладні Позивач своєчасно направив Відповідачу, про що свідчить підпис про прийняття вищезазначених документів начальника технологічного відділу ТОВ "Ісіда" Мавродія М.Є. на супровідних листах.
За твердженням позивача оплата наданих послуг відповідачем була здійснена частково на загальну суму 2551126,87грн. Сплата даної суми також підтверджується наданими до матеріалів справи виписками з банку.
За розрахунком позивача у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість у розмірі 8101753,13грн., що стало підставою для нарахування інфляційних нарахувань в сумі 2805078,97грн. та 3% річних в сумі 310130,98грн., у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст. 12 ЦК України.
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.
Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Відповідно до ст. 875 ЦК України, за договором підряду підрядник зобов'язується виконати обумовлені договором роботи, а замовник прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір підряду укладається на виконання робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Таким чином, роботи по проведенню ремонтів обладнання, що було передане в оренду за своєю правовою природою відносяться до предмету договору будівельного підряду.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Щодо здійснення експлуатації та технічного обслуговування, то оскільки послуги безпосередньо забезпечують роботу обладнання і без них робота обладнання є неможливого, то такі послуги споживаються безпосередньо в процесі діяльності обладнання з виробітку електричної та теплової енергії. З огляду на це здійснення експлуатації та технічного обслуговування за своєю правовою природою відносяться до договору про надання послуг.
Відповідно до ст.6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Таким чином укладений між сторонами Договір є поєднанням договору будівельного підряду та договору про надання послуг, а тому до вищезазначених відносин мають застосовуватись положення §3 Глави 61 ЦК України про будівельний підряд та положення Глави 63 ЦК України про надання послуг у частині, що не суперечить Договору.
Згідно Договору, Позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання з експлуатації та технічного обслуговування об'єкту оренди у травні, червні, липні 2006 року, серпні 2007 року, вересні, жовтні 2008 року, у зв'язку з чим поніс фактичні витрати у сумі 10652880,00грн.
В обґрунтування фактичних витрат Позивачем були складені звітні кошториси фактичних витрат за відповідні місяці. Згідно до п.2.1.9 Договору Позивач зобов'язаний надати замовнику акт прийому-передачі виконаних робіт на суму фактичних витрат. На виконання вищезазначеного обов'язку Позивач склав Акти прийому-передачі виконаних робіт за вищезазначені місяці.
Відповідні звітні кошториси, акти прийому-передачі виконаних робіт, рахунки-фактури та податкові накладні Позивач своєчасно направив Відповідачу, про що свідчить підпис про прийняття вищезазначених документів начальника технологічного відділу ТОВ "Ісіда" Мавродія М.Є. на супровідних листах.
Таким чином Позивач направив Відповідачу акти прийому-передачі виконаних робіт та звітні кошториси на суму фактичних витрат, яка склала 10652880,00грн., та належно виконав п.п.1.1., 2.1.9. Договору.
Згідно до п.2.2.7 договору Відповідач (Замовник) зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за звітним, розглянути наданий Виконавцем акт прийому-передачі виконаних робіт на суму фактичних витрат, підписати його, або надати обґрунтовані заперечення.
В порушення п.2.2.7 Договору відповідач не підписав зі свого боку акти приймання-передачі по експлуатації та технічному обслуговуванню об'єкту оренди, яке надавалось у травні, червні, липні 2006 року, серпні 2007 року, вересні, жовтні 2008 року, та не повернув один екземпляр кожного акту Позивачу.
Також Відповідач не надав обґрунтованих заперечень стосовно актів.
З огляду на це 24.04.2009р. Позивач повторно направив Відповідачу акти приймання передачі, а також рахунки-фактури та податкові накладні за вищезазначені місяці з проханням підписати акти приймання-передачі та оплатити суми наданих послуг за вказані місяці згідно наданим актам, рахункам-фактурам та звітним кошторисам.
До теперішнього часу обов'язки відповідача з підписання актів приймання-передачі виконаних робіт та з повної своєчасної оплати вартості експлуатації та технічного обслуговування не виконані.
Відповідач у повному обсязі отримав експлуатацію та технічне обслуговування об'єкту оренди у травні, червні, липні 2006 року, серпні 2007 року, вересні, жовтні 2008 року. Факт надання послуг у зазначених місяцях підтверджується тим, що Відповідачем була здійснена часткова оплата цих послуг. Також Відповідач в повному обсязі оплатив орендну плату за травень, червень, липень 2006 року, жовтень 2008 року та частково розрахувався за серпень 2007 року. Це також є прямим підтвердженням того, що Відповідач використовував майно в рамках Договору оренди №29/12/1-АР від 29.12.2003р., а Позивач здійснював експлуатацію та технічне обслуговування об'єкту оренди, оскільки використання об'єкту оренди та виробництво електричної та теплової енергії без здійснення експлуатації з боку Позивача є неможливим.
Відповідно до ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Зазначена стаття не суперечить положенням Договору, сутності та змісту відносин між сторонами, а тому підлягає: застосуванню у даному випадку, оскільки нормами про надання послуг порядок прийняття та передачі послуг не врегульований.
З огляду на положення ст. 882 ЦК України, Позивач підписав акти прийому-передачі виконаних робіт, та зробив відповідну відмітку про відмову Відповідача від підписання акту, про що Відповідач був повідомлений Листом №вих.2585 від 15.05.2009р.
Таким чином, вищезазначені акти прийому-передачі виконаних робіт в силу ст.882 ЦК України є належними засобами доказування передання та прийняття виконаних робіт, мають юридичну силу та є підставою для оплати Відповідачем вказаних у ньому робіт.
Згідно з п.2.2.1. Договору, Відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату.
Відповідно до ст.ст. 903, 904 ЦК України, Замовник має сплатити надану йому послугу у розмірі, встановленому договором, а у разі відсутності у договорі погодженого розміру оплати, у будь-якому разі відшкодувати усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до складених та направлених Відповідачу звітних кошторисів витрат по експлуатації та технічному обслуговуванню та актів прийому-передачі виконаних робіт, до вартості наданих експлуатації та технічного обслуговування Позивачем були включені виключно фактичні витрати ВАТ "Донєцькобленерго" по виконанню зазначених послуг. Тому, у відповідності до Договору та ст.ст. 903, 904 ЦК України, Відповідач зобов'язаний оплатити в повному обсязі суму фактичних витрат, зазначених у звітних кошторисах та актах прийому-передачі виконаних робіт.
Відповідно до п.3.3. Договору, остаточні розрахунки відповідно до акту прийому-передачі проводяться до останнього числа місяця, наступного за звітним.
Всупереч наведеним положенням Договору та законодавства відповідач до теперішнього часу не оплатив в повному обсязі вартість здійсненої експлуатації та технічного обслуговування.
Оплата була здійснена Відповідачем лише частково на загальну суму 2551126,87грн., чим порушив п.п.2.2.7., 2.2.1., 3.3 Договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Підписання актів здачі-приймання виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань, постанова Вищого господарського суду України від 11.05.2012р. по справі №21/5005/14068/2011.
Таким чином, Відповідач порушив зазначені вище норми закону та умови п.п.2,2.7., 2.2.1., 3.3 Договору і лише частково розрахувався за експлуатацію та технічне обслуговування, внаслідок чого за відповідачем виник борг у розмірі 8101753,13 грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 310130,98грн. та інфляційних витрат в сумі 2805078,97грн. за період прострочення сплати суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 2805078,97грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 310130,98грн. є обґрунтованими, арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог передбачених пунктом 4 частини 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду зазначеної справи відповідачем належним чином та наявними в матеріалах справи доказами не спростовано вимоги, які викладено у позовній заяви.
Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги належним чином доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі вимог передбачених ст.129 Конституції України, ст.ст.6, 11-16, 202, 526, 625, 875, 882, 901, 903-904 ЦК України, ст.ст.20, 67, 173, 193 ГК України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд,
Змінити найменування позивача з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісіда», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 8101753,13грн., інфляційних нарахувань в сумі 2805078,97грн. та 3% річних в сумі 310130,98грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісіда" (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, код ЄДРПОУ 30277521) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, код 00131268) заборгованість в сумі 8101753,13грн., інфляційні нарахування в сумі 2805078,97грн., 3% річних в сумі 310130,98грн., державне мито в розмірі 25500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 312,50грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 04.12.2013р.
Суддя С.В. Тоцький